4/5
Легеньке роментезі з простим світоустроєм. Інколи, я ловила себе на думці, що: це вже ж було. Моментами, книга нагадувала Жорстокого принца, особливо, при згадці різних видів (родів?) фейрі, їхніх звичаїв та особливостей, один обряд нагадав про ДШІТ. Тому не варто шукати тут чогось оригінального. Проте історія чимось чіпляє і тримає увагу. Хоч в ній і немає ніякої логіки.
Щоб врятувати королівство королю фейрі Торіну необхідно одружитися з жінкою, яку він ніколи не зможе покохати, бо його кохання її вб'є. Тому він знаходить фейрі з людського світу без роду, без племені і пропонує їй угоду: вона повинна виграти турнір наречених і стати королевою на кілька місяців, за що отримає кругленьку суму грошей. Турнір небезпечний і кривавий, тому до кожного випробування Торін планує особисто готувати дівчину. Ну і де тут логіка? Невже не можна здогадатися, що проводячи так багато часу наодинці, ти з легкістю можеш закохатися, чому б тоді дійсно не обрати якусь зарозумілу принцесу, яка б виграла турнір і яку б ти точно не покохав, а згодом швиденько спекався (зважаючи, що цінність людського (фейрського) життя у них дуже низька) Як то кажуть, самовпевненість згубила короля. І таких моментів було декілька, але не скажу, що вони сильно зіпсували враження, я ж чогось поставила 4😂
Мені сподобалося спостерігати за взаємодіями головних героїв, за їхніми перепалками, тренуваннями. Дуже гарно і гаряче прописані поцілунки🔥🔥🔥 Також сподобався танець, який вони розділи, така напруга, такі іскри, прям ти шо, ти шо. Але мені хотілося більше хімії, більше милих моментів, зародження почуттів.
Кінець був дуже неочікуваним, хоча відсилки до такого завершення були і можна було здогадатися. Я ледве заснула, після того як дочитала. Зразу хотілося взятися за другу частину.
В цілому, мені сподобалося, читається швидко, легко і цікаво. Наче нічого особливого, але іноді хочеться чогось такого простого і ненапряжного