Театр

Вибрані твори #2

by Juana Inés de la Cruz, Сергій Борщевський (Translator), Хуана Інес де ла Крус

Видання пропонує комплексне знайомство з творчою спадщиною сестри Хуани Інес де ла Крус (1651-1695), однієї з найцікавіших іспаномовних письменниць XVII ст. Друга книжка містить зразки обох різновидів ̶ духовного та світського ̶ театру Хуани Інес де ла Крус: ауто «Божественний Нарцис» та лоа до нього й комедію «Пристрасті в домі».

Українською мовою твори сестри Хуани публікуються вперше.

232 pages, Hardcover

Published January 1, 2016

About the author

Juana Inés de la Cruz was born in a town in the Valley of Mexico to a Creole mother Isabel Ramírez and a Spanish military father, Pedro Manuel de Asbaje. As a child, she learned Nahuatl (Uto-Aztec language spoken in Mexico and Central America) and read and write Spanish in the middle of three years. Thanks to her grandfather's lush library, Juana Inés de la Cruz read the Greek and Roman classics and the theology of the time, she learned Latin in a self-taught way. In 1665, admired for her talent and precocity, she was lady-in-waiting to Leonor Carreto, wife of Viceroy Antonio Sebastián de Toledo. Sponsored by the Marquises of Mancera, she shone in the viceregal court of New Spain for her erudition and versifying ability. In 1667, Juana Inés de la Cruz entered a convent of the Discalced Carmelites of Mexico but soon had to leave due to health problems. Two years later she entered the Order of St. Jerome, remaining there for the rest of her life and being visited by the most illustrious personalities of the time. She had several drawbacks to her activity as a writer, a fact that was frowned upon at the time and that Juana Inés de la Cruz always defended, claiming the right of women to learn. Shortly before her death, she was forced by her confessor to get rid of her library and her collection of musical and scientific instruments so as not to have problems with the Holy Inquisition, very active at that time. She died of a cholera epidemic at the age of forty-three, while helping her sick companions. The emergence of Sor Juana De La Cruz in the late seventeenth century was a cultural miracle and her whole life was a constant effort of stubborn personal and intellectual improvement.

Reviews

[Данило Судин · Rating 4 out of 5]

Сор Хуана - важлива фігура в мексиканській літературі. І цікава постать в іспаномовному бароко. Оскільки українською з грона цих авторів та авторок майже нічого не перекладено (три п'єси Кальдерона та пів дюжини його поезій, дві п'єси Лопе де Вега, один роман Сервантеса), то сор Хуана - важлива частина полотна.

Її п'єси заповнюють "лакуну", яка є в перекладах Кальдерона, а саме - лоа та ауто. Це релігійні п'єси, які мають на меті ілюструвати окремі теми чи сюжети Біблії (ауто), а супроводжуються вони "розігрівом", тобто лоа на тему, пов'язану з релігією. Кальдерон довів ауто до досконалості (якщо вірити критикам), але їх не перекладали українською. На щастя, маємо ауто сор Хуани. І це незабутньо! Це не просто релігійна проповідь "в картинках", але також - о диво! - дискусія щодо конкретних релігійних догм. Зокрема, чи грішна душа може спокутувати гріхи, чи має "вдати" очищення. І так далі... Лоа ж просто показує, як все виглядало разом, бо лоа завжди йдуть в парі з ауто, а ауто без лоа не ставили.

Натомість світська комедія сор Хуані не вдалася. Відчувається антиколоніальний дух (але в ауто сильніше, бо там так і кажуть персонажі: а чи будуть п'єсу з Мексики ставити в Мадриді?!), бо п'єса написана наче за принципом: зробимо закрученіше, ніж в Кальдерона. Бо так, "Пригоди в домі" до болю нагадують "Даму-примару" Кальдерона, але... По-перше, нема такої сильної візуальної частини. По-друге, тут забагато персонажів, мотиви та мотивацію яких авторка робить неочевидними, а тому... А тому постійно треба пам'ятати, хто кому родич, хто що кому говорив - і які зі слів були істинними. Дія відбувається в Толедо - наче для того, щоб нагадати, що і провінція може писати про столицю. Але твір читати нуднувато.

Втім, як на мене, для кращого розуміння бароко треба дивитися і на авторів та авторок "другого ешелону". Вони не такі оригінальні, але в них найчастіше й видно риси та ключові моменти стилю. Сор Хуана в цьому плані дуже цікава та варта уваги