Усе, що ви хотіли знати про українську літературу. Романи

by Тетяна Трофименко

22 ЕСЕЇ ПРО УКРАЇНСЬКІ РОМАНИ
ВІД КУЛІША ДО КАРПИ
Книга Тетяни Трофименко, літературної критикині, або ж критикиці, як її називають у літсередовищі, присвячена знаковим романам, які відображали реалії доби й фіксували стильові й світоглядні зміни в мистецтві. Романи, які розповідають нам про життя й головні проблеми українців від ХІХ до першої третини ХХІ сторіччя.
Авторка осмислює твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Валер’яна Підмогильного, Івана Багряного, Ірини Вільде, а також романи Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Марії Матіос, Олександра Ірванця, Ірени Карпи та інших. Це не канон, не есеї для підготовки до ЗНО, а насамперед спроба поговорити про жанр, про те, як ідеології та суспільний процес впливають на творчість, а також про те, чому й досі точаться дискусії про «великий український роман».

Genres: Nonfiction

304 pages, Hardcover

First published October 1, 2022

Reviews

[Yaroslav · Rating 5 out of 5]

Що я можу сказати - мої перші враження протрималися до кінця. Я довго вагався між 4 і 5, бо це 9 з 10. Але останній есей про Карпу схилив чашу (так, я фанат Карпи і proud of it).
Саме такими я хочу бачити шкільні підручники (з літератур мінімум). Добре, хоча б для старшої школи.
Цю книгу повинні вивчати у педагогічному, її повинні прочитати всі вчителі (і не тільки філологи).
Якщо ви ще вагаєтесь що укрліт це круто, ця книга для вас.
І звісно я хочу продовження (наче я щось таке чув).

[Lilia Chekh · Rating 1 out of 5]

Я для себе коротко вивела провідну тезу для цієї книжки: це книжка, після якої ви не те, що не пізнаєте усе про українську літературу — ви після цієї книжки про цю літературу знати більше не захочете.
Авторка ще у вступі визнає, мовляв, так, назва провокативна. І це б було ок, якби було чесно і зі змістом, а тут змісту, на жаль, мало. Натомість тупого, зверхнього, багато де недоречного гумору, невпорядкованості, спойлерів, субʼєктивності — вагон.

Насторожує також речення у вступі про те, що «оскільки працю над книжкою було завершено до 24.02.2022, то місцями рівень нашої русофобії недостатній…»
А втім, авторка нам повідомляє, що робив Сергій Жадан після 24-го лютого 2022. Звідки ж знала, якщо працю над книжкою було завершено до?

Структура розділів намішана абсолютною кашею. В підрозділ «про автора» напхано все і про твір, і про автора, і про інші твори, і про ще купу недоречних тем.
В підрозділ «про твір» напихано простий переказ сюжету так, наче він переписаний з Вікіпедії з поправкою на вʼїдливі жартики і сленг.

Аналізу, якого чекаєш від літературного критика тут годі сподіватися, бо кожен розділ — це набір субʼєктивних описів Тетяни Трофименко про авторів і їх твори, і дуже помітно, яких вона любить, а яких явно ні.

О, а ще явні спойлери. Ви б зраділи, якби збираючись читати детектив, пані Тетяна з іронічною посмішкою шепнула вам, хто вбивця? Або ж уявіть, що зібрались ви читати «Музей покинутих секретів», а вам в лоб тикають розвʼязку.

Книжка великодушно написана для школярів, які готуються до ЗНО (НМТ), але якби я у підлітковому віці це все прочитала, то українську літературу сприймала б так само упереджено, як пані Трофименко. І точно вже б ніколи не мала бажання її читати, бо основна канва, якою прошито розділи, звучить як «всі тупі нездари, а я супер критик».

Я писатиму більш розлогі відгуки у свої соцмережі, аби цю книжку до рук не брав ніхто, особливо старшокласники, чиї погляди ще гнучкі і піддатливі на таку мімікрію під модну іронію, якою тут жонглює авторка.

Коротко: якщо ви хочете краще пізнати українську літературу, то читайте Семківа, а не Трофименко.

Ще коротше: не читайте. Фігня.

[Bohdan · Rating 4 out of 5]

Подарували на новий рік і під новий рік дочитав

Есеї класно доповнюють прочитане і допомагають сформувати ту-рід укрліту. Іноді виходив такий монокнижковий клуб)

[Dmytro Trotsko · Rating 4 out of 5]

Всередині книги знайдете 22 есеї про романи української літератури: від Куліша до Любка Дереша. Якщо ви лише починаєте активне знайомство з укр. літ., то вже цієї вибірки достатньо, аби книжка була корисною.

Есе дають достатньо контексту, щоб зрозуміти літературну цінність роману. Єдиним недоліком есеїв для мене були спойлери, які стосувались інших текстів авторів. Наприклад, якщо ви читаєте про "Рекреації" Андруховича, то бонусом отримаєте спойлери на"Московіаду".

Окремий плюсик авторці за почуття гумору, яке є сумісним з моїм.

[Євген · Rating 5 out of 5]

Книга відповідає своїй назві. Популярно розповіла про важливих авторів та твори. Навіть якщо читати я їх не буду, кожну історію про автора та твір читати було цікаво. Рекомендую якщо хочете зорієнтуватися що саме читати з класики та сучукрліту.

Не прочитав тільки кілька описів про 19 ст. — дійшов до них останніми та вже ліньки.

[Mari Sil · Rating 4 out of 5]

Книга сподобалася, навіть не дивлячись на спойлери (в мене тепер список книг, які я краще не буду читати, бо то занадто - це теж непогано 😅).

Але, думаю, всім було достатньо однієї згадки про ЗНО. Це просто відсікає дуже великий відсоток читачів - одразу асоціація «це не для мене написано».