Артщоденник перших місяців повномасштабного вторгнення від Олександра Грехова та Анастасії Нікуліної — «Відбій повітряної тривоги» ⠀ Ці ілюстрації та тексти — про спільний біль, спільну радість, спільні подвиги і вчинки, спільні срачі та меми. Про те, чим ми жили ці перші місяці після 24 лютого 2022 року. ⠀ Книжка видана двома мовами: українською та англійською. Тож ви зможете подарувати її всім тим іноземним друзям, які підтримували і зараз підтримують українців у боротьбі із ворогом. ⠀ Від війни прокинулася вся Україна. І зараз кожен із нас робить все можливе, щоб перемогти і щоб назавжди був відбій повітряної тривоги.
Анастасія Нікуліна — українська письменниця, інста-блогерка, книжкова оглядачка, лауреатка міжнародних премій. Працює в різних жанрах.
Авторка книг «Відбій повітряної тривоги» (з Олександром Греховим), «Я іду шукати», «Більше нікому» (з Олегом Бакуліним), «Завірюха», «Зграя», «Сіль для моря» та «Викрадачі снігу».
Як фіксація доби - прекрасно. Багато забувається з часом, особливо подробиці настільки страшних часів. Тому матиму такі нотатки, щоб потім дорослим дітям розповідати, як ми йшли до перемоги.
A unique glimpse into the start of the full-scale invasion of Ukraine. Creative illustrations, interesting short explanations alongside them. Had there been a proofreader for the English text, I would give it five stars. In some pages, the text is barely legible due to the dark background colours. Definitely recommended though!
Маю таке враження, що початок Великої Війни стався ніби в минулому житті. Хороший спосіб оновити свої спогади та відчуття — ще неодноразово повертатимусь до книжки.
Дуже щемко згадується описане у цій книзі-щоденнику. Наша воєнна реальність у стилі «щоб не плакать, я сміялась». Дякую за цю годину нагадувань, що в нас, в українцях, всередині є світло, і надія на Перемогу не безпідставна.
З зауваг — Бандеру вбили не в 61-му, а чорний текст на цегляному чи темно-зеленому тлі майже нечитабельний.
Везу книгу на подарунок родичам за кордоном. Не впевнена, чи книга допоможе краще зрозуміти наш досвід, але таки дуже на це сподіваюсь. Хоч на краплиночку 🙏🏻
На початку книги аж злякалась переживши ті почуття на початку війни, але згодом продовжуючи читати, прям окрилилась. Так надихнув ваш юмор, іронія і віра в нашу перемогу!🇺🇦🙏❤️