Коли опиняєшся віч-на-віч зі зграєю вовків – разом зі страхом у тобі прокидається інстинкт виживання. Ти дивом їх перемагаєш, однак стихія штовхає тебе в криваву пітьму, в якій ти дивом лишаєшся живий, а по тому... ... А по тому в воєму єстві прокидається щось (а може хтось?) інше, давно-давно забуте, приспане віками. Світ довкола набуває зовсім інших барв, запахів, ба навіть сенс буття проступає інший. Ти сміливо стаєш на цю дивну, незвідану – звісно ж, добре знану тобою, просто колись давно – стезю, і ти розумієш: шляху назад уже немає. Лише вперед, де на тебе чеають неймовірні враження, фантастичні пригоди і навіть зустріч із Богом, з яким ви ведете філософські розмови, мов старі добрі приятелі. Ти обертаєшся на воїна, який свобідно мандрує часовими проміжками, світами, віками...
Що ж, не планувала писати відгук, лише хотіла прочитати ще щось пера автора Бісописів. Але дочитала і маю висловитися. 😁😅
Пане Романе, не знаю, звідки ви черпаєте натхнення, але, якби не читала про Німанда в наступних (за хронологією подій) книгах, то подумала, що читаю про передсмертний досвід людини. Я вже зазначала в інших відгуках, що не можу ні з чим порівняти тексти автора. Наче є певні відголоски, але все так заверчено, ніби складаєш надважку мозаїку із найдрібніших деталей, припускаючи, що деяких деталей може не існувати в природі.
«Остання людина» - книга - шлях, та книга - подорож., Або ж, книга подорожі та шляху.
Зізнаюся, що на кожній сторінці запитань виникало більше, ніж можливо отримати відповідей. Забагато питань і нуль відповідей. Шлях свідомості навиворіт без меж крізь час та простір.
Взаємодія людей та богів, міжпросторові перміщення, особливі можливості ГГ , початок шляху, як моделювання навчального процесу і приборкання безтілесного стану. Перетини з такими ж заблукалими міжсвіттянами і шлях без мети (або ще до розуміння її). І це просто моє сприйняття того, що відбуватися на сторінках книги, підозрюю, що у автора то все складається у величезну мереживу павутину сюжетів.
Насправді, цю книгу сміливо можна читати окремо від продовження, адже за атмосферою та подачею, як на мене, тексти дуже резонують.
Прекрасна українська фантастика! Соковитою українською мовою ведеться оповідь про вічні філософські питання. Неймовірно цікава книга з неочікуваним фіналом!