What do you think?
Rate this book
Помаранчева кудлата хмара
Здається, правду кажуть, що легше написати книжку, ніж пояснити, про що вона. Ця п’єса – подорож моїми горем, жалем і провиною, це спроба наосліп вийти з темного тунелю, який горить і, перевертаючись, падає в безодню. Втім, з поваги до читача я чесно намагався зробити цю дуже особисту історію читабельною, захопливою й навіть подекуди смішною для людини, яка просто взяла книгу до рук і нічого не знає – ані про тунель, ані про безодню. Сподіваюся, те, що було для мене психотерапією, стане для вас цікавою пригодою. Я також сподіваюся, що вам у мандрівці моїм уявним Поділлям не заважатимуть усі ці антропоморфні кроти, миші, лелеки й бобри.
204 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
70 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 16 of 16 reviews
August 27, 2022
знаєте, ця книга все ж таки залишила осадок смутку в глибині душі. на обкладинці написано що це сценарій вистави, яку ніхто не подивиться. «а знаєте чому? бо це реальність» (цитую маму, вона читає книги які мені надсилають хіхіхі, їй теж сподобалась книга0)0)
історія про спроби знайти вихід з безвихідної ситуації і обожемій мене вразили останні сторінки.
я в захваті від стилю автора, бо читається легко + ця подільська говірка та тварини в ролях поєднуються в незвичайний мікс. спочатку все йшло досить непогано. типу життя чудове (здавалось би). далі я ніби побувала на американських гірках і потім все пішло по наклонній.
мені подобається те, наскільки класно написаними є персонажі. ніби тварини, але як реальні люди. ти не відчуваєш, що це якась супер далека історія. ні. ти ніби сидиш біля людини, яка тобі душу виливає. просто. сумно. чесно.
я не плакала фізично. скоріше було важко ментально. ця книга точно зачепила мене. ну і звісно ілюстрації🤌🤌
5/5
історія про спроби знайти вихід з безвихідної ситуації і обожемій мене вразили останні сторінки.
я в захваті від стилю автора, бо читається легко + ця подільська говірка та тварини в ролях поєднуються в незвичайний мікс. спочатку все йшло досить непогано. типу життя чудове (здавалось би). далі я ніби побувала на американських гірках і потім все пішло по наклонній.
мені подобається те, наскільки класно написаними є персонажі. ніби тварини, але як реальні люди. ти не відчуваєш, що це якась супер далека історія. ні. ти ніби сидиш біля людини, яка тобі душу виливає. просто. сумно. чесно.
я не плакала фізично. скоріше було важко ментально. ця книга точно зачепила мене. ну і звісно ілюстрації🤌🤌
5/5
October 6, 2024
кірасири лижі?
як просто писати про складне.
це мила книжка про любов і підтримку дорогих людей, про те що всі ми – люди (навіть якщо ми кроти, миші чи лелеки). дещо книга навіть про другі шанси і про особистісні стосунки.
дуже приємна книга, після якої хочеться загадково посміхатися дивлячись у вікно.
інакше не можна
як просто писати про складне.
це мила книжка про любов і підтримку дорогих людей, про те що всі ми – люди (навіть якщо ми кроти, миші чи лелеки). дещо книга навіть про другі шанси і про особистісні стосунки.
дуже приємна книга, після якої хочеться загадково посміхатися дивлячись у вікно.
інакше не можна
July 24, 2022
Обережно, ця книга може зробити боляче. Хоча я посміхалася майже на кожній сторінці, проте фінал нагадує кожному щось своє. І ця кінцівка, на відміну від казкового сюжету з антропогенізованими персонажами - їжаками, лелеками, мишами, індиками, вже не нагадує безтурботні пригоди.
SPOILER ALERT
П’єса написана дотепно, тут цікаві говірки, неординарні персонажі - Кріт Макс не вимовляє звук “р”, тому використовує слова без цієї літери, тато Емми після інсульту плутає слова, у нього афазія, в нижніх норах своєрідна говірка, а у Їжачині взагалі потрібно вважати з ким та про що говориш. Поділля - чарівне місце, тут крім особливої мови ще й зростає рідкісна квітка, яку можна побачити лиш раз на пів століття. До неї будь-що потрібно відвезти хворого батька, з яким Емма дуже близька і розуміє попри його ваду мовлення. Як добре, що їм допомагає добряк кріт, який колись міг би й не вижити в пожежі, як добре, що погодився лелека провести до цього таємничого місця, без Харона сюди не потрапиш, як добре, що здійсниться татова мрія, як дивно, що він почав нормально говорити в останню мить.
SPOILER ALERT
П’єса написана дотепно, тут цікаві говірки, неординарні персонажі - Кріт Макс не вимовляє звук “р”, тому використовує слова без цієї літери, тато Емми після інсульту плутає слова, у нього афазія, в нижніх норах своєрідна говірка, а у Їжачині взагалі потрібно вважати з ким та про що говориш. Поділля - чарівне місце, тут крім особливої мови ще й зростає рідкісна квітка, яку можна побачити лиш раз на пів століття. До неї будь-що потрібно відвезти хворого батька, з яким Емма дуже близька і розуміє попри його ваду мовлення. Як добре, що їм допомагає добряк кріт, який колись міг би й не вижити в пожежі, як добре, що погодився лелека провести до цього таємничого місця, без Харона сюди не потрапиш, як добре, що здійсниться татова мрія, як дивно, що він почав нормально говорити в останню мить.
This entire review has been hidden because of spoilers.
July 31, 2022
Відразу що варто сказати, у мене безліч емоцій після прочитання цієї книги. Мені в сумно, і радісно, і спокійно, але в той же час я злюся. Це безперечно чудово, адже твір справа викликає різні почуття, а я саме для цього і читаю)
Книжка написана п'єсою. Як написав автор:"Це сценарій вистави, яку ніхто ніколи не подивитися".
Головні герої - тварини. Спочатку мені чомусь було важко це сприймати і уявляти таку картину в голові, але потім я звикла і це виявилося незвично, проте унікально і цікаво. Мені подобається що у кожного героя свій стиль розмови в залежності від його місця проживання. Читаючи деякі діалоги, я неначе опинялася в селі у бабусі, тож ставало дуже тепло і затишно.
Що до сюжету: він не наворочений, простий, але за подіями цікаво спостерігати.
Окрема моя любов це глянцеві сторіночки і ілюстрації. Вони дуже допомагали, адже в голові відразу складалися образи всіх персонажів.
Книжка має більше сенсу ніж здається на початку. Вона прекрасна у своїй незвичності. Звичайно, кінцівка для мене буде неочікувана, але мені тепер є над чим замислитися.
Прожила кожну сторінку разом з персонажами. Раджу!)
Книжка написана п'єсою. Як написав автор:"Це сценарій вистави, яку ніхто ніколи не подивитися".
Головні герої - тварини. Спочатку мені чомусь було важко це сприймати і уявляти таку картину в голові, але потім я звикла і це виявилося незвично, проте унікально і цікаво. Мені подобається що у кожного героя свій стиль розмови в залежності від його місця проживання. Читаючи деякі діалоги, я неначе опинялася в селі у бабусі, тож ставало дуже тепло і затишно.
Що до сюжету: він не наворочений, простий, але за подіями цікаво спостерігати.
Окрема моя любов це глянцеві сторіночки і ілюстрації. Вони дуже допомагали, адже в голові відразу складалися образи всіх персонажів.
Книжка має більше сенсу ніж здається на початку. Вона прекрасна у своїй незвичності. Звичайно, кінцівка для мене буде неочікувана, але мені тепер є над чим замислитися.
Прожила кожну сторінку разом з персонажами. Раджу!)
August 18, 2022
"Кудлата хмара" - це казка не для малят. Це, скоріше, терапевтична казка для дорослих, які хочуть полікувати свою "внутрішню дитину". Одвічна проблема життя і смерті, пошуку цінносних орієнтирів та прийняття світу і власного Я у ньому. Особливо вразила графіка на останніх сторінках книги. Ревіла так, як не плакала вже багато років. Дякую.
August 29, 2022
Плакати, усміхатися, зворушуватися, торгуватися з автором/долею, розуміти до чого йде і не хотіти щоб дійшло
Книга про втрату найближчих. І нехай вас не збивають з пантелику анімалістичні герої та героїні. Книга про те, що треба обіймати найрідніших і говорити про свою любов. І відпускати. Але ж наскільки це складно, - відпускати. Але інакше не можна.
Задля об'єктивності, крізь призму суб'єктивності, мушу признатися - мені не сподобалася обкладинка, от зовсім (профдеформація, привіт) Проте, це мабуть, єдиний недолік
Навіть не могла подумати, що п'єса може так легко і лаконічно читатися, ще й викликаючи стільки емоцій.
Дякую автору, книга чудесна.
Книга про втрату найближчих. І нехай вас не збивають з пантелику анімалістичні герої та героїні. Книга про те, що треба обіймати найрідніших і говорити про свою любов. І відпускати. Але ж наскільки це складно, - відпускати. Але інакше не можна.
Задля об'єктивності, крізь призму суб'єктивності, мушу признатися - мені не сподобалася обкладинка, от зовсім (профдеформація, привіт) Проте, це мабуть, єдиний недолік
Навіть не могла подумати, що п'єса може так легко і лаконічно читатися, ще й викликаючи стільки емоцій.
Дякую автору, книга чудесна.
Read
August 30, 2024Нічьо не ясно, та дуже інтєрєсно...
Таке враження, що я мабуть затупа для цієї книги. Або щось десь пішло не так🤷♀️
Таке враження, що я мабуть затупа для цієї книги. Або щось десь пішло не так🤷♀️
August 19, 2022
Прочитала за один день. Почуттів вистачить, певне, на дні, місяці й роки – співпереживати, міркувати й любити. Пронизлива, щемна, світла і добра історія. Чудові герої, яких хочеться обійняти.
І неправда, що це «сценарій вистави, яку ніхто ніколи не подивиться». Подільська говірка настільки чарівна й доречна, що виразно бачиш і чуєш їх усіх, ніби вони тут.
Неймовірно потужна книжка. Рустаме, дякую!
І неправда, що це «сценарій вистави, яку ніхто ніколи не подивиться». Подільська говірка настільки чарівна й доречна, що виразно бачиш і чуєш їх усіх, ніби вони тут.
Неймовірно потужна книжка. Рустаме, дякую!
August 15, 2022
Книжка, яка повернула мене до читання після 24 лютого.
Я нічого не казатиму про сюжет п'єси, але він вас неодмінно зацікавить і затягне. Також не хочу торкатися лінгвістичних "смаколиків", відповідальних за те, що більшість часу, який я проведела за читанням цієї книжки, з мого обличчя не сходила посмішка. Я більше хотіла б сказати про те, як вчасно ця книжка опинилася на моїй полиці. А опинилася вона там десь на початку лютого, проте я не встигла прочитати її того ж місяця. А після 24 лютого читати будь-що, окрім новин, не хотілося і, здавалося, було фізично неможливо. Лише через два місяці я змогла взяти в руки книжку і не випускати її, доки не прочитаю, і цією книжкою була "Помаранчева кудлата хмара". Попри свій гумористичний флер, ця дуже глибока і, так, сумна книжка. Її фінал не може не викликати у вас сліз, якщо тільки ваше серце не з каменю і якщо ви не втратили бодай одну близьку людину в житті. І сльози ці будуть хорошими у повному сенсі цього слова. Вони, вибачте за кліше, омиють ваше серце, і після них вам стане легше.
Я нічого не казатиму про сюжет п'єси, але він вас неодмінно зацікавить і затягне. Також не хочу торкатися лінгвістичних "смаколиків", відповідальних за те, що більшість часу, який я проведела за читанням цієї книжки, з мого обличчя не сходила посмішка. Я більше хотіла б сказати про те, як вчасно ця книжка опинилася на моїй полиці. А опинилася вона там десь на початку лютого, проте я не встигла прочитати її того ж місяця. А після 24 лютого читати будь-що, окрім новин, не хотілося і, здавалося, було фізично неможливо. Лише через два місяці я змогла взяти в руки книжку і не випускати її, доки не прочитаю, і цією книжкою була "Помаранчева кудлата хмара". Попри свій гумористичний флер, ця дуже глибока і, так, сумна книжка. Її фінал не може не викликати у вас сліз, якщо тільки ваше серце не з каменю і якщо ви не втратили бодай одну близьку людину в житті. І сльози ці будуть хорошими у повному сенсі цього слова. Вони, вибачте за кліше, омиють ваше серце, і після них вам стане легше.
August 15, 2022
Невероятная книга. Не знаю, почему Рустам сомневается по поводу качества своего текста (ну, автору виднее). На меня произвело сильное впечатление.
Если учесть, что я не люблю читать пьесы, мой восторг объяснить сложно. Ком в горле от чтения книжки - со мной такого не было... возможно, никогда.
О чем она? Несмотря на то, что все действующие лица - животные, книга о людях. И это обыграно очень удачно. Это повесть о любви, о родителях и детях, о своих и чужих, о потерях.
Сюжет пересказывать смысла нет. Но пьеса для меня уникальна по стилистике, поскольку большая часть диалогов на "подільській говірці", что придает колорита книге. Персонажи получились очень выпуклыми, узнаваемыми. Плюс, автор - лингвист и смог вписать в историю лингвистические "изюминки".
PS Позже дошло, что одна из иллюстраций просто огонь. Но она связана с историей живописи и немного спойлерит, если ее сразу "прочитать". Я не сразу "прочитала", но теперь люблю эту книгу еще больше.
Если учесть, что я не люблю читать пьесы, мой восторг объяснить сложно. Ком в горле от чтения книжки - со мной такого не было... возможно, никогда.
О чем она? Несмотря на то, что все действующие лица - животные, книга о людях. И это обыграно очень удачно. Это повесть о любви, о родителях и детях, о своих и чужих, о потерях.
Сюжет пересказывать смысла нет. Но пьеса для меня уникальна по стилистике, поскольку большая часть диалогов на "подільській говірці", что придает колорита книге. Персонажи получились очень выпуклыми, узнаваемыми. Плюс, автор - лингвист и смог вписать в историю лингвистические "изюминки".
PS Позже дошло, что одна из иллюстраций просто огонь. Но она связана с историей живописи и немного спойлерит, если ее сразу "прочитать". Я не сразу "прочитала", но теперь люблю эту книгу еще больше.
Read
September 5, 2022Проковтнула книгу за раз. Враження дуже змішані, треба час, щоб все гарно розклалось в голові - і захоплення історією і стилем, і жаль через те, що хотілось би таки до кінця дочитати, що там було далі з квіткою і тваринами, і трохи сором, що сама не можу про це здогадатись, і сум/тривога через графічне закінчення. Книга вражає, і перехід від тексту до графіки в кінці дуже потужний, коли розумієш, що це було сном
This entire review has been hidden because of spoilers.
August 6, 2025
Зворушлива п'єса, яку за переконаннями її автора, ніколи не поставлять на театральній сцені. Рустам Гаджієв написав її як спробу пройти крізь переживання власних втрат. Можливо саме для цього героями п'єси він обрав звірів та птахів: тут будуть миші, бобри, кроти, чорногузи...
Здається, що таким героям простіше говорити про любов до своїх рідних, прощення та прийняття їхніх дій та вчинків. Бо звірі будь-яку ситуацію позбавляють зайвого людського патосу, наповнюють її безпосередніми, місцями наївними діалогами, щирими емоціями.
Наче я, як глядач, повернулась в своє дитинство, де мама знову розповідає мені на ніч власні казки про білку, борсука та зайця - інші герої мене просто не цікавили. І ось, виявляється, що звірі виросли разом зі мною. Набувши досвід і характери, вони вийшли на авансцену життя, а дитяча казка перетворилась на дорослу, життєву історію - водночас смішну і трагічну. Нові персонажі додали моїй казці нові сенси, і, на жаль, нові втрати...
І мова! Яка в цій п'єсі автентична мова! Я закохалась в поліський діалект бобрів та чорногузів.
І нехай постановки п'єси не буде, але вона вже є в моїй уяві і ще не раз до мене повернеться.
Здається, що таким героям простіше говорити про любов до своїх рідних, прощення та прийняття їхніх дій та вчинків. Бо звірі будь-яку ситуацію позбавляють зайвого людського патосу, наповнюють її безпосередніми, місцями наївними діалогами, щирими емоціями.
Наче я, як глядач, повернулась в своє дитинство, де мама знову розповідає мені на ніч власні казки про білку, борсука та зайця - інші герої мене просто не цікавили. І ось, виявляється, що звірі виросли разом зі мною. Набувши досвід і характери, вони вийшли на авансцену життя, а дитяча казка перетворилась на дорослу, життєву історію - водночас смішну і трагічну. Нові персонажі додали моїй казці нові сенси, і, на жаль, нові втрати...
І мова! Яка в цій п'єсі автентична мова! Я закохалась в поліський діалект бобрів та чорногузів.
І нехай постановки п'єси не буде, але вона вже є в моїй уяві і ще не раз до мене повернеться.
September 5, 2024
3.5
Сподобалися різні колоритні говірки. Було цікаво уявляти в голові персонажів звірів. Сконфузив кінець. Назагал зрозуміло, що мені нічого не зрозуміло...
Сподобалися різні колоритні говірки. Було цікаво уявляти в голові персонажів звірів. Сконфузив кінець. Назагал зрозуміло, що мені нічого не зрозуміло...
October 10, 2024
години психотерапії виявились безсилі, а от ця книга і її лелеки, кроти, миші та їжаки склали мені товариство для того щоб нарешті витекли сльози і трохи розмили каміння в горлі і серці від втрат
November 5, 2024
Промені тепла і підтримки автору ❤️
Іншим раджу читати
Іншим раджу читати
October 11, 2024
Це було дуже гарно, смачно і яскраво.
Формат останнього розділу здивував і вразив, я листала його туди-сюди, щоб усвідомити.
Бо весь текст я читала як гарну казку, а останній розділ перевертає все і дає інші сенси.
Потім було відчуття, що я побачила чиїсь дуже інтимні переживання.
Гарний текст як не крути. Буду повертатися до нього❤️
Формат останнього розділу здивував і вразив, я листала його туди-сюди, щоб усвідомити.
Бо весь текст я читала як гарну казку, а останній розділ перевертає все і дає інші сенси.
Потім було відчуття, що я побачила чиїсь дуже інтимні переживання.
Гарний текст як не крути. Буду повертатися до нього❤️
Displaying 1 - 16 of 16 reviews