Din Vilma

Vilma Veierød #2

by Gudrun Skretting

Vilma Veierød er tilbake, og hun forsøker så godt hun kan å åpne seg for livet. Og kanskje for kjærligheten. Men hun åpner også døra for den klarsynte Rune Eilertsen, som bak en vegg har funnet et bilde av den strenge grandtanten Vilma vokste opp hos. Et bilde det står «Din Ruth» bakpå - fra den gang tanten var ung.

Vilma vil helst la fortid være fortid. Hun har jo mer enn nok med sitt, utrent som hun er i det virkelige livet. For hvis man finner kjærligheten - hvordan kan man være sikker på ikke å miste den igjen? Hvordan kan man vite at ikke ekskjærester fra føkkings Lommedalen stikker kjepper i hjulene?

Din Vilma er en ny roman vår alles Vilma. Den handler mest om kjærlighet, og en god del om frykten for å miste.

Genres: Christmas, Fiction, Chick Lit, Novels

445 pages, Hardcover

First published September 26, 2022

About the author

Gudrun Skretting is a Norwegian pianist and author.

Reviews

[Nina (ninjasbooks) · Rating 5 out of 5]

Det er lenge siden eg leste den første boka, men den kom tilbake til meg når eg begynte å lese fortsettelsen. Det er ei nydelig fortelling om mennesker som forsøker så godt dei kan å finne kjærligheten med alle utfordringer som oppstår. Vilma er lett å bli glad i. Ho er forsiktig, redd og prega av et liv i ensomhet. Eg syns forfatteren virkelig klarte å vise kor vanskelig det er å stole på at noko vil gå bra når en har så lite erfaring fra før. Eg blei ofte rørt og smilte stort på slutten av boka.

[Olga Krychynska · Rating 3 out of 5]

Дивовижно, як дивакуваті та обʼємні герої з попередньої книги стали настільки примітивними та пустими.

[Iryna · Rating 2 out of 5]

На контрасті з першою частиною, що потрапила в найкраще року, друга частина просто катастрофа.

Дуже засмучена, що ця книга виявилась настільки великим розчаруванням. Пропустила десь 180-200 сторінок і прочитала фінал, бо терпіти поток без грунтових ревнощів і неадекватної поведінки від Вільми сил моїх немає.

[Kate Borysenko · Rating 5 out of 5]

Вільма та її дуже насичена зима (і трошки березня)❄️

По-перше, мені сподобалось. Хоча негативних коментарів настільки багато, що я пару місяців сумнівалась взагалі чи купляти мені книгу. Можливо, я просто не пам'ятаю достатньо першу частину, щоби порівнювати. Або ж мені просто дійсно сподобалось. Вільма тут не просто відкрита для сексу - вона відкрита до стосунків. АЛЕ. Я ближче до віку Вільми, ніж до тінейджерів, та тим не менш навіть я пам'ятаю як це - поводитись по-дибільному (чи то тільки я так поводилась, а всі були свідомими? Та нееее...) Особливо, якщо досвіду у стосунках дуже мало. А у Вільми в цілому соціальне життя було скудне. Чи ту мач вона напридумувала собі? Ту мач. Але ж це так логічно! Люди сходять з розуму. Встигають надумати купу шо попало! І без досвіду і вміння говорити з іншою людиною - зробити купу помилок! Так зазвичай поводяться підлітки, або люди до 20 (приблизно, хто як), але ж це враховуючи, що у когось не конкретного цілком конкретне буденне звичне соціальне життя. Це дуже, дуже по-людськи. як на мене.

По-друге, я зрозуміла, що мені вже діють на нерви оці всі історії в книжках про старих людей, які колись когось кохали якийсь час, і несуть це з собою все життя, щоби потім сльозливо дивитись у вікно і розказувати свою історію. Інаф іс інаф


А, ще, мені діють на нерви історії, де всі люди такі свідомі, такі розумні, що навіть сваритися нормально не можуть. Бо я просто в це не вірю. Тому отримала насолоду від того, що дійсно може трапитись у житті (але, можливо, на пару градусів нижче), чим від того, де ніхто навіть не може дати зрозуміти підлітку, що вона очевидно хуйово себе веде.

❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️

☃️ "Просто я надто боялася пережити втрату, так, знову, я за життя майже звикла до них"

☃️ "І скільки нас таких, хто зазнав втрат якраз через спробу втримати"

☃️ "Насправді у всьому винен Колін Ферт. Чи радше усі фільми, де люди зустрічаються і їхній перший поцілунок означає: «Я хочу провести з тобою решту свого життя»."

[Adela Solberg · Rating 3 out of 5]

Ehm altså, hva skal jeg si..
Jeg og Mamma var på kino og så «tre menn til vilma». Filmen var i grunn ganske morsom og rørende. Det var ikke lenge etter at mamma glemte å avbestille månedens bok fra bokklubben hun er med i, men alltid avbestiller bøkene. Og hvilken bok var det? Jo, det var andre boken i serien om Vilma. Ganske finurlig tilfeldighet egentlig. Det passet jo også godt at det snart var jul og de greiene der.

Vilma og jeg er begge overtenkende mennesker. Men det overrasket meg hvor langt det faktisk kunne gå. Jeg følte meg altså litt normal her jeg satt og leste om hva slags merkelige sannheter hun matet fantasien med. Noe av det hun fant på å gjøre, syntes jeg rett og slett var flaut og ubehagelig å lese (de som skjønner, skjønner). Og jeg må si at de siste 25% av boka gjorde den vært det.

Ellers var det jo bra språk og slikt, og noen morsomme kommentarer her og der. Jaja, en lengre bok med et budskap om jul og kjærlighet. Greit nok det altså:)

[Øleksandra Banina · Rating 3 out of 5]

перша частина була така тепла і щемлива, а в другій Вільму перетворили у якусь дурепу, яка повсякчас творить хєрню, а всі довкола роблять вигляд шо це норм. ну, я розумію, що гормони від закоханості + поганий (відсутній) попередній досвід і не таке роблять з людьми, але вийшло аж надто пласко і безглуздо.

[Anna Ustynova · Rating 3 out of 5]

враження від продовження історії про Вільму неоднозначні. якщо перша книжка була мила і зворушлива, то про другу я б такого не сказала. хоча в ній так само присутні кумедні моменти, але сама героїня стала жорсткішою. тому післясмак геть інший, ніж від першої книжки.

[Kateryna Pushenko · Rating 3 out of 5]

3.5⭐️ В порівнянні з першою книгою, дуже слабкий сюжет.

[Olesia Tvardovska · Rating 4 out of 5]

I absolutely adored the first book in this series—it was such a fun and enjoyable read. The second part, Your Wilma, is also good in its own way. It has a compelling family mystery that unfolds gradually, keeping you engaged alongside the protagonist. The introduction of new and interesting characters added some freshness to the story.

However, I couldn’t shake the feeling that something was missing this time. Perhaps it was Wilma’s completely unexplained behavior in her relationship with Robert that left me puzzled and slightly disconnected. It gave me vibes of a Nordic Bridget Jones’s Diary, but toned down to a minimalistic level of drama.

One moment that really stood out was the reference to Three Wishes for Cinderella. I was pleasantly surprised to see one of my favorite childhood Christmas movies featured in the book—it felt like an unexpected but heartwarming connection to my own experiences.

Reflecting on this story and others, I’ve realized how much I enjoy books by Nordic authors. It all started back in school or university when I read The Orange Girl. Their stories may not always have dramatic twists, but they’re so cozy and comforting. They let you feel at home with the characters and make it easy to fall in love with them.

So while the second part didn’t hit the same high note as the first, the series as a whole definitely holds a special place in my heart!

[Marie Brudevold · Rating 4 out of 5]

Ikke like god som nr 1 («Tre menn til Vilma»), men fortsatt en varm og god leseopplevelse med både humor og «åhh nejjjj…»-øyeblikk 🫶🏼

[Anastasiia Kochubei · Rating 3 out of 5]

Романтична казка для дорослих. Нереалістичні моменти (яких багацько) не роблять книжку гіршою. Вільма як персонажка мені подобалася всю книжку, незважаючи на сумнівні дії. Хороший різдвяний пейджтьорнер.

[Alona · Rating 5 out of 5]

Як чудово було повернутися до Вільми. Трохи дивної, трохи божевільної (як вона сама себе називала), але яка також заслуговує на любов чоловіка, у якого від близості до Вільми зменшуються тики повʼязані з його синдромом. Бо вій відчуває безпеку коло Вільми, а Вільяма коло Роберта.
Амді - цей талановитий хлопець з чутливим серцем, завжди знав, що вони мали бути разом і дуже радів їхнім спільним розвагам.
Так, і якщо ви того бажаєте, то відчуття Різдва може продовжуватись до Великодня.

[Else Karin · Rating 3 out of 5]

Oppfølgeren er god, men i perioder er den litt i overkant for meg. Usikker på om jeg skulle gi 3 eller 4 stjerner.

Vilma fortsetter i denne boken med overtenkingen sin, og vikler seg inn i diverse forskjellig. Hun har en vidunderlig fantasi, som fyller inn det hun ikke vet. Boken er skrevet på samme gode måte som Tre menn til Vilma.

I perioder syntes jeg likevel at hun hadde for mye skyld i egen innvikling, slik at jeg ikke hadde så mye sympati med henne. Dette var det som trakk ned for meg, når jeg i utgangspunktet har likt hovedkarakteren godt.

Hørte boken på lydbok og syntes fortellerstemmen passet utrolig godt med slik jeg forestiller meg Vilma.

[Alice · Rating 4 out of 5]

Vilma er tilbake i bok nummer to, og selv om man ikke må lese den første boka før du leser denne, anbefaler jeg det. Først og fremst fordi den første boka er fantastisk, og man forstår bedre hvorfor Vilma er den hun er.
Dette er ei bok med herlige karakterer som man rett og slett blir glad i, og den inneholder mye lun humor samtidig som den er sår på mange måter. Vilma har funnet kjærligheten, men oppdager dermed sjalusien, og den får henne opp i noen bisarre situasjoner.
Om du liker feel-good og romantikk, er dette ei bok jeg definitivt vil anbefale. Jeg koste meg veldig med både eneren og toeren. Nå gleder jeg meg til treeren, Vilma for alltid.

[solfri · Rating 4 out of 5]

Tar litt tid, men slutten er verdt det!
Robert er den nye Chandler

[Inger Strand · Rating 4 out of 5]

Helt grei, om du vil ha feelgood.

[kapvik · Rating 4 out of 5]

3,75⭐️

Перша частина мені сподобалась набагато більше. Ця якась пласкіша і клішована

[Elin Leithe · Rating 4 out of 5]

Lo høyt flere ganger👍🏼

[Reader · Rating 5 out of 5]

Høyt opp og langt nede. Beskrivende for små og store følelser vi alle nok har kjent på. Gleder meg til bok nr 3 om Vilma.

[Leikny Wiersholm · Rating 3 out of 5]

hyggelig fortsettelse på Tre menn til Vilma. Vi forstår fort hvordan det vil ende, men som en hyggelig Feel good film. Passer for alle som liker slike bøker
En del humor og artige episoder som høyner boka.
Godt skrevet

[Maren Jensen · Rating 5 out of 5]

Kjempesøt, veldig morsom, litt trist og fengende. Anbefales!

[Христина Лончина · Rating 3 out of 5]

Порівняно з першою книжкою, тут гірше майже все 👀🤣, хоча, ну по ідеї, якщо це друга книжка, то мав би бути розвиток героїв, але щось пішло не так...

Два найбісячіші моменти:
➡️ секс без захисту, а потім, через сотню-дві сторінок, Вільма в шоці, як то вона вагітна. Та, й справді, дуже цікаво - як? 🫠 Воно збісило не лише через оцю тупість, а й через те, що в ГГ буквально мама й тітка мали такі ж долі - виховували дитину самостійно, а саме цього боїться Вільма, бо думає, що Роберт їй зраджує. Ну і це ще трохи було тупо зі сторони авторки, робити такий поворот сюжету, виглядає якось надто банально й "наіграно".

➡️ тупі дії героїв, особливо Вільми. Я все розумію, вона 35 років прожила без чоловіка, без мами, з тіткою, яка її не любила і взагалі дуже тяжка доля, але, бляха, це подекуди такі дурні вчинки, що на голову просто не налазить. Наприклад, вона підозрює свого бойфренда в зраді, ну і нє, щоб запитати, що і як. Нєєє! Вона буде включати детективку і начудить такої фігні, що я тільки очі встигала закочувати 😅.

Перша книжка була класна, весела, реально з гарним гумором, цікава. Вайб невпевнених героїв був невимушений, а тут таке враження, що вони не невпевнені, а тупііі. Гспд прости. І той Роберт не кращий. Найбільше мені сподобався малий, учень Вільми - Амді, найнормальніший з них усіх.

Сюжет. До Вільми приходить Руне, чоловік стверджує, що вони якось споріднені, бо він знайшов портрет, підписаний від Рут - тітки Вільми. Вони разом починають шукати якусь інформацію. Спершу думають, що Рут була коханою батька Руне, але насправді там усе було набагато складніше. Той Руне теж якийсь дивак, чуваку 60 років, завалюється без попередження до Вільми, а та радо його приймає й навіть залишає жити на якийсь час. Амді сприймає його як коханця Вільми, розповідає все Роберту, а той не питає на пряму про це у Вільми, а далі вже вона думає, що той зраджує їй і наговорює такої дичини, що Роберт приїжджає до неї бухий в хлам вияснювати стосунки...

🙂 А далі вони нарешті говорять про все і живуть довго й щасливо.

Одним словом - не раджу. Першу так, там такий фінал, що можна й не читати продовження. Не треба вам того. Тут 600 сторінок 👀, я читала зі швидкістю світла лишень щоб дочитати й забути 😁. Не навчилася я закидати книжки, на жаль.

P. S. Історія тітки Рут цікава, але мені якось було мало, щоб повністю нею перейнятися.

[Natalia Pokhilenko · Rating 5 out of 5]

У минулому році я прочитала "Три чоловіки для Вільми" і книга мені дуже сподобалась. Тому не могли оминути увагою продовження. Придбала її ще в квітні. Щоправда, як воно у мене водиться, читати одразу я її не стала. Та воно вийшло і на краще. Бо саме зараз, у грудні, в час, коли мені з особистих причин не дуже весело, я знову зустрілася з тією ж Вільмою, Робертом та талановитим учнем Вільми Амді. І це було вчасно, бо герої книги готуються святкувати Новий Рік і хочуть продовжити різдвяний настрій хоча б до Великодня. Тому Вільма і не прибирає святкові прикраси, тому у неї ще є марципанові свинки (от би мені одненьку!). Тому Роберт помічає, що поруч з Вільмою у нього рідше проявляється синдром Туретта і він рідше лихословить («Це тому, що я почуваюся в безпеці», - пояснює він.) …Але чому Роберт мало розповідає Вільмі, з якою вони разом начебто будують стосунки, про своє минуле? Ну невже в житті Роберта до Вільми не було інших жінок???
…Ах, Вільма така Вільма! Сама придумала, сама повірила, сама образилася… А якщо серйозно, то для мене це книга про довіру. Про те, що важливо довіряти людям, які довірилися тобі. А ще – про те, як важливо, щоб поруч з тобою був хтось, хто допоможе тобі піднятися. Бо бувають моменти, коли ти без підтримки внутрішньо розсиплешся на тисячі уламків, хоч зовні і виглядатимеш цілим… І ще про те, що родина важлива, і що наш психологічний стан впливає на тих, хто живе поруч з нами…

[Khrystyna · Rating 3 out of 5]

У житті Вільми Ваєрьод розпочинається нова сторінка. Вільма відкрита для нових досвідів, вражень і, можливо, навіть кохання.

Будьмо відвертими, Вільма відкрита в цій частині для сексу :) Не подумайте що я святенниця і через цей факт ця частина сподобалася мені менше ніж перша.. Радше через те, що Вільма стає вельми одержимою всіма своїми почуттями до Роберта і його колишніми жінками. Звісно, через цю одержимість трапляються багато дивних казусів (як і в першій частині), проте вони якісь більш неосмислені. Так наче авторка хоче показати, що закохуючись ми втрачаємо голову і знову стаємо підлітками? Бо часом видавалося ніби книга не про 35літніх людей.
З позитивного:
1. Амді все ще проникливий малий, який понад усе викликає усмішку;
2. Книга так само насиченна атмосферою Різдва;
3. Вчергове присутня загадка сім'ї Ваєрьод;
4. На Spotify авторка знову створила спеціальний плейлист "Din Vilma", щоб прослухати всі ті класичні композиції, згадані в книзі.

[Natka Trukhina · Rating 3 out of 5]

Ця книжка - той випадок, коли краще б її не було. Як сильно мені сподобалася перша книжка про Вільму, так сильно мене розчарувало це продовження. Таке враження, що видавець сказав "треба 600 сторінок", і авторка вимучила їх. Якби викинути 300 сторінок води, то було б гарно, але ж ні. Десь із 100-ої сторінки мені хотілося відкласти книжку і більше до неї не повертатися. Я торгувалася із собою, змушувала... і десь на 400 сторінці стало цікаво. Але навіщо були ті 300 сторінок між ними? Неясно.
Намагаючись зліпити любовну інтригу, авторка втратила героїню. Вільма розсипалася. Тонкий психологізм, який підкупив у першій частині, тут перетворився на дешевий жіночий роман. І просто щоразу хотілося сказати: не вірю, що це за фігня.
Може, якщо читати це окремо, без прив'язки до першої частини, це ще можна якось стерпіти. Але фанатам не раджу.

[Dasha · Rating 4 out of 5]

Не погана книжка, про вчительку фортепіано, якій 30-35, вона вперше в житті закохується і далі розповідається про це. Переживаєш з нею її закоханність, радісні почуття від моментів де вони бачуться, наповненість, десь нерозуміння як мають бути стосунки, десь невпевненість в собі, десь тривожність. Ось ця тривожність потім цікаво і в одночас "ало блін ти шо собі накрутила😶‍🌫️😶‍🌫️😶‍🌫️" буде показана в різних ситуаціях. Також у гг була тітка. Гг розкриває себе нову у закоханності та "пригодах" в тривожності, та також себе і свою тітку у "пригодах"- дослідженнях деталей з її життя. Був момент, де читалось сіро але з іншого боку, можливо в цьому і був сенс, адже в гг тоді був такий період у житті. Загалом цікава, просто я коли читала на початку короткий зміст то уявила соб її інакше)

[Oksana · Rating 5 out of 5]

це виявилася дуже моя історія. можливо, трохи мелодраматична вкінці. але не настільки, щоб знижувати їй оцінку. історія про дві зранені важким минулим душі, які дивним чином знайшлися, і так вхопилися одна за одну, що накоїли дурниць зі страху втратити це несподіване щастя. та ще й авторка описала це так добре, з таким співчуттям до героїв, з іронією та гумором. коли була на середині, часом ловила себе на думці, що сюжет трохи затягнувся, але вкінці все стало на свої місця, і кожна сторінка, кожен поворот виявилися дуже потрібними штрихами до цілісної картини. тепер дуже б хотілося побачити кіно про Вільму.

[7etiana · Rating 2 out of 5]

Мене дуже засмучує, коли автори не вміють вчасно зупинитися. І продовження історії Вільми - це одна із таких ситуацій, коли кінь здох ще в першій книзі і варто було б з нього злізти, але авторка намагалася його то штовхати, то тягнути, то підважити - вийшла «Твоя Вільма».

Продовження історії трішки дивакуватої Вільми, а точніше її роману із судмедекспертом Робертом теж має цілком різдвяний вайб. Можливо з цього могла б вийти цікава історія, але авторка почала по спіралі накручувати ті самі сімейні таємниці, ту саму хронічну схильність Вільми до дурнуватих рішень і чарівні збіги обставин.

Історія вцілому ніби й непогана вийшла, але вона дуже недотягнули до першої книги, на жаль.

[Marharyta Mykytyn · Rating 4 out of 5]

Спочатку я дуже засмутилась, бо від дотепності минулої книжки тут лишилось мало.
Герої напочатку видавались банальними.
Але далі книга набирає обертів.

Десь приходить розуміння: Вільма тут — та сама, але настрій всього — інший.
Життя персонажів змінюється. Вони стають людяними, бевзями з мільйоном хибних рішень.

Книжка менш дотепна, АЛЕ така життєва!
І, боже, хіба ж могла я подумати, що вона так зачепить і наприкінці я заллюсь сльозами.

Мото книжки: "ну що ти робиш?!"

[Nataliia Moz · Rating 4 out of 5]

Ця історія вартує вашої уваги. Звісно перша частина мене вразила трошки більше, але і ця залишила дуже теплі відчуття і гарний післясмак. У книжці багато снігу, неповторного гумору, багато неймовірних і пришелекпуватих вчинків, але стільки тепла, добра і любові. І ці тепло, добро і любов огортають тебе наче ковдра і тобі дуже затишно. Велика дяка авторці за це❤️