Знайшла цю книгу випадково в бібліотеці Торонто, коли чекала на книгу з читального залу. Ходила поміж полицями з українськими книжками.
Спочатку хотіла погортати і поставити назад, але з першої сторінки стало цікаво. У Андруховича я читала тільки "Радіо Ніч", а у Ірванця і Неборака нічого. Так книжка поїхала зі мною додому. Несподівано в ній був роман Андруховича "Рекреації", який мені віддалено нагадав "Майстра і Маргариту", там є момент, який дуже схожий на бал Сатани. Мені дуже шкода, що я не знала навіть, хто такий Андрухович тоді, коли він його написав. Я була з тих 10%, що читають, але з тих 90%, хто тоді читав російською.
Поезію я майже всю пропустила, але мені сподобалося декілька віршів Ірванця. А ось ессеї у всіх трьох дуже гарні. Може то так захід України впливає на своїх мешканців, нещодавна я читала Прохаська. Вони всі вміють гарно писати ессеї.
На початку ще розповідається про створення Бу-Ба-Бу. Її створили в день мого народження, що мені дуже приємно.
Ще одна сторіна української літератури, хоч із запізненням, відкрита.