What do you think?
Rate this book
У вас на мене нічого нема
На Вітряних Горах викинувся з вікна актор Київської оперети Ілля Голомідов. Цей момент побачили дві працівниці музею старовини — Анна Пліссе (майбутня дружина слідчого) і її подруга. Вони в один голос стверджували, що чоловіка виштовхнули жіночі руки.
В квартирі жила столітня жінка Поліна Сухацька. Ілля за нею доглядав. На місці злочину разом із криміналістом Шляхтуром капітан виявив загадкову медсестру, яка приводила до тями стару, що втратила правнука. Згодом патологоанатом Постолатій встановив, що Голомідов був невиліковно хворий на рак легень, у крові виявлено велику дозу наркотику-знеболювального. Самогубець свідомо вискочив із вікна, щоб обірвати страждання.
На новій роботі слідчий стикається з ланцюжком дивних убивств. Чоловіки послідовно вбивають один одного. Всі жертви носили однакові туфлі — дорогі, ручної роботи. На перший погляд виглядає, що вони члени однієї секти. Захопливе слідство капітан Павловський поєднує з розшуками медсестри, яка невідомо-як опинилася на місці самогубства актора Голомідова
В квартирі жила столітня жінка Поліна Сухацька. Ілля за нею доглядав. На місці злочину разом із криміналістом Шляхтуром капітан виявив загадкову медсестру, яка приводила до тями стару, що втратила правнука. Згодом патологоанатом Постолатій встановив, що Голомідов був невиліковно хворий на рак легень, у крові виявлено велику дозу наркотику-знеболювального. Самогубець свідомо вискочив із вікна, щоб обірвати страждання.
На новій роботі слідчий стикається з ланцюжком дивних убивств. Чоловіки послідовно вбивають один одного. Всі жертви носили однакові туфлі — дорогі, ручної роботи. На перший погляд виглядає, що вони члени однієї секти. Захопливе слідство капітан Павловський поєднує з розшуками медсестри, яка невідомо-як опинилася на місці самогубства актора Голомідова
384 pages, Paperback
First published January 1, 2022
2 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
April 24, 2022
На Вітряних Горах у Києві з вікна викинувся молодий хлопець – актор місцевого театру оперети. Свідки, дві дівчини, певні, що бачили старечі руки, які виштовхують молодика. Але ці руки могли належати лише бабі загиблого – майже столітній Поліні Сухацькій. Ця подія хоч і була кваліфікована як самогубство, зробила й «добру» справу: познайомила слідчого Дениса Павловського з його майбутньою дружиною Анною Пліссе. На жаль, певна соціальна нерівність (Анна була із професорської сім’ї) та різниця у темпераментах не дозволили подружжю прожити у злагоді довго і вже через 5 років Денис втікає до рідного Франківська. І хоча привід був сумний – смерть батьків – він вирішує залишитися.
Відносно тихий плин життя у провінції порушують незрозумілі вбивства. Першим, недалеко від дому знайдено вбитим В’ячеслава Галіва: його збиває автівка. Власник автівки, пивний бізнесмен Арсен Лаврик, через кілька днів також гине: його вдарили по голові і втопили. Того хто вдарив і втопив, художника-невдаху Сергія Тимцюрака, невдовзі також знаходять повішеним у сараї покинутої на зиму бази відпочинку. Скидається на те, що всі троє якимсь чином пов’язані між собою. Більше того, чому вони повбивали один одного? І чому саме зараз? І з якого дива на кожному з них, далеких від багатого життя (ну, може бізнесмен трішки ближче), були дорогезні туфлі, шиті індивідуально, вручну у далекому Лондоні?
Розплутувати ці тенета Денису дещо заважає дружина, яка неочікувано приїхала і незрозуміло чого хоче (розлучення чи просто помотати нерви?). А по службовій «лінії» його підшпорює керівник – майор Максим Штельвага (точніше, він Козелець, але частіше таки за прізвиськом). Майор – типовий мєнт: бачу мету, не бачу перешкод. Вчепившись за версію, він витискує з неї все, що можна (і хочеться). Як ведмідь пре на пролом, подекуди шкодячи слідству. А тут ще дружина підкинула думку, що старе самогубство на Вітряних Горах може бути зовсім не самогубством, адже на місці була медсестра, яку ніхто не знав і, як згадав Денис, ніхто і не допитав. Була молодиця – та зникла.
В цілому мені сподобалося. Трішки незрозуміла аж така роль давнього самогубства. В анотації йому приділено два абзаці з трьох. З нього роман розпочинається, потім Денис починає смикати за старі мотузочки, щоб дізнатися про ту медсестру. Зрозуміло, що воно «звело» двох героїв, навіть можу погодитись, що пошуки таємничої медсестри певним чином разом із подальшим розвитком подій у цій сюжетній лінії підштовхує Дениса до рішучих дій. Але, якщо це й все, то на мій погляд занадто багато уваги. Я від того навіть очікувала якогось зв’язку із теперішніми вбивствами. Розв’язка видалася якоюсь надуманою у контексті таємних товариств. З іншого боку, у багатих свої чудасії 🙂
Дуже зрідка я позитивно оцінюю любовні лінії у детективах. Тут Анна мені взагалі не сподобалася. Якась істерична і ніяк не визначиться у своїх бажаннях. Люблю – не люблю, тягне – не тягне, зустрінь мене – але я сама, купила тобі вазончики – але ти козел, бо не прийшов на вечерю. Вибачте, але ти ж в курсі, що він – слідчий і це накладає певний відбиток на особисте життя? Лише постійно відволікає своїми вибриками. Остання зустріч взагалі для мене як фінал-апофеоз… Звідси висновок – говоріть із людьми! Говоріть! Бо ж ніхто не може читати думки. Ех, ну, не люблю я «про любофф» 🙂
Відносно тихий плин життя у провінції порушують незрозумілі вбивства. Першим, недалеко від дому знайдено вбитим В’ячеслава Галіва: його збиває автівка. Власник автівки, пивний бізнесмен Арсен Лаврик, через кілька днів також гине: його вдарили по голові і втопили. Того хто вдарив і втопив, художника-невдаху Сергія Тимцюрака, невдовзі також знаходять повішеним у сараї покинутої на зиму бази відпочинку. Скидається на те, що всі троє якимсь чином пов’язані між собою. Більше того, чому вони повбивали один одного? І чому саме зараз? І з якого дива на кожному з них, далеких від багатого життя (ну, може бізнесмен трішки ближче), були дорогезні туфлі, шиті індивідуально, вручну у далекому Лондоні?
Розплутувати ці тенета Денису дещо заважає дружина, яка неочікувано приїхала і незрозуміло чого хоче (розлучення чи просто помотати нерви?). А по службовій «лінії» його підшпорює керівник – майор Максим Штельвага (точніше, він Козелець, але частіше таки за прізвиськом). Майор – типовий мєнт: бачу мету, не бачу перешкод. Вчепившись за версію, він витискує з неї все, що можна (і хочеться). Як ведмідь пре на пролом, подекуди шкодячи слідству. А тут ще дружина підкинула думку, що старе самогубство на Вітряних Горах може бути зовсім не самогубством, адже на місці була медсестра, яку ніхто не знав і, як згадав Денис, ніхто і не допитав. Була молодиця – та зникла.
В цілому мені сподобалося. Трішки незрозуміла аж така роль давнього самогубства. В анотації йому приділено два абзаці з трьох. З нього роман розпочинається, потім Денис починає смикати за старі мотузочки, щоб дізнатися про ту медсестру. Зрозуміло, що воно «звело» двох героїв, навіть можу погодитись, що пошуки таємничої медсестри певним чином разом із подальшим розвитком подій у цій сюжетній лінії підштовхує Дениса до рішучих дій. Але, якщо це й все, то на мій погляд занадто багато уваги. Я від того навіть очікувала якогось зв’язку із теперішніми вбивствами. Розв’язка видалася якоюсь надуманою у контексті таємних товариств. З іншого боку, у багатих свої чудасії 🙂
Дуже зрідка я позитивно оцінюю любовні лінії у детективах. Тут Анна мені взагалі не сподобалася. Якась істерична і ніяк не визначиться у своїх бажаннях. Люблю – не люблю, тягне – не тягне, зустрінь мене – але я сама, купила тобі вазончики – але ти козел, бо не прийшов на вечерю. Вибачте, але ти ж в курсі, що він – слідчий і це накладає певний відбиток на особисте життя? Лише постійно відволікає своїми вибриками. Остання зустріч взагалі для мене як фінал-апофеоз… Звідси висновок – говоріть із людьми! Говоріть! Бо ж ніхто не може читати думки. Ех, ну, не люблю я «про любофф» 🙂
June 4, 2024
Магічний вплив франківських міських локацій вимагав максимуму) Неординарний захопливий кримінальний сюжет, помножений на сердешні переживання головного героя, який заплутався у відносинах з власною жінкою. На цьому тлі дуже хотілося, щоб happy end вгамував роз'ятрену душу капітана Павловського. І автор не підвів)
Displaying 1 - 2 of 2 reviews