Вихід зазвичай з іншого боку

by Юрій Сущ

Просто низка нібито окремих історій – подорожніх, пияцьких, трагікомічних, еротичних, химерних, реалістичних, дуже різних... що сплітаються в захопливий, а подекуди й жаский, лабіринт авторських роздумів про людську самотність.
Стан очікування змін, пошук виходу з одноманітності повсякденного існування. Відчуття, що так чи інакше навідують кожного з нас, неважливо, де ми, з ким ми, і як ми. Мрії, які, втілюючись в життя, не приносять очікуваної насолоди, стають рутиною, створюють внутрішню порожнечу, щораз глибшу. Як і більшість людей, ефективно боротися з самим собою наскрізний герой цих історій не має снаги. Важко признатись собі, що весь час ти був неправий, весь час помилявся, шукав вихід з хибного боку і все треба починати спочатку. І немає ніякої гарантії, що цього разу в тебе все вийде. Швидше навпаки.
Це повість про те, що ми не знаємо, що робить нас насправді щасливими, а дізнаємося без чого нам зле, лише коли його втратимо.

144 pages, Hardcover

Published January 1, 2022

Reviews

[Vira · Rating 5 out of 5]

Це справжній скарб. Мене давно так не чіпляло. Рада, що таки придбала цю книгу, хоча мала сумніви, адже це дебют, якщо не помиляюсь, та й ціна трохи кусалась, враховуючи об'єм. Зрештою я знайшла в цій повісті більше сенсів і тем для роздумів, ніж в будь-якому романі, і обов'язково повертатимусь до неї.

Книга захопила з першої сторінки і не відпускала. Для мене тут прекрасно все.

1. Сюжет, що складається з окремих історій, доль різних героїв, які переплітаються найнесподіванішим чином. Маю зізнатись, що намалювала схему в блокноті, щоб до кінця розібратись в перипетіях сюжету - і це було схоже на розгадування захопливого квесту.

2. Тонкий психологізм тексту і щирість автора - відчуваю, що ці речі взаємопов'язані. До речі, один з наскрізних героїв повісті - тезка автора. Юрій Сущ заграє з читачем, і це бадьорить.

3. Стиль письма - лаконічний і влучний. Читається легко і приємно.

4. ...Важко писати відгук на цю книгу, бо для мене в ній було прекрасно все. Раз-по-раз шкіра вкривалась сиротами під час прочитання, як від хорошої, "твоєї" музики...

До речі, тут є еротика, жива, органічна, і як же вона освіжає!

[Yula Radchenko · Rating 4 out of 5]

5/5 детальніше тут https://youtu.be/4oVtyM2-UvM

[Nataliya Demchenko · Rating 4 out of 5]

Нажаль, я не знайшла достатньо інформації про автора та старт його письменницької роботи. Мені здається, що саме ця збірка – це можливо перша або одна з перших робіт.
Признаюсь, якби я прочитала першу саме її, то навряд чи взялась би за «Оскому».
Збірка оповідань, хоч і різних, проте, пов’язаних між собою героями, які виринають, то в одному то іншому, або як головні, або як другорядні персонажі. Приходилося трошки напрягатися і згадувати, де йшлося про того чи іншого героя. Доволі багато згадок про секс, і хоч я не ханжа, але здалося, що писав студент, який нарешті дозволив собі посмакувати цей літературний прийом. Проте є й доволі круті оповідання, які залишили чудовий післясмак.
Для мене топ найкращих це – «Коридор». Варіація на тему життя після смерті, оригінальна і як на мене небанальна. «Кава»- про самотність, навіть коли ти оточений людьми, навіть коли ти чимось зайнятий, в душі порожнеча. «Мама»- це не про маму, це про жінку, яка розчарувалася в своєму виборі і не бачила виходу, крім того щоб змиритися.
Найменше мені сподобались – «Вперше», «Бой», «Тамбур»
****

А вже через тиждень до нас стала приходити Оленка, і я почав потроху забувати Ірину.

«А смерть не така вже й погана штука»,- промовив він углос і усміхнувся.

Після другої пари вони пішли пити. Коньяк тут уже, ясно, був ні до чого. Коньяк дорогий. Його багато не випєш

Я не любив, коли мною маніпулювали. А маніпулювати мною було досить легко.

Я змирився і загнав її в спеціально створене для цього місце в моєму мозку, місце для нездійсненних бажань. Їй там не було самотньо.

[Євген]

Без оцінки. Бо прочитав по діагоналі.

Цікава концепція: міні-оповідання про окремих персонажів, що перетинаються та згадують один одного та події з інших оповідань (фактично розділів).

Нецікаво: оповідання в жанрі "всі з усіма сплять". Або думають з ким переспати.

Напевно, це в цілому непоганий твір, який можна рекомендувати тим, кому подобаються вишеозначений жанр. Мене ці довгі описи (несправедливо) дратували, тому я попроскакував текст щоби відмітити цю книгу прочитаною. Можливо, наступну книгу автора я прочитаю бо очікую що там він цей прийом реалізував ще цікавіше.