What do you think?
Rate this book
Українська демонологія
Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію: історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів; етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу; письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст. Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.
168 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
47 people are currently reading
598 people want to read
About the author
Іван Нечуй-Левицький
67 books37 followersУкраїнський прозаїк, перекладач. Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.
Ivan Nechuy-Levytsky was born on 25 November 1838 to a family of a peasant priest in Stebliv (Cherkasy region of central Ukraine). In 1847 entered the Boguslav religious school. Upon graduating from the Kiev Theological Academy (1865) he taught Russian language, history, and geography in the Poltava Theological Seminary (1865–1866) and, later, in the different gymnasiums in Kalisz (Congress Poland), Siedlce (Congress Poland, 1867–1872), and Kishinev (Bessarabia, 1873–1874). He started writing in 1865, but due to Russian imperial censorship his works appeared only in Galician periodicals, such as the journal Pravda, Dilo, and Zoria (Lviv).
He died in 1918 in one of almshouses of Kiev.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.
Ivan Nechuy-Levytsky was born on 25 November 1838 to a family of a peasant priest in Stebliv (Cherkasy region of central Ukraine). In 1847 entered the Boguslav religious school. Upon graduating from the Kiev Theological Academy (1865) he taught Russian language, history, and geography in the Poltava Theological Seminary (1865–1866) and, later, in the different gymnasiums in Kalisz (Congress Poland), Siedlce (Congress Poland, 1867–1872), and Kishinev (Bessarabia, 1873–1874). He started writing in 1865, but due to Russian imperial censorship his works appeared only in Galician periodicals, such as the journal Pravda, Dilo, and Zoria (Lviv).
He died in 1918 in one of almshouses of Kiev.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 35 reviews
August 31, 2023
Красиве видання. Ставлю 5/5, бо це 1) українське 2) ілюстроване гідно 3) класичні джерела присутні 4) структуровано також цілком пристойно і пасує для освіти.
September 10, 2025
Дуже атмосферна книга. Доповнює це все неймовірне оформлення та чудові ілюстрації.
Подобається, що це не суха теорія, а цікаві історії та сюжети з поясненням, чому в них вірили.
Для тих, хто цікавиться українською мітологією, етнографією чи просто любить трохи «темного фольклору» - справді вдале видання.
Подобається, що це не суха теорія, а цікаві історії та сюжети з поясненням, чому в них вірили.
Для тих, хто цікавиться українською мітологією, етнографією чи просто любить трохи «темного фольклору» - справді вдале видання.
January 31, 2023
Чудова книга, яка дає змогу краще зрозуміти нашу міфологію, а отже, і нас самих сучасних. Хоча збірка маленька (168 сторінок), однак на основі трьох досліджень В.Антоновича, В.Гнатюка, І.Нечуя-Левицького дає доволі чітке уявне про українську міфологію, про давні вірування та уявлення, магічне мислення, яке дивовижним чином поєднувалось з християнством. Завдяки цій книзі ви дізнаєтесь більше про відмінність української міфології від, наприклад, російської та німецької, про різних істот, духів, сутностей, що населяли світ навколо – в небі, на землі, у воді, на цьому світі та потойбіччя. Захоплює, наскільки світ давніх українців яскравий та красивий, і в цьому наше джерело натхнення в сучасності.
October 16, 2022
Прекрасне оформлення, але змістова частина не дуже сподобалася
Read
October 20, 2025про українських демонічних істот якраз добре читати в жовтні. тільки врахуйте, що ці праці написані в 19 столітті
July 4, 2024
Дуже цікава та неймовірно атмосферна енциклопедія про нашу міфологію💚
Я дізналася, справді, дуже багато всього нового - особлмво захопили порівняння української міфології з грецькою, в якій я знаюся більше) Проте саме завдяки Цій книзі - я зрівняла свої знання
Раджу обом типам людей - які захоплюються міфологією та ті, які ніколи навіть не чули про неї, але хотіли 6 дізнатися)
Я дізналася, справді, дуже багато всього нового - особлмво захопили порівняння української міфології з грецькою, в якій я знаюся більше) Проте саме завдяки Цій книзі - я зрівняла свої знання
Раджу обом типам людей - які захоплюються міфологією та ті, які ніколи навіть не чули про неї, але хотіли 6 дізнатися)
October 22, 2023
Зізнання: ЦЕ зовсім НЕ ТЕ, що я очікувала.
Це “каталог” нечисті, у яку вірили (чи досі вірять) українці. Усі хороші та погані істоти, яких наділяли різними містичними властивостями. Досить цікаво, бо до цього ця тема для мене була зовсім не розкрита.
Найбільш недооцінений розділ - це монотонний перелік вироків у судах над відьмами. Виявляється, "суди над відьмами" у нас теж були, але не такі хардкордні, як у Зх. Європі. Звичайно, є виключення. Три речення - і волосся дибки стає від того, що робили із “відьмами” та “чаклунами” за “нечистість” та “таємні знання”. Все у дусі часу.
І все ж, ця книга на любителя, бо занадто вже специфічна та вузьконаправлена тема.
Це “каталог” нечисті, у яку вірили (чи досі вірять) українці. Усі хороші та погані істоти, яких наділяли різними містичними властивостями. Досить цікаво, бо до цього ця тема для мене була зовсім не розкрита.
Найбільш недооцінений розділ - це монотонний перелік вироків у судах над відьмами. Виявляється, "суди над відьмами" у нас теж були, але не такі хардкордні, як у Зх. Європі. Звичайно, є виключення. Три речення - і волосся дибки стає від того, що робили із “відьмами” та “чаклунами” за “нечистість” та “таємні знання”. Все у дусі часу.
І все ж, ця книга на любителя, бо занадто вже специфічна та вузьконаправлена тема.
May 25, 2024
Книга складається з трьох розділів, праці відповідно Нечуй-Левицьокого, Антоновича і Гнатюка. Перший більш онтологічні штуки описує, міфи і пісні. Другий розповідає про відьмовство і надає конкретні приклади правових справ 18 ст повʼязаних з цим. Третій наводить короткі описи різних чудовиськ, людей із магічними здібностями і так далі
Загалом пізнавально і бомбічне оформлення
Загалом пізнавально і бомбічне оформлення
January 21, 2023
Книга складається з трьох частин – уривків з трьох різних досліджень.
Найцікавішою для мене була праця Антоновича «Чаклунство», де описані різні історії, як люди зверталися до судів і просили покарань «чарівникам» та «відьмам». Ця робота показала таку-собі тяглість поглядів на побутову магію та народні вірування. Сьогодні такі речі теж можна побачити і почути в деяких селах і на стб. Ще цікаво, що інколи за магією чи фейковими звинуваченнями можна було реально побачити злочин: людина дійсно хоче отруїти іншу, убити чи щось викрасти.
Текст Нечуй-Левицького описує магічних істот, так само як і останній, Гнатюка. Але от перший дає ще свої спостереження, типу того, чому так чи так відбувалося. Хоча сам стиль написання складніший.
Також, помітно, як всі три автори намагаються показати тісне співіснування християнства та міфології, а також те, як люди просто намагаються такими речами прикрити котрусь зі своїх вад.
Раджу почитати тим, хто цікавиться містикою, можливо, любить Гоголя чи всяку побутову антропологію.
Найцікавішою для мене була праця Антоновича «Чаклунство», де описані різні історії, як люди зверталися до судів і просили покарань «чарівникам» та «відьмам». Ця робота показала таку-собі тяглість поглядів на побутову магію та народні вірування. Сьогодні такі речі теж можна побачити і почути в деяких селах і на стб. Ще цікаво, що інколи за магією чи фейковими звинуваченнями можна було реально побачити злочин: людина дійсно хоче отруїти іншу, убити чи щось викрасти.
Текст Нечуй-Левицького описує магічних істот, так само як і останній, Гнатюка. Але от перший дає ще свої спостереження, типу того, чому так чи так відбувалося. Хоча сам стиль написання складніший.
Також, помітно, як всі три автори намагаються показати тісне співіснування християнства та міфології, а також те, як люди просто намагаються такими речами прикрити котрусь зі своїх вад.
Раджу почитати тим, хто цікавиться містикою, можливо, любить Гоголя чи всяку побутову антропологію.
June 19, 2024
Джерела прекрасні. Книга якісно виготовлена (оформлення, папір, лясе, ілюстрації, як в ручках лежить).
Ідеально підійде для ознайомлення з українською мітологією 🥹
Ідеально підійде для ознайомлення з українською мітологією 🥹
January 9, 2023
Плюси: + містить дослідження трьох різних авторів , що дає можливість дізнатись про різні аспекти національних вірувань;
+ для тих, хто бажає ознайомитись з узагальненою інформацію, без заглиблення у тему;
+ красиве оформлення, чудові ілюстрації, досить компактна
Мінуси: відсутнє заглиблення в тему, аналіз причин і наслідків виникнення тих чи інших демонів, вплив на культуру
+ для тих, хто бажає ознайомитись з узагальненою інформацію, без заглиблення у тему;
+ красиве оформлення, чудові ілюстрації, досить компактна
Мінуси: відсутнє заглиблення в тему, аналіз причин і наслідків виникнення тих чи інших демонів, вплив на культуру
November 15, 2023
Це красиве видання, але мені бракувало цілісності.
April 27, 2025
Що я люблю в українських міфах?
ми не з повітря взялися.
Це книжка про те, що в нас завжди були свої історії. Свої духи, свої легенди, свої страхи й жарти. Своє пояснення, чому світ такий, який є.
Про те, як наші бабусі вміли сказати «не ходи туди» — і ти віриш. Не тому, що страшно. А тому, що повага.
Це не просто демонологія. Це те, що прошито в нас глибше, ніж ми помічаємо.
Люблю, що хтось це все зібрав докупи. Бо це теж про дім.
ми не з повітря взялися.
Це книжка про те, що в нас завжди були свої історії. Свої духи, свої легенди, свої страхи й жарти. Своє пояснення, чому світ такий, який є.
Про те, як наші бабусі вміли сказати «не ходи туди» — і ти віриш. Не тому, що страшно. А тому, що повага.
Це не просто демонологія. Це те, що прошито в нас глибше, ніж ми помічаємо.
Люблю, що хтось це все зібрав докупи. Бо це теж про дім.
October 30, 2023
Мені спочатку ця книжка здалася мало історичною, не відповідає вона світу, змальованому у міфологічних словниках і енциклопедіях Войтовича. Але зрештою, історія є історією. Ніколи не вважатиму її точною наукою. Тому я, як наслідок, її прочитала за 3 дні, по частині в день. І читати було цікаво.
Фактично, книга повністю відповідає опису. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію: історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів; етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу; письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.
Цікаво було читати усі три частини.
У Нечуя-Левицького багато всього взято з пісень та колядок. Він дивовижно відобразив різноманітність української міфології через перекази народу. Тут усі містичні істоти змальовані мальовниче через історії людей. І це все покладено на розуміння світу, походження вірувань, першопричину для існування цих істот в думках людей. Гарно.
Читаючи Антоновича, я сумувала і сміялася. З одного боку - ці описи судових справ з посипанням порогів, закопуванням глеків з жиром, варінням зілля "щоб діти росли", кастрацією кота, наведенням чортів і т.д., а з іншого боку - несправедливі вироки і скалічені долі невинних людей, на яких гурт просто мусив вимістити своє безсилля, щоб отримати якусь надію на контроль над безконтрольною ситуацією. Мабуть, такими показовими для мене є історія старої жінки, Проськи, яку закопали в яму по плечі, накинули хмизу і підпалили, просто тому, що їм здалось, що раз людина дожила до 120 років, то вона чарує і принесла чуму. Або ж спалили дворянина Матковського, який у ніч, коли була хресна хода для захисту від чуми, вийшов шукати свого коня і був сприйнятий за упиря.
Розділ Гнатюка найбільше нагадує типові міфологічні словники. І звісно, починається із чорта :) Примітно тут те, що образ чорта, який є у голові сучасної людини, зовсім не такий, як тут описано. І так багато цих магічних істот. Цей розділ - просто цікаве чтиво, однозначно.
Дещо мене і здивувало у книзі. Перше, це те, що в українських повір'ях відьми літали голі на шабаш, і це траплялось після нанесення крему. Це у Нечуя-Левицького було. Я з цим образом знайома з російської літератури, бо читала "Майстра і Маргариту". А тепер от думаю, звідки ж воно там. А друге, - що Гнатюк згадує богатирів у своєму нарисі української міфології.
Загалом, книга цікава. Я рекомендую її всім, хто цікавиться українською культурою, фольклором і міфологією.
Фактично, книга повністю відповідає опису. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію: історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів; етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу; письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.
Цікаво було читати усі три частини.
У Нечуя-Левицького багато всього взято з пісень та колядок. Він дивовижно відобразив різноманітність української міфології через перекази народу. Тут усі містичні істоти змальовані мальовниче через історії людей. І це все покладено на розуміння світу, походження вірувань, першопричину для існування цих істот в думках людей. Гарно.
Читаючи Антоновича, я сумувала і сміялася. З одного боку - ці описи судових справ з посипанням порогів, закопуванням глеків з жиром, варінням зілля "щоб діти росли", кастрацією кота, наведенням чортів і т.д., а з іншого боку - несправедливі вироки і скалічені долі невинних людей, на яких гурт просто мусив вимістити своє безсилля, щоб отримати якусь надію на контроль над безконтрольною ситуацією. Мабуть, такими показовими для мене є історія старої жінки, Проськи, яку закопали в яму по плечі, накинули хмизу і підпалили, просто тому, що їм здалось, що раз людина дожила до 120 років, то вона чарує і принесла чуму. Або ж спалили дворянина Матковського, який у ніч, коли була хресна хода для захисту від чуми, вийшов шукати свого коня і був сприйнятий за упиря.
Розділ Гнатюка найбільше нагадує типові міфологічні словники. І звісно, починається із чорта :) Примітно тут те, що образ чорта, який є у голові сучасної людини, зовсім не такий, як тут описано. І так багато цих магічних істот. Цей розділ - просто цікаве чтиво, однозначно.
Дещо мене і здивувало у книзі. Перше, це те, що в українських повір'ях відьми літали голі на шабаш, і це траплялось після нанесення крему. Це у Нечуя-Левицького було. Я з цим образом знайома з російської літератури, бо читала "Майстра і Маргариту". А тепер от думаю, звідки ж воно там. А друге, - що Гнатюк згадує богатирів у своєму нарисі української міфології.
Загалом, книга цікава. Я рекомендую її всім, хто цікавиться українською культурою, фольклором і міфологією.
November 18, 2024
Специфічна книжка, специфічна тематика)
Ставлю гарну оцінку, бо наше, українське, плюс гарне оформлення і якісний друк. Хоча до наповнення є питання.
Читається як етнографічні записки й експедиційні матеріали. Від трьох різних авторів. Про народні вірування, всіляку нечисть і чортівню. Місцями наївно і смішно, але забобони - вони такі))
Чимало інформації дублюється й повторюється.
Отримуєш загальне уявлення про розмаїття всіх цих персонажів народної демонології (їх значно більше ніж я чула раніше). Але подача інформації така, що запамʼятовується слабенько. Для простого ознайомлення - годиться, та якщо треба глибокий аналіз і занурення в тему - шукайте якісь інші видання.
Ставлю гарну оцінку, бо наше, українське, плюс гарне оформлення і якісний друк. Хоча до наповнення є питання.
Читається як етнографічні записки й експедиційні матеріали. Від трьох різних авторів. Про народні вірування, всіляку нечисть і чортівню. Місцями наївно і смішно, але забобони - вони такі))
Чимало інформації дублюється й повторюється.
Отримуєш загальне уявлення про розмаїття всіх цих персонажів народної демонології (їх значно більше ніж я чула раніше). Але подача інформації така, що запамʼятовується слабенько. Для простого ознайомлення - годиться, та якщо треба глибокий аналіз і занурення в тему - шукайте якісь інші видання.
April 13, 2025
Ставлю 4 бали лише через оформлення і другу частину книги. Мені здалась ця книга не допрацьованою і якось не логічно побудованою. Але загалом знайшла багато цікавих історій для себе.
January 30, 2023
Книга являє собою збірку доробок трьох авторів на міфологічну тематику.
Перша - опис нечистої сили - далась найважче. Автор зводить усих істот до хмар та дощу.
Друга - аналіз судових справ по відьмацтву. Це вже краще, особливо цікаво спостерігати, як магістрат розглядає попервах містичні заяви позивачів, з абсолютно-цивільної точки зору =)
Третя- знову опис нечистої сили, але вже більш повний та цікавий.
При прочитанні, варто тримати в пам'яті, що письмових свідчень до-християських віруваннь - не існує. Усе, з чим працюють - казки, перекази, оповідки, звичаї.
За письмовими ж артефактами потрібно йти до литовців (останні язичники Європи).
Перша - опис нечистої сили - далась найважче. Автор зводить усих істот до хмар та дощу.
Друга - аналіз судових справ по відьмацтву. Це вже краще, особливо цікаво спостерігати, як магістрат розглядає попервах містичні заяви позивачів, з абсолютно-цивільної точки зору =)
Третя- знову опис нечистої сили, але вже більш повний та цікавий.
При прочитанні, варто тримати в пам'яті, що письмових свідчень до-християських віруваннь - не існує. Усе, з чим працюють - казки, перекази, оповідки, звичаї.
За письмовими ж артефактами потрібно йти до литовців (останні язичники Європи).
November 4, 2022
Довольно интересная компиляция на тему традиционных украинских верований. Того как пантеизм причудливо сплелся с монотеизмом в результате массового принятия христианства и породил свою уникальную культуру где-то на стыке.
Это интересно даже в контексте современности - так как много где украинское село все еще живет в мифологическую эпоху, где бог и черт, а также куча низких духов ходят среди людей и с ними можно взаимодействовать - как с позиции слуги, так и с позиции борца.
Больше всего понравился блок Антоновича, который историографически разворачивает все эти верования через призму судебных процессов. При этом мудрость многих упомянутых судей вызывает откровенное уважение.
Это интересно даже в контексте современности - так как много где украинское село все еще живет в мифологическую эпоху, где бог и черт, а также куча низких духов ходят среди людей и с ними можно взаимодействовать - как с позиции слуги, так и с позиции борца.
Больше всего понравился блок Антоновича, который историографически разворачивает все эти верования через призму судебных процессов. При этом мудрость многих упомянутых судей вызывает откровенное уважение.
October 30, 2023
Українська демонологія 🖤🤍
Якщо ви вважаєте, що українська міфологія доволі бідна і не зрівняється з пантеоном Олімпійських богів, вашій увазі «Українська демонологія», поєднання праці історика Антоновича, етнографа Гнатюка і фольклориста Нечуя-Левицького.
Перша частина представлена текстами Івана Нечуя-Левицького з книги «Світогляд українського народу» — все починається з колядок та різних обрядових пісень, звідки вони пішли, як дійшли до нас, на чому сформувалися та як впливали на побут українців. Також автор порівнює утворення міфології і проводить паралелі з фолькльорами інших країн.
Друга частина відкриває перед нами роботу Володимира Антоновича із праці «Чаклунство: документи, процеси, дослідження». Нам розповідають і показують уривки зі справ, у яких люди подавали позови до суду через чари, відбувалося слідство, і ми можемо побачити, що судові вироки були поблажливими на відміну від Європи, де бушувало полювання на відьом і спалювали майже всіх. Також це демонструє, що подібні дійства відбувалися і на територіях сучасної України, оскільки ці землі входили до країн середньовічної Європи.
Третя частина «Нарцис української міфології» Володимира Гнатюка трохи переплітається з першою. Тут представлений перелік, опис нечисті, їхні здібності та методи боротьби. Ви дізнаєтеся про чортів, русалок, нічки, грифів, відьом, блуд та багатьох інших.
Після прочитання цієї книги ви переконаєтеся, що наша міфологія дійсно багата і різноманітна. Нечисть, яку можна зустріти в певних країнах має власні риси, не характерні для інших. Книга 100% варта уваги, вже навіть заради цього неймовірного оформлення.
Якщо ви вважаєте, що українська міфологія доволі бідна і не зрівняється з пантеоном Олімпійських богів, вашій увазі «Українська демонологія», поєднання праці історика Антоновича, етнографа Гнатюка і фольклориста Нечуя-Левицького.
Перша частина представлена текстами Івана Нечуя-Левицького з книги «Світогляд українського народу» — все починається з колядок та різних обрядових пісень, звідки вони пішли, як дійшли до нас, на чому сформувалися та як впливали на побут українців. Також автор порівнює утворення міфології і проводить паралелі з фолькльорами інших країн.
Друга частина відкриває перед нами роботу Володимира Антоновича із праці «Чаклунство: документи, процеси, дослідження». Нам розповідають і показують уривки зі справ, у яких люди подавали позови до суду через чари, відбувалося слідство, і ми можемо побачити, що судові вироки були поблажливими на відміну від Європи, де бушувало полювання на відьом і спалювали майже всіх. Також це демонструє, що подібні дійства відбувалися і на територіях сучасної України, оскільки ці землі входили до країн середньовічної Європи.
Третя частина «Нарцис української міфології» Володимира Гнатюка трохи переплітається з першою. Тут представлений перелік, опис нечисті, їхні здібності та методи боротьби. Ви дізнаєтеся про чортів, русалок, нічки, грифів, відьом, блуд та багатьох інших.
Після прочитання цієї книги ви переконаєтеся, що наша міфологія дійсно багата і різноманітна. Нечисть, яку можна зустріти в певних країнах має власні риси, не характерні для інших. Книга 100% варта уваги, вже навіть заради цього неймовірного оформлення.
November 3, 2023
«українська демонологія» — це некоментована складанка з етнографічних праць хіх і початку хх століття. у ній є фрагменти з
• івана нечуя-левицького (про міфічних істот і залишки пантеїзму),
• володимира антоновича (дослідження процесів над відьмами)
• і володимира гнатюка (про демонів, чудовиськ і людей із надзвичайними силами).
більш-менш сучасною українською писав тільки гнатюк (у нечуя-левицького була своя версія мови, а антонович користувався російською), тому упорядникам треба було це все адаптовувати — і воно не завжди допиляне. а ще книжці дуже бракує якогось критичного супроводу. зате колажі гарні.
нечуй-левицький має теорію — що уявлення про духів, відьом і решту чортівні пов’язані зі складними стосунками з водою, земною і небесною, — і дуже наполегливо її притримується. зовсім дуже — від води в тій чи іншій формі в нього походять мало не всі надприродні істоти: вовкулаки належать до одного міфічного типу з відьмами, відьмаками і упирями; вони піфміфічні істоти, стоять на переході од зооморфічних до антропоморфічних міфічних образів хмар. таке повсюди, і якщо в частині про якесь створіння немає згадки про воду, хмари, грозу абощо, то аж здається, що упорядники просто загубили фрагмент.
гнатюк уже не так сам збирає фольклор, як компілює і впорядковує назбиране. тому воно в нього виходить, ну, впорядкованіше. особливо радують свідчення, у яких народні вірування вписані в сучасний побут. наприклад, про чортів, яким колись нічого не треба було робити, але довбані люди понавинаходили машини й телефони, то тепер у чортів суцільні робочі дні при тому всьому й нема спочинку. або про інклюзи — тобто гроші, які неодмінно повертаються до власника, притягуючи за собою ще й інші, і можуть витягти все майно з каси (тому тримають усюди по касах мармурові столи — мармур інклюзів, схоже, блокує). і гнатюка я таки почитаю окремо.
антонович розповідає про процеси над відьмами, які зазвичай починаються з того, що хтось не туди вилляв воду або вирішив посеред ночі наварити трави від кашлю, то добрі сусіди побачили й занотували, а закінчуються штрафами за обмову, примусовими перепросинами й дуже рідко (але, на жаль, усе-таки часом) тортурами і стратами. тобто воно більше про чвари між сусідами й родичами, ніж про надприродне, але все одно цікавезне. наступний логічний крок — узятися за чудову «історію з відьмами» катерини диси.
• івана нечуя-левицького (про міфічних істот і залишки пантеїзму),
• володимира антоновича (дослідження процесів над відьмами)
• і володимира гнатюка (про демонів, чудовиськ і людей із надзвичайними силами).
більш-менш сучасною українською писав тільки гнатюк (у нечуя-левицького була своя версія мови, а антонович користувався російською), тому упорядникам треба було це все адаптовувати — і воно не завжди допиляне. а ще книжці дуже бракує якогось критичного супроводу. зате колажі гарні.
нечуй-левицький має теорію — що уявлення про духів, відьом і решту чортівні пов’язані зі складними стосунками з водою, земною і небесною, — і дуже наполегливо її притримується. зовсім дуже — від води в тій чи іншій формі в нього походять мало не всі надприродні істоти: вовкулаки належать до одного міфічного типу з відьмами, відьмаками і упирями; вони піфміфічні істоти, стоять на переході од зооморфічних до антропоморфічних міфічних образів хмар. таке повсюди, і якщо в частині про якесь створіння немає згадки про воду, хмари, грозу абощо, то аж здається, що упорядники просто загубили фрагмент.
гнатюк уже не так сам збирає фольклор, як компілює і впорядковує назбиране. тому воно в нього виходить, ну, впорядкованіше. особливо радують свідчення, у яких народні вірування вписані в сучасний побут. наприклад, про чортів, яким колись нічого не треба було робити, але довбані люди понавинаходили машини й телефони, то тепер у чортів суцільні робочі дні при тому всьому й нема спочинку. або про інклюзи — тобто гроші, які неодмінно повертаються до власника, притягуючи за собою ще й інші, і можуть витягти все майно з каси (тому тримають усюди по касах мармурові столи — мармур інклюзів, схоже, блокує). і гнатюка я таки почитаю окремо.
антонович розповідає про процеси над відьмами, які зазвичай починаються з того, що хтось не туди вилляв воду або вирішив посеред ночі наварити трави від кашлю, то добрі сусіди побачили й занотували, а закінчуються штрафами за обмову, примусовими перепросинами й дуже рідко (але, на жаль, усе-таки часом) тортурами і стратами. тобто воно більше про чвари між сусідами й родичами, ніж про надприродне, але все одно цікавезне. наступний логічний крок — узятися за чудову «історію з відьмами» катерини диси.
February 3, 2025
Я дуже сильно хотіла цю книгу і отримала її в подарунок! Я обожнюю українську демонологію, міфологію, просто все, що пов'язане з нашою етнологією.
Вірування українців, як і давніх, так і сучасних - moja pasja!
Але... ця книга - трішки не те, чого я очікувала.
Тут неймовірно красиве оформлення, ілюстрації, приємний текст. Я дуже люблю Івана Нечуя-Левицького! Знаю, що Антонович - солідний історик (у книзі вставлений елемент із праці "Чаклунство: документи, процеси, дослідження"). Про Гнатюка вперше почула і познайомилася з ним у цій книзі. Тобто, три автори - одна книга.
Книга чудово підкреслює відмінність або ж схожість нашої міфології від інших - від грецької, німецької, російської, римської (не пам'ятаю, чи йшлося там про фіно-угорську...?) тощо. Це плюс.
В книзі є протиріччя, деякі тексти заперечують один одного. Іноді автори самих себе заперечують в межах 2-3 абзаців, мені це не сподобалося.
Багато води. Мало структурності. Але цікаво.
Я більше схиляюся до хорошої оцінки, бо дізналась з неї багато, получила задоволення, але забираю одну зірочку за поганий уклад, неструктурованість, противоріччя та воду, які мене "схарили". Думаю, що оцінка 4/5 (або ж навіть ліпше було б покласти 3,5) чудово висвітлює якість цієї книги.
Вірування українців, як і давніх, так і сучасних - moja pasja!
Але... ця книга - трішки не те, чого я очікувала.
Тут неймовірно красиве оформлення, ілюстрації, приємний текст. Я дуже люблю Івана Нечуя-Левицького! Знаю, що Антонович - солідний історик (у книзі вставлений елемент із праці "Чаклунство: документи, процеси, дослідження"). Про Гнатюка вперше почула і познайомилася з ним у цій книзі. Тобто, три автори - одна книга.
Книга чудово підкреслює відмінність або ж схожість нашої міфології від інших - від грецької, німецької, російської, римської (не пам'ятаю, чи йшлося там про фіно-угорську...?) тощо. Це плюс.
В книзі є протиріччя, деякі тексти заперечують один одного. Іноді автори самих себе заперечують в межах 2-3 абзаців, мені це не сподобалося.
Багато води. Мало структурності. Але цікаво.
Я більше схиляюся до хорошої оцінки, бо дізналась з неї багато, получила задоволення, але забираю одну зірочку за поганий уклад, неструктурованість, противоріччя та воду, які мене "схарили". Думаю, що оцінка 4/5 (або ж навіть ліпше було б покласти 3,5) чудово висвітлює якість цієї книги.
June 25, 2023
Здавалось би це видання в котрому форма мала б мати більшу вагу аніж зміст, але нажаль, що форма, що зміст, бажають кращого.
Для мене дочитати цю книгу було мукою... почну з мінусів:
- Арт цікавий, але слабо корелює зі змістом.
- Вичитка на трієчку, багато помилок в тексті (подвійні коми, коми в середині слова, відсутність крапок перед початком речення і таке інше).
- Робота редактора та укладача практично відсутня:
-- Дублювання інформації в межах одного абзацу;
-- Дублювання інформації в межах книги аж забагато;
-- Такі речі як "Мерці" в секції "Люди з надприроньою силою" або "Часник" в секції "Духи";
-- Неконсистентність правопису (то міфи, то міти);
-- Незакінченість тексту особливо в секції з відьомськими справами;
Дуже б хотілось щоб це було якісне видання, але нажаль ні... видане на поспіх, явно не докладено зусиль з упорядкування, та вичитки. Відсутність структурної подачі інформації (Навіть в межах опису одного духа в різних абзацах протиріччя - могли б вказати щось по типу "За іншими переказами...", це б додало трохи і до читабельності, і до контексту).
З плюсів:
- Гарна обкладинка, на цьому все...
Для мене дочитати цю книгу було мукою... почну з мінусів:
- Арт цікавий, але слабо корелює зі змістом.
- Вичитка на трієчку, багато помилок в тексті (подвійні коми, коми в середині слова, відсутність крапок перед початком речення і таке інше).
- Робота редактора та укладача практично відсутня:
-- Дублювання інформації в межах одного абзацу;
-- Дублювання інформації в межах книги аж забагато;
-- Такі речі як "Мерці" в секції "Люди з надприроньою силою" або "Часник" в секції "Духи";
-- Неконсистентність правопису (то міфи, то міти);
-- Незакінченість тексту особливо в секції з відьомськими справами;
Дуже б хотілось щоб це було якісне видання, але нажаль ні... видане на поспіх, явно не докладено зусиль з упорядкування, та вичитки. Відсутність структурної подачі інформації (Навіть в межах опису одного духа в різних абзацах протиріччя - могли б вказати щось по типу "За іншими переказами...", це б додало трохи і до читабельності, і до контексту).
З плюсів:
- Гарна обкладинка, на цьому все...
June 22, 2025
Це надзвичайно красива книга, яка приваблює не лише змістом, а й чудовими ілюстраціями — хочеться розглядати їх знову й знову. З великим інтересом читалося про істот, які колись жили в уяві наших пращурів. Особливо захоплює багатство міфології: я дізналася багато нового не тільки про українські вірування, а й про римську міфологію.
У середині книги розміщена праця Антоновича, де зібрано різні історії з архівів. Спочатку вони справляли сильне враження, читала з захопленням. Але згодом ці розповіді стали здаватися «прісними» — їх виявилося надто багато, і читання почало втрачати динаміку. Коли ж дійшла до матеріалів Володимира Гнатюка, відчула, що все починає повторюватись.
Попри це, постаті й назви на кшталт Виродка, рахманів, нічок чи калуша буквально змушували очі бігати по сторінках у пошуках нових історій. Книга викликає щире захоплення і відкриває читачеві цілий світ забутих вірувань і образів.
У середині книги розміщена праця Антоновича, де зібрано різні історії з архівів. Спочатку вони справляли сильне враження, читала з захопленням. Але згодом ці розповіді стали здаватися «прісними» — їх виявилося надто багато, і читання почало втрачати динаміку. Коли ж дійшла до матеріалів Володимира Гнатюка, відчула, що все починає повторюватись.
Попри це, постаті й назви на кшталт Виродка, рахманів, нічок чи калуша буквально змушували очі бігати по сторінках у пошуках нових історій. Книга викликає щире захоплення і відкриває читачеві цілий світ забутих вірувань і образів.
December 25, 2023
Важко читалася через першу частину від Нечуй-Левицького.
В цілому цікаво, але книжка - це просто три шматки різних текстів авторів, які вивчали міфологію України.
Не вистачило структури, можливо, коментарів від того, хто обрав саме ці тексти, пояснень. Також не вистачило інформації про роки написання текстів, можливо короткої довідки про авторів і джерела їх досліджень.
Наприклад, Гнатюк згадує крокодила і горилу - українцям якого часу і території притаманне знання цих тварин?
Багато повторів, є граматичні і пунктуаційні помилки.
Ілюстрації атмосферні, власне книгу купила через них і жагу до української міфології.
З трьох частин 2 і 3 були цікаві, 1 - дуже важка і нудна (через це ледве не закинула цю книгу).
В цілому цікаво, але книжка - це просто три шматки різних текстів авторів, які вивчали міфологію України.
Не вистачило структури, можливо, коментарів від того, хто обрав саме ці тексти, пояснень. Також не вистачило інформації про роки написання текстів, можливо короткої довідки про авторів і джерела їх досліджень.
Наприклад, Гнатюк згадує крокодила і горилу - українцям якого часу і території притаманне знання цих тварин?
Багато повторів, є граматичні і пунктуаційні помилки.
Ілюстрації атмосферні, власне книгу купила через них і жагу до української міфології.
З трьох частин 2 і 3 були цікаві, 1 - дуже важка і нудна (через це ледве не закинула цю книгу).
October 10, 2024
Це надзвичайно гарне та атмосферне видання. Я декілька років на нього дивилася, та ціна кусалася, аж от пощастило із розпродажем від @stiletto.stylus по перше, це дуже гарна книга - прекрасні ілюстрації, божественний папір та чіткий шрифт - одне задоволення тримати її у руках! По друге, надзвичайно цікаво більше дізнатися про гашу міфологію, почитати більше легенд та народних переказів. Ну і по третє, мені надзвичайно цікаво було ознайомитися із поглядом на нашу міфології як на перенесення саме небесних явищ, а не лише на побутове переосмислення. Тож це видання стало просто перлиною в моїй бібліотеці!
January 20, 2025
Дуже погано написано, без посилання на джерела. Перу класика тут приписуються слова тих хто зіставляли книжку, або просто випадкові цитати незрозуміло звідки. На перших пʼяти сторінках до росії звертаються трьома різними назвами, саме історично різними - зрозуміло, що кожен зіставлений шматок з різного часу. Але це все видається як авторство когось одного. Посміховисько над наукою і над читачами. Скільки робіт на тему фольклору написано випускниками факультетів української мови по всій країні? І опублікувати саме цей шлак?? Посміховисько…
September 17, 2023
Прекрасна книжка на подарунок. Більше підходить для загального поверхневого ознайомлення з надприродніми істотами, в існування яких вірили українці.
Те, що книга містить погляди трьох різних авторів, - це плюс. По формі дві частини більше нагадують записані чутки про різних істот. Дуже цікава була частина про те, як відбувалися процеси інквізиції в Україні, і що з них вийшло.
Те, що книга містить погляди трьох різних авторів, - це плюс. По формі дві частини більше нагадують записані чутки про різних істот. Дуже цікава була частина про те, як відбувалися процеси інквізиції в Україні, і що з них вийшло.
December 23, 2025
Дуже академічна та суха збірка.
Усі три розділи тримаються одного тону: оповідь суто наукова, стримана, без художньої теплоти і містики, яка б пасувала цій темі. Тож не шукайте ні настрою, ні образів, ні демонічної атмосфери. А от художнє оформлення книги топ.
Усі три розділи тримаються одного тону: оповідь суто наукова, стримана, без художньої теплоти і містики, яка б пасувала цій темі. Тож не шукайте ні настрою, ні образів, ні демонічної атмосфери. А от художнє оформлення книги топ.
August 15, 2023
Перша частина дуже цікава, але це в мені більше говорить любов до текстів Нечуя-Левіцького. Друга частина цікава але трошкі нуднувата. Третя це в цілому повторення першої. Але читати все одно варто.
January 16, 2024
Це дуже добре подано - підбір тексту та ілюстрації на 20/10. Рекомендую для нестандартного ознайомлення з віруваннями пращурів)
Displaying 1 - 30 of 35 reviews