Ця збірка покликана показати, що суспільство подекуди буває байдужим, і багато хто навіть не знає, що відбувається за зачиненими дверима сусідньої квартири. Ми хочемо, аби ця книжка змусила бути уважнішими одне до одного, мотивувала підтримувати, а також не забувати про те, що щастя – ближче, ніж нам здається, і щоб осягнути його, не варто порівнювати себе з іншими. Кожна історія у цій збірці демонструє соціальну або психологічну проблему через призму реалістичних історій персонажів, показує тенденції розвитку сучасного українського суспільства та представляє правильні й помилкові способи виходу із негативних поведінкових патернів.
Як добре ми знаємо наших сусідів? Мені не надто щастило у цій царині. Лише у дитинстві, у нашій «хрущовці», я більш-менш знала хто живе поряд та у дворі. На часи юності припало жити на новому місці, а часи не налаштовували на пошуки чи знайомства, навіть маючи спільний тамбур. У домі, де ми живемо вже біля 20 років, у саме нашому під’їзді майже всі квартири здаються в оренду, а тому пожильці повсякчас змінюються. Та й іноді здається, що зараз люди взагалі не налаштовані знайомитися із сусідами…
Збірка «Сусіди» нагадала мені саме наш перший будинок-«хрущовку». 9 оповідань від 9 письменниць про життя-буття звичайних людей.
Найбільшу симпатію визвала Ліка із квартири №40, що на першому поверсі (авторка – Сафі Байс). Втративши коханого через залежність, вона намагається встигнути допомогти іншим. Щоправда, спосіб вона обрала дивний.
У Бориса із квартири №44 (авторка – Софія Ламах) також є своя залежність – він любить смачненько попоїсти. А матуся його, яка на дух не переносить невістку, майже кожного дня шукає привід, щоб принести смаколики та насвистіти на вухо синочку про таку-сяку дружину. Борис любить обох своїх жінок, але чи стане йому сили обрати одну з них?
Зоя із квартири №45 (авторка – Ніна Бажура) всю себе поклала, як кажуть, на алтар сім’ї: і кар’єру покинула заради чоловіка, і дітей опікала-виховувала, і чоловік завжди ситий і акуратний. А коли у свої 40+ вона стала виглядати на стару бабцю, чоловік не довго думаючи замінив її на нову модель – молоду і симпатичну. Діти подорослішали та покинули домівку. Тепер треба починати життя наново. Але де знайти сміливості?
А от ситуація у квартирі №47 (авторка – Анна Шелепець) геть інша. Чоловік вчащає до молодої сусідки зверху! «Добрі» сусідоньки мають попередити Софію про неподобство. Але чи все саме так, як видається?
Дивні молоді люди оселилися у квартирі №59 (авторка – Марта Гулей). Не працюють, виглядають не надто охайно, по ночах не сплять, постійно щось роблять на кухні…. Хіміки?
Нова сусідка із квартири №62 (авторка – Анжеліка Федорова) виглядає «дорого», але вона самотня і сумна. З балкону свого шостого поверху вона кожен вечір бачить юнака, що бренькає на гітарі на лавці у дворі. Він дуже нагадує їй сина…
Я юнак цей живе у квартирі №66 (авторка – Анфіса Сметаніна) і не може знайти спільної мови із батьками, які аж занадто переживають про думку оточуючих, аж надто бажають виглядати ідеальною родиною. Лише молодша сестра його розуміє. Але тільки наодинці, проти батьків вона не хоче (та і мала ще) йти. Самотній у родині і у колі друзів, він стоїть на межі, яку не наважується перетнути…
А от молодятам із орендованої кімнатки у квартирі №80 (авторка - Світлана Вертола) належить випробувати свої почуття та бажання бути разом. Маючи таку не надто делікатну хатню господиню як Зінаїда Степанівна.