В оповіданнях Джеймса Олдріджа "Останній дюйм" і "Акуляча клітка" йдеться про карколомні й трагічні пригоди батька та його сина-підлітка, які потрапили в біду через непродумані рішення дорослого. Скалічений акулами Бен та одинадцятилітній Дейві опинилися в пустелі поблизу Акулячої бухти, і жодна людина не знала про місце їхнього перебування. Що робити? Як врятуватися? Чи зможе хлопчина впоратися з таким викликом? Оповідання "Стійкість заради честі" також присвячено випробуванню пустелею. Про що думає людина, яка потрапила в авіатрощу серед безкраїх гарячих пісків? Який вибір вона робить? Що її підтримує на шляху до спасіння? "У моїх творах головна тема завжди одна — вибір. Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду", — зазначав Джеймс Олдрідж. І ці твори — не виняток.
From Wikipedia: Harold Edward James Aldridge is a multi-award winning Australian author and journalist whose World War II despatches were published worldwide and formed the basis of several of his novels, including the prize-winning The Sea Eagle about Australian troops in Crete.
Aldridge was born in White Hills, a suburb of Bendigo, Victoria. By the mid 1920s the Aldridge family had moved to Swan Hill, and many of his Australian stories are based on his life growing up there. Aldridge moved to London in 1938; he currently lives in Battersea, South West London.
The stories that are based on the real living conditions of his hometown of Swan Hill include his 1995 Children's Book Council of Australia book of the year "The True Story of Lilli Stubeck", one of his St Helen series of children's books. He lived in Cairo for many years, writing several books about the Middle East, including "Cairo - Biography of a City" and the novels "The Diplomat" and "Heroes of the Empty View". His 1973 children's novel "A Sporting Proposition" was adapted for the 1975 Disney film "Ride a Wild Pony".
"Последний дюйм" - рассказ о выживании в экстремальной ситуации. Но автор делал упор на описание действия, на героизацию, нежели на раскрытие характеров. Отец - довольно равнодушный, эгоцентричный тип. "Охотник" - роман об охотниках Канады, или, если называть вещи своими именами, браконьерах, их разному отношению к природе, в частности убийству животных.
Как же мне понравился этот рассказ, когда я впервые прочитала его по списку литературы в средней школе! Я тогда была в диком восторге от того, насколько храбрым оказался маленький мальчик, каким отчаянным был его отец и какие невероятные приключения они пережили! К сожалению, приключения - это все, что я поняла из рассказа, когда читала эту книгу ребенком.
Позже я вернулась к ней уже в более сознательном возрасте. И ужаснулась! Тому настолько глубокий и жесткий этот рассказ. И дело даже не в акуле или потерянной руке, а именно в главных героях. Дэви - тянущийся к отцу, милый и смышленый ребенок, отвергнутый родителями. Бэн - сухой и черствый отец, погрязший с головой в себе и своих делах. Будучи родителем, он даже не догадался взять на жаркий остров воды для ребенка, предупредить кого-нибудь о полете или просто побеспокоиться о то, что нужно мальчику. Он рискует собой ради работы, но думает ли в этот момент, что может случится с ребенком? Злоключения, которые переживает Бэн - это вполне заслуженный путь к катарсису. Но чем Дэви заслужил такие несчастья? Должен ли был он страдать от глупости своих родителей?
Теперь у Бэна больше никогда не будет не только руки, но и времени, которое он упустил...А все могло бы быть иначе.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Така маленька книга, а викликала в мене стільки негативних емоцій.
Я б її описала одним реченням — коли тебе просять туди не йти, бо там чекає лихо, а ти все одно туди йдеш, бо тобі так хочеться.
І все б нічого, але ти у все це вплутуєш свого 10-річного сина, який повинен тебе рятувати з тієї халепи, в яку ти свідомо встряєш.
В основі сюжету два герої — батько та син. Батьку по факту все одно на сина, він навіть не думає про те, що малий в їх «пригодах» буде пити чи їсти. Батько знімає акул на камеру, щоб продати ці кадри, які замовили для фільму. Ця зйомка закінчується дуже погано і син має робити для батька титанічні зусилля, щоб врятувати його та себе. Я вже не кажу про той стрес, який отримала дитина, коли це все побачила.
І що робить батько після всього цього? Знову летить знімати акул. Людина взагалі не вчиться на своїх помилках. І при тому знову і знову наражає на небезпеку свого сина. У якого по факту немає вибору.
Я дуже злюся, коли читаю історії, в яких дитина стає заручником таких батьків.
"Ніколи не знаєш на що ти здатний, поки не спробуєш" - мій головний висновок із твору. Як на мене, ця фраза чудово описує сам твір загалом. Моментами було скадно слухати і переживати сцени про біль, але це загартовує, готує нерви до сприйняття більш складних творів, розширює спектр емоцій, які ти можеш проживати і витримувати під час прочитання книги. Рекомендую, чудовий твір, 5/5.
Цитата: Останній дюйм, який розділяє всіх і вся, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи. Я не вмію літати. Ані як супергерой, ані як льотчик (герой книги). Проте ми з ним однолітки, а моєму синові наразі 12 (синові героя 10). Отож книга точно влучила у свою авдиторію. Доволі простий сюжет, в якому головне, що подорослішали вони одночасно - і батько, і син.
Davy proves himself to be a very mature boy when he takes all the responsibility on his shoulders and fights to save his father. I still remember how challenging it was to learn to drive, never mind flying a plane. So, my respcts to barve Davy. If he didn't act as he did, he and his father would have been doomed.
Один з найкращих творів, які мені доводилося читати у школі за шкільною програмою. Досі пам'ятаю сюжет до деталей. Тоді мене дуже вразила історія та надихнула. Це книга про силу, про віру у себе, і про те, що насправді можливо все.
This is a great example of a short story with a lot of content. Too short to to have enough taste of it. Too short to feel the deep horror and strong characters of father and son. Yet the author did it somehow. And it touched me to the depths of my soul.
ეხლა კი ძნელი აღსადგენია ზუსტად, მაგრამ დიდი შანსია ეს ყოფილიყო პირველი ინგლისურენოვანი წიგნი, რაც წავიკითხე. რა თქმა უნა რთული იყო (მიუხედავად იმისა, რომ მოთხრობები აქ ადაპტირებულია), მაგრამ მაინც მახსოვს რა შთამბეჭდავი რამეები იყო სამივე, განსაკუთრებით მაინც The Last Inch!