What do you think?
Rate this book
Кульбаба
Кожна людина бодай раз зазнавала дежавю — стану, за якого ми почуваємося так, начебто вже опинялися в певній ситуації або ж добре знаємо особу, хоча в цьому житті не могли з нею перетинатися. Примарно впізнавані запахи, звуки, предмети й обставини часом поєднують нас із далекими епохами і людьми, долі яких невловно переплітаються з нашою теперішністю, немов чудернацькі квіти на дерев’яних кубиках геніального майстра, що їх хоч яким боком поверни, а вони однак утворять цілісний і довершений візерунок.
Цей неймовірно поетичний текст пронизує візія кульбаби — як образ різних етапів земного життя і тієї пам’яті, яку зберігає кожна душа.
Цей неймовірно поетичний текст пронизує візія кульбаби — як образ різних етапів земного життя і тієї пам’яті, яку зберігає кожна душа.
160 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
4 people are currently reading
45 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
June 27, 2022
Квітка-перевтілення
Дуже люблю "Кульбабове вино" Рея Бредбері і оцей образ кульбаби як символу швидкоплинності життя і її мистецтво перевтілення - з жовтої квіточки, як курчатко, ставати парашутиками, які розносять насіннячко повсюди. І скільки ти її не викорчовуй, кульбаба все одно виросте, бо вона, як пам'ять, проростає, незважаючи ні на що. Тож мене дуже зацікавила книжка Квітки Налади "Кульбаба".
Це світла філософська історія, не називала б її романом чи повістю, як про це заявляє видавництво, бо там немає виразного цілісного сюжету, радше збіркою малої прози - мініатюр, сценок, своєрідних пазлів, з яких кожен складе свою картину. Бо авторка не дає увесь набір пазлів, деякі доведеться самим доуявляти, допридумувати. Як на отих квіткових кубиках з тексту, які складаєш по-різному і виходить щоразу новий візерунок. Щось є впізнаване, а щось зовсім нове. А ще я б назвала цей текст гербарієм - на це мене наштовхнула обкладинка зі скотчем і структура викладу історій. Пам'ятаєте, як у дитинстві любили засушувати листочки чи квіточки поміж сторінок книжок? От і я таке любила. І цей текст справді є своєрідним гербарієм - кожна мініатюра є маленькою історією про якогось героя, і ми вловлюємо ледь видимі зв'язки між цими героями, як ото парашутики кульбаби розлітаються у різні боки. А ще у книжці дуже багато філософських думок, висловів на різні теми, які можна цитувати. Тож книжка мені здалася схожою на цикл "Теплих історій" - зрештою метою тексту є зігріти і наповнити любов'ю, переконати, що потрібно вірити у свої мрії, які неодмінно здійсняться. Для когось вона може здатися навіть солодкуватою, тож раджу читати її порціями, як улюблене морозиво, і замислитися над філософськими істинами, які у ній зазначені. Чудова книжка для відпочинку і медитативного настрою. Бо кульбаба - то ще й квітка сонця і світла.
Дуже люблю "Кульбабове вино" Рея Бредбері і оцей образ кульбаби як символу швидкоплинності життя і її мистецтво перевтілення - з жовтої квіточки, як курчатко, ставати парашутиками, які розносять насіннячко повсюди. І скільки ти її не викорчовуй, кульбаба все одно виросте, бо вона, як пам'ять, проростає, незважаючи ні на що. Тож мене дуже зацікавила книжка Квітки Налади "Кульбаба".
Це світла філософська історія, не називала б її романом чи повістю, як про це заявляє видавництво, бо там немає виразного цілісного сюжету, радше збіркою малої прози - мініатюр, сценок, своєрідних пазлів, з яких кожен складе свою картину. Бо авторка не дає увесь набір пазлів, деякі доведеться самим доуявляти, допридумувати. Як на отих квіткових кубиках з тексту, які складаєш по-різному і виходить щоразу новий візерунок. Щось є впізнаване, а щось зовсім нове. А ще я б назвала цей текст гербарієм - на це мене наштовхнула обкладинка зі скотчем і структура викладу історій. Пам'ятаєте, як у дитинстві любили засушувати листочки чи квіточки поміж сторінок книжок? От і я таке любила. І цей текст справді є своєрідним гербарієм - кожна мініатюра є маленькою історією про якогось героя, і ми вловлюємо ледь видимі зв'язки між цими героями, як ото парашутики кульбаби розлітаються у різні боки. А ще у книжці дуже багато філософських думок, висловів на різні теми, які можна цитувати. Тож книжка мені здалася схожою на цикл "Теплих історій" - зрештою метою тексту є зігріти і наповнити любов'ю, переконати, що потрібно вірити у свої мрії, які неодмінно здійсняться. Для когось вона може здатися навіть солодкуватою, тож раджу читати її порціями, як улюблене морозиво, і замислитися над філософськими істинами, які у ній зазначені. Чудова книжка для відпочинку і медитативного настрою. Бо кульбаба - то ще й квітка сонця і світла.
March 14, 2023
світлі історії та образи. трохи забагато мерехтіння, деякі персонажі з'являються та зникають невідомо для чого. об'єднує всіх образ кульбаби. милої світлої квітки
Спочатку це Іван Кульбаба, невинний та екзальтований юнак, що пішов у монастир.
А потім виринає образ фатальної жінки N з довгими чорними косами-зміями, яка прагне звабити ченця. Згодом авторка переносить у сучасний світ і ця пані десь зникає. або я не відчитала її продовження.
positive vibes. інколи занадто позитивно, але зараз така книжка не нашкодить, а радше допоможе. Книжка-подорожник, приємно до ранки.
Хоча світ — це не лише або хороші, або лихі люди. Не лише чорне чи ніжне. Не лише святенники та егоїстки. Все переплетено у кожному.
Хочеться побажати авторці писати ще, бо це тільки початок. І він чудовий.
Спочатку це Іван Кульбаба, невинний та екзальтований юнак, що пішов у монастир.
А потім виринає образ фатальної жінки N з довгими чорними косами-зміями, яка прагне звабити ченця. Згодом авторка переносить у сучасний світ і ця пані десь зникає. або я не відчитала її продовження.
positive vibes. інколи занадто позитивно, але зараз така книжка не нашкодить, а радше допоможе. Книжка-подорожник, приємно до ранки.
Хоча світ — це не лише або хороші, або лихі люди. Не лише чорне чи ніжне. Не лише святенники та егоїстки. Все переплетено у кожному.
Хочеться побажати авторці писати ще, бо це тільки початок. І він чудовий.
August 16, 2022
Ідея циклічності була хороша, форма також. Та десь на середині книжки вже сильно втомлювало постійне повторювання слів (бог, світло, сяйво, світло, бог, душа, віра, світло — і так по колу). Мені було мало кульбаб та забагато релігійного контексту, але це моя особиста думка. Від кожної міні-історії хотілося трохи більшого: чогось складнішого, різнобарвного, емоційного, справжнього.
Обкладинка чарівна, вона вкрала моє сердечко. Проте за змістом книга трохи скидалася мені на якусь подобу церковного буклету, на жаль.
Обкладинка чарівна, вона вкрала моє сердечко. Проте за змістом книга трохи скидалася мені на якусь подобу церковного буклету, на жаль.
August 27, 2022
Одна зірочка за роботу художниці, бо дуже красива обкладинка.
Текст стилістично бідний, хаотичний і не дуже добре вичитаний.
Про сюжет чи зміст в принципі не дуже йдеться.
Мені рідко шкода витрачених на книгу грошей, але це саме той випадок.
Текст стилістично бідний, хаотичний і не дуже добре вичитаний.
Про сюжет чи зміст в принципі не дуже йдеться.
Мені рідко шкода витрачених на книгу грошей, але це саме той випадок.
August 26, 2022
Щось я так нічого і не зрозуміла. Навіть натяку. Але обкладинка гарна.
March 20, 2025
[see further for english review]
UKR
хотілося бігти через поле всіяне жовтими чубчиками кульбабок, вдихаючи весну-літо, а тоді впасти на свіжоскошену траву, перекотитися набік і відключитися від буденного, гортаючи ці кремові сторінки. але сталося…майже так як гадалося.
легка, світла збірочка позитивних кадрів із життів людей, долі яких нанизані на нитку образу кульбаби. та чи вийшло із цього хороше намисто - я не впевнена. не впевнена чи я посміхаюся, бо мене ця книжка потішила, чи радше від надмірної солодкості цих шматочків історій.
задумка створити калейдоскоп із різних доль, доль минулого і теперішнього, які переплетені чимось світлим, божественим, - безсумнівно цікава. я вагалася, чи мені чогось бракує в плані сюжету, але при такій задумці пряма лінія не створила б жаданого ефекту. проте все ж, не покидає думка що цей примірник - це чернетка, а частинки калейдоскопу - просто замальовки. або ж, якщо використовувати образ із самої…ем, гаразд, книжки - це наче кубики, де грані заповнені планом візерунку, а не продуманим, детальним, і неповерхневим розписом. усі персонажі більше схожі на архетипи, подекуди трішки крінжові, бо вже аж надто відполіровані і солодкі. переходи, чи то пак, перескоки від одного кадру до іншого часом були ледь не епілептичними, а то й смішно-наївними. саме так, наївними. для контексту: я не проти позитивних історій; та що там, мені буквально слід пройти якийсь курс позитивної бібліотерапії. все ж, часом незбалансований позитив відштовхує; добре, що ця книжка коротка, бо ще сторінок 20 і я би втратила здатність поблажливо розтягувати свій рот в усмішку.
на мою думку, образ кульбаби можна було обіграти більш вдумливо. в більшості, ми бачимо кульбабу в її сяячому жовтому стані, в той час як інші, наприклад, “посивіння” і перенесення насінин її “парасольками” - недопрацьовані. сама-по-собі кульбабка не витягне по глибині змісту, над текстом слід працювати. що ж до теми дежа-вю, тут вона присутня лише завдяки повторенню образів/предметів, як от булочка з трояндовим повидлом, власне кульбаби, професії чи стереотипізовані риси персонажів/-ок, і так далі. через корткість цього тексту, ці символи не мають часу засісти в голові і викликати у читача відчуття дежа-вю (принаймі, я сподівалася, що це було метою цього твору). натомість, це виглядає дещо по-аматорськи і, ну, наївно. ось цей хлопчина зі старих часів любив булочки з трояндовим повидлом. а ось за 20 сторінок інший парубок теж згадує булочки з трояндовим повидлом. хотілося б більше описів цього досвіду дежа-вю, описів різних сенсорних відчуттів.
щодо імен персонажів/-ок; більшість із них є досить незвичними для пересічного українського читача. зловила себе на думці, що якось воно “неприродньо” - але тут не знаю, чи це більше моя читацька консервативність, чи все ж імена використані трохи неорганічно.
щодо бога - тут справді дуже багато християнських тез на кшталт “ти почуєш голос всередині себе”. я не думаю, що це проблема як така, проте можливо через загалом надто солодкий присмак цієї книги, такі тези було важко читати не піднявши скептично одну брову.
з хорошого: мені подобається, що в українській літературі просуваються різні жанри і форми. але давайте без токінізму, а все ж критичніше обирати, що публікувати, а що варто допрацювати. мене дещо розсмішив-засмутив коментар самої авторки про те, як створилася ця книга (якщо вона все ж пройшла багато редакторських етапів то... я не знаю чи не робить це ситуацію печальнішою):
я теж не можу сказати що авторка працювала над “Кульбабою”, але дуже хочу, щоб майбутні твори, які зароджуються в пориві натхнення опрацьовувалися і відшліфовувалис�� як діамант, що того заслуговує.
***
можу окремо поставити 5 зірочок за кота Плямка.
***
нова ціль: знайти кульбабовий чайок.
ENG
i longed to run through a field dotted with yellow dandelion heads, breathing in spring-summer air, and then fall onto freshly cut grass, roll to the side and disconnect from the mundane to flip through these cream-colored pages. and it happened, well, almost as imagined.
a lighthearted, bright collection of glittering snapshots of people's lives and fates, which are united by a thread of an image of a dandelion. whether this made for a good necklace - i'm not sure. i'm not sure if i'm smiling because this book pleased me, or rather from the excessive sweetness of these story fragments.
the idea to create a kaleidoscope of different destinies, destinies of past and present, intertwined with something bright, divine - is undoubtedly interesting. i wavered whether i was missing something in terms of plot, but with such a concept, a straight plotline wouldn't have created the desired effect. however, i can't shake off the thought that this copy is a draft, and the kaleidoscope pieces are mere sketches. or, if using an image from the... um, okay, a book itself - it's like cubic blocks where the faces are filled with a pattern plan rather than a thought-out, detailed, and non-superficial design. all characters seem to be simply the archetypes, sometimes slightly cringy because they're too polished and sweet. the transitions, or rather, jumps from one frame to another were sometimes nearly epileptic, if not funny-naїve. yes, naїve. for context: i'm not against positive stories; what's more, i literally need to engage in positive bibliotherapy. still, sometimes unbalanced positivity repels; it's good that this book is short because another 20 pages and i would have lost the ability to indulgently stretch my mouth into a smile.
in my opinion, the dandelion image could have been played with more thoughtfully. mostly, we see the dandelion in its shining yellow state, while other aspects, for example, its "graying" and seed dispersal by its "umbrellas" - are underdeveloped. the dandelion alone won't carry the depth of meaning; the text needs work. as for the déjà vu theme, it's present only through the repetition of images/objects, like the rose jam bun, dandelions themselves, professions, or stereotypical character traits, and so on. due to this text's brevity, these symbols don't have time to settle in the reader's mind and create a sense of déjà vu (at least, i hoped this was the work's purpose). instead, it looks somewhat amateurish and, well, naive. here's this boy from old times who loved rose jam buns. and here, 20 pages later, another young man also likes rose jam buns. i would have liked more descriptions of this déjà vu experience, descriptions of various sensory feelings.
regarding character names: most of them are quite unusual for the average ukrainian reader. i caught myself thinking it feels "unnatural" - but here i don't know if it's more my reading conservatism or if the names are used somewhat inorganically.
regarding god - there are really many christian theses here like "you'll hear the voice inside yourself." i don't think this is a problem as such, but perhaps due to the overall too-sweet taste of this book, such theses were hard to read without skeptically raising one eyebrow.
the good: i like that different genres and forms are being promoted in ukrainian literature. but let's do it without tokenism, and instead more critically choose what to publish and what needs more editing. i was somewhat amused-saddened by the author's own comment about how this book was created (if it did go through many editorial stages... i don't know if this makes the situation even sadder):
i also can't say that the author worked on "dandelion," but i really want future works that are born in a burst of inspiration to be faceted like a diamond that it deserves to be.
***
i could give 5 stars separately for the cat (Plyamko - the name comes of the verb plyamkaty, which means "to chaw/to munch". plyam-plyam)
***
new mission: find dandelion tea.
UKR
хотілося бігти через поле всіяне жовтими чубчиками кульбабок, вдихаючи весну-літо, а тоді впасти на свіжоскошену траву, перекотитися набік і відключитися від буденного, гортаючи ці кремові сторінки. але сталося…майже так як гадалося.
легка, світла збірочка позитивних кадрів із життів людей, долі яких нанизані на нитку образу кульбаби. та чи вийшло із цього хороше намисто - я не впевнена. не впевнена чи я посміхаюся, бо мене ця книжка потішила, чи радше від надмірної солодкості цих шматочків історій.
задумка створити калейдоскоп із різних доль, доль минулого і теперішнього, які переплетені чимось світлим, божественим, - безсумнівно цікава. я вагалася, чи мені чогось бракує в плані сюжету, але при такій задумці пряма лінія не створила б жаданого ефекту. проте все ж, не покидає думка що цей примірник - це чернетка, а частинки калейдоскопу - просто замальовки. або ж, якщо використовувати образ із самої…ем, гаразд, книжки - це наче кубики, де грані заповнені планом візерунку, а не продуманим, детальним, і неповерхневим розписом. усі персонажі більше схожі на архетипи, подекуди трішки крінжові, бо вже аж надто відполіровані і солодкі. переходи, чи то пак, перескоки від одного кадру до іншого часом були ледь не епілептичними, а то й смішно-наївними. саме так, наївними. для контексту: я не проти позитивних історій; та що там, мені буквально слід пройти якийсь курс позитивної бібліотерапії. все ж, часом незбалансований позитив відштовхує; добре, що ця книжка коротка, бо ще сторінок 20 і я би втратила здатність поблажливо розтягувати свій рот в усмішку.
на мою думку, образ кульбаби можна було обіграти більш вдумливо. в більшості, ми бачимо кульбабу в її сяячому жовтому стані, в той час як інші, наприклад, “посивіння” і перенесення насінин її “парасольками” - недопрацьовані. сама-по-собі кульбабка не витягне по глибині змісту, над текстом слід працювати. що ж до теми дежа-вю, тут вона присутня лише завдяки повторенню образів/предметів, як от булочка з трояндовим повидлом, власне кульбаби, професії чи стереотипізовані риси персонажів/-ок, і так далі. через корткість цього тексту, ці символи не мають часу засісти в голові і викликати у читача відчуття дежа-вю (принаймі, я сподівалася, що це було метою цього твору). натомість, це виглядає дещо по-аматорськи і, ну, наївно. ось цей хлопчина зі старих часів любив булочки з трояндовим повидлом. а ось за 20 сторінок інший парубок теж згадує булочки з трояндовим повидлом. хотілося б більше описів цього досвіду дежа-вю, описів різних сенсорних відчуттів.
щодо імен персонажів/-ок; більшість із них є досить незвичними для пересічного українського читача. зловила себе на думці, що якось воно “неприродньо” - але тут не знаю, чи це більше моя читацька консервативність, чи все ж імена використані трохи неорганічно.
щодо бога - тут справді дуже багато християнських тез на кшталт “ти почуєш голос всередині себе”. я не думаю, що це проблема як така, проте можливо через загалом надто солодкий присмак цієї книги, такі тези було важко читати не піднявши скептично одну брову.
з хорошого: мені подобається, що в українській літературі просуваються різні жанри і форми. але давайте без токінізму, а все ж критичніше обирати, що публікувати, а що варто допрацювати. мене дещо розсмішив-засмутив коментар самої авторки про те, як створилася ця книга (якщо вона все ж пройшла багато редакторських етапів то... я не знаю чи не робить це ситуацію печальнішою):
"Але «Кульбаба» прийшла настільки легко, що я навіть не можу сказати, що працювала над нею… [жирний текст доданий мною] […] Історії приходили по черзі, я писала, коли мала час (не щодня), герої мене не відпускали. Поки за 3 тижні [тепер обидві мої брови полізли вгору] всі короткі історії врешті склалися в одне ціле." (та чи справді вони склалися?) -- повна стаття від авторки тут: https://starylev.com.ua/blogs/kvitka-...
я теж не можу сказати що авторка працювала над “Кульбабою”, але дуже хочу, щоб майбутні твори, які зароджуються в пориві натхнення опрацьовувалися і відшліфовувалис�� як діамант, що того заслуговує.
***
можу окремо поставити 5 зірочок за кота Плямка.
***
нова ціль: знайти кульбабовий чайок.
ENG
i longed to run through a field dotted with yellow dandelion heads, breathing in spring-summer air, and then fall onto freshly cut grass, roll to the side and disconnect from the mundane to flip through these cream-colored pages. and it happened, well, almost as imagined.
a lighthearted, bright collection of glittering snapshots of people's lives and fates, which are united by a thread of an image of a dandelion. whether this made for a good necklace - i'm not sure. i'm not sure if i'm smiling because this book pleased me, or rather from the excessive sweetness of these story fragments.
the idea to create a kaleidoscope of different destinies, destinies of past and present, intertwined with something bright, divine - is undoubtedly interesting. i wavered whether i was missing something in terms of plot, but with such a concept, a straight plotline wouldn't have created the desired effect. however, i can't shake off the thought that this copy is a draft, and the kaleidoscope pieces are mere sketches. or, if using an image from the... um, okay, a book itself - it's like cubic blocks where the faces are filled with a pattern plan rather than a thought-out, detailed, and non-superficial design. all characters seem to be simply the archetypes, sometimes slightly cringy because they're too polished and sweet. the transitions, or rather, jumps from one frame to another were sometimes nearly epileptic, if not funny-naїve. yes, naїve. for context: i'm not against positive stories; what's more, i literally need to engage in positive bibliotherapy. still, sometimes unbalanced positivity repels; it's good that this book is short because another 20 pages and i would have lost the ability to indulgently stretch my mouth into a smile.
in my opinion, the dandelion image could have been played with more thoughtfully. mostly, we see the dandelion in its shining yellow state, while other aspects, for example, its "graying" and seed dispersal by its "umbrellas" - are underdeveloped. the dandelion alone won't carry the depth of meaning; the text needs work. as for the déjà vu theme, it's present only through the repetition of images/objects, like the rose jam bun, dandelions themselves, professions, or stereotypical character traits, and so on. due to this text's brevity, these symbols don't have time to settle in the reader's mind and create a sense of déjà vu (at least, i hoped this was the work's purpose). instead, it looks somewhat amateurish and, well, naive. here's this boy from old times who loved rose jam buns. and here, 20 pages later, another young man also likes rose jam buns. i would have liked more descriptions of this déjà vu experience, descriptions of various sensory feelings.
regarding character names: most of them are quite unusual for the average ukrainian reader. i caught myself thinking it feels "unnatural" - but here i don't know if it's more my reading conservatism or if the names are used somewhat inorganically.
regarding god - there are really many christian theses here like "you'll hear the voice inside yourself." i don't think this is a problem as such, but perhaps due to the overall too-sweet taste of this book, such theses were hard to read without skeptically raising one eyebrow.
the good: i like that different genres and forms are being promoted in ukrainian literature. but let's do it without tokenism, and instead more critically choose what to publish and what needs more editing. i was somewhat amused-saddened by the author's own comment about how this book was created (if it did go through many editorial stages... i don't know if this makes the situation even sadder):
but "dandelion" came so easily that i can't even say i worked on it... [bold text added by me] [...] the stories came one by one, i wrote when i had time (not every day), the characters wouldn't let me go. until in 3 weeks [now both my eyebrows went up] all the short stories finally came together as a whole. [but did they really come together?] -- full article (in ukrainian) here: https://starylev.com.ua/blogs/kvitka-...
i also can't say that the author worked on "dandelion," but i really want future works that are born in a burst of inspiration to be faceted like a diamond that it deserves to be.
***
i could give 5 stars separately for the cat (Plyamko - the name comes of the verb plyamkaty, which means "to chaw/to munch". plyam-plyam)
***
new mission: find dandelion tea.
October 12, 2023
Світлі, теплі замальовки. Авторка вихоплює цікаві епізоди з життя героїв.
August 2, 2023
“І не було жодного каменя в цій світлій ріці часу"
Обрала книжку за обкладинкою, вона чарівна. Сама книжка за нею легко читається, як казочка, де всі герої світлі чєловєчкі і гарні дівчатка. Інколи здавалось, що читаю щось релігійне, бог на кожній сторінці
Обрала книжку за обкладинкою, вона чарівна. Сама книжка за нею легко читається, як казочка, де всі герої світлі чєловєчкі і гарні дівчатка. Інколи здавалось, що читаю щось релігійне, бог на кожній сторінці
June 26, 2023
Легка літня книга, з уривками історій та життів, з яскравими характерами, що розкриваються за пару стрічок. В книзі не розкрита яка-небудь проблематика й не вибудуваний повноцінний сюжет, але автор того і не прагне. Як на мене, у книги є присмак «Кульбабкового вина» та «Спитайте Мієчку». Легка приємна книга для теплого літнього вечора.
January 1, 2024
довго ходила і дивилась на цю книжку. приємна палітурка, доволі цікава анотація. проте все одно, щось не те.
- вже на третині книги історії та персонажі починають плутатись між собою.
- я так і не дійшла до якоїсь основної думки (чит. як моралі) книжки. і тут або «мені не дано», або «сприйняття не таке», або тут і немає таких глибинних сенсів на які, я чомусь сподівалась.
- книжка відносно легка у читанні. думаю, десь 2-3 години всього знадобиться.
проте чи коштувала ця книжка свого часу і грошей? можливо так, а й можливо, що ні. радше так, але лише через те, що думати під час читання особливо не було потрібно
- вже на третині книги історії та персонажі починають плутатись між собою.
- я так і не дійшла до якоїсь основної думки (чит. як моралі) книжки. і тут або «мені не дано», або «сприйняття не таке», або тут і немає таких глибинних сенсів на які, я чомусь сподівалась.
- книжка відносно легка у читанні. думаю, десь 2-3 години всього знадобиться.
проте чи коштувала ця книжка свого часу і грошей? можливо так, а й можливо, що ні. радше так, але лише через те, що думати під час читання особливо не було потрібно
August 12, 2024
Ця книга була для мене як шоколадка.
Першу третину було приємно солодко.
А потім було приторно і засолодко, але я не змогла спинитися.
Історії дуже приємні і світлі, все красиво. Настрої мені чимось нагадали тексти ʼФелікс Австріїʼ Софії Андрухович і ʼІсторії життяʼ Богдана Лепкого. Мала схожі почуття, коли їх читала.
Я можу зрозуміти постійні згадки кульбаб, хоча вони теж трохи втомлювали. Але мої очі втомились закочуватись від слів ʼбог, світло, душаʼ через сторінку🙄
Першу третину було приємно солодко.
А потім було приторно і засолодко, але я не змогла спинитися.
Історії дуже приємні і світлі, все красиво. Настрої мені чимось нагадали тексти ʼФелікс Австріїʼ Софії Андрухович і ʼІсторії життяʼ Богдана Лепкого. Мала схожі почуття, коли їх читала.
Я можу зрозуміти постійні згадки кульбаб, хоча вони теж трохи втомлювали. Але мої очі втомились закочуватись від слів ʼбог, світло, душаʼ через сторінку🙄
August 3, 2024
З такою милою обкладинкою та назвою заховалася книга-розчарування.
Я дуже хоьіда прочитати легкі,сонячні,пртємні історії. Ця книга містить безліч історій, вони не мають початку,кінця і логіки і єдиний звязок між ними це згадування кульбабки.Це не короткі історії,як наприклад в "Я працюю на цвинтарі", це просто замальовки.В мене було враження,що автор просто видала друком свої чорнетки.
Я дуже хоьіда прочитати легкі,сонячні,пртємні історії. Ця книга містить безліч історій, вони не мають початку,кінця і логіки і єдиний звязок між ними це згадування кульбабки.Це не короткі історії,як наприклад в "Я працюю на цвинтарі", це просто замальовки.В мене було враження,що автор просто видала друком свої чорнетки.
May 28, 2023
Така проста, а така змістовна. Сподобалось. Читається швидко і легко, але є глибокі думки. Та і дло кульбаби тепер буде інше відношення. Любила її і раніше, а тепер буду любити ще більше цю квітку радості.
June 2, 2024
"Кульбаба" Квітки Налади - дуже тепла і мила робота, яка однак не дуже мені зігріла серце, бо під час війни якось таке сяйво сприймається інакше. Треба перечитати після Перемоги
Однак сюжетно мені сподобалась ідея циклічності (я ще сьогодні закінчила аніме під назвою The Great Passage, де цей концепт також розкривається доволі приземлено та близько до серця). Боліло на трагічних моментах, які ніби не вписувались в загальну картину, та все ж - таке воно життя.
Забагато бога (як для невіруючої), і релігійності в кульбабах. А також сонця загалом. Ці трагічні вкраплення в сюжеті скорше відчувались як грім серед ясного неба, аніж як неодмінна частина нашого існування як такого.
Загалом, рекомендую як легеньке чтиво на день влітку, або коли не хочеться дуже думати.
Однак сюжетно мені сподобалась ідея циклічності (я ще сьогодні закінчила аніме під назвою The Great Passage, де цей концепт також розкривається доволі приземлено та близько до серця). Боліло на трагічних моментах, які ніби не вписувались в загальну картину, та все ж - таке воно життя.
Забагато бога (як для невіруючої), і релігійності в кульбабах. А також сонця загалом. Ці трагічні вкраплення в сюжеті скорше відчувались як грім серед ясного неба, аніж як неодмінна частина нашого існування як такого.
Загалом, рекомендую як легеньке чтиво на день влітку, або коли не хочеться дуже думати.
December 8, 2024
“Без розуміння, підтримки, любові сім’я не розквітне. Не буде сили спільного польоту, дотиків душі, обміну енергією. Тільки соки одне з одного питимуть - аж поки зав’януть. А чи може бути щось гірше, ніж дозволити в’янути поруч із собою живій душі?”
Цю книгу до прочитання я взяла дуже випадково. “Кульбаба” читається швидко і легко, у самому сюжеті книги закладена ідея реінкарнації й на сторінках твору можна знайти значну кількість релігійних підтекстів та змістів. Через це - не моя книга, особливо враховуючи деяку хаотичність її написання.
Сподобалася ідея кульбаби, яка вплітається у контекст історій на сторінках усієї книги, - символа сонця, світла, щастя та вірності.
Цю книгу до прочитання я взяла дуже випадково. “Кульбаба” читається швидко і легко, у самому сюжеті книги закладена ідея реінкарнації й на сторінках твору можна знайти значну кількість релігійних підтекстів та змістів. Через це - не моя книга, особливо враховуючи деяку хаотичність її написання.
Сподобалася ідея кульбаби, яка вплітається у контекст історій на сторінках усієї книги, - символа сонця, світла, щастя та вірності.
March 15, 2023
Легка книжка, рекомендую взяти з собою в дорогу, читається швидко.
Книжка створює загалом атмосферу спокою і любові, занурення в повільний світ. Не між всіма мініатюрами помітила зв'язок, хотілось, щоб була якась загальна нитка між всіма оповіданнями, більш видима, ніж кульбаби. Також інколи виникало відчуття, що автор стрибає з думки на думку, з історії на історію, було б цікавіше розкривати персонажів глибше.
Але книжка закінчується словами "далі буде", тому сподіваюсь, що в наступній частині ці недоліки будуть виправлені.
Книжка створює загалом атмосферу спокою і любові, занурення в повільний світ. Не між всіма мініатюрами помітила зв'язок, хотілось, щоб була якась загальна нитка між всіма оповіданнями, більш видима, ніж кульбаби. Також інколи виникало відчуття, що автор стрибає з думки на думку, з історії на історію, було б цікавіше розкривати персонажів глибше.
Але книжка закінчується словами "далі буде", тому сподіваюсь, що в наступній частині ці недоліки будуть виправлені.
January 1, 2024
Світла книга з теплими історіями, але мені було занадто багато неповʼязаних між собою сюжетів, героїв, які несподівано зʼявляються і так само несподівано зникають - трохи забагато відволікаючих епізодів, які не повʼязуються в один сюжет. Єдине, що обʼєднує- кульбаба (але і це не завжди).
Дуже легка і приємна, але не до кінця розгадана мною книга
Дуже легка і приємна, але не до кінця розгадана мною книга
April 26, 2025
3.5
мені сподобалось, хоча це були дивні історії без початку, без кінця, проте я зазнала цей ефект "дежавю" про який говорилося у анотації. все зводилось до кульбаб, усюди згадувався бог.
рекомендую, якщо хочете повиділяти багато цитаток і цікавих думок)
мені сподобалось, хоча це були дивні історії без початку, без кінця, проте я зазнала цей ефект "дежавю" про який говорилося у анотації. все зводилось до кульбаб, усюди згадувався бог.
рекомендую, якщо хочете повиділяти багато цитаток і цікавих думок)
August 23, 2022
Не зачепило
April 21, 2024
Так поетично і затишно ❤️
May 29, 2023
Класно подана ідея
Книга – ніби збірка коротких відео, які в процесі складаються в одну стрічку. Такі й відчуття – наче фільм подивилася і мені подобається його відлуння в думках.
Книга – ніби збірка коротких відео, які в процесі складаються в одну стрічку. Такі й відчуття – наче фільм подивилася і мені подобається його відлуння в думках.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews