Колись давно у Карпатських горах була запалена Ватра магічної Традиції, і мольфари стали її хранителями. Що ж відбувається, коли останній хранитель мольфарської ватри відходить у Вічність? Згасне вона на вітрах сьогодення — чи горітиме і чекатиме, доки прийде новий Хранитель? Хроніка останніх днів життя Михайла Нечая, який був майстром Традиції, одним з останніх карпатських «непрОстих», де розмови з мольфаром перемежовані авторським аналізом мольфарської традиції і роздумами про те, наскільки такі люди потрібні зараз.
Читала її майже невідривно, так, наче потрапила сама у той Верхній Ясенів, і ту доторкнулась тіїє неймовірної Традиції. Мені завжди подобались легенди, міфи, містичні історії, все, що пов'язане із ритуалами, древніми племенами, шаманами. Завжди з перехопленим подихом читаю про наш унікальний український спадок, а мольфари, є його частиною. І дуже хочеться зберегти ці знання хоча б у книгах, щоб мати що передавати наступним поколінням. Це стосується не лише мольфарства і любові до природи, а загалом, унікальності і багатогранності нашої нації. А можливо і не лише в книгах зберегти і передати ці унакальні досвіди.
Книга мені дуже сподобалася. Не скажу що я дуже віруюча чи забобонна, але читаючи цю книгу в Карпатах, по-особливому сприймаєш все написане. Минулого року у відпустці, я відвідала згаданий в книзі музей карпатської магії і вже трохи знала про Михайла Нечая. Можливо і тому книга так цікаво прочиталася. В ній багато не тільки про гуцульські вірування, а й багато про традиції і культурну спадщину.
Купила цю книгу як тільки побачила анонс на сторінці видавництва, бо це продовження "Знаків карпатської магії". Книга про останні 7 днів проведених в компанії "останнього" мольфара, своєрідне занурення в мольфарство, але також просто тужлива сповідь і зізнання у великій вдячності і любові до наставника з боку авторки. Можна було б ставити вже 5 зірочок лише за оформлення, бо воно прекрасне, як і в першій книзі. Тут також багато про мольфарство, про традиції, легенди, ставлення мольфарів до світу, і світу до мольфарів, про лікувальні трави, місця в карпатах, про примівки, мольфи, погоду, природу, і багато чого іншого. Раджу тим, хто закоханий в Карпати.
це справді майстерна оповідь, яка переносить читача в серце Карпат і вчить дослухатися до природи та життя навколо. дуже атмосферна книжка, хочеться пройтися смерековими лісами, збирати трави на полонинах, слухати вітер та зустрічати світанки в горах.