What do you think?
Rate this book
The Apocryphal Acts of Peter: Magic, Miracles and Gnosticism
This is the first modern collection of studies on the most important aspects of the Acts of Peter, the source of the famous novel Quo Vadis, by Henry Sienkiewicz. The collection of essays discusses many aspects of the Acts of Peter: its relationship with the Acts of John and the Acts of Paul, but also important themes such as the fascinating figure of Simon the Magician, Agrippa and his concubines. It looks at the nature of the theos aner, the role of women, the place of magic, the performance of miracles, the famous death of Peter upside-down, the regulae fidei and other early credal formulations. Finally it discusses the transmission and Latinity of the Acts, and the date and place of its publication (Peeters 1998).
213 pages, Paperback
First published January 1, 1998
About the author
Jan N. Bremmer
44 books21 followersProf. em. Dr. Jan Nicolaas Bremmer (Ph.D., Free University Amsterdam, 1979) is Professor emeritus for Religious Studies in the Faculty for Religious Studies and Theology at the University of Groningen, The Netherlands, where he twice held the post of Dean of the Faculty of Theology and Religious Studies.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 1 of 1 review
October 24, 2026
Основна тема апокрифу - протистояння двох Симонів - Мага і Петра.
Ось її фінал:
"А вже наступного дня велике множество людей зібралося біля священної дороги, щоб побачити, як він летить. І прийшов Петро на це місце, щоб побачити видовище й викрити його також у цьому, адже коли Симон з’явився в Римі, він вразив натовп, який побачив, як він літає. Але Петро, який викривав його, тоді ще не жив у Римі. Таким чином, Симон обманув це місто ілюзією, тож дехто був захоплений ним.
І тоді цей чоловік, стоячи на високому місці, побачив Петра й почав говорити:
«Петре, тепер, коли я підноситимуся перед усім цим народом, який бачить мене, кажу тобі: якщо Бог твій могутній, Той, Кого юдеї віддали на смерть і камінням побили вас, Його обранців, нехай Він покаже, що віра в Нього є вірою в Бога, і нехай це виявиться тепер, якщо це гідне Бога. Адже я, підносячись, покажу всьому цьому натовпу, хто я».
І ось, коли його було піднято на висоту й усі побачили його, піднесеного над усім Римом, його храмами та горами, вірні звернулися до Петра.
А Петро, побачивши дивовижність цього видовища, закликав до Господа Ісуса Христа:
«Якщо Ти дозволиш цьому чоловікові здійснити те, що він задумав, то всі, хто вірить у Тебе, спокусяться, і знамення та чудеса, які Ти дав їм через мене, не будуть прийняті на віру. Тож пришвидши Свою милість, Господи, і нехай він упаде з висоти й буде знерухомлений; нехай він не помре, але буде скинутий у ніщо й зламає свою ногу в трьох місцях».
І він упав із висоти й зламав свою ногу в трьох місцях.
Тоді кожен кинув у нього каміння й розійшовся по домівках, і відтоді повірили Петрові.
Але один із друзів Симона, Гемел, який невдовзі повернувся з подорожі, від якої Симон отримав багато грошей, і який мав за дружину гречанку, побачив, що той зламав ногу, і сказав:
«Симоне, якщо Божа сила зламалася, то чи не осліп Бог, силою якого ти є?»
Гемел же побіг за Петром, ідучи за ним слідом, та кажучи йому:
«І я хочу бути серед тих, хто вірить у Христа».
І Петро сказав:
«Невже хтось шкодує про це, брате мій? Прийди й сядь із нами».
А Симон у своєму горі знайшов людей, які вночі перенесли його на ложі з Рима до Арії. Там він провів деякий час, а звідти його доправили до Терацини, до якогось Кастора, вигнаного з Рима за звинуваченням у чаклунстві.
І там два лікарі жорстоко порізали його.
Так Симон, ангел сатани, прийшов до свого кінця."
Цілісного апокрифу Петра не існує, тому в цьому тексті зібрані різні фраґменти.
Явних гностичних алюзій тут нема (крім згадки Симона Мага), як і оригінальних сентенцій. Про те, як документ релігійної думки читати цікаво.
Ось її фінал:
"А вже наступного дня велике множество людей зібралося біля священної дороги, щоб побачити, як він летить. І прийшов Петро на це місце, щоб побачити видовище й викрити його також у цьому, адже коли Симон з’явився в Римі, він вразив натовп, який побачив, як він літає. Але Петро, який викривав його, тоді ще не жив у Римі. Таким чином, Симон обманув це місто ілюзією, тож дехто був захоплений ним.
І тоді цей чоловік, стоячи на високому місці, побачив Петра й почав говорити:
«Петре, тепер, коли я підноситимуся перед усім цим народом, який бачить мене, кажу тобі: якщо Бог твій могутній, Той, Кого юдеї віддали на смерть і камінням побили вас, Його обранців, нехай Він покаже, що віра в Нього є вірою в Бога, і нехай це виявиться тепер, якщо це гідне Бога. Адже я, підносячись, покажу всьому цьому натовпу, хто я».
І ось, коли його було піднято на висоту й усі побачили його, піднесеного над усім Римом, його храмами та горами, вірні звернулися до Петра.
А Петро, побачивши дивовижність цього видовища, закликав до Господа Ісуса Христа:
«Якщо Ти дозволиш цьому чоловікові здійснити те, що він задумав, то всі, хто вірить у Тебе, спокусяться, і знамення та чудеса, які Ти дав їм через мене, не будуть прийняті на віру. Тож пришвидши Свою милість, Господи, і нехай він упаде з висоти й буде знерухомлений; нехай він не помре, але буде скинутий у ніщо й зламає свою ногу в трьох місцях».
І він упав із висоти й зламав свою ногу в трьох місцях.
Тоді кожен кинув у нього каміння й розійшовся по домівках, і відтоді повірили Петрові.
Але один із друзів Симона, Гемел, який невдовзі повернувся з подорожі, від якої Симон отримав багато грошей, і який мав за дружину гречанку, побачив, що той зламав ногу, і сказав:
«Симоне, якщо Божа сила зламалася, то чи не осліп Бог, силою якого ти є?»
Гемел же побіг за Петром, ідучи за ним слідом, та кажучи йому:
«І я хочу бути серед тих, хто вірить у Христа».
І Петро сказав:
«Невже хтось шкодує про це, брате мій? Прийди й сядь із нами».
А Симон у своєму горі знайшов людей, які вночі перенесли його на ложі з Рима до Арії. Там він провів деякий час, а звідти його доправили до Терацини, до якогось Кастора, вигнаного з Рима за звинуваченням у чаклунстві.
І там два лікарі жорстоко порізали його.
Так Симон, ангел сатани, прийшов до свого кінця."
Цілісного апокрифу Петра не існує, тому в цьому тексті зібрані різні фраґменти.
Явних гностичних алюзій тут нема (крім згадки Симона Мага), як і оригінальних сентенцій. Про те, як документ релігійної думки читати цікаво.
Displaying 1 - 1 of 1 review