What do you think?
Rate this book
Яблука Єви
Єва жила й дякувала Богу: чоловік роботящий, дітки здорові, велика війна повз пройшла. Але не знала, що земля їхня тепер не їм належить. Як безправну худобу завантажили їх у вагон й повезли невідомо куди. За лінією Керзона вона залишила рідну хату й попіл батьків і сестри, село яких спалили поляки. У поїзді Єва рятує від смерті немовля й на знак подяки від родини лемків отримує подарунок — дерев’яне яблучко...
Іра, онука Єви, живе без мети, без мрії. Аж поки за завданням редакції не опиняється на Сході України. У Пісках, у жінки, що ховається з сином від обстрілів, вона бачить дерев’яне яблучко...
Червоним і чорним вишила доля життєві шляхи трьох жінок. «Чи не дарма все було?» — наче спитає одна. І цвітом яблуні доля дасть їй відповідь.
Іра, онука Єви, живе без мети, без мрії. Аж поки за завданням редакції не опиняється на Сході України. У Пісках, у жінки, що ховається з сином від обстрілів, вона бачить дерев’яне яблучко...
Червоним і чорним вишила доля життєві шляхи трьох жінок. «Чи не дарма все було?» — наче спитає одна. І цвітом яблуні доля дасть їй відповідь.
224 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
1 person is currently reading
56 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
September 3, 2022
Перші 70 сторінок я пустила сльозу три рази. І лягла спати.
Чи я взагалі колись плакала над книжкою, я не згадаю.
Вирішила, що дуже перевтомилася і стала тонкосльоза)
Решту читала сьогодні вранці, навіть не снідаючи, вже не спиняючи потік сліз, доки не прочитала «кінець».
Інколи ти зустрічаєш книжку, саме тоді коли потрібно.
Але це не просто книжка - це сама Душа, «як пташка, що оживе в руках і випурхне».
Я навіть не буду писати про зміст.
Її просто треба читати й відчувати.
Інколи таки не ти обираєш книжку, а вона тебе.
January 15, 2023
Ця книга надзвичайно мене зворушила. Читала її в літаку, під час 5-ти годинного польоту. І практично від перших сторінок на очах були сльози, які там і залишалися аж до останньої сторінки. Боліло за все, що українці переживали і продовжують переживати: від операції Вісла, голодоморів, таборів, гулагів, сраного совка, до сучасної російської війни в Україні. Але всередині є не лише біль, але також лють і ненависть. І вона буде штовхати покоління українців вперед до Перемоги! І вона обов‘язково настане 💙💛
September 2, 2022
Соковита книга з терпким смаком. Невеличка за обсягом, вона вмістила багато трагічних подій, про які не можна забувати. Примусові переселення, післявоєнний голод, повстанські рухи, репресії, бойові дії на Сході України, волонтерство.
⠀
Письменниця гармонійно переплітає долі кількох родин і на їхньому прикладі показує всі біди і страждання українського народу, а також його силу та нездоланність.
⠀
У книзі описані два часових проміжки: 40-ві роки минулого століття та 2015 рік. Особисто мені було цікаво читати як про минуле, так і про сьогодення: обидві сюжетні лінії вразили і розчулили (особливо історія Славка з Донеччини - хлопця з ДЦП, що малює дивовижні картини).
⠀
Мені дуже імпонує стиль авторки: все чітко, лаконічно, без зайвих слів та води. Книга читається легко та спонукає до роздумів.
⠀
Варто зазначити, що прототипом однієї з героїнь стала реальна людина - колишня медсестра та зв'язкова УПА Ванда Горчинська. Також у романі фігурує відомий лемківський художник Никифор Дровняк, представник наївного мистецтва.
⠀
Письменниця гармонійно переплітає долі кількох родин і на їхньому прикладі показує всі біди і страждання українського народу, а також його силу та нездоланність.
⠀
У книзі описані два часових проміжки: 40-ві роки минулого століття та 2015 рік. Особисто мені було цікаво читати як про минуле, так і про сьогодення: обидві сюжетні лінії вразили і розчулили (особливо історія Славка з Донеччини - хлопця з ДЦП, що малює дивовижні картини).
⠀
Мені дуже імпонує стиль авторки: все чітко, лаконічно, без зайвих слів та води. Книга читається легко та спонукає до роздумів.
⠀
Варто зазначити, що прототипом однієї з героїнь стала реальна людина - колишня медсестра та зв'язкова УПА Ванда Горчинська. Також у романі фігурує відомий лемківський художник Никифор Дровняк, представник наївного мистецтва.
January 28, 2023
Коли починала читати цю книгу, то знала, що торкаюсь історії своєї родини. Ванда Горчинська - моя бабуся, і я розтягувала кожну сторінку, вчитуючись в слова.
Змінюються покоління, а ворог один і той самий. Але як казала бабця в останній розмові зі мною: "Наша боротьба вже закінчилась, а зараз прийшов ваш час остаточно знищити того московського Люципера".
Дякую авторці за цю книгу.
10/10
Змінюються покоління, а ворог один і той самий. Але як казала бабця в останній розмові зі мною: "Наша боротьба вже закінчилась, а зараз прийшов ваш час остаточно знищити того московського Люципера".
Дякую авторці за цю книгу.
10/10
December 1, 2022
Я упереджена до авторки і чекала цю книжку від того моменту, коли Христина розповіла про те, що пише її)
І не пожалкувала. Навіть плакала, як читала (а це суттєво)
Це історія тих, хто в різні роки втрачав дім. Ніколи не думала, що для багатьох поколінь українців це наріжне питання, а виходить, що так. В історії переплелися долі багатьох людей, і це дуже по-кіношному, але книжку то не псує.
І не пожалкувала. Навіть плакала, як читала (а це суттєво)
Це історія тих, хто в різні роки втрачав дім. Ніколи не думала, що для багатьох поколінь українців це наріжне питання, а виходить, що так. В історії переплелися долі багатьох людей, і це дуже по-кіношному, але книжку то не псує.
September 19, 2022
Мені особливо приємно читалася ця книга. Бо вона - про моє та сусідні села. Мій дідо теж був переселений під час операції "Вісла". В ній так багато рідного, болючого, що цей текст став ніби грудкою землі, на яку вже ніколи не ступиш, але хочеться мати в мішечку під серцем.
September 4, 2022
Це мала би бути величезна сага на кілька томів, бо подій тут на кілька пластів – закручені й переплетені долі, і переживати є за кого, багато за кого.
Історія переселення трапляється з нами що кілька десятків років, і щоразу це дуже болісно. Здавалося б, що йдеться про переселення 1940-х років, але ось 2014-й, 2022-й – ми знову переживаємо те саме...
Обкладинка, як зауважила сама авторка, тут геть не доречна, у стилі видавництва... Насправді під обкладинкою, як із любовного роману, психологічний роман, заснований на реальних подіях. У ньому багато людяності й багато про те, чому ми такі.
Історія переселення трапляється з нами що кілька десятків років, і щоразу це дуже болісно. Здавалося б, що йдеться про переселення 1940-х років, але ось 2014-й, 2022-й – ми знову переживаємо те саме...
Обкладинка, як зауважила сама авторка, тут геть не доречна, у стилі видавництва... Насправді під обкладинкою, як із любовного роману, психологічний роман, заснований на реальних подіях. У ньому багато людяності й багато про те, чому ми такі.
March 20, 2024
Школа лише, що ця книга так довго чекала свого часу на моїй полиці. Вона неймовірна. Про долю, про життєві повороти, про рідну землю й своє коріння.
December 6, 2023
Не знаю, скільки разів під час читання книжки Христина Коціра «Яблука Єви» у мене в горлі застрягав нервовий ком, скільки разів я подавив сльози, а скільки разів мені так і не вдалося їх стримати.
На парі сотень сторінок: наша історія, наше теперішнє, наша постійна боротьба за дім. Але є дещо ще, що прочитується між рядків — наше майбутнє. Майбутнє, що будується на пам’яті, на доброті та світлі людських душ.
Чутлива книжка про дім, який ми не маємо втратити знову і про те, що часи, коли «запануєм і ми, браття, у своїй сторонці» обов’язково настануть.
Безсумнівно, вона заслуговує бути Книгою року BBC 2022, ба більше, такі книжки мають бути включеними в шкільні навчальні програми для старших класів, адже саме на таких реальних історіях мають зростати майбутні покоління українців. Цей твір зупиняє серце своєю драматичністю. Але, зрештою, на слові «Кінець», воно починає битися сильніше та палкіше.
На парі сотень сторінок: наша історія, наше теперішнє, наша постійна боротьба за дім. Але є дещо ще, що прочитується між рядків — наше майбутнє. Майбутнє, що будується на пам’яті, на доброті та світлі людських душ.
Чутлива книжка про дім, який ми не маємо втратити знову і про те, що часи, коли «запануєм і ми, браття, у своїй сторонці» обов’язково настануть.
Безсумнівно, вона заслуговує бути Книгою року BBC 2022, ба більше, такі книжки мають бути включеними в шкільні навчальні програми для старших класів, адже саме на таких реальних історіях мають зростати майбутні покоління українців. Цей твір зупиняє серце своєю драматичністю. Але, зрештою, на слові «Кінець», воно починає битися сильніше та палкіше.
January 23, 2023
Суперечливі відчуття від цього роману. Історія бабки Євки дуже зворушлива, тонко і щемко написана, кілька разів дійсно наводить на сльози. Однак, щойно дії перескакують у сучасність, складається враження, що це писав зовсім інший автор. Різні стилі подачі в залежності від епохи - це абсолютно виправдана річ, однак у другій половині книжки немає ані глибини любовної лінії, як це було у першій половині з Євкою, ані причинно-наслідкових зв’язків (просвітлення журналістки швидкоруч прописане, як і її рішення змінити життя, її любовна історія взагалі притягнута за вуха).
У другій половині книги страшенно прискорюється темп і дуже шкода, що настільки передбачувано і великими мазками подається історія з двома яблуками. Було б набагато «смачніше» припасти їх на самий кінець. І, можливо, навіть не дати героям, окрім Славка, дізнатися правду. Жінка допомогла жінці, так і не дізнавшись, що їх об’єднує. Лише читач (і Славко) тихенько посміхаються собі під ніс. Ось від такого повороту я б ридала. А так - все на поверхні… Шкода.
У другій половині книги страшенно прискорюється темп і дуже шкода, що настільки передбачувано і великими мазками подається історія з двома яблуками. Було б набагато «смачніше» припасти їх на самий кінець. І, можливо, навіть не дати героям, окрім Славка, дізнатися правду. Жінка допомогла жінці, так і не дізнавшись, що їх об’єднує. Лише читач (і Славко) тихенько посміхаються собі під ніс. Ось від такого повороту я б ридала. А так - все на поверхні… Шкода.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 11, 2022
💔Уявіть собі всі мелодраматичні кліше, які ви тільки знаєте.
❇️Врятоване немовля, яке виявляється має таке ж ім'я, як і його рятівниця? Done!
❇️Чоловік, який пішов від дружини, що після багатьох викиднів народила йому дитину з ДЦП з-за криворуких акушерів? Done!
❇️Він одружується на іншій, в них чудова здорова дитина, але вони гинуть на фугасі? Done!
❇️Хлопчик виростає геніальним художником, попри тяжку хворобу, що не дає йому змоги контролювати навіть власні рухи? Done!
❇️Дурник, над яким сміялося все село, стає світовою мистецькою знаменитістю? Done!
❇️Усе село спалили, врятувалася єдина дівчинка, яку тітка стала виховувати як свою? Done!
❇️Власна дитина гине з-за завороту кишок, ��о після тривалого голодування мати принесла додому свіжий хліб? Done!
❇️Чоловік кориться наказам партії, зносе статую Діви Марії, в якої відколюється частина голови, а потім його переїзджає тракторист, і труп має такі самі пошкодження, що і статуя? Done!
❇️У селі їх ніхто не любить і намагається вижити підсипанням землі на поріг, але вона одного разу заходить у церкву, каже "не поїдемо!" і всьо, як пошептало? Done!
❇️Баба після смерті залишає у спадок хату, гроші і заховані у коморі малюнки дурника, який, як ми пам'ятаємо, став знаменитістю і тому тепер це не просто малюнки, а тисячі доларів? Done!
❇️Він і вона закохані, але він дав обітницю монаха? Done!
❓Що ми ще забули? Хіба що розлучених у дитинстві і знайдених за родимками близнюків не вистачає. Але їхню роль вдало виконують два дерев'яних яблучка з одного калатальця, замість родимок - мотузочка.
❗️Єдине, що рятує цю мелодраматичну мелодраму про особисті драми - це таки наявний письменницький хист в авторки. Не геніально, але й без закликів "редактора мені, редактора!" Аби ви розуміли: я прочитала цю історію за 4 години із перервами на чай та повтичити у телефон. В мене й пруфи є 😂
І якщо ви спитаєте мене "Дафо, ну так варто чи не варто це купляти та читати?" я тільки розведу руками - вирішуйте самі, чесно. Особисто я другий раз щось подібне, якщо й візьму, то колись у ну дуже віддаленій перспективі.
❇️Врятоване немовля, яке виявляється має таке ж ім'я, як і його рятівниця? Done!
❇️Чоловік, який пішов від дружини, що після багатьох викиднів народила йому дитину з ДЦП з-за криворуких акушерів? Done!
❇️Він одружується на іншій, в них чудова здорова дитина, але вони гинуть на фугасі? Done!
❇️Хлопчик виростає геніальним художником, попри тяжку хворобу, що не дає йому змоги контролювати навіть власні рухи? Done!
❇️Дурник, над яким сміялося все село, стає світовою мистецькою знаменитістю? Done!
❇️Усе село спалили, врятувалася єдина дівчинка, яку тітка стала виховувати як свою? Done!
❇️Власна дитина гине з-за завороту кишок, ��о після тривалого голодування мати принесла додому свіжий хліб? Done!
❇️Чоловік кориться наказам партії, зносе статую Діви Марії, в якої відколюється частина голови, а потім його переїзджає тракторист, і труп має такі самі пошкодження, що і статуя? Done!
❇️У селі їх ніхто не любить і намагається вижити підсипанням землі на поріг, але вона одного разу заходить у церкву, каже "не поїдемо!" і всьо, як пошептало? Done!
❇️Баба після смерті залишає у спадок хату, гроші і заховані у коморі малюнки дурника, який, як ми пам'ятаємо, став знаменитістю і тому тепер це не просто малюнки, а тисячі доларів? Done!
❇️Він і вона закохані, але він дав обітницю монаха? Done!
❓Що ми ще забули? Хіба що розлучених у дитинстві і знайдених за родимками близнюків не вистачає. Але їхню роль вдало виконують два дерев'яних яблучка з одного калатальця, замість родимок - мотузочка.
❗️Єдине, що рятує цю мелодраматичну мелодраму про особисті драми - це таки наявний письменницький хист в авторки. Не геніально, але й без закликів "редактора мені, редактора!" Аби ви розуміли: я прочитала цю історію за 4 години із перервами на чай та повтичити у телефон. В мене й пруфи є 😂
І якщо ви спитаєте мене "Дафо, ну так варто чи не варто це купляти та читати?" я тільки розведу руками - вирішуйте самі, чесно. Особисто я другий раз щось подібне, якщо й візьму, то колись у ну дуже віддаленій перспективі.
December 5, 2022
Історія про дім і яблука
А ще про дві Єви і два дерев'яних яблучка, завдяки яким переплелися долі. Письменниця Христина Коціра присвятила книжку "всім українцям, які через політику чи війну втратили дім". Ця історія написана ще до 24 лютого, але так відгукується усім нам. І тим, кого виселили "за лінію Керзона", і кримським татарам, яких депортували з Криму у 1944 році. Як болить серце за дім, який залишаєш, чи звикаєш до чужого дому, як тобі смакують яблука вдома і на чужині, що відчуваєш, коли врешті-решт повертаєшся до рідної хати, а там.. живе уже хтось інший - ці теми бринять у дебютній книжці Христини Коціри.
Твір написаний дуже легко і щемко, життєва історія кожного з героїв зворушує до глибини душі. І столітньої Єви, яка стільки горя пережила, і її чоловіка Міхала, і Ванди, яка повернулася додому після багатьох років таборів, і Ірці, яка вирішує їхати на схід України робити репортаж для "Українського місяця" (натяк я зрозуміла😜) і там знаходить свій сенс життя, і Єву, яка доглядає сина з ДЦП - він малює неймовірно гарні малюнки!
І дуже обнадіюють ось такі слова героя Олексія: "Настануть ще такі часи, коли нічого не залишиться робити, лише на городі порпатися". Чекаємо і віримо в ЗСУ💙💛
А ще про дві Єви і два дерев'яних яблучка, завдяки яким переплелися долі. Письменниця Христина Коціра присвятила книжку "всім українцям, які через політику чи війну втратили дім". Ця історія написана ще до 24 лютого, але так відгукується усім нам. І тим, кого виселили "за лінію Керзона", і кримським татарам, яких депортували з Криму у 1944 році. Як болить серце за дім, який залишаєш, чи звикаєш до чужого дому, як тобі смакують яблука вдома і на чужині, що відчуваєш, коли врешті-решт повертаєшся до рідної хати, а там.. живе уже хтось інший - ці теми бринять у дебютній книжці Христини Коціри.
Твір написаний дуже легко і щемко, життєва історія кожного з героїв зворушує до глибини душі. І столітньої Єви, яка стільки горя пережила, і її чоловіка Міхала, і Ванди, яка повернулася додому після багатьох років таборів, і Ірці, яка вирішує їхати на схід України робити репортаж для "Українського місяця" (натяк я зрозуміла😜) і там знаходить свій сенс життя, і Єву, яка доглядає сина з ДЦП - він малює неймовірно гарні малюнки!
І дуже обнадіюють ось такі слова героя Олексія: "Настануть ще такі часи, коли нічого не залишиться робити, лише на городі порпатися". Чекаємо і віримо в ЗСУ💙💛
October 23, 2023
Я чула багато хороших відгуків про «Яблука Єви»...
Та чомусь думала, що книга про любов. І знаєте, вона таки про любов, та не зовсім таку, як в романтичних романах пишуть.
Тут правдива історія, сповнена почуттів і трагізму, списана із реальних людей, що боролись, жили і справді любили.
Протягом десятиліть авторка чула оповіді своєї бабусі, поєднала їх із розповідями інших жертв операції «Вісла», бійців УПА, страждальців ГУЛАГу, активних учасників вже сучасної української історії... І створила роман, де є душа.
Щиро рекомендую до прочитання!
Та чомусь думала, що книга про любов. І знаєте, вона таки про любов, та не зовсім таку, як в романтичних романах пишуть.
Тут правдива історія, сповнена почуттів і трагізму, списана із реальних людей, що боролись, жили і справді любили.
Протягом десятиліть авторка чула оповіді своєї бабусі, поєднала їх із розповідями інших жертв операції «Вісла», бійців УПА, страждальців ГУЛАГу, активних учасників вже сучасної української історії... І створила роман, де є душа.
Щиро рекомендую до прочитання!
July 24, 2023
Зазвичай не залишаю відгуків, але ця книга зачепила. Чи через те що і мою родину виселили з етнічних земель давши 15 хвилин на збори і потім заселили в чужу хату, чи просто тому що гарно і цікаво написано. Не погоджусь щодо банальності сюжету - в житті іноді таке трапляється що хочеться сказати "так тільки в кіно буває". А от щодо редакції і неправильності написання імен/вулиць - погоджусь, трошки недопрацювання. Сподіваюсь буде новий, редагований тираж
October 19, 2023
Мене з цією книжкою звела доля. Побачила, що авторка проведе презентацію у Тернополі. Зрозуміла, що в запасі тиждень. Вирішила, що маю бути там. І хоча списки того, що треба прочитати, забиті, а ресурсу бігати на презентації мізер, мене зачепило в анотації кожне слово.
Прочитала. Не пожаліла. Це мої ворота в сучасний український роман. Виявляється, дуже скучила за подібним та сильно потребувала.
Дякую авторці за вихор емоцій і натхнення покопирсатися в нашій історії більше та глибше.
Прочитала. Не пожаліла. Це мої ворота в сучасний український роман. Виявляється, дуже скучила за подібним та сильно потребувала.
Дякую авторці за вихор емоцій і натхнення покопирсатися в нашій історії більше та глибше.
March 2, 2025
Книги із вельми напруженим сюжетом, що ґрунтуються на реальних історичних подіях в Україні, завжди читати дуже важко.
І я безмежно вдячна всім тим авторам (сучасним і вже класикам), які полегшують цю нелегку справу якимсь... практично "невагомим" способом висловлення думок. Коли текст читається легко і динамічно, хоч від подій у сюжеті палає все, що тільки може палати.
Ця книга не стала винятком із правила.
(хоч обкладинка понад міру позитивна, абсолютна дисгармонія із сюжетом)
І я безмежно вдячна всім тим авторам (сучасним і вже класикам), які полегшують цю нелегку справу якимсь... практично "невагомим" способом висловлення думок. Коли текст читається легко і динамічно, хоч від подій у сюжеті палає все, що тільки може палати.
Ця книга не стала винятком із правила.
(хоч обкладинка понад міру позитивна, абсолютна дисгармонія із сюжетом)
January 4, 2024
Неймовірна історія, з якою має ознайомитись хоча би кожен українець. Історія писана кров'ю і слізьми..
Одну зірку зняла за початок, бо взагалі не розуміла, що відбувається + було суховато особисто для мене.
Одну зірку зняла за початок, бо взагалі не розуміла, що відбувається + було суховато особисто для мене.
January 20, 2023
Одна з найкращих недавніх книг. Сюжет і мова чудові.
February 5, 2023
Мені сподобалась ця книжка.
Авторка зуміла достукатись.
Авторка зуміла достукатись.
August 31, 2024
Вау вау вау. Була специфічно налаштована проти цієї книги , але вона мене захопила
January 6, 2023
Історія про наш народ. Про депортацію, яку влаштували для лемків. Якщо просто читати сухі цифри: що виселили стільки-то, а заселили стільки, особливо не вдумуючись - це просто цифри. Але коли за цими цифрами бачиш страждання людей, крики, розпач, смерті, понівечені долі, то дивишся на ці події зовсім іншими очима. І завдяки цій книжці вони стають опуклими, видимими.
Історія про те, чому покоління моєї бабусі таке сухе і черстве, не вміє ні сміятися, ні любити, ні радіти життю. Здається, це так просто, але ні, в цього покоління цю здатність вирвали з корінням.
Історія переплетена з сьогоденням. З війною, яка триває вже 9 років, коли люди знову повинні залишати свої домівки, бо залишатися вдома вже неможливо і про віднайдення нового дому.
Болюча, але разом з тим втішна історія.
Історія про те, чому покоління моєї бабусі таке сухе і черстве, не вміє ні сміятися, ні любити, ні радіти життю. Здається, це так просто, але ні, в цього покоління цю здатність вирвали з корінням.
Історія переплетена з сьогоденням. З війною, яка триває вже 9 років, коли люди знову повинні залишати свої домівки, бо залишатися вдома вже неможливо і про віднайдення нового дому.
Болюча, але разом з тим втішна історія.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews