«Зараз щось як розкажу! Весела книжка чудес та історій» — збірка зворушливих і смішних казок на сучасний лад від Слави Світової з яскравими ілюстраціями Олександра Шатохіна.
Тут дівчатка хочуть бути пожежницями, а не принцесами, справжні лицарі не бояться бути вразливими й проявляти емоції, привиди не завжди страшні та лихі, а й самі можуть усього боятися, як і феєчки не всі милі й тендітні, а часом дуже навіть грізні й геть не в гуморі. На сторінках цієї книжки казкові герої шукають себе та свою половинку, знаходять друзів і кохання, вчаться дослухатися до власних бажань та мріяти (навіть якщо з їхніх мрій сміється увесь хлів!), сміливо ламаючи всі казкові стереотипи про себе.
Мій міміметр просто зламався. Ці казки потішать і діток, і дорослих. Неповторні герої й такі знайомі життєві історії, в епіцентрі яких може опинитися кожен з нас. Я щиро усміхалася і так само щиро витирала сльози😊 Тож не дивно, мабуть, що найбільше мені припала до серця історія Лицаря, який плакав)) Його шлях до лицарської ліцензії видався не легким. І саме його самобутність допомогла не лише пройти всі випробування, а й знайти нових класних друзів. Слава Світова пише надзвичайно легко й одночасно глибоко та ємко, з чарівним гумором. Чудові ліки від найскладнішого "нечитуна"😉 Ілюстрації милують око й додають усмішок🤗 А ще дякую видавництву за можливість придбати електронну книжку. Це важлива опція зараз.
Гарна підбірка простих і не дуже оповідань, які розважають та дають змогу замислитися над ти, що є наше життя (Це з позиції дорослого, гадаю, з позиції дитини це пізнання світу у різних його проявах: відпочинок, дружба, сміливість, підтримка, вміння мріяти і необхідність підтримувати мрії, різноманітність тощо). Єдине, трохи дивно підібрані слова, бо язик постійно спотикається, очікуючи щось інше. Не те, щоб це погано, але не дуже плавно, не зовсім гармонійно звучало як на моє вухо.
Приємно вражена. Нічого не очікувала від книжки, щоб не розчаровуватись. А окрім ілюстрацій отримали з донькою купку прикольних історій з казковими персонажами, з часто абсолютно неочікуваними сюжетами. Не скажу, що сюжети прям карколомні з насиченістю подій, АЛЕ дуже жива свіжа мова, цілковита насолода від слів, які склались у речення
Я люблю і читаю багато дитячих книжок. А що читаю дитячі книжки я вже третій дитині, до того ж, і українською, і англійською, то часом буваю дуже перебірлива й вибаглива. Зате, якщо вже натраплю на щось справді класне, готова хвалити і радити всім і всюди. От, наприклад, «Зараз щось як розкажу! Весела книжка чудес та історій» Слави Світової від Видавництво Старого Лева – це просто чарівний бальзам для вибагливого ока і вуха. Це той випадок, коли книжка заходить і дітям, і батькам. Ми з сином читали її вже чотири рази. При тому, що перші два - в електронному форматі. Останнім часом я стала практикувати купувати й дитячі електронні. Якщо книжка «на один раз» – не треба думати, що з нею потім робити, якщо ж дуже сподобалася – замовляємо паперову й кайфуємо ще (не) раз. «Зараз щось як розкажу!» варто мати паперову зокрема й тому, що там кайфові ілюстрації Олександра Шатохіна. Люта феєчка, дракон із хоботцем, книгарня Старого Качура… Раз уже згадала про Старого Качура, то наведу одну симпатичну цитату з цієї історії: «…не бувало так, щоби на душі не ставало легше від крихкого й запашного цинамонового печивка. – І хорошої книжки! – додав пан Шпичка поважно. – Так казав Старий Качур». Так от, від цієї книжки на душі точно стане легше, а поки читатимете – усміхатиметеся або й реготатимете, але точно не залишитеся байдужими до цих веселих історій та кумедних і симпатичних персонажів. Уже згадувана люта феєчка; ляклива привидка; корова на ковзанах; лицар, який плаче; дракон, якому потрібна відпустка – вони такі милі, що я готова перечитувати їхні історії знову й знову. А я колись писала, що таке, щоб я по колу з доброї волі перечитувала ту саму дитячу книжку, трапляється нечасто. Маю ще окремо хоч кілька слів сказати про мову – смачну, соковиту, багату – я реально насолоджувалася, читаючи. Здається, деякі письменники постулат про те, що для дітей потрібно писати простою зрозумілою мовою, сприймають надто буквально і спрощують-вихолощують свої тексти аж до примітиву. Що занадто – то недобре. Та й як тоді дитина збагачувати свою мову, якщо навіть у книжках – звичні кілька тисяч затертих від ужитку слів? На завершення – іще одна цитата, про мою улюблену Фєечку: «Коли йшов дощ, вона вистромлювала у вікно свою розкошлану від спання голову і невдоволену пичку, кривилася і голосно бурчала: - А побий тебе грім! Знову дощ! Коли світило сонце, Феєчка роздратовано морщилася, а її розлючена мармизка у вікні волала: - Та скільки вже можна?! Очей не продереш через цих сонячних зайців!!!»
Купувала на подарунок і так мені сподобалась книга, що купила ще й собі електронну і з велиииичещним задоволенням прочитала! Мені в дитинстві точно не вистачало таких казок!
Які неймовірно чудові і прекрасні казки! Купила випадково, але отримала стільки позитиву і задоволення, що просто у захваті! Дала доньці для самостійного читання і вирішила сторінку читнути сама, захопилась так, що прочитала на одному диханні. Казки сучасні , смішні і в той же час такі глибокі, повчальні і чудові. Просто пищу від захвату. Щиро раджу!
Це, безумовно, вона - "Зараз щось як розкажу" Слави Світової. І читала я її по телефону чоловіку з неймовірним реготом - стільки кумедних ситуацій😆 Книга доволі велика за обсягом, але дуже легка у читанні💯 І мені сподобалися практично усі історії - вони такі живі, з іскрометним гумором і про важливі речі, що відірватися було неможливо. Можна сказати, що це казки з неординарним баченням - феєчка не обов'язково має бути добра, як у всіх казках, а страшенно розлючена, дівчатка не обов'язково мріють бути принцесами, а навпаки - пожежницями (чому б і ні?), привиди, які мають бути страшні і лихі, геть такими не є.
Мені дуже сподобалася історія "Книгарня Старого Качура" - там якраз йдеться про цікаві ідеї для промоції старенької книгарні, в якій уже мало хто купував книжки. Але тут на ґанку з'явився хлопчик Оскар, який шукав книжку про різдвяне диво і... він повністю змінив долю книгарні, яка могла і зачинитися незабаром. Вона тепер стає "��аленькою книгарнею з великим серцем", в якій творяться різдвяні дива, а книжки знаходять своїх щасливих власників.
"Аврора і ковзани" - дотепна історія про корову, яка не хотіла звичного життя у стайні разом з іншими тваринами, а мріяла бути ковзаняркою і стати відомою зіркою. Хоча спочатку це їй не дуже вдавалося, і навколишні не дуже підтримували, але Аврора не полишала спроб і таки домоглася свого.
Історія "Дракон у відпустці" мені якраз була в тему, бо я трохи змучилася на роботі і рахувала дні до відпочинку. Це прямо про те, що усім нам потрібен активний відпочинок, щоб не вибухати вогнем на роботі.
Історія "Принцеса? Пфф! Я хочу стати пожежницею!" мене вразила тим, як батьки підтримують мрії Полінки: "Ніхто в цілому світі не може заборонити тобі мріяти. У своїх фантазіях і мріях ти можеш бути ким завгодно! Можеш мандрувати світами, розуміти мову тварин і птахів, пірнати до незвіданих океанських глибин і злітати до самого неба! Ти також можеш рятувати ферми від пожеж, перевтілившись у безстрашну пожежницю. Чом би й ні?".
Казка "Насінина, яка хотіла стати баобабом" показує, що потрібно бути собою - і це найголовніше✅
❓Читали? #раджупрочитати
#КнижковийБлогОксамитки #OksamytkaBookBlog - Слава Світова "Зараз щось як розкажу! ", ілюстрації Олександра Шатохіна, Видавництво Старого Лева, 2022, 200 с., 6+.