В українській історії присутність Петра Скарги виявляється насамперед в стимулюванні пошуку Київською Церквою гідного місця у вселенській еклезіяльній структурі. Полемічний трактат «Про єдність Божої Церкви» фактично започаткував суспільну дискусію довкола порозуміння з Західною Церквою, що увінчалася проголошенням Берестейської унії 1596 р. Петро Скарга залишив надзвичайно цінні свідчення про перебіг об’єднавчого собору у творах «Берестейський синод» і «Захист Берестейського синоду». Паралельно з перекладом наводяться оригінальні тексти творів.