Тобі п’ятнадцять, твоє життя нецікаве, ти живеш у маленькому містечку й чекаєш на літо, коли можна не бачити однокласників і бути наодинці з собою та кількома «друзями». І от з’являється ВІН — і ти закохана й шалено чекаєш на взаємність. Але водночас приходить ВОНА — старша за тебе, дещо схожа й несхожа на тебе саму. Помічниця, порадниця, відьма чи провідниця в дорослість? Повість розповідає про одне літо 15-річної Соні — самотньої та замкнутої підлітки, що опиняється перед вибором, переживає першу закоханість і шукає своє місце в житті.
Авторці дуже класно вдалося передати атмосферу літніх лінощів на шкільних канікулах, того, як час повільно тягнеться і водночас швидко пролітає. А ще це прямо майстер-клас, як показати підлітку, в житті якої нічогісінько не відбувається і воно таки й не починає відбуватися. Текст, який з нічого бере і робить щось. Водночас абсолютно не сподобалися сни, в які до неї приходить-я-одразу-зрозуміла-хто. Оці їхні розмови за жизнь були нудні.
Мама і бабуся особливо тобою не займаються, друзів нема, в школі насміхаються. Ти здебільшого предоставлена самій собі, але задоволення це приносить тільки на канікулах. Перша закоханість, ставлення до свого тіла, тонкощі спілкування з іншими - і літо в місті як окремий персонаж. Переживала за головну героїню як за себе в п'ятнадцять. Класна книжка, не радісна, не надто оптимістична, але дуже жива і щира, хоч і прийом, що в ній використовується, будь-який дорослий швидко розкусить (а на якому моменті здогадається підліток - це цікаво).