Нова книга Українського інституту національної пам’яті повертає нас у ті часи, коли волонтери, без перебільшення, рятували армію і нашу країну. До книги увійшло 30 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.
Книга стала продовженням серії, розпочатої книгами «Дівчата зрізають коси» та «Капелани. На службі Богу й Україні».
Найпотужніша збірка історій, яку мені довелось читати цього року. Хоч спочатку вагалася, чи буде це для мене актуально, адже писалася книжка ще до повномасштабного вторгнення, ще про ту першу хвилю волонтерів. А ні, виявилось дуже на часі, відгукнулося. Цікаво було поглянути на ті події і рішення людей з сьогоднішньої перспективи, впізнати багато імен і назв, і вчергове переконатися, що таке Сила Небайдужих.