Непохитний та незламний. Оспіваний та заборонений. Справжній син свого народу й відчайдушний його захисник. Людина, що пережила стільки випробувань, які підточили б силу богів. Але не силу волі Василя Стуса. Відшліфований життєвими викликами, він став крицею перед буревієм лиха, проте зберіг м’якість серця та теплоту душі. Його могутнє слово крізь роки майорить прапором свободи і є маяком для тих, хто загубився на дорогах життя. У цьому подарунковому виданні вміщено повний текст «Палімпсестів», який не перевидавався 21 рік. До книги ввійшли вибрані поезії та твори поета, ім’я якого не потьмяніє з роками. Бо писане воно вогняними літерами і палатиме крізь віки. Як і безсмертна душа та слово генія Василя Стуса.
Я не поціновувач художньої літератури взагалі, а особливо - поезії. Ви могли помітити, що 90% книг, на якій я пишу відгуки - це нехудожня, науково-популярна література. Але в мене знайшовся привід трохи порушити цю тенденцію. Ще після прочитання "Справи Василя Стуса" захотілося ближче познайомитися саме з творчістю поета-мученика, за яку йому довелося нести тягар усе своє життя. Придбав найсвіжіше видання, яка тільки була на ринку (2022 рік). Більше половини книги припадає на збірку віршів "Палімпсести". Робота над нею велася у 1970 році, якраз коли між двома термінами ув'язнення Стусу таки випала коротка нагода перевести подих на батьківщині. Тому більшість віршів стосуються саме того болючого досвіду, якого Стус зазнав під час відбування покарання в мордовському таборі та на засланні на Колимі, у тисячах кілометрів від України.
Я вже згадував, що дуже рідко маю справу з поезією? Так ось, напевно тому, коли стикаюся з шекспірівськими сонетами, у мене складається враження, що я зовсім не знаю англійської. Але читаючи вірші Стуса, те саме відчуття з'являється в мене й стосовно української мови! І я думаю, що це лише частково можна пояснити моїм невіглаством. Усе-таки ніхто так не вміє орудувати мовою, витискаючи з неї мистецький максимум, як письменники, поети, літературознавці. У збірці можна знайти вірші на будь-який смак, з різними віршовими розмірами та римуванням. Окрім того, Стус зовсім не цурався більш сучасного, неримованого формату вірша, а й уважав ще у свій час, що за ним майбутнє. Це ще один доказ того, що збірка - результат праці "майстра на всі руки" в категорії поезії. Окрім мовної важкості, вірші дуже важко читаються й з моральної точки зору. Адже якими б різними вони не були, їх усіх пронизує один біль - душевні страждання в ув'язненні й туга автора за батьківщиною. Тому в хорошому гуморі їх не те що не варто читати - їх буде вам важко зрозуміти. Але якщо ви й самі переживаєте якийсь виклик у житті, ви зможете набагато легше пройнятися їхнім змістом і навіть асоціювати певні художні образи зі своєю власною життєвою ситуацію. Перевірив на собі)
Окрім самих поезій, у збірці присутні "Записки з таборового зошита" Стуса, листи до дружини та сина із в'язниці, спогади самого сина Стуса в післямові, а також кілька літературознавчих статей академічного характеру. Саме останні видають у Стусові не просто твору натуру, а й людину з академічним мисленням, яка здатна віднайти порядок навіть у такій гуманітарній за своєю суттю науковій дисципліні як літературознавство. Усе-таки не забувайте, що він навчався на аспірантурі! А це навіть не кожен геніальний митець хотів/зміг би подужати. Ну й ще вельми цікавим є факт, що окрім захоплення літературою Стус горів до геології і навіть роздумував над здобуттям саме такого фаху. Не зовсім вже й гуманітарій, а дійсно - людина широкого профілю. Ну й щоб остаточно довести це твердження, побічно згадаю його перекладацьку діяльність завдяки володінню німецькою, англійською і латинською мовами.