У 2000 році, переїхавши до Києва працювати, я майже одразу записався у бібліотеку французького культурного центру (ФКЦ). Раз на два тижні там можна було брати додому два альбоми французьких БД. Це було дуже круто для тих років.
Звісно у бібліотеці було декілька альбомів Мьобіуса, у тому числі й «Світ Едени». Але саме вони мені здавались якоюсь халтурою. А й справді, чому автор, який дуже ретельно намалював 28 альбомів Блуберрі, у цьому проєкті вирішив зобразити головних героїв настільки спрощено? Оченята-гудзики, ніс-картопля, бекграунди місцями намальовані двома-трьома лініями? Нащо це? – думав я…
За майже три роки членства в ФКЦ я ані разу не взяв додому жодного з пʼяти альбомів «Світу Едени».
Пройшло 22 роки. Я тримаю в руках україномовне видання і розумію, що воно було варте такого довгого очікування. По-перше, за цей час я проникся творчістю майстра. По-друге, завдяки перекладу тепер стає зрозумілим, що спрощеність персонажів тут дуже й дуже обґрунтована. Герої змінюються протягом всіх пʼяти книг і зовнішньо і зсередини.
В сюжеті присутні біблейські мотиви, але перш за все це історія колонізації планети. Не хочу писати багато зайвого, щоб не наспойлерити. Купуйте й насолоджуйтесь – це ж Мœбіус.
Стосовно українського видання: воно велике, воно важке, воно якісне. На мою думку фольгування літер Мœбіус зайве, та й літери аж занадто великі (старий варіант напису виглядав приємніше). Проте все це дрібниці. Головне те, що всередині. Чекаємо другий том +артбук (а він дууже крутий).