У книжці спогадів видатний французький фізик і громадський діяч єврейсько-українського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 р. Жорж Шарпак (1924—2010) постає в різних іпостасях: і як учасник руху Опору за часів Другої світової війни, і як один із засновників Європейського центру ядерних досліджень ЦЕРН у Женеві, і як невтомний дослідник, і як педагог-подвижник, і як завзятий захисник ідеї мирного атому. Книжка містить унікальний «літопис» фізики елементарних частинок і цінні міркування про єдність мистецтва і науки.
Я шукала в цій книзі історію людини, а отримала екскурс в історію фізики. Фізики тут дуже багато і дуже не вистачає у цій книзі ілюстрацій, які б дали уявлення про експерименти і лабораторії тут описані (а вони дійсно бувають вражаючі, як наприклад обсерваторія Каміоке в Японії).
Про людину тут також є, але що є вказує, що жила ця людина у якомусь своєму світі фізики. Не можу сказати, що це погано, але і захвату не викликає.
Уривок з книги, що сподобався:"Ми залишили позаду століття, що рясніє прикладами видатних полководців, не здатних передбачити очевидні стратегічні зміни. Сліпці-політики розв’язали війни, що призвели — в самому зародку сучасної європейської цивілізації — до десятків мільйонів жертв, страхітливих руйнувань і — що найгірше — до суспільних катаклізмів, які значно змінили поведінку людської істоти. Ми успадкували від них цілі юрмища, охоплені неконтрольованою ненавистю — плодом байдужого ставлення до страждань інших народів."