У що вірити. 10 пропозицій для освічених людей

by Rudolf Taschner, Олександр Юдін (Translator)

Витончена книжка Рудольфа Ташнера присвячена споконвічній темі людського існування: що надає нам життєвої снаги, обумовлює наші вчинки і допомагає накреслювати плани на майбутнє? У сучасному повсякденному житті нібито бракує місця для роздумів про основоположні ідеї й принципи, немає часу замислитися над тим, що робить людину людиною. Разом з тим багато хто воліє бодай на мить зупинитися, щоб нарешті усвідомити унікальність власного існування. У ці рідкісні миті постають запитання, які зазвичай поглинає буревій повсякдення: що становить основу нашого існування? У що досі можна вірити? У минулому очевидну відповідь надавала релігія, на якій ґрунтувалося становлення людства. Сьогодні все куди складніше…

Математик і природознавець, людина універсальної ерудиції Рудольф Ташнер надає десять пропозицій: у що ще можна вірити сьогодні, що дає підтримку людям і за що варто триматися чимдуж – за любов, за логіку чи, наприклад, природу. А також за Бога, церкву, історію, насолоду, довкілля, мистецтво, майбутнє, врешті-решт, віру в себе? Кожною з цих пропозицій автор «проходиться» легко та невимушено, доступною мовою, з витонченим гумором відсилає нас у філософські сфери, вільні від догматики та усталених переконань, пропонує інтригуюче бачення і тлумачення історичних фактів і відомих джерел, зокрема, деяких місць Біблії.

Читачеві нашої країни, яка стоїть на геополітичному та історичному роздоріжжі, варто дослухатися до цих цінних порад, аби стати свідомим, розумним, впевненим у собі модерним українцем ХХI століття.

Genres: Philosophy

Hardcover

Published November 4, 2022

Reviews

[Ігор Антонюк · Rating 4 out of 5]

Британський історик Ерік Гобсбаум назвав ХХ століття «Віком екстремізму». Мабуть, якби дослідник прожив довше, наше століття отримало б назву «Епоха маніпуляцій». Не дивно, що нині важко пристати до «правильного берега». Адже щодня нас «бомблять» перенасиченням інформації, викривлять правду та фальсифікують історію. Мас-медіа, соціальні мережі та агресивні рекламні кампанії розхитують наше світосприйняття, збивають з ніг «чистий розум» та часто ведуть наперед спланованими манівцями.

Сьогодні, як ніколи до цього, шлях до істини видається дійсно «Сізіфовою працею». «Quo vadis?» – говорили давні римляни, шукаючи відповіді. «У що вірити?» – запитує у заголовку своєї книги німецький вчений Рудольф Ташнер та пропонує «10 пропозицій» для людей, які готові слухати. Проте, поспішу вас попередити, що не все так однозначно: готову відповідь на «вічні запитання» неможливо знайти. Ці пошуки розпочалися ще на зорі людства, а закінчення шляху так і не видно. Питань стає все більше і більше. Адже люди полюбляють довго роздумувати.

У книзі Р. Ташнер у формі есе подає на розгляд вдумливого читача «міркування про різні способи віри»: в природу, Бога, церкву, історію, насолоду, майбутнє, мистецтво, у власне «Я» та «Тебе». Як стверджує німецький дослідник, спираючись на думку французького історика та державного діяча Алексіса де Токвіля: людям притаманно у щось вірить.

«… абсолютна відсутність віри суперечить, як каже Алексіс де Токвіль, «природному почуттю людини і занурює її душу у безвідрадний стан»

Далі за посиланням: https://chytay-ua.com/blog.php?id=129...

[Олена Осіпова · Rating 1 out of 5]

А можна поставити від'ємну оцінку? Шкодую що витратила на це свій час. Що б не пропонував автор, все одно у нього все сходиться на вірі в бога, того, що з християнської традиції. Були сподівання на цікаві і несподівані одкровення, на Летюче локшинне чудовисько, в решті решт, але ні.

[Thomas · Rating 2 out of 5]

Ein irreführender Titel? Clickbait per Verlagsdekret? Ich habe mir mehr erwartet, aber vielleicht ist der Bogen, der hier von Professor Taschner gespannt wird, einfach zu breit, um in nur einem Buch abgehandelt werden zu können. Hierin drückt sich der ganze Jammer der Populärwissenschaft aus: Man meint, neue (oder diesfalls, alte) Sachverhalte einem breiten Publikum zugänglich machen zu müssen (damit die Verkaufszahlen stimmen), darf aber auf keinen Fall zu tief schürfen, da man sonst Gefahr läuft als Elitist etikettiert zu werden. Das Resultat: Lauwarme Beliebigkeit, sachlich korrekt präsentiert, aber an sich wenig spannend. [Anmerkung: das Buch war ein Geschenk]