Убити Путіна

by Василь Базів

Ще ніколи у світовій літературі назва роману так не відображала прагнення мільярдів людей! Ще ніколи лише у двох словах не містився такий вогненний вулкан волі людства! Женева і Ніцца, Лугано і Самарканд, Біарріц і Харбін, Монако і Мельбурн, Москва і Церматт, Лозанна і Монтрьо — тернистий шлях українських розвідників до бункера, у якому переховується найнебезпечніший у світовій історії ядерний маніяк.

У романі виведено зловісні потвори московських м’ясників, одержимих ядерним апокаліпсисом; подано кремлівське закулісне потойбіччя війни, у якому в агонії диявольського мракобісся та на шаманських ритуалах оголошувались вироки про геноцид богообраної української нації та атомне знищення планети й людства.

352 pages, ebook

First published August 1, 2022

About the author

Василь Андрійович Базів — кандидат політичних наук, професор кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-заступник голови Адміністрації Президента України,, президент Українського центру геополітичних та національних стратегій (з 2005), журналіст, письменник, член Національної спілки журналістів України (з 1980) та Національної спілки письменників України (з 2000).

Reviews

[rybkaponi · Rating 3 out of 5]

Ну що ж, все починається з того, що вєлікій царь власноруч відрізає роги молодому оленю найтупішою пилою, яку тільки змогли знайти у кремлі. Бо йому так подобається, да. Все заради ванної з крові, як порадив йому один бурят. Прийнявши ванну крові цар ніби скидає 30 років, що призводить до того, що його коханка Аліна може відродити хуйло у його панталонах.

Тим часом у іншій країні і у іншому часі група бійців «Месника Довбуша» організовує зустріч зі свиноматкою заради викрадення її спільних з гномом дітей. А все чому? Бо, порадившись з Китаєм та отримавши їх згоду, старий карлик починає вторгнення. А тут ще й шамани обіцяють успіх, то чому ж не повоювати.

Але тут виникає невеличка проблемка - не можна йти на святу війну проти ворогів руських не хрещеним. Так, оце так несподіванка, цар виявляється не похрещеним. Але шо ж, нашо тоді Кіріл, нехай приходить до бункера, і прямо у святій кров’яній ванні похрестить, а за це ми йому запрошення на подальші оргії з кремльовською еліткою.

Тим часом «Месники Довбуша» відмовляються від ідеї викрадення дітей гнома і свиноматки і беруться за дітей першої дружини. Виходять на контакт з Катериною і домовляються про зустріч з малим карликом з приводу лікування його онкології. Мовляв, кров’яні ванни не дуже то й допомагають у боротьбі з раком, але от у нас є гарне рішення, звісно з деякими умовами. Коротше кажучи, що тільки не скажеш тій тупій курці щоб залишитися наодинці з царем.

А карлик тим часом їде на склад ядерних боєголовок. Не знаю що в нього там за стосунки з ними, але треба обійти кожну боєголовку, обняти, поцілувати, поговорити з нею душевно за життя. А потім освятити, бо, знову ж таки, такі є традиції православного фашизму.

Месники Довбуша тим часом зустрічаються з Людмилою, першою дружиною карлика, яка раптово розповідає їм деякі подробиці життя з ним. А на прощання каже: «А я взагалі-то вас впізнала, хлопці. Слава Україні, ви переможете»

Але повернемося до путіна. До нього, нарешті доходить факт того, що російських військових не дуже то й вітають місцеві українські росіянє. Доходить те, що йому постійно кормили дезінформацією, тим, що йому хотілося чути.

Тут стається доволі дивна штука. Автору просто набридає обкладати хуями хуйла, і натомість він починає обкладати тими ж органами канонізованих святих РПЦ. То один площею бігав зі стояком, то інший трупи ґвалтував, то деякі не милися не вмивалися все життя. Не дуже цікаві речі загалом.

Месники Довбуша тим часом продовжують здійснювати план вбивства путіна, зустрічаються з Кабаєвим, який вже знає що гном замовив вбивство його (Кабаєва) онуків, бо «если я убиваю чужих детей, то почему я не могу убить и своих, тем более, когда они не мои». А також здобувають підтримки ООН і відкриття кримінальної справи проти коротуна.
Згодом план Месників таки спрацьовує і вони зустрічаються з гномом у бункері під мавзолеєм, а потім разом їдуть до Алтаю приймати кров’яну ванну, де, власне, смерть гнома і настає.

А що далі? Припинення вогню, повернення усіх окупованих терbторій, на росії починається різанина за місце при владі і федерація розпадається на 18 незалежних держав. А рішенням Генасамблеї ООН штаб-квартиру ООН з Женеви переносять до Львову.

That’s all, folks.

Загальні враження: загалом непогане розважальне чтиво, якщо, звісно, не очікувати нічого серйозного від цього твору. З явно очевидних мінусів - рефлексія автора на темі вбивства дітей у Бучі, Маріуполі і т.д. Ну не має бути такого у розважальній літературі.

[Dan Grabov · Rating 5 out of 5]

Блискуче написана книга про смерть імперії, яка мучить Україну вже 400 років.