What do you think?
Rate this book
Гіркі апельсини
«Гіркі апельсини» – роман у новелах про українок та українців на Сицилії. Вони навчаються, працюють, творять, а їхні долі переплітаються у химерне мереживо на тлі моря, квітучого гібіскусу та дещо ретроградних місцевих традицій. Закоханість в Сицилію поступово минає, пори року змінюються, а сицилійські апельсини виявляються зовсім не такими солодкими, як здавалося...
288 pages, Hardcover
First published August 11, 2022
3 people are currently reading
214 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 38 reviews
August 23, 2024
Історія, якою я «смакувала» декілька днів і до якої постійно поверталася думками. Перші декілька десятків сторінок йшли туго, я не зовсім розуміла, до чого я все це читаю, але потім почала вимальовуватися картина і я вже була повністю з головою в історії, спостерігала за долями українців на Сицилії і це досить складно пояснити, але текст написаний таким чином, що я була наче і спостерігачем, і активною учасницею. Своїм стилем книга нагадала мені «Нічні купання в серпні» Осоки, що я читала минулого року, не знаю, от діють на мене ці меланхолійні історії, вони ніби пробуджують в мені щось. Дуже круто. Не універсальна книжка, всім не порадиш, але вона надовго залишиться в моїй памʼяті.
December 2, 2022
Книга, яка на самому початку вихоплює основну ідею, головну думку, що кружляє в моїй голові, гірше за нав’язливу чайку:
Я хочу жити у моря.
І навіть апельсинова гіркота не змінює мого мозкового налаштування.
Якщо писати про особливі моменти, що зачепили і сподобалися, означає спойлерити. Отже спробую без них, обережно.
нНе вся та Європа, що блистить, або коли ми вже покінчимо з меншовартістю. Зачепило Matrimonio riparatore, тригернувши одразу «Кавказькою полонянкою». Сподобалося, що авторка описала Сіцилію з іншого ракурсу, де «коза ностра» - шрам на тілі суспільства, і що про нього товкти одне й те саме… не варто тривожити рани. Адже Палермо це ще й багато смаків та смаколиків.
Коротше, дякую авторці за чудові кілька вечорів, за літературну подорож при свічках, за тепле море у листопадовому Львові.
Я хочу жити у моря.
І навіть апельсинова гіркота не змінює мого мозкового налаштування.
Якщо писати про особливі моменти, що зачепили і сподобалися, означає спойлерити. Отже спробую без них, обережно.
нНе вся та Європа, що блистить, або коли ми вже покінчимо з меншовартістю. Зачепило Matrimonio riparatore, тригернувши одразу «Кавказькою полонянкою». Сподобалося, що авторка описала Сіцилію з іншого ракурсу, де «коза ностра» - шрам на тілі суспільства, і що про нього товкти одне й те саме… не варто тривожити рани. Адже Палермо це ще й багато смаків та смаколиків.
Коротше, дякую авторці за чудові кілька вечорів, за літературну подорож при свічках, за тепле море у листопадовому Львові.
November 18, 2022
Дуже цікаво сплетена історія про наших на Сицилії.
Та й власне, невже й справді ті апельсини гіркі?
Та й власне, невже й справді ті апельсини гіркі?
August 5, 2023
5☆
Всі п'ять історій цікаві, атмосферні та життєві про українців на Сицилії. Ніколи не чув про сироко, тепер знаю, що це таке :) не хотів би потрапити під його двіж. А ще потрапити саме на італійський аперітіво.
Книга у мене від грудня 2022, і як добре що прочитав зараз літом :) РЕКОМЕНДУЮ. Читайте українських авторів!
Всі п'ять історій цікаві, атмосферні та життєві про українців на Сицилії. Ніколи не чув про сироко, тепер знаю, що це таке :) не хотів би потрапити під його двіж. А ще потрапити саме на італійський аперітіво.
Книга у мене від грудня 2022, і як добре що прочитав зараз літом :) РЕКОМЕНДУЮ. Читайте українських авторів!
October 4, 2023
Дуже життєві, справжні, чесні історії про те, що буває під скоринкою. Бо на перший погляд всі апельсини однакові — правду не дізнаєшся, доки не спробуєш.
Цікаві персонажі, тонкі емоції, атмосфера Сицилії з її високим і моторошним, курортною красою та тишою несезону, з її людьми, з її морем, з її таємницями і... з її дрібкою магії.
Цікаві персонажі, тонкі емоції, атмосфера Сицилії з її високим і моторошним, курортною красою та тишою несезону, з її людьми, з її морем, з її таємницями і... з її дрібкою магії.
August 30, 2022
Ця книжка — це спосіб відволіктися від реальності і потрапити на Сицилію, але разом з тим не як у країну-відпустку з пляжами, сонцем та вином (хоча цього там теж достатньо — чого тільки вартує опис вуличної їжі! Хочу тепер туди поїхати і все скуштувати!).
Ця книжка — це спосіб зазирнути у мігрантське життя, відчути гарячий подув сироко з самої Сахари та крижаний зимовий вітер з моря. Запах ранкової кави чи морське повітря портових доків. В книжці так багато різних побутових дрібниць, що створюється відчуття, що сама побувала в Палермо.
Ще хочу відзначити, що кожна назва оповідання є ключем до них, який повністю розумієш тільки прочитавши їх.
І разом з тим роман ненав’язливо торкається, проговорює важливі теми — про статус жінки у суспільстві, про ставлення до мігрантів, про національні стереотипи. І звісно про ідентичність і пошук себе.
Саме через формат оповідань та легкий стиль авторки книжка читається на одному подиху. Розсипані натяки і таємниці іноді знаходять відповіді, а іноді так і лишаються нерозкритими (що було на тому судні?!). Цікаво слідкувати, як герої вигулькують то в одному оповіданні, то в іншому — десь вони головні герої, а десь просто перехожі. І як головна таємниця донни фугата розкривається в самому кінці.
Але найбільше я хочу подякувати цій книжці, що вона показала мені, як давно я не читала просто для задоволення. Дякую за цю подорож на Сицилію! 🧡
Ця книжка — це спосіб зазирнути у мігрантське життя, відчути гарячий подув сироко з самої Сахари та крижаний зимовий вітер з моря. Запах ранкової кави чи морське повітря портових доків. В книжці так багато різних побутових дрібниць, що створюється відчуття, що сама побувала в Палермо.
Ще хочу відзначити, що кожна назва оповідання є ключем до них, який повністю розумієш тільки прочитавши їх.
І разом з тим роман ненав’язливо торкається, проговорює важливі теми — про статус жінки у суспільстві, про ставлення до мігрантів, про національні стереотипи. І звісно про ідентичність і пошук себе.
Саме через формат оповідань та легкий стиль авторки книжка читається на одному подиху. Розсипані натяки і таємниці іноді знаходять відповіді, а іноді так і лишаються нерозкритими (що було на тому судні?!). Цікаво слідкувати, як герої вигулькують то в одному оповіданні, то в іншому — десь вони головні герої, а десь просто перехожі. І як головна таємниця донни фугата розкривається в самому кінці.
Але найбільше я хочу подякувати цій книжці, що вона показала мені, як давно я не читала просто для задоволення. Дякую за цю подорож на Сицилію! 🧡
October 1, 2023
Це дуже підступна книжка!
Спочатку вона захоплює й закохує в легку літню атмосферу, затягує у вир пляжів, смаколиків і інтрижок, а потім — вжух — і все змінюється.
Я в захваті від того, як остання історія Аліси-Олесі повністю змінює відчуття від решти оповідань. Завершувала книжку з фізичним відчуттям страху — і це круто.
Марино, дякую за цей текст і за всі важливі питання, які ти в ньому підняла!
Спочатку вона захоплює й закохує в легку літню атмосферу, затягує у вир пляжів, смаколиків і інтрижок, а потім — вжух — і все змінюється.
Я в захваті від того, як остання історія Аліси-Олесі повністю змінює відчуття від решти оповідань. Завершувала книжку з фізичним відчуттям страху — і це круто.
Марино, дякую за цей текст і за всі важливі питання, які ти в ньому підняла!
August 20, 2023
Так, це написано просто, ніби щоденникові записи чи нотатки, але в даному випадку мені сподобалося. Схоже на такі невеликі замальовки із життя українців і українок на Сицилії, але крізь них проглядається більше і ширше тло. Книжка колоритна, смачна (ці описи їжі! Лише заради цього хочеться побувати в Італії), але не позбавлена сенсів і змістів. Тут звучать такі феміністичні теми, зокрема проблема домашнього насилля і звичай видавати дівчат заміж за ґвалтівника - просто вибух мозку. Та загалом читати було цікаво і приємно.
February 4, 2024
4,5. написано дуже добре, хоч я не прихильниця короткої прози, було цікаво занурюватися в кожну історію, і те, що вони пов'язані між собою майже невидимою ниткою - вдалий задум. з літературної точки зору нема до чого причепитися. не вистачило мені теплих почуттів до головних героїв, жоден чи жодна не зачепили настільки, щоб співпереживати, тому текст сприйнявся дещо відсторонено
June 2, 2025
Марина Манченко надзвичайно легко перекидає з історії в історію, від персонажа до персонажа й це виглядає органічно. Манера оповіді, італійський колорит, погода, настрій - усе прекрасно.
Образи італійських сеньйор - 🧡
Спочатку думала, що це добірка окремих новел про українців в Сіцилії, але зрештою всі історії поступово переплітаються. Цікаво було читати кожну з них, заразом дізнаючись про місцеві традиції, страви та трагедії.
Вже чекаю наступну книжку авторки, знаю одна вже анонсована у Віхолі 😊
Образи італійських сеньйор - 🧡
Спочатку думала, що це добірка окремих новел про українців в Сіцилії, але зрештою всі історії поступово переплітаються. Цікаво було читати кожну з них, заразом дізнаючись про місцеві традиції, страви та трагедії.
Вже чекаю наступну книжку авторки, знаю одна вже анонсована у Віхолі 😊
March 18, 2024
Однозначна рекомендація.
Тут зійшлися багато стежок і сталося диво.
Любов до Італії, любов до мандрівок, чарівні описи, важка доля українців за кордоном.
Стиль авторки заслуговує навіть не одну, мінімум дві додаткові зірки. Всю книгу я відчував наче сиджу з друзями і слухаю їх оповідки, хочу щось доповнити своє, перепитати, обійняти чи похлопати по плечу.
Десь такі ж враження минулого року були від Магнуму Іллі Макаренка.
А ще ця книга нагадала чому мої поїздки за кордон ніколи не тривали більше ніж три тижні і чому я ніколи не розглядав варіант виїзду на "постійне місце проживання".
Тут зійшлися багато стежок і сталося диво.
Любов до Італії, любов до мандрівок, чарівні описи, важка доля українців за кордоном.
Стиль авторки заслуговує навіть не одну, мінімум дві додаткові зірки. Всю книгу я відчував наче сиджу з друзями і слухаю їх оповідки, хочу щось доповнити своє, перепитати, обійняти чи похлопати по плечу.
Десь такі ж враження минулого року були від Магнуму Іллі Макаренка.
А ще ця книга нагадала чому мої поїздки за кордон ніколи не тривали більше ніж три тижні і чому я ніколи не розглядав варіант виїзду на "постійне місце проживання".
January 11, 2025
Останнім часом мені ду��е подобається читати сучасну українську прозу, бо я швидко відчуваю спорідненість з героями за рахунок спільного сучасного досвіду. Так було з "Драбиною" Євгенії Кузнєцової, з "Дорослими дівчатами" Каріна Армлос і так сталось і цього разу. "Гіркі апельсини" знайомлять нас з історіями 4 українців, які опинились на Сицилії. Хтось з них зовсім ненадовго, а дехто волів би назавжди. В кожній історії авторка не тільки розкриває перед нами красу Сицилії, але й ту темну сторону, про яку ми дуже рідко замислюємось, коли мріємо пожити "десь біля моря". Адже, якщо дуже уважно роздивитись довкола, то можна побачити дикунські традиції на кшталт «шлюбів для захисту честі», де дівчину могли вкрасти, зґвалтувати і змусити вийти заміж за її ґвалтівника. Лише 1981 року було скасовано закон, згідно з яким зґвалтування не вважалося за злочин, якщо ґвалтівник одружувався з жертвою. Якщо не закривати очі, то можна розгледіти домашнє насилля, інфантильність сицилійських чоловіків, печерний сексизм і неповагу до емігрантів. Сенси, які авторка закладала в свої історії дуже швидко зчитуються, бо вона не грається з ними, намагаючись приховати між рядками, а говорить досить прямо.
Я з тих людей, хто вважає, що в гостях гарно, але вдома краще, тому мені багато в чому була близька ця книга. Вона щира. Чому тоді лише 3 зірочки? Бо подача сенсів "в лоба" не завжди гарно спрацьовує, інколи все ж варто прописувати їх між рядками. Також авторка хотіла охопити ширшу картину і показати різні долі, які склалися в українців на Сицилії, але тут вже мені не вистачило об'єму і розкриття усіх персонажів.
Я з тих людей, хто вважає, що в гостях гарно, але вдома краще, тому мені багато в чому була близька ця книга. Вона щира. Чому тоді лише 3 зірочки? Бо подача сенсів "в лоба" не завжди гарно спрацьовує, інколи все ж варто прописувати їх між рядками. Також авторка хотіла охопити ширшу картину і показати різні долі, які склалися в українців на Сицилії, але тут вже мені не вистачило об'єму і розкриття усіх персонажів.
April 28, 2023
3.5 ⭐️
Атмосферно, лірично
Прості історії, прямі моралі
Атмосферно, лірично
Прості історії, прямі моралі
September 17, 2023
Це той випадок, коли книга написана дуже просто, але викликає сильну ностальгію за півднем Італії, який я так добре знаю.
Можливо, я очікувала іншого, але це в жодному разі не зіпсувало моїх вражень.
Можливо, я очікувала іншого, але це в жодному разі не зіпсувало моїх вражень.
September 27, 2022
Що ж, розповісти вам про мою особисту книжку року 2022? Ну, якщо просите…
«Гірки апельсини» - це такий собі роман в новелах, спроба зібрати під одним дахом різні(і водночас міцно зв’язані) історії про українців на Сицилії. Жінки, чоловіки, любов і смерть. Тут можна знайти взагалі все, що потрібно для повного читацького щастя. І яскраві персонажі, і соціальні досліди, і таємниці, таємниці, таємниці.
І хоча деякі мої друзі при погляді на книжку казали, що зараз якось не до читання про подорожі.. можу запевнити, що не дивлячись на абсолютне відчуття перебування в іншій країні, тут мова йде зовсім не про пейзажну літературу.
А що стосується «Брами в море»... колись по цій частині можна буде зняти крутий драматичний кримінальний серіал.
Дуже рекомендую!!!
«Гірки апельсини» - це такий собі роман в новелах, спроба зібрати під одним дахом різні(і водночас міцно зв’язані) історії про українців на Сицилії. Жінки, чоловіки, любов і смерть. Тут можна знайти взагалі все, що потрібно для повного читацького щастя. І яскраві персонажі, і соціальні досліди, і таємниці, таємниці, таємниці.
І хоча деякі мої друзі при погляді на книжку казали, що зараз якось не до читання про подорожі.. можу запевнити, що не дивлячись на абсолютне відчуття перебування в іншій країні, тут мова йде зовсім не про пейзажну літературу.
А що стосується «Брами в море»... колись по цій частині можна буде зняти крутий драматичний кримінальний серіал.
Дуже рекомендую!!!
July 19, 2023
Мені неймовірно сподобалось!
Це було чудове, літне читання)
Це було чудове, літне читання)
January 26, 2024
Гарна збірка з історій українок на Сицилії. Я дочитала якраз перед поїздкою на острів. Для мені особисто тут все по суті, мальовничо і правдиво. Не зустріла там українців, але Сицилія вражає як у книзі, так і в реалі.
Знову ж таки. Для мене це книга - настрій. Відчути себе в шкірі інших.
Знову ж таки. Для мене це книга - настрій. Відчути себе в шкірі інших.
October 21, 2023
Книга зачепила мене за живе. З кожною сторінкою переживала історію не тільки героїв,але й свою особисту. Апельсини дійсно бувають гіркі.
July 20, 2024
Роман у новелах Марини Манченко, випускниці Літосвіти, це справжня подорож читача до сонячної Сицилії, сповненої ілюзій та надій для героїв книги, але водночас такої, що живе своїм буденним життям з його повсякденними радощами, розчаруваннями та неприглядними сторонами. Так і нічийні апельсини, які на перший погляд здаються такими привабливими, врешті-решт виявляться гіркими. Переїхавши на Сицилію, ви все ще продовжуєте жити на планеті Земля серед людей, а всім людям властиво як любити та проявляти емпатію, так і чинити зло та помилятися.
Прочитавши книгу, я ніби прогулявся з авторкою вуличками Портамаре, Палермо та Острова Жінок, Ізоли-делле-Фемміне. Це захоплива і водночас сповнена емоцій мандрівка. Тепер я знаю, що паніно — однина, паніні — множина, не плутатиму піцетту з піцою та не називатиму корнетто бріошшю. І знатиму, чим може обернутися сліпе слідування традиціям.
Але, звичайно, ця книга не лише про Сицилію: вона про долі українців за кордоном. Мене більше за все зачепила історія героїні, яка брала участь у Майдані та переживає, що була затримана міліцією напередодні страшних подій 18-20 лютого 2014 року, відчуваючи провину, що не була там, де має бути. Можливо, вона і зараз, перебуваючи на Сицилії, все ще не на своєму місці.
Але доля кожного героя та кожної героїні цієї книги виключно в їхніх власних руках. Здається, над ними не власна ані авторка, ані читач, і ми можемо тільки здогадуватися, які рішення вони приймуть у своєму житті. Адже лише вони самі знають, хто вони. Що правда, а що вигадка в їхньому житті. І якими іменами їх називати.
Прочитавши книгу, я ніби прогулявся з авторкою вуличками Портамаре, Палермо та Острова Жінок, Ізоли-делле-Фемміне. Це захоплива і водночас сповнена емоцій мандрівка. Тепер я знаю, що паніно — однина, паніні — множина, не плутатиму піцетту з піцою та не називатиму корнетто бріошшю. І знатиму, чим може обернутися сліпе слідування традиціям.
Але, звичайно, ця книга не лише про Сицилію: вона про долі українців за кордоном. Мене більше за все зачепила історія героїні, яка брала участь у Майдані та переживає, що була затримана міліцією напередодні страшних подій 18-20 лютого 2014 року, відчуваючи провину, що не була там, де має бути. Можливо, вона і зараз, перебуваючи на Сицилії, все ще не на своєму місці.
Але доля кожного героя та кожної героїні цієї книги виключно в їхніх власних руках. Здається, над ними не власна ані авторка, ані читач, і ми можемо тільки здогадуватися, які рішення вони приймуть у своєму житті. Адже лише вони самі знають, хто вони. Що правда, а що вигадка в їхньому житті. І якими іменами їх називати.
April 16, 2023
Є книжки, про які з перших сторінок розумієш, що вони будуть особливими.
Чудові оповіді, які залишають на шкірі післясмак теплих днів Сицилії, а у роті гіркуватий присмак від непростих життєвих історій.
Чудові оповіді, які залишають на шкірі післясмак теплих днів Сицилії, а у роті гіркуватий присмак від непростих життєвих історій.
August 2, 2023
Коли ти приїжджаєш в іншу країну, всі проблеми ніби лишаються в Україні й ти почуваєшся дуже вільним. А потім, коли починаєш розуміти мову та дивитись у суть того, що відбувається і наче світло трохи гасне, і все вже не буде так, як раніше. Краще чим твоя країна не може бути, а все залишай для відпочинку, щоб закоханість у літо не минала ніколи. Дежавю - це коли справджується твоя доля. Хороше життя не чекає десь у майбутньому. Воно поруч: смачна їжа, вино у келихах, зручні дивани, стосунки…
Подвійні стандарти - це не круто, але правда. Один не змінить культуру, яка встановлювалась роками. Тюрма - це не місце, а люди. Захищати себе - право кожної людини.
Свіжий ковток…нова хвиля в українській літературі. Прекрасна і сучасна українська проза. Авторка дуже гарно і реалістично змальовує життя на італійському острові - Сицилія.
Подвійні стандарти - це не круто, але правда. Один не змінить культуру, яка встановлювалась роками. Тюрма - це не місце, а люди. Захищати себе - право кожної людини.
Свіжий ковток…нова хвиля в українській літературі. Прекрасна і сучасна українська проза. Авторка дуже гарно і реалістично змальовує життя на італійському острові - Сицилія.
May 9, 2023
Дуже приємно написаний локальний роман. Проковтнула за один день, прочитати своїм знайомим більше б радила, ніж ні. Для мене це книжка з однієї полички з Кузнєцовою і Гусєва («Несвятий», який чомусь багатьом не зайшов і не зазвучав на широку публіку): легкою мовою про складні для українців речі.
К мене є чим «дорікнути» «Гірким апельсинам». Це і подекуди наївність тексту, і занадто прозора мораль, і притягнута за вуха та сама гіркість апельсинів, і штучність персонажів італійців. Мені особисто дуже важко співчувати героям, які усіма силами, правдами і неправдами хочуть залишитись на Сицилії і дуже страждають від того, що або не виходить або проблем, які у зв’язку з цим виникають. Якщо там так погано і так гірко, то нащо всі ці потуги? Ал�� це уже власні рефлексії на тему.
Загалом я ціную тексти, які хочеться прочитати залпом. Цей - з таких.
К мене є чим «дорікнути» «Гірким апельсинам». Це і подекуди наївність тексту, і занадто прозора мораль, і притягнута за вуха та сама гіркість апельсинів, і штучність персонажів італійців. Мені особисто дуже важко співчувати героям, які усіма силами, правдами і неправдами хочуть залишитись на Сицилії і дуже страждають від того, що або не виходить або проблем, які у зв’язку з цим виникають. Якщо там так погано і так гірко, то нащо всі ці потуги? Ал�� це уже власні рефлексії на тему.
Загалом я ціную тексти, які хочеться прочитати залпом. Цей - з таких.
January 18, 2023
Дуже багато хороших відгуків про книжку читала, і обкладинка красива, тож я не купила. Але текст дуже розчарував. Схоже на записки в щоденнику, дуже просто, при цьому місцями забагато пафосу та страждань без очевидних на це причин. Саме так я десь у щоденнику писала раніше, але нікому це не показувала. Чесно подолала дві історії, але більше не змогла.
January 24, 2023
Хороша книга. Історія, яка захоплює. Ти перебуваєш в ній і добре бачиш картинки. Цікаво переплітаються долі в один сюжет. Десь мені захотілося більше дізнатися більше про двох героїв. Марко і Нестора, цікаво було б зрозуміти, як склалися їхні долі. Добре пропрацьовані деталі і як би сказали професіонали «сюжет тримає та не провисає».
December 31, 2023
Глибока, красива, щемка книга. Про правду еміграції, рожеві мрії і стереотипи, що розлітаються на друзки, про шлях до себе, про пошук і зцілення. Найбільше сподобалось оповідання про сироко, кульмінація в цієї історії дуже потужна.
June 14, 2023
Прекрасна книга, стиль автора дуже легкий, проковтнула за вечір. Це саме те, що зараз потрібно - відволіктися на море, сонце, пісок і апельсини, нехай навіть і гіркі.
June 7, 2023
Цікава історія, багата на героїв. Знову захотілося відпочити десь на острові Сицилія і трошки поваритися в місцевому менталітеті..
November 14, 2023
Дуже сподобалась. Люблю збірники невеликих оповідань, які наче і не пов'язані між собою, зате сюжетно перетинаються. Багато цікавих нюансів про життя на Сицилії.
May 22, 2025
Марина Манченко — Гіркі Апельсини
Тепер хочу в Італію на квізін-дослідження🤭
Чи очікуємо ми того, що саме на нас чекає, коли міняємо місце проживання? Особливо, коли це зовсім інша країна, де люди інакше дивляться на життя і в прямому сенсі говорять іншою мовою? Картинки малюються в голові соковиті та смачні, наче теплі і ароматні апельсини на дереві, а що як вони гіркі і кислі?
Про що?
Роман в новелах про українців, які перебувають в Італії. Кожен з них поїхав туди через свої проблеми і через свої «хочу», а когось взагалі батьки замотивували: там же ж в Європі багато різних можливостей, і найперша — вибратися з України, бо тут на дитятко нічого доброго і світлого не очікує. Чи настільки там так добре жити нашим людям? З чим стикались вони в перші роки перебування там, які перспективи очікують, а взагалі хочеться залишатись?
Враження
На вас очікують 5 історій — кожна розповідає про свого окремого персонажа. Правда, тут хотів би поправку написати, що одна історія більше розповідає нам про італійця підлітка, але вона важлива — дасть вам відповідь, яку ви би хотіли отримати ще на самому початку. Так, я заплутую навмисно😁
Мені дуже сподобалась ця книжка! Це дуже літня і тепла атмосфера. Легко залетить влітку, якщо хочете підкреслити температуру на вулиці (ага, сидячи під кондіком😁) або якщо вам взимку не буде вистачати тепла, а якось дотягнути до теплих місяців ще якось треба (0% розуміння, 0% засудження, мені б температуру 5-10 тепла на весь рік, і я буду найщасливішим в світі🤭).
Перша історія мені розбила серце. Навіть довелося зробити перерву на 10-12 годин, тому що розмазало мене в слюні. Я не знаю чому. Хоча, знаю, але не можу зараз відкрити душу, тому що через це заспойлю події в історії. Так сподобалось, що після прочитання цієї історії, одразу ж тегнув авторку в соцмережі — шоб знала, шо робить з людьми😅
Друга історія також дуже цікава, але там так багато було персонажів, що іноді доводилося по декілька разів перечитувати діалоги — стрімко мінялись люди, трохи захитувало та плутало. Правда, це не проблема. Просто мені також потрібна була акліматиція і адаптація до нового соціуму. Від фіналу також на серці залишилось неприємне відчуття «шкряб-шкряб».
Інші історії будуть більше розкривати подій та передісторій, дозволяючи цілком зрозуміти чому саме це більше роман в новелах, ніж збірка оповідань. І мені така структура дуже сподобалась. Наче тобі показують просто різних персонажів і нічого не пояснюють, а потім раптом зʼявляється відчуття розуміння подій і оточення, і задоволення від повноти та яскравості готової картини в голові.
Перший раз в житті пожалкував, що нема в мене стікерів, якими можна було б відмічати страви, про які каже авторка в книзі. Правда, вони всі винесені в примітки, тому не буде важко ще раз пройтись по сторінках і записати перелік в план на приготування. Не скажу, що це прям квізін-гід по Італії, але цікаво стало приготувати декілька страв😋
Висновки
Це цікава книжка, яка дає їжу для розуму, вона дозволяє відчути літнє тепло та бажання побачити світ, доторкнутись до фасадів та подивитись на інших людей. Я особисто маю слабкість перед всім італійським. Не хотів би там жити, але їжа мені їхня подобається😁 Та і взагалі італійці дуже цікаві. Хотілося би з ними поспілкуватись). Сподобався стиль Марини Манченко і як вона прописує фінали розділів. Подоба, коли автор залишає читача з питаннями. Однозначно рекомендую всім, у кого під час жвавої бесіди виникає бажання складувати пальчики отак🤌
З.І. Кажуть, що в отам в Європах настільки класно і чудово, що обовʼязково треба шукати там життя, коли ще не встиг його відчути вдома. І я таким раніше був. Гірко визнавати, але я радий, що хоча б такі останні жахливі події дали нам розуміння наскільки прекрасна наша країна і наші люди, і наскільки чудове в нас все. Думаю, зрозуміли особливо ті, хто поїхав вимушено, і не може зрозуміти досі того світоустрію, в якому живуть європейці. Ми настільки унікальні, що сьогодні замовивши на мейк апі о 22:00 якийсь крем, можна його вже завтра отримати курʼєром, який привезе посилку о 10:00 ранку додому або в офіс; в нас одна з найчудовіших кухонь світу, але ми вміємо готувати і всі інші, і набагато смачніше (не я придумав, подивіться блоги іноземних туристів в Україні, вони в шоці😁), в нас можна оформити картку за 5 хвилин; держава в смартфоні; документи в смартфоні; оформлення майже будь-чого онлайн; і навіть держструктури зараз переходять на тотальний онлайн-режим. Коли всі зламались і думали, що буде жопа під час локдауну, ми змогли згуртуватись та переробити бізнес-процеси (вони сиділи по домівках і плакали від бєзнадьогі, а ми їбашили та покращувались); ми згуртувались і під час війни (дрони збивали навіть банками з помідорами). В Європі добре, але тільки в якості туристів: подивитись, подихати, зробити фотографії. Якщо ви особисто «акліматизувались» у всіх сенсах, то я можу тільки поаплодувати. Як на мене, в гостях краще тільки якийсь час, зате як же солодко вдома, коли все знайомо та любо серцю.
Тепер хочу в Італію на квізін-дослідження🤭
Чи очікуємо ми того, що саме на нас чекає, коли міняємо місце проживання? Особливо, коли це зовсім інша країна, де люди інакше дивляться на життя і в прямому сенсі говорять іншою мовою? Картинки малюються в голові соковиті та смачні, наче теплі і ароматні апельсини на дереві, а що як вони гіркі і кислі?
Про що?
Роман в новелах про українців, які перебувають в Італії. Кожен з них поїхав туди через свої проблеми і через свої «хочу», а когось взагалі батьки замотивували: там же ж в Європі багато різних можливостей, і найперша — вибратися з України, бо тут на дитятко нічого доброго і світлого не очікує. Чи настільки там так добре жити нашим людям? З чим стикались вони в перші роки перебування там, які перспективи очікують, а взагалі хочеться залишатись?
Враження
На вас очікують 5 історій — кожна розповідає про свого окремого персонажа. Правда, тут хотів би поправку написати, що одна історія більше розповідає нам про італійця підлітка, але вона важлива — дасть вам відповідь, яку ви би хотіли отримати ще на самому початку. Так, я заплутую навмисно😁
Мені дуже сподобалась ця книжка! Це дуже літня і тепла атмосфера. Легко залетить влітку, якщо хочете підкреслити температуру на вулиці (ага, сидячи під кондіком😁) або якщо вам взимку не буде вистачати тепла, а якось дотягнути до теплих місяців ще якось треба (0% розуміння, 0% засудження, мені б температуру 5-10 тепла на весь рік, і я буду найщасливішим в світі🤭).
Перша історія мені розбила серце. Навіть довелося зробити перерву на 10-12 годин, тому що розмазало мене в слюні. Я не знаю чому. Хоча, знаю, але не можу зараз відкрити душу, тому що через це заспойлю події в історії. Так сподобалось, що після прочитання цієї історії, одразу ж тегнув авторку в соцмережі — шоб знала, шо робить з людьми😅
Друга історія також дуже цікава, але там так багато було персонажів, що іноді доводилося по декілька разів перечитувати діалоги — стрімко мінялись люди, трохи захитувало та плутало. Правда, це не проблема. Просто мені також потрібна була акліматиція і адаптація до нового соціуму. Від фіналу також на серці залишилось неприємне відчуття «шкряб-шкряб».
Інші історії будуть більше розкривати подій та передісторій, дозволяючи цілком зрозуміти чому саме це більше роман в новелах, ніж збірка оповідань. І мені така структура дуже сподобалась. Наче тобі показують просто різних персонажів і нічого не пояснюють, а потім раптом зʼявляється відчуття розуміння подій і оточення, і задоволення від повноти та яскравості готової картини в голові.
Перший раз в житті пожалкував, що нема в мене стікерів, якими можна було б відмічати страви, про які каже авторка в книзі. Правда, вони всі винесені в примітки, тому не буде важко ще раз пройтись по сторінках і записати перелік в план на приготування. Не скажу, що це прям квізін-гід по Італії, але цікаво стало приготувати декілька страв😋
Висновки
Це цікава книжка, яка дає їжу для розуму, вона дозволяє відчути літнє тепло та бажання побачити світ, доторкнутись до фасадів та подивитись на інших людей. Я особисто маю слабкість перед всім італійським. Не хотів би там жити, але їжа мені їхня подобається😁 Та і взагалі італійці дуже цікаві. Хотілося би з ними поспілкуватись). Сподобався стиль Марини Манченко і як вона прописує фінали розділів. Подоба, коли автор залишає читача з питаннями. Однозначно рекомендую всім, у кого під час жвавої бесіди виникає бажання складувати пальчики отак🤌
З.І. Кажуть, що в отам в Європах настільки класно і чудово, що обовʼязково треба шукати там життя, коли ще не встиг його відчути вдома. І я таким раніше був. Гірко визнавати, але я радий, що хоча б такі останні жахливі події дали нам розуміння наскільки прекрасна наша країна і наші люди, і наскільки чудове в нас все. Думаю, зрозуміли особливо ті, хто поїхав вимушено, і не може зрозуміти досі того світоустрію, в якому живуть європейці. Ми настільки унікальні, що сьогодні замовивши на мейк апі о 22:00 якийсь крем, можна його вже завтра отримати курʼєром, який привезе посилку о 10:00 ранку додому або в офіс; в нас одна з найчудовіших кухонь світу, але ми вміємо готувати і всі інші, і набагато смачніше (не я придумав, подивіться блоги іноземних туристів в Україні, вони в шоці😁), в нас можна оформити картку за 5 хвилин; держава в смартфоні; документи в смартфоні; оформлення майже будь-чого онлайн; і навіть держструктури зараз переходять на тотальний онлайн-режим. Коли всі зламались і думали, що буде жопа під час локдауну, ми змогли згуртуватись та переробити бізнес-процеси (вони сиділи по домівках і плакали від бєзнадьогі, а ми їбашили та покращувались); ми згуртувались і під час війни (дрони збивали навіть банками з помідорами). В Європі добре, але тільки в якості туристів: подивитись, подихати, зробити фотографії. Якщо ви особисто «акліматизувались» у всіх сенсах, то я можу тільки поаплодувати. Як на мене, в гостях краще тільки якийсь час, зате як же солодко вдома, коли все знайомо та любо серцю.
December 15, 2023
5 новел про українців на Сицилії. Ці історії доволі різні, але у кожній є певний сенс, який я змогла зчитати та побачити. Наскрізною лінією всіх цих історій для мене є те, що у кожній країні є свої плюси та мінуси. Є свої підводні камені, про які ми навіть не задумуємося тому, що частенько нам здається, що десь там значно краще, ніж там де ми знаходимося в цей час.
Деякі герої переходять з однієї історії в інші, за цим доволі цікаво спостерігати.
Варто зазначити, що в книзі є історії не тільки українців, кожен з яких опинився за певних обставин на Сицилії — хтось поїхав на заробітки, хтось на навчання, хтось до кращого життя.
Також є історії італійських жінок. Особисто мене дуже вразили «виправні» шлюби, які існували в Сицилії до 1981 року. Спочатку молоду дівчину викрадали, ґвалтували її, а потім цей ґвалтівник одружувався з цією дівчиною з метою захисту честі родини дівчини. Тобто дівчина спочатку пережила весь цей жах, а потім ще й мала все життя жити зі своїм ґвалтівником. Це взагалі не вкладалося в моїй голові.
На зустрічі у моєму книжковому клубі, Марина Манченко вона розповіла нам, що кожна жінка з цієї книги зазнала насилля. Інколи це було явне насилля, як викрадення або побиття, інколи насилля з боку інших людей ��а тиск соціуму.
В цілому книга мені сподобалася і мені вдалося зчитати сенси, які заклала авторка. Залишилися деякі запитання до вчинків та дій деяких героїв. А також в деяких історіях мені трохи не вистачило опису, підґрунття ситуації, яка склалася. Тому від себе поставила книзі 4 з 5.
Деякі герої переходять з однієї історії в інші, за цим доволі цікаво спостерігати.
Варто зазначити, що в книзі є історії не тільки українців, кожен з яких опинився за певних обставин на Сицилії — хтось поїхав на заробітки, хтось на навчання, хтось до кращого життя.
Також є історії італійських жінок. Особисто мене дуже вразили «виправні» шлюби, які існували в Сицилії до 1981 року. Спочатку молоду дівчину викрадали, ґвалтували її, а потім цей ґвалтівник одружувався з цією дівчиною з метою захисту честі родини дівчини. Тобто дівчина спочатку пережила весь цей жах, а потім ще й мала все життя жити зі своїм ґвалтівником. Це взагалі не вкладалося в моїй голові.
На зустрічі у моєму книжковому клубі, Марина Манченко вона розповіла нам, що кожна жінка з цієї книги зазнала насилля. Інколи це було явне насилля, як викрадення або побиття, інколи насилля з боку інших людей ��а тиск соціуму.
В цілому книга мені сподобалася і мені вдалося зчитати сенси, які заклала авторка. Залишилися деякі запитання до вчинків та дій деяких героїв. А також в деяких історіях мені трохи не вистачило опису, підґрунття ситуації, яка склалася. Тому від себе поставила книзі 4 з 5.
Displaying 1 - 30 of 38 reviews