Детективний сюжет роману, розпочатий з нібито випадкового знайомства двох персонажів, зацікавить читача, схильного розплутувати подібні історії. Нагромадження подій і викликів, на які мають відповісти досвідчені детективи навіть ціною свого життя, любов і ненависть, заздрість і рішучість, підступність і розплата, — все сполучене оповіддю від третьої особи, яка пильно спостерігала збоку… Для широкого кола читачів.
На початку стилістично недостовірними для мене були діалоги – хотілося ближче до життя. Хороша задумка з іменами героїв, а зі зміною головного героя ще й неочевидна. Але, незважаючи на мою любов до серіалів, де важливу роль відіграють судмедексперти, не можу сказати, що дуже цікаво провела з книгою час.
Аж надто закручено, але все одно дуже круто! Відмінний гумор, класно написано і дуже багато неочікуваних поворотів.
"Всім треба, щоб ти просто займав місце в загальній картині і виконував свої обов'язки. Ти просто шматочок пазлу, який поставили не на своє місце, і замість того, щоб дати тобі можливість знайти своє, - ніби молотком забивають далі. Це тебе ламає, ти стаєш покірним рабом. І ти - просто маленька частинка картини без зображення! Порожній пазлик, ..."
"Час - рідкісне стерво. Коли він потрібен - зникає занадто швидко, як ні - бере тебе за голову і повільно ковзає твоїм обличчям (по суворій реальності), ніби знущаючись..."
Для хайпу опишу цю книгу як суміш "Танці з кістками" Сем'янківа та "Я бачу, вас цікавить пітьма" Павлюка, але написану раніше за обидві згадані. Тому трохи шкода, що "Порожній пазл" не отримав такого широкого визнання.
Також якщо продовжувати аналогії, то у другій частині образ вбивці з власною "філософією" нагадав стрічку Фінчера "Сім". Але я це пишу не для того, щоб вказати на вторинність, а більше, щоб продемонструвати високий рівень трилера, який можна співставити з найкращими творами в жанрі.
P.S. Якщо що, то це я робив внутрішні ілюстрації до цієї книги (видання 2025 року від РМ)
Для мене це десь між 4 і 5 зірочками, але я поставила 5, бо досі під враженням від фіналу.
Особливості книжки:
💉 Багато медицини та судово-медичної експертизи Я нічого не знала ні про книжку, ні про автора, коли починала читати, але вже через декілька десятків сторінок я зрозуміла, що автор має бути хоч якось пов’язаний з медициною, бо в цієї історії дуже хороше наукове підґрунтя (виявилось, що автор - судово-медичний експерт). Тут детально, але досить лаконічно, пояснюються різні фізіологічні процеси, розкриваються нюанси роботи слідчо-оперативної групи та окреме місце відводиться тому, як працюють судмедексперти.
📑 Складний сюжет Початок давався мені трохи важко, бо було багато героїв і сюжетних ліній, які змінювали одна одну - так динамічно, що було досить складно розібратись в тому, що відбувається. В якийсь момент почало здаватись, що автор забув про якісь елементи, створивши сюжетні дірки, але коли всі відсутні частинки почали ставати на місця, я сиділа і просто така: «ого, ОГОООО, всі сюжетні лінії закриті, навіть ті, про які я вже встигла забути».
☠ Атмосфера Це насправді нуарний трилер. Очікуйте дуже багато напруги, цікаві ігри розуму, дуже непередбачувані сюжетні повороти та фінал, після якого захочеться з пів години полежати дивлячись у стелю.
💍 Стиль написання Імена з’являються тільки у пролозі (і лише прочитавши відсотків ~80, ви зрозумієте, для чого автор взагалі написав цю частину книжки), натомість ви матимете справу з Відлюдником, Необачним, Доглядальницею, Хитруном, Темним, Адептом чи іншими персонажами. Розповідь ведеться від різних героїв (іноді від першої особи, іноді від третьої), а сама історія дуже динамічна з мінімумом зайвої інформації та непотрібних ліричних відступів (я не дуже вірила, що хорошу гостросюжетну прозу можна втиснути у 240 сторінок, але після цієї книжки зрозуміла, що саме такий формат ідеальний для мене).
Крутий динамічний детектив. Тут є все, що мені подобається: заплутана історія, медичні потробиці, купа підозрюваних (у першій частині) і навіть гумор.
Щодо діалогів героїв, влучно сказала моя знайома: "це так красиво, ніби небезпечний танець". Ти відчуваєш небезпеку, але герої в той же час розмовляють без погроз.
Окремою родзинкою є "імена" героїв.
Я б порівняла стиль автора з Тесс Ґеррітсен, за умови, що тут все динамічніше.
Беремо цікаву ідею, додаємо професійний гумор, багато простих пояснень складних процесів роботи судово-медичного експерта, неочікуваний фінал і одержуємо класний психологічний детектив - «Порожній пазл». ⠀ Знайдено тіло. Здавалося, для слідчих це ще одна справа про вбивство. Одна з тисячі інших. Та цей випадок важко назвати звичним. ⠀ Вбивця намалював на грудях вбитого поле для гри в хрестики-нулики. І навіть зробив перший хід. Перший, бо це лише початок химерної гри збоченої уяви головного антагоніста. ⠀ Кожна нова жертва - наступний хід😱 І чим це все закінчиться - знає лише він. ⠀ Хоча… Життя внесе свої корективи в його план😉 ⠀ ➡️ Той випадок, коли трилер дійсно трилер! «Дорослий» (якщо можна так сказати), сміливий, детально пропрацьований та з професійним підґрунттям. Коли людина знає, про що вона пише, це помітно. І ти не закочуєш очі від того, що хтось пише якусь дурню про смерть жертви від причин, які ніколи б не призвели до смерті в реальному житті😅 ⠀ Цікавою особливістю є те, що читач ніколи не дізнається імен головних героїв. Спочатку цей факт мені здався дивним, але на презентації автор пояснив це небажанням викликати у читача асоціації з будь-ким з реального життя. ⠀ Для поціновувачів жанру в тексті заховано багато бонусів-підказок: у назвах вулиць, фразах головних персонажів, координатах і т.д. «Покопати» є де🕵🏻♀️ ⠀ Моя рекомендація! Однозначно! ⠀ А сама чекаю нових книг від автора, знаю, що друга книга вже пишеться)
P.S. Іноді ловила себе на думці, що проводжу паралель між цією книгою та прекрасною книгою «Хірург» Тесс Геррітсен. І так, це чудовий показник.
▫️ Це все, на що в мене вистачило нервів. Я буквально після кожного речення закочую очі і сильно хочу "потрогать траву" (і поки я була в Шешорах я могла хоча б послухати водоспад у якості терапії).
▫️ Фактично третина книги (всього 240, але ж там технічні сторінки, вступи-виступи) і в мене жодних сумнівів, що далі стане краще.
▫️ Гумор недолугий, слововжиток з помилками, якщо прибрати позначення діалогів, ви жодного персонажа не розрізніте між собою і не зможете відрізніти від автора, та і сенсу в цьому немає, бо в героїв навіть імен нема. Для автора вони всі функції і рівно так і позначені: Старий, Доглядальниця, Інтерн тощо. Бо типу а нащо? Все одно їхня ціль — лише показати, як я вмію в патанатомічний гумор? (спойлер: погано вміє, в Шепарда і Адама Кея виходить на порядок краще).
🔸 В абсолютно дебільній франшизі 90-х "Бєшєний проти Контуженого" і те було більше життя. З-за цього навіть загадку сюжету — хто ж вбивця — розгадувати нема бажання, бо навіть в спогляданні перегонів паперових корабликів більше сенсу.
🔸 На мене просто фізично давить та кількість моїх непрочитаних гарних книг, поки я тут намагаюся відкотити очі назад.
Дуже складно йшов початок. Загальні враження від книги дуже дивні. Наче і цікаво, і написано добре, і якось дуже передбачувано.
З плюсів для себе виділила те як побудована історія. Відсутність міток часу змушували думати коли і що відбувалося і ��римали в напрузі.
Цікаві факти з анатомії та медицини, я далека від цього, тому сподобались факти.
Ідея з іменами героїв - топ. Бо я постійно змінювала думку хто ж ті детективи. Поворот з тими детективами був цікавий.
Щодо передбачуваності, зрозумівши хто в нас ГГ можна зрозуміти яку долю йому пророкують, багато згадок певного факту, наштовхували на розвʼязок подій.
Пару речей виглядали як рояль в кущах, щоб звʼязати події треба було щоб так просто сталося. До кінця так і не зрозуміла, як так випадково сталася завʼязка, що дві людини зустрілися в одному барі і зрозуміли хто є хто🤔
Дуже дивні відчуття від цієї книги. З одного боку - я люблю цей жанр, дійсно класна ідея, нестандартний опис подій і цікаві сюжетні повороти. Але. Як для мене, автор занадто «перемудрив» з загадками. Починаючи з другої половини книги було відчуття, що більшість подій просто штучно додана в книгу для кількості, і вже потім вони повʼязувались між собою описами і якимись поясненнями, які, насправді, взагалі логічно не дуже поєднувалися. Плюс дуже пластмасові діалоги і роздуми головних героїв. Все це дуже відволікало від самої історії.
Якщо підсумувати, то ідея була чудова, а ось реалізація - під питанням
Коли думаю про цю книгу, то в голові завжди лише одне слово і то англійською - mind-blowing, що означає «приголомшливо»😮
Таємничі вбивства, гра в хрестики-нулики на трупах, деталізовані описи, робота судово-медичних експертів, психологія злочинця та круті повороти сюжету - це ідеальний рецепт захоплюючого психологічного трилера, як на мене🔥 Я обожнюю книги та серіали, де фігурують судмедексперти, а тут ми маємо просто комбо – цікаву історію про роботу слідчих та судово-медичних еспертів, написану судмедекспертом власною персоною😱 Пробачте за тавтологію, але для мене це просто захват!
Книга затягує, але разом з тим, як зазначає сам автор, не варто поспішати з читанням, щоб не пропустити важливих деталей, бо тут все має свій порядок і зв‘язок.
Якщо це ще не очевидно, то книга мені дуууже сподобалась і я планую братись за «Мрію мертвого метелика» найближчим часом, бо кажуть, що вона ще більше «вау!»
Тішусь, що маємо таких талановитих українських авторів. І ще щодо таланту, ви ж бачили автографи Дмитра?🤌🏻🔥
Книга, яка тримає у напруженні з першої сторінки й до останнього рядка. Читається на одному диханні, оскільки ніколи не знаєш, чого чекати в наступному абзаці. Історія поділена на дві частини, у яких розповідь ведеться від різних дійових осіб, що допомагає більш глибоко перейнятися деталями кримінальної справи, про яку йде мова. Хотілося б також зазначити, що окремою заслугою автора вважаю жарти персонажів, пройняті професійним, проте цілком зрозумілим для читача, гумором. Фінал детективу максимально непередбачуваний, з елементами саспенсу. Рекомендую звертати прискіпливу увагу на кожну дрібницю, описану автором, адже всі вони відіграють певну роль в рамках сюжету.
Сучасна українська література крута, різноманітна та неперевершена. Якщо ви полюбляєте темненьке чтиво, психологічні трилери та детективи з купою трупів та кривавих подробиць, загадок та непередбачуваних поворотів - цю книгу я рекомендую однозначно!
Буду чесною - я прочитала багато відгуків на книгу, до того як наважилася кинути на неї оком і вирішити для себе, що час таки її прочитати. Мені здавалося, що важко вмістити у менше, ніж 300 сторінок цікавий динамічний та завершений сюжет. Любов до книжечок-товстунців зробила своє темне діло, і читаючи книги невеликого об‘єму, завжди здається, що буде замало 😉
Але я помилялася… І це тільки початок серйозного творчого шляху, тому очікуємо від автора більше цікавих історій!
Персонажі круті, самодостатні та цікаві. Жарти, ігри напарників, медичні терміни створюють ефект присутності читача в самому вирі подій. Особливе ВАУ для мене - відсутність імен! 🔥
Незвична побудова сюжету, коли на середині книги змінюється головний герой. А ще оманливе відчуття на початку, наче я вже це читала і знаю, що буде попереду. А потім дивуюся, що все вийшло не так, як я надумала, і це добре, письменник зміг здивувати. Великий плюс - робота судмедексперта і різні професійні подробиці, до цього підійшли серйозно. Персонажі не мають імен, лише прізвиська. Мені заважало, хоча розумію нащо такий хід, показати, що люди лише частинки великого пазлу. Мені дуже важко оріентуватися в оцінках, тому одну зірочку зняла через те, що є відчуття дебютної книги, побачила ляпи, але суттєво воно на сюжет не впливає.
Видавництво рекламує цю книгу як нуарний детектив/трилер. Я очікувала ’Макса Пейна’, а отримала мєнтовський серіал по ictv. Але! Це насправді було не зовсім погано.
Із плюсів: ~ невеликий об’єм, без зайвої води і роздумів на три сторінки ~ мені сподобалась фішка, що у героїв немає імен, тільки прізвиська (хоча знаю, що багато хто відносить це до мінусів). Я легко орієнтувалась хто є хто, жодного разу не заплуталась ~ увага до невеличких деталей, таких як постійне використання медичних термінів (з поясненнями), автор дуже хотів показати, що він шарить в темі ~ найбільший плюс для мене це дуже круте оформлення, РМ зробили нереальну красу (будемо чесні, на обкладинку я і повелась)
Мінуси: ~ абсолютно недолугий гумор в стилі: ’— Що ти робив минулої ночі? — Запитай у своєї дружини гигигиги’ Ну не можу я повірити, що 40-річні мужики так спілкуються, нехай вони навіть і найкращі друзі і колеги. Я крінжувала, БАГАТО ~ кліше на кліше, тут у нас і депресивний ГГ від якого пішла дружина, і недалекий напарник, який сипле ідіотськими жартиками, і тупий слєдак, якому аби галочку поставити в статистику. Можна грати в бінго ~ мені було абсолютно все одно на героїв, на їх долі, бо прописані вони ніяк (цей мінус витікає із плюсу про невеликий об’єм книги) ~ мій особистий мінус: я не люблю троп ’розумний маніяк’, бо майже завжди це дуже погано написано (місцевий антагоніст тут аж ніяк не Ганнібал чи Декстер, але его роздуте дай боже) ~ ТУПЄЙШИЙ МОТИВ МАНІЯКА ~ багато моментів ну дууууже сильно притягнуті за вуха. Те, як іноді герої доходили висновків, змушувало мене відкладати книгу і кричати в порожнечу ~ під кінець почалась якась мішаніна, автор передивився фільмів Девіда Фінчера і намагався скопіювати щось подібне, але нє очєнь вийшло
Загалом, книга на один раз. Продовжувати знайомство з автором не буду.
Впевнено можу сказати, що це один із найкращих детективів, який я читала. Я давно не зустрічала книгу, наповнену такою величезною кількістю плот-твістів. Я була в стані шоку буквально кожні 10 сторінок.
Автор — лікар, судово-медичний експерт. Відповідно, книга була наповнена детальними та кривавими подробицями вбивств. Але це не відштовхувало, навпаки, додавало неймовірної атмосфери, в яку повністю віриш.
Я «проковтнула» цю книгу за два. Заліковувала розбите серце після іншої книги. І знаєте, кривавий детектив — це саме те, що мені було потрібно😂
Я в повному захваті від книги! Із нетерпінням чекатиму на можливість прочитати наступну книгу автора, а також чекаю на третю книгу з серії🤫
Щиро раджу любителькам/ям детективів і трилерів, в яких ти нічого не розумієш, а потім ЯК ЗРОЗУМІЄШ. Попереджаю, відірватися важко, змусити себе не прочитати ще один розділ — нереально😂
Той момент коли анотація набагато цікавіша за книгу. Написано дуже сухо. Події розгортаються настільки швидко, що просто неможливо привʼязатися до героїв, і якось співчувати їм.
Просто набір подій, які викладені більш як хроніка злочину, а не художня книга. Кінець взагалі дивний. Не рекомендую витрачати час.
Поставила трійку тільки за цікаву ідею і щоб підтримати українського автора.
Мені сподобалась загальна задумка, сюжет цікавий і дуже гарно та динамічно розвивався в першій частині. Але в кінці такого наплелось, що для сприйняття це стало одним місивом і деякі лінії я там не зрозуміла.
Гадаю, тут можна знайти певні нелогічності й подекуди неправдоподібність. Діалоги персонажів іноді здавалися мені трохи штучними, а мотивація вбивці недостатньо прописаною, але, зважаючи на обсяг книги, вважаю це виправданим.
Попри все це, загалом мені сподобалося. Читати було справді цікаво, мене захопило розслідування, я не відгадала вбивцю, хоча й мала дуже чітку підозру. Мені дуже сподобалася атмосфера: похмура, сіра зима з холодним дощем, трохи з вайбом нуарного детективу. Також сподобалося, що автор не використовував імен для персонажів, а послуговувався своєрідними кличками, по типу Доглядальниці, Адепта, Темного. Це цікавий хід, раніше такого не зустрічала
3,5/5⭐️ Цій книжці треба хороший редактор і доопрацювання автором. Бо ідея непогана, а реалізація така собі.
Абсолютно беззмістовні діалоги. Тупий гумор. Жарти тут такі для дядь віком 50+, які вони травлять під 50 грам.
Я люблю, коли в книжках є детально розписані розтини судмедексперта, які вказують на цікаве вбивство, таке з попідвипідвертом. Автор працює в судовій медицині і це відчувається, бо оці епізоди чи не єдині, які написані добре.
«Поліція докладає безліч зусиль….», - каже анотація. Тут перегнули, звичайно, перегнули. Бо тут швидше міліція, а не поліція. Та й атмосфера 90-х тут присутня, хоча події у 2019 році відбуваються.
Тут всього лиш 240 сторінок, а мучила я їх три дні, хоча такі книжки за вечір читаються.
Невимовних очікувань на цю книгу не покладалося. Проте, надиво, вони справдилися. Справа в тім, що я фанатка символізму. А тут його – ну ВДОСТА і навіть більше. Треба уважно вчитуватися; я уявляю структуру книги у вигляді кілець,які замикаються, коли приходить їхня черга. Доволі цікаво прописано – у вигляді оповіді, майже сповіді, причому різних дійових осіб.
Друга частина книги після завершального першого акту нагадує театр абсурду. На перший погляд сюрреалістичний розвиток подій має місце бути, задля того, щоб втілити в життя “бачення” митця/режисера та,можливо, реалізувати підготовчий етап до наступної п’єси. Опис героїв доволі простий та зрозумілий, відносно показаний світогляд.
Проте є питання. Допоміжні персонажі не виконують ті ролі, які в них закладені. На жаль, вони прописані картонно й виглядають як вставні слова, прибравши які, суть абсолютно не змінюється. Роль жінок…Відмінно тривіальна.Нащо вони там взагалі? Висвітлені як немічні та непотрібні. На початку був натяк на залучення, хоча б однієї з них, проте він згас. Це замучує. Також деякі ідеї недорозвинуті. Гра, заведенa поміж двох старих друзяк, непогана, доволі цікава. Втім, терміни збіса очевидні: як особа, не пов’язана з розтином трупів, я знаю визначення принаймні половини, у той час як досвідчений слідчий не обдарований такою здатністю. Це дивує. Проте на тлі всього іншого цю деталь можна і випустити. Вони губляться, таке буває.
До речі, про деталі: автор грає з читачем, що іронічно, у пазли. Необхідно скласти повноцінну картинку після прочитання книги. Фрагменти розкидані порізно. Можливо тому це залишає по собі приємне враження виправдання покладених очікувань та “виграшу” у грі. Для когось це може здатися занадто, проте мені щиро сподобалося. А, і мушу відмітити жарт про монашку і шансон… який принаймні викликав посмішку.
Цікавий атмосферний трилер частково нагадує «Танці з кістками», але з іншим акцентом. Початок не одразу захоплює, проте в певний момент історія різко набирає обертів. Сюжетні лінії та поглиблення в ситуації героїв автор розкриває з цікавої й неординарної сторони, формуючи своєрідну головоломку з ключових подій. Кінцівка чесна й продумана, а фінал книги надихає одразу взятися за продовження цієї історії.
Книга має напружений сюжет із кримінальним підтекстом у жанрі психологічного трилера.
Ви зануритися в нуарну атмосферу, яка поєднує кримінал, місто Львів та психологію злочину.
Зверніть увагу, що автор Дмитро Палій — письменник та судмедексперт. Він навчався медичному університеті та вивчав патологічну анатомію. Також працював в бюро судово-медичної експертизи.
Тому книга гарантує вам багато цікавих подій та деталізації злочинів, бо прицільно точно описує кожен крок розслідування.