Koncert

by Muharem Bazdulj, Dorota Jovanka Ćirlić (translator)

Genres: Nonfiction

116 pages, Paperback

First published January 1, 2001

About the author

Muharem Bazdulj is a prominent Bosnian writer, journalist, and translator known for his novels, short stories, and essays exploring Balkan identity, history, and post-Yugoslav life. He studied English Literature at Sarajevo University. He is currently based in Belgrade, Serbia.

Bazdulj is celebrated for his versatile style, blending fiction with journalistic insights.

Reviews

[Nikola Jankovic · Rating 4 out of 5]

Romančić koji se pročita u par sati, tipično bazduljevski. Ovo je napisao sa 24 godina, ali već tu je nagovestio zbog čega ću uživati u njegovim tekstovima. Kako je to biti raja 2 godine nakon završetka rata u BiH, osećaj odrastanja pod bombama, kakve emocije i očekivanja je doneo monumentalni događaj - koncert U2 u Sarajevu 1997. godine.

Ovo jeste knjiga o koncertu, i njen središnji deo se bavi bukvalno plejlistom sa tog koncerta. Pesmu po pesmu, ponekad čak i detaljno secirajući stihove Bona & co. Nisam fan, ali sam voleo da ih slušam, pa me to nije smorilo - naprotiv. Ipak, ovo je i knjižica o jednoj generaciji, koja je ovde predstavljena ukratko, ali dovoljno detaljno da poneki ljudi nisu samo skice. Marko iz Travnika, koji studira u Sarajevu, i koji je za vreme rata pročitao 797 knjiga, citira Andrića i Kjerkegora - i njegovoj bezrezervnoj ljubavi prema U2. Ili Sejo iz Sarajeva, koji je Željin fan, mrzi pitare i to mu je ustvari jedini razlog što i ide na koncert - da što više ugazi i upropasti teren FK Sarajevo.

Citati koje je Bazdulj i kasnije koristio su jedan od razloga zbog kojih ga manje ili više volite. Meni se to sviđa - koristiš (velike) reči pametnih ljudi, da produbiš ono što želiš da kažeš. Odjednom obična priča o odrastanjima i koncertu ima u sebi nešto važno.

[Tomasz · Rating 2 out of 5]

Liczyłem, że koncert U2 będzie pretekstem do opowiedzenia historii o wojnie w Bośni, a miałem wrażenie, że to wojna w Bośni jest pretekstem do opisania koncertu U2. Ani nie jestem fanem zespołu, ani nie dowiedziałem się tutaj niczego ciekawego, a niektóre wtrącenia autora i sposób opisywania przez niego niektórych kobiet przyprawiły mnie o ból głowy. Opis kilku osób, które były na koncercie, kilka drobnych wspomnień o traumie wojennej i tyle. Lepiej już obejrzeć ten koncert na YouTubie (jest, sprawdzałem).

[Pavlo Vlasenko · Rating 4 out of 5]

Я не люблю короткі романи. Я не люблю новели. Я навіть не люблю U2.

Але наскільки цікавіше читати книгу, коли в ній йдеться про музику.

[Bezimena knjizevna zadruga · Rating 3 out of 5]

Čitao sam, i uvek uživao u dobro napisanim prikazima, utiscima i izveštajima sa dobrih ili manje dobrih svirki, festivala i svakojakih drugih muzičkih događaja. Neretko sam ih i sam pisao, kršeći uredno i redovno sopstveni stav o tome da se o muzici ne piše. A opet, ovo je prvi put da sam video da je neko napisao knjigu o koncertu, ne tekst ili kolumnu, ne priču ili zbirku, ne časopis ili feljton, no pravi roman. Ostaće mi to kao glavni utisak o romanu koji je protekao kroz mene kao osveženje jednog sparnog julskog popodneva. Više od toga nije mogao jer sam čitao knjigu o svirci grupe koju nikada nisam ni voleo, ni razumeo, ni cenio. Naprotiv. Da jesam, bio bi ovo tekst ekstatičnog oduševljenja.

https://bezimenaknjizevnazadruga.word...

[Ю. · Rating 2 out of 5]

як особа, яка часто ходить на концерти, мушу сказати, що описана в тексті тусовка радше схожа на виступ жадана і собак, десь з двома тисячами людей в залі, ніж на концерт культового рок-гурту, що символізує повернення до життя ЦІЛОЇ КРАЇНИ після війни і зібрав 45к людей. ну і анотація з словами: «країна залишалася ще розсвареною після громадянської війни», ем, excuse me?🙄

[Maya]

Або улюблений приклад Марка (бо пов’язує Боно й Маркового земляка), а зокрема й відоме речення Андрича: «Пишу небагато й важко; немає нічого без нашої країни; а я не можу жити ані з нею, ані без неї»

***

Дім тобі може замінити світ, але світ ніколи не замінить дім.

***

Fuck the past. Kiss the future. Viva Sarajevo!

***
… «і Цезар слухав U2».

[Darka · Rating 2 out of 5]

Книга, яка вимагає від своїх читачів занадто багато. Події відбуваються у поствоєнній Боснії, але, якщо ви розраховуєте, що "Концерт" допоможе розібратися хто є хто, то дарма. Читача вкидає у вир людей, географічних назв і подій, які пересічній людині нічого не кажуть. Окремо мене подивувало, що тут дуже багато англомовного тексту, який подається без перекладу. Більш того, тут є фрази латиницею, а приміток з поясненнями чи зносок ніхто не робить. Сюжету у книзі як такого не має: різні люди збираються на концерт, концерт, різні люди їдуть додому. Усе.

[Anna · Rating 4 out of 5]

Ta książka świetnie wpisała się w czytaną niedawno przeze mnie autobiografię zespołu U2. Bazdulj opisuje bowiem z innej perspektywy słynny koncert tej grupy w Sarajewie. U2 spontanicznie zdecydowało się na danie koncertu tuż po wojnie, co wiązało się z ogromnym nakładem organizacyjnym, jako że miasto nadal nie było określane jako bezpieczne. Bono angażował się jednak bardzo w walkę o pokój na Bałkanach i zależało mu na tym szczególnym koncercie.

Koncert jest wielkim wydarzeniem - wybierają się na niego Bośniacy z daleka i bliska. Jest wśród nich zagorzały fan U2, dziewczyna, która na wojnie straciła brata, dwie nastolatki z prowincji, kibol i zwolennik drugiej drużyny z Sarajewa itd. Każda z tych osób ma inne motywy, jest w innym punkcie swojego życia, łączy z koncertem inne marzenia.

Fan, jak nietrudno się domyślić, zna każdy tekst zespołu i marzy o zobaczeniu U2 na żywo. Dziewczyny z prowincji zrezygnowały ze szkolnej wycieczki zagranicę - chcą uczestniczyć w tym epokowym wydarzeniu, a jedna z nich marzy, że zostanie właśnie tą, która zatańczy z Bono na scenie. Młoda kobieta kupiła dwa bilety - dla siebie i dla brata, który przypadkowo zginął na wojnie - koncert będzie dla niej sposobem na symboliczne pożegnanie z bratem.

Ciąg dalszy: https://przeczytalamksiazke.blogspot....

[Yana Lyushnevskaya · Rating 5 out of 5]

Эта книга - бальзам на душу. И не только для фанатов U2 (а я именно из таких, так что не буду даже пытаться претендовать на объективность), но и всех, кто верит в объединяющую силу музыки и способен чувствовать ту ни на что не похожую энергию, когда десятки тысяч людей собираются вместе, чтобы послушать свои любимые песни. Концерты U2 всегда эмоциональны, но есть в их биографии одно особенно special выступление, которое стало поворотным пунктом для целой страны, только-только пережившей войну.

Формально книга Мухарема Баздуля - о концерте U2 в Сараево в сентябре 1997 года. Но книга, конечно, намного шире, чем история одного вечера. Это лаконичный, но в то же время очень содержательный рассказ о самых разных людях, которые оказались в тот день на местном стадионе. Молодой парень, который во время войны спасался от грохота бомбежек прослушиванием U2. Девушка, которая пришла на концерт одна, но с двумя билетами - одним для себя и одним в память о юном брате, погибшем от взрыва бомбы. Пара молодых влюбленных, скрывающихся от консервативных родителей. Девушка из Белграда, шокированная разрушениями в Сараево. Гей-пара. Многие из них еще недавно друг друга ненавидели, а может и убивали. Но в этот вечер пели хором.

Я побывала за свою жизнь на шести концертах U2, и самое ценное для меня в этой книге - то, что автору удалось воссоздать те мурашки, которые неизменно возникают у меня в дни концертов - до, во время и после выхода на сцену героев вечера. Это было тонко, эмоционально и прекрасно. А еще - передать эмоции, которые вспыхивают, когда понимаешь, что вот эта конкретная песня в этот конкретный момент идеально иллюстрирует твою жизненную историю. Например, как Sunday Bloody Sunday для боснийцев в тот вечер.

Ради таких моментов и таких концертов стоит жить и слушать музыку. И читать об этом крутые книги.

[Oksana Cooper · Rating 4 out of 5]

Усім фанатам присвячується. Це фраза, певно, гарно б пасувала як епіграф до книжки боснійського письменника Мухарема Баздуля, але цей концерт особливий. Надворі осінь 1997 року, це Боснія і рештки колишньої Югославії тепер мають поступово вчитися мирно співіснувати між собою. Але книжка якраз не про війну і зовсім трохи про єднання глядачів на стадіоні в Сараєві. Вона — про їхню відкритість та майбутнє, бо перед вами кілька історій молодого покоління боснійців, які (такі різні і схожі водночас) зібралися разом порелаксувати під музику Sunday Bloody Sunday та Miss Saraevo.

Книжка непогана, але мені як читачу не вистачило пояснень про все, що відбувається навколо і хоча б якогось авторського вступу від автора для українського читача (бо все ж не зовсім зрозуміло багато моментів). Але ні приміток, ні пояснень деталей від видавця немає, тому шукайте всю інформацію у пошуковику. Є так і робила і, отже, спробувала пояснити деякі деталі подій, описаних у книжці в невеличкому огляді для блогу Yakaboo bit.ly/2GWCijD

[Stepan Zhyryk · Rating 3 out of 5]

В мене було багато очікувань щодо цієї книги, навіть початок заінтригував, але потім все загубилося серед багатьох різноманітних персонажів. Напевно також варто врахувати те, що я далеко не фан U2, тому для справжніх трушних слухачів гурту ця книга може принести певне задоволення.

[Jane Rukas · Rating 2 out of 5]

щоб ця книга сподобалась, потрібно дуже добре розбиратись в боснійських війнах 90-х. ну або, як мінімум, фанатіти від U2.

у Любки (який і переклав цей текст) є коротеньке відео про цей текст https://youtu.be/GdovC4JtP_4?feature=...

[Lazarus-II · Rating 3 out of 5]

3.5/5 or 7/10

[Enotka · Rating 4 out of 5]

Чудова настроєва оповідь про концерт U2 в повоєнному Сараєво. Дуже захотілося послухати улюблену пісню...

[Mykyta Ivanov · Rating 5 out of 5]

Приємний репортаж. Можна дещо дізнатись про події війни в Югославії. Дуже сподобились уривки із аналізом поезії Боно

[Joanna · Rating 4 out of 5]

Świetne przypomnienie historycznej imprezy. Bez patosu, bez przegięcia. Za to odmładzająca lektura! :)

[Wojtek Konieczny · Rating 4 out of 5]

8/10

[Sam · Rating 4 out of 5]

I'm not interested in U2 but this book got me hooked. Because it's not only about U2. It's more about trying to live a life during and after war, about the dreams for the future, and about people.

[Asaria · Rating 2 out of 5]

Reading the world - Bosnia and Herzegovina

Pozycja zdecydowanie dla fanow U2 i Bono. Angielskie wtręty nie są tłumaczone, więc znajomość piosenek zespołu bardzo się przydaje Ksiażka opisuje przekrój fanów bywających na koncertach niż społeczeństwa bośniackiego

[Irena · Rating 5 out of 5]

pjesma sa linka je:

U2 - Until The End of The World