КіберКрай

by В'ячеслав Бугайов, Ольга Вознюк, Денис Фадєєв

Альтернативний всесвіт. Україна 80-х минулого століття переживає пік технологічної революції. Роботизація проникає у всі сфери суспільства і навіть музику, проте не всі люди готові прийняти нові реалії. Детектив Зі (Павло Зібров) потрапляє у вир подій навколо обрання нового голови уряду - надпотужної Електронно-Обчислювальної Машини "Оріон-1" в той час коли країною шириться секта луддитів.

Genres: Comics, Cyberpunk

64 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

Reviews

[Roman Zarichnyi · Rating 3 out of 5]

Признаюся у двох речах, я не читав жодного тому українського мальопису «Воля» і придбав «Кібер Край» тільки через те, що головним героєм цього мальопису є Павло Зібров. Звісно, не тільки через його персону, а більше через цікавість, як автори зможуть вплести цю відому особистість у кіберпанковий світ та, яку ж історію придумують із таким незвичним детективом. Автором цього мальопису є В’ячеслав Бугайов, а художником Євгеній Тончилов.

Це знову альтернативний світ (ну полюбляють хлопці з видавництва ті альтернативні світи, що ж зробиш) періоду 80-х років минулого століття, де Україна переживає пік технологічного розвитку. З Росією сталося щось незрозуміле, а на її місці розташований Середноазійський океан, тому це в будь-якому випадку приємна новина. У центрі всіх державницьких питань стоять роботи, які створили таку собі роботехнічну демократію, і водночас залізли в усі сфери життя країни, які тільки можливо. А в голові цієї роботизованої машинерії перебуває Електронно-Обчислювальна Машина «Оріон-1», яка має колосальні плани для розповсюдження своїх механічних мацаків.

Головним героєм цього мальопису є детектив Зі і зрозуміло, що це Павло Зібров, бо ті вуса — то річ, за якою, таке враження, і впізнають цього харазматичного естрадного артиста в Україні. Він займається розслідуванням вбивства соліста-робота, що трапилося перед виступом на Олімпійському, який у минулому замінив Зі в музичному гурті. Сюжет буде переміщувати цього детективна від пабів до підземки, від концертного залу до вулиць міста, що загалом виглядає досить цікаво. Адже це суміш кіберпанку й того безладу, що зараз відбувається в Києві й інших міст України.

Не знаю чи автори мали таку задумку, як висміювання різних недоліків Києва, і, власне, ситуації в країні загалом, але така нитка мені проглядалася в різних сценах у мальописі. Тут і мафи з лотками, де роботи торгують перепічкою чи картоплею, і дорожні знаки, які недолуго виглядають і взагалі не вписуються в навколишнє середовище, і попи, які далі наживаються на віруючих людях, і безхатченки-роботи, які возять у возиках свій мотлох бездумно тиняючись вулицями «оновленого» Києва. Ці всі речі доведені до абсурду, але направду це те з чим ми живемо поруч у теперішній час. І, таке враження, що альтернативний світ нічим не відрізняється від нашого, окрім масового навалля роботів.

Сюжет у мальописі прямолінійний і без ніяких цікавих сюжетних ходів, а детективні здібності Зі, на мою думку, бажають бути кращими. Так, багато приватних детективів стали ними не від хорошого життя, але це недостатньо, щоби стати цікавим персонажем. І розумію, що виграшною картою в створенні головного героя мала стати особистість Павла Зіброва і його харизма (ой, вуса), але я не відчув цього узагалі. Враховучи, що Павло Зібров є музикантом, то й сюжет обсмоктує цю сферу діяльності з різних боків. Але відверто, помістивши на місце головного героя якогось вигаданого персонажа, історія не втратила б узагалі нічого. І це те, що найбільше засмутило.

Щодо малюнку, то першочергове враження є позитивним. Але диявол криється в деталях і… градієнтах. Тому в мене більше питань до кольору, бо загалом стиль малюнку Євгенія Тончилова сподобався. Та якщо опуститися до кадрів, то величезна кількість з них містить прості градіенти, де навіть не враховується фон чи кольори тих сцен, де перебувають герої на суміжних кадрах із більшими деталями. І в результаті все виглядає бідно й спрощено, якщо не абияк. Але хочу віддати належне розвортам, бо колористи мальопису приділили значно більше уваги й часу там. Тому дивно, як іншими кадрами такі речі знівельовуються. Шкода…

Та все ж, читалося все гарно і весело, тому в результаті для мене вийшло досить непогано, незважаючи на різні недоліки. Тому, якщо хочете повеселитися, побачишви пана Зі в мальописі, думаю можете звернути увагу на цю історію. Але, якщо очікуєте чогось серйозного й добре продуманого — це точно не ваш варіант.

[Sasha Ambroz · Rating 4 out of 5]

Останнім часом мені трапляється все більше книжок з альтернативною історією України. Прекрасно розумію цей споісб переглянути травматичне минуле, підтримую його та сама практикую. КіберКрай - це одна з таких дуже вдалих спроб. Тут з Росією сталося щось невідоме нам, але дуже приємне - вона зникла з карти, на її місці - Середньоазійський океан. В Україні панує робототехнічна демократія, роботи готують Київську перепічку, продають картоплю на виходах із метро та бомжують, перевозячи свій мотлох у вкрадених тачках із супермаркетів. Тобто, майже повністю замінили людей. Головний герой нашого коміксу детектив Зі, Павло Зібров, з його легендарними вусами. Він розслідує вбивство свого замінника - соліста роботичного ансамблю, якого вбили точнісінько перед самим виступом на Олімпійському.
Кількість цитат, відсилок та мемів зашкалює, але це не дратує, а страшенно радує. Хтось нарешті вправно грається в нашій пісочниці. Історія жвава, майже блискавична, я прочитала комікс десь за півгодини. Навіть фінал не дуже передбачуваний. От що дратує, так це жіночий персонаж. Вічна попобіль (в цьому випадку також і цицькобіль) українського чоловічого сторітелінгу...

[Darka · Rating 4 out of 5]

Чудова фанова річ з культовим Зібровим з неоном і роботами.

[Olha Misna · Rating 4 out of 5]

За мальовку міцна п'ятірка! А от до всього іншого є питання :)
Звісно, це просто фан. У мене є сподівання, що цей комікс лише початок, а далі сюжет продумають, допишуть і опрацюють. Навіть більше! Потенціал є на цілий мультфільм!
А поки що це просто збірка популярних українських мемів в красивій обгортці. Але сам факт існування мальопису дуже тішить :)
Якщо у вас є можливість, не вагайтесь - купуйте та читайте.

[Yaroslav Brahinets · Rating 5 out of 5]

Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати, Бо хрещений батько мій. То Хрещатик, то-о-о Хреща-а-атик!

Топовий комікс-алюзія на Київ 1986 року. Тут більшість справ роблять роботи, а люди вже і забули що таке концерти Павла Зіброва. Тут копи ганяють на тавріях та кібертраках, а знамениту перепічку купують за криптокарбованці. Сюжет простий - вибори, конкуренція, детектив Зібров розслідує вбивство.

Комікс мінімум вартий уваги за мальовку Києва в стилістиці кіберпанку. Неонові тона, градієнти, знайомі локації. Рекомендую

p.s. дивитись :)

[Mykhailo Gasyuk · Rating 1 out of 5]

Ніяк.

Зі, не ДіеМЗі. Скін Зіброва переміщується по кіберпанковому Києву 80-х і наче розслідує вбивство, яке приводить його до зради-зрадоньки задля дискредитації робохейтерів. І перша ж сторінка видає халтурку, коли бачиш, як переміщується ніж у руках панка та щезає його біжутерія. Автори на друці втілили забагованість польського "Кіберпанку", на чиєму полі і намагається грати ця історія.

Взагалі, сюжет дуже близько обігрує одну сцену з фільму "Я - робот", де Сміт пита у, власне, робота, чи здатен він взагалі до творчості. Та сцена навіть мемом стала.

Характер Зіброва - не прослідковується. Весь його образ складається з цитат пісень. Авторам здалося, що цього досить. Всі інші персонажі - це просто фон. Цицьката бойова дівка цицьката та бойова, поганець - завжди поганець, що бажає влади, роботи... Їх тут голими руками кладуть, вони лише для масового побиття.

Сюжетні ходи. Все, що тут відбувається - це переміщення по декількох локаціях. Детективні здібності Зі (та не стане ніхто так Зіброва скорочувати!) - це потрібний спогад у потрібний момент. І спостережливість у фіналі. Все. Деякі сцени взагалі беруться нізвідки. О, можливо, вас більше референси цікавлять? Так, тут вони є, і на іншу продукцію видавництва, і на відомі образи. Та "Кунг-Ф'юрі" з цього комікса - це як котлета по-київськи без курки. Безідейно.

Ок, подавати історію світу шляхом бабблів зі спогадами - це частий хід, але роблять його трохи не так. Всю цю історію у хороших коміксах видають з перспективи персонажа. Не суцільним набором бабблів на одній сторінці, а коротенькими блоками "від себе", з власним баченням, і інколи ці блоки проходять через весь комікс. І про світ таким чином можна дізнатися, і характер та мотивацію персонажа вловити. Та автори "КіберКраю" вирішили не впрягатися так сильно. Не треба нічого вигадувати, все вже вигадали до вас. Просто знайдіть того нещасного сценариста, а не ліпіть колективно купку діалогів.

Малюнок. Він наче на рівні, але побудова сцен жахлива, персонажі телепортуються то вправо, то вліво, не вистача плавних переходів. Комікс не може визначити, який темп брати.

Референси та стилізація заради референсів та стилізації, не більше. Це мертва бджола, яка і за життя не те щоб гуділа (ось такого типу жарти у цій книжечці, ага).

[Linika · Rating 3 out of 5]

Намальовано гарно, але над сюжетом тре ще працювати. Як на мене, то дуже різкі "скачки" від однієї сцени до іншої

[Oleksander Lysenko · Rating 5 out of 5]

Чисто фан :)

[Helga Victim · Rating 3 out of 5]

Ставлю 3 за абсолютну абсурдність цього коміксу. Мальовка цікава, а сценарій — чисто те, що очікуєш від історії, де в головній ролі Павло Зібров.

[Микола · Rating 4 out of 5]

Я не так багато коміксів вже прочитав, щоб зробити фаховий аналіз, але мені комікс дуже зайшов і в першу чергу завдяки Павлу Зіброву.
Не впевнений чи зрозуміють цю тему читачі молодше за 40, тому що мій син знає Павла лише завдяки повнометражному мультику про Ніндзяго, де в українському перекладі в одному місці персонаж повторював «Тільки не Зібров, тільки не Зібров!».
От у мене інший випадок - якби не Зібров, то мене цей комікс не зачепив би.
Але так було дуже цікаво бачити знайомого мені Зіброва, впізнавані але футуристичні пейзажі Києва,а також загальну стилістику якраз як у американських фантастичних фільмах тих часів - the running man зі Шварценеггером та інші.

Але яскрава мальовка і в цілому мені сподобалося.

[Tetiana Petrushkina · Rating 5 out of 5]

Я погано розбираюсь у коміксах, тож моя думка дуже-дуже суб'єктивна... Але це шикарна річ!
Красивий стиль, харизматичний герой, цікава історія, хороший гумор - усе супер.