What do you think?
Rate this book
El mundo de Yarek
(From the back cover.)
"El especialista en vida alienígena Lennart Yarek, miembro eminente de la Academia Interplanetaria de Estudios Ahumanos, es juzgado culpable del genocidio de los habitantes del planeta Viento, los aarea, a quienes, según la acusación, catalogó como especie animal no inteligente con el fin de utilizar en su propio beneficio la disponibilidad de su mundo para la colonización humana. Ahora, Yarek se enrenta a la más terrible de las condenas: veinte años de destierro en un planeta deshabitado, estéril, con la sola compañía de un ordenador, sus recuerdos y sus pesadillas.
Con este punto de partida - y un buen montón de fantásticos giros en la trama esperando a cada vuelta de página -, 'El mundo de Yarek' nos envuelve en la experiencia extrema de un hombre que irá pasando del pánico a la frustración, la culpa, el hastío y el mesianismo.
Como todos los buenos textos de ciencia ficción, esta novela se vale del género como gran metáfora para tratar con sutileza asuntos profundamente humanos. La soledad, el sentimiento de culpa, la ambición, el estatus ambiguo de las categorías de verdad y realidad son algunas de las claves desde las que abordar su lectura. Pero sobre todo - y también aquí 'El mundo de Yarek' es un magnífico representante del género en que se inscribe - se trata de una novela trepidante e imaginativa que atrapa al lector desde el principio y no lo suelta hasta su inesperado final."
"El especialista en vida alienígena Lennart Yarek, miembro eminente de la Academia Interplanetaria de Estudios Ahumanos, es juzgado culpable del genocidio de los habitantes del planeta Viento, los aarea, a quienes, según la acusación, catalogó como especie animal no inteligente con el fin de utilizar en su propio beneficio la disponibilidad de su mundo para la colonización humana. Ahora, Yarek se enrenta a la más terrible de las condenas: veinte años de destierro en un planeta deshabitado, estéril, con la sola compañía de un ordenador, sus recuerdos y sus pesadillas.
Con este punto de partida - y un buen montón de fantásticos giros en la trama esperando a cada vuelta de página -, 'El mundo de Yarek' nos envuelve en la experiencia extrema de un hombre que irá pasando del pánico a la frustración, la culpa, el hastío y el mesianismo.
Como todos los buenos textos de ciencia ficción, esta novela se vale del género como gran metáfora para tratar con sutileza asuntos profundamente humanos. La soledad, el sentimiento de culpa, la ambición, el estatus ambiguo de las categorías de verdad y realidad son algunas de las claves desde las que abordar su lectura. Pero sobre todo - y también aquí 'El mundo de Yarek' es un magnífico representante del género en que se inscribe - se trata de una novela trepidante e imaginativa que atrapa al lector desde el principio y no lo suelta hasta su inesperado final."
120 pages, Paperback
First published January 1, 2005
7 people are currently reading
222 people want to read
About the author
Elia Barceló
117 books315 followersElia Barceló (Alicante, 1957) es escritora y profesora de Literatura Hispánica y Escritura creativa en la Universidad de Innsbruck, Austria, donde vive desde 1981.
Con sus últimas novelas (El vuelo del Hipogrifo, El secreto del orfebre, Disfraces terribles en la editorial Lengua de Trapo y Corazón de Tango en 451 Editores, Las largas sombras en Ambar), traducidas o en proceso de traducción a una docena de idiomas (como el inglés, alemán, neerlandés, francés, italiano, noruego, sueco, danés), está obteniendo un considerable reconocimiento internacional, sobre todo en Alemania y Holanda. También ha publicado novelas para jóvenes, numerosos relatos y un ensayo sobre Julio Cortázar.
Con sus últimas novelas (El vuelo del Hipogrifo, El secreto del orfebre, Disfraces terribles en la editorial Lengua de Trapo y Corazón de Tango en 451 Editores, Las largas sombras en Ambar), traducidas o en proceso de traducción a una docena de idiomas (como el inglés, alemán, neerlandés, francés, italiano, noruego, sueco, danés), está obteniendo un considerable reconocimiento internacional, sobre todo en Alemania y Holanda. También ha publicado novelas para jóvenes, numerosos relatos y un ensayo sobre Julio Cortázar.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 55 reviews
July 12, 2022
Finalmente he leído este clásico de la Ciencia-Ficción en español. Visto en perspectiva y tras leer el posfacio que ha escrito la autora para esta edición (OJO que ese texto desvela parte de la trama, así que dejadlo para el final) podría decir que mi visión de la historia es diferente. Tras haber leído recientemente casi todo el ciclo Hainish de Ursula K. Le Guin mi mente encajó la historia como si se tratara de una más de ese universo futuro. Yarek podría ser un historiador del Ecumen haciendo el mismo trabajo que el profesor Rocannon de El mundo de Rocannon, o el "móvil" Genly Ai de La mano izquierda de la oscuridad. Así que nada de lo que ocurre me resulta extraño como parte de ese tipo de historias. Sin embargo, Elia Barceló no menciona esas influencias y entiendo que no las tenía.
Una gran historia que, para mí, solo me fastidia en que me deja con ganas de saber más de esos "buitres" del otro planeta. Esos buitres como personajes secundarios que solo entrevemos a retazos de pesadillas y recuerdos. Le doy 4 estrellas **** sobradas por lo que es el libro en sí mismo y por la maravillosa edición de Cazador de Ratas.
Una gran historia que, para mí, solo me fastidia en que me deja con ganas de saber más de esos "buitres" del otro planeta. Esos buitres como personajes secundarios que solo entrevemos a retazos de pesadillas y recuerdos. Le doy 4 estrellas **** sobradas por lo que es el libro en sí mismo y por la maravillosa edición de Cazador de Ratas.
November 14, 2024
Неочікуване закінчення. Є, над чим подумати після такого
June 12, 2021
Una obra corta pero su mensaje nos llega claro gracias a la pluma de Elia barcelo que llega a hacer que nos interesemos por el pobre de Yarek desde los primeros compases de la historia. Me recordo mucho a la maquina del tiempo por algunas referencias en la misma pero a su vez nos presenta varios giros interesantes en esa forma de hablarnos sobre los humanos y la humanidad misma al ir avanzando.
December 5, 2024
З хорошого - це сайфай роман сучасної іспанської авторки, що нечасто трапляється в наших широтах.
Але в іншому, на жаль, це нмд доволі сира і смикана історія: видатний ксенолог в ГГ аж ніяк не читається, та й авторка майже не приділяє уваги його бекграунду чи передісторії, багато згадок геноциду, багато дивних емоцій, яким відверто бракує обгрунтування. Так само дивна завершальна сцена, яка ніби то мала б відповісти на основні питання і зафокусити основну моральну проблематику твору, але толком так нічого і не пояснює. Є відчуття, що авторці бракувало часу і ресурсу довести цю історію, що вона, власне, до певної міри і підтверджує в своїй післямові.
Але в іншому, на жаль, це нмд доволі сира і смикана історія: видатний ксенолог в ГГ аж ніяк не читається, та й авторка майже не приділяє уваги його бекграунду чи передісторії, багато згадок геноциду, багато дивних емоцій, яким відверто бракує обгрунтування. Так само дивна завершальна сцена, яка ніби то мала б відповісти на основні питання і зафокусити основну моральну проблематику твору, але толком так нічого і не пояснює. Є відчуття, що авторці бракувало часу і ресурсу довести цю історію, що вона, власне, до певної міри і підтверджує в своїй післямові.
December 7, 2024
Ну я би теж покінчила з собою, якби за моє життя був відповідальний оцей Ярек
May 26, 2025
Потужно.
June 1, 2023
Segunda novela que leo de la autora y segunda novela que me encanta. La historia me ha gustado, pero además, me ha hecho reflexionar. La soledad, la redención, la justicia, la moralidad y un largo etc. son los temas que se tratan en apenas 160 páginas. Sólo Elia Barceló es capaz de condensar todo eso en una novela corta sin despeinarse y con gran acierto. Por si fuera poco, la edición de Cazador de Ratas es preciosa; la portada me encanta y las ilustraciones internas también. Muy recomendado.
December 29, 2024
El mundo de Yarek
Elia Barceló
Fondo de cultura Económica
En esta pequeña historia de 125 páginas, Elia Barceló logra contarnos una magnífica historia de Ciencia ficción; donde conoceremos a Yarek, un hombre que es exiliado de los mundos habitables por no haber clasificado bien a los seres que vivían en un planeta como inteligentes , para protegerlos de la población del mismo planeta.
Yarek será exiliado a un planeta desierto por 20 años, sin tener la posibilidad de comunicarse con nadie dentro de estos años. Por medio de sus pensamientos iremos reconstruyendo el porque está aqui, así como también su vida.
Una excelente historia de ciencia ficción con un plot twist genial en los últimos capítulos, muy al estilo de la autora
Elia Barceló
Fondo de cultura Económica
En esta pequeña historia de 125 páginas, Elia Barceló logra contarnos una magnífica historia de Ciencia ficción; donde conoceremos a Yarek, un hombre que es exiliado de los mundos habitables por no haber clasificado bien a los seres que vivían en un planeta como inteligentes , para protegerlos de la población del mismo planeta.
Yarek será exiliado a un planeta desierto por 20 años, sin tener la posibilidad de comunicarse con nadie dentro de estos años. Por medio de sus pensamientos iremos reconstruyendo el porque está aqui, así como también su vida.
Una excelente historia de ciencia ficción con un plot twist genial en los últimos capítulos, muy al estilo de la autora
November 22, 2025
Світ Ярека — це цікавий текст, але язик не повертається назвати його повноцінною науковою фантастикою. Наче всі елементи на місці, а чогось постійно бракує… Та, можливо, саме ця "недосказаність" і є задумом.
Перед нами — мікс моральних дилем, і перша з них звучить майже провокаційно:
чому людина так часто поводиться як зверхня, самозакохана істота? 😅
Головний герой — типовий "геній без страху і докору": самозакоханий професіонал, який облажався й тепер відбуває покарання. Але покарання тут не фізичне — радше етичне. Він змушений зіткнутися з наслідками власних рішень та своїх "високих" наукових амбіцій.
Моральні вузли, які стягуються довкола героя
У коротку повість авторка вмістила чимало важких тем:
• Муки совісті за суїцид грифів. Це дослідницька помилка чи неминучий супутній ефект прогресу?
• Парадокс свободи: маємо безліч часу, ресурсів, технологій — і все одно навіть інтелектуальні сноби тікають у VR. Первинні інстинкти перемагають високі наміри?
• Біблійний мотив Адама й Єви: ким ми були б без знань, без досвіду, без цивілізаційних нашарувань? Просто наївними тваринками — чи все ж чимось іншим?
• Гра в богів: люди втручаються, модифікують, "покращують" — а самі залишаються морально крихкими, дрібними, недосконалими.
• І знову маємо цей трохи втомлений кліше-образ: науковці як бездушні істоти, що тільки й роблять, що погіршують ситуацію. Наче люди без моралі, які лізуть скрізь, де не просять, і в підсумку хочеться сказати: “краще б ви взагалі нічого не чіпали”. (Я таке не люблю)
І тут виникає ключове питання:
чи маємо ми право "виховувати" або "рятувати" істот, що існують на зовсім іншому рівні сприйняття?
А якщо маємо — то чи здатні зробити це не зашкодивши?
Про фінал (і моє нерозуміння)
Фінал… от чесно, я так і не вловила.
Це мав бути "вау-ефект", елемент ненадійного оповідача? Чи просто холодний вирок системи людині, яка діяла ідеалістично, але неправильно?
Чому з Яреком повелися саме так?
Бо він порушив правила? Бо ризикнув? Бо "не мав права" робити вибір за інших?
Іронія в тому, що ті, хто його судив, самі не виглядають моральнішими.
Про письмо і авторку
Мені сподобалася вставка від авторки про створення цієї історії — вона додала тексту теплоти й інтимності.
Але саме письмо часом рване, ніби авторка теж до кінця не впевнена, що саме хоче сказати.
Можливо, це і є суть:
сіра мораль.
Герой — егоїстичний, самозакоханий, але саме він робить вчинок, який виглядає не егоїстичним: бреше, порушує принципи, щоб "нижчі" істоти не стали черговими жертвами людської цивілізації.
Тож він допоміг чи нашкодив?
А може, проблема в тому, що в світі Ярека будь-яка дія — це вже втручання, а невтручання — теж вибір із наслідками.
І хоч для мене це зовсім не sci-fi, все ж це гарна повість для тренування навичок: вчитись думати, розбиратися в моральних дилемах, помічати підтексти й ставити правильні запитання. Своєрідна маленька філософська студія.
Перед нами — мікс моральних дилем, і перша з них звучить майже провокаційно:
чому людина так часто поводиться як зверхня, самозакохана істота? 😅
Головний герой — типовий "геній без страху і докору": самозакоханий професіонал, який облажався й тепер відбуває покарання. Але покарання тут не фізичне — радше етичне. Він змушений зіткнутися з наслідками власних рішень та своїх "високих" наукових амбіцій.
Моральні вузли, які стягуються довкола героя
У коротку повість авторка вмістила чимало важких тем:
• Муки совісті за суїцид грифів. Це дослідницька помилка чи неминучий супутній ефект прогресу?
• Парадокс свободи: маємо безліч часу, ресурсів, технологій — і все одно навіть інтелектуальні сноби тікають у VR. Первинні інстинкти перемагають високі наміри?
• Біблійний мотив Адама й Єви: ким ми були б без знань, без досвіду, без цивілізаційних нашарувань? Просто наївними тваринками — чи все ж чимось іншим?
• Гра в богів: люди втручаються, модифікують, "покращують" — а самі залишаються морально крихкими, дрібними, недосконалими.
• І знову маємо цей трохи втомлений кліше-образ: науковці як бездушні істоти, що тільки й роблять, що погіршують ситуацію. Наче люди без моралі, які лізуть скрізь, де не просять, і в підсумку хочеться сказати: “краще б ви взагалі нічого не чіпали”. (Я таке не люблю)
І тут виникає ключове питання:
чи маємо ми право "виховувати" або "рятувати" істот, що існують на зовсім іншому рівні сприйняття?
А якщо маємо — то чи здатні зробити це не зашкодивши?
Про фінал (і моє нерозуміння)
Фінал… от чесно, я так і не вловила.
Це мав бути "вау-ефект", елемент ненадійного оповідача? Чи просто холодний вирок системи людині, яка діяла ідеалістично, але неправильно?
Чому з Яреком повелися саме так?
Бо він порушив правила? Бо ризикнув? Бо "не мав права" робити вибір за інших?
Іронія в тому, що ті, хто його судив, самі не виглядають моральнішими.
Про письмо і авторку
Мені сподобалася вставка від авторки про створення цієї історії — вона додала тексту теплоти й інтимності.
Але саме письмо часом рване, ніби авторка теж до кінця не впевнена, що саме хоче сказати.
Можливо, це і є суть:
сіра мораль.
Герой — егоїстичний, самозакоханий, але саме він робить вчинок, який виглядає не егоїстичним: бреше, порушує принципи, щоб "нижчі" істоти не стали черговими жертвами людської цивілізації.
Тож він допоміг чи нашкодив?
А може, проблема в тому, що в світі Ярека будь-яка дія — це вже втручання, а невтручання — теж вибір із наслідками.
І хоч для мене це зовсім не sci-fi, все ж це гарна повість для тренування навичок: вчитись думати, розбиратися в моральних дилемах, помічати підтексти й ставити правильні запитання. Своєрідна маленька філософська студія.
June 2, 2022
una historia con trasfondo de ciencia ficción pero donde lo importante son las reflexiones del protagonista. El final da mucho que pensar. Pero a pesar del giro de trama donde te hace ver la historia de otra forma, no he acabado empatizando con el protagonista.
Más sobre mi opinión en la reseña del blog
https://almalectora.wordpress.com/202...
Más sobre mi opinión en la reseña del blog
https://almalectora.wordpress.com/202...
April 28, 2022
El mundo de Yarek es una novela corta de ciencia ficción original y entretenida (de ahí las tres estrellas), que se lee rápido, pero la verdad es que me ha dejado un poquito igual que estaba. De esos libros que ni fu ni fa.
El protagonista, Yarek, está hecho para caer mal: egoísta, megalómano, narcisista y un largo etcétera, por lo que no logras cogerle cariño o simpatía en ningún momento (al menos, en mi caso). Me daba igual lo que le ocurriese. Pero, aun así, la autora consigue que tengas curiosidad por saber qué le va a pasar, cómo va a acabar su «aventura» en ese nuevo mundo al que le destierran.
A raíz de esa forma horrible de ser de Yarek, la historia tiene algunas escenas perturbadoras, bien por lo que llega a hacer, bien por lo que piensa. Además, la idea que maneja el libro de los seres humanos como colonizadores de otros planetas, con lo que ello implica (imposición de cultura, asesinatos, etc.), me ha recordado mucho a Crónicas marcianas, de Ray Bradbury (libro muy muy muy recomendable). Trata dilemas parecidos y te deja rumiando un rato sobre ellos.
En cuanto a la edición, de la editorial Cazador de ratas, las imágenes que acompañan la historia me han parecido un gran acierto.
El protagonista, Yarek, está hecho para caer mal: egoísta, megalómano, narcisista y un largo etcétera, por lo que no logras cogerle cariño o simpatía en ningún momento (al menos, en mi caso). Me daba igual lo que le ocurriese. Pero, aun así, la autora consigue que tengas curiosidad por saber qué le va a pasar, cómo va a acabar su «aventura» en ese nuevo mundo al que le destierran.
A raíz de esa forma horrible de ser de Yarek, la historia tiene algunas escenas perturbadoras, bien por lo que llega a hacer, bien por lo que piensa. Además, la idea que maneja el libro de los seres humanos como colonizadores de otros planetas, con lo que ello implica (imposición de cultura, asesinatos, etc.), me ha recordado mucho a Crónicas marcianas, de Ray Bradbury (libro muy muy muy recomendable). Trata dilemas parecidos y te deja rumiando un rato sobre ellos.
En cuanto a la edición, de la editorial Cazador de ratas, las imágenes que acompañan la historia me han parecido un gran acierto.
September 3, 2021
Una historia que me ha recordado mucho a "Star Trek". Y como abogado debo decir que los dilemas jurídicos que plantea al final son interesantísimos.
January 27, 2021
3.5
Novela corta, que te mantiene intrigado, quieres y necesitas continuar para saber lo que va a suceder. Es el primer acercamiento que tengo al género “ciencia ficción” y me ha gustado, no es tedioso y, tampoco, emplea un lenguaje técnico que nos pueda resultar difícil.
A través de Yarek (personaje principal), podemos tener un acercamiento a la naturaleza humana, instintos, valores éticos, morales y profesionales, asimismo, ser empaticos, mediante sus recuerdos y reflexiones es posible sentir el arrepentimiento y soledad. Yarek ha sido condenado a una pena de 20 años en un planeta desconocido, a causa de ser -según Miller una lingüista, sus compañeros y jueces- culpable de cometer Genocidio contra una especie la cual consideró animal.
También podemos ver, el lado oscuro de las civilizaciones cuyo objetivo es colonizar y los intereses de quienes formaron equipo en algún momento con el a fin de no salir perjudicados. Un final inesperado que debes descubrir.
Novela corta, que te mantiene intrigado, quieres y necesitas continuar para saber lo que va a suceder. Es el primer acercamiento que tengo al género “ciencia ficción” y me ha gustado, no es tedioso y, tampoco, emplea un lenguaje técnico que nos pueda resultar difícil.
A través de Yarek (personaje principal), podemos tener un acercamiento a la naturaleza humana, instintos, valores éticos, morales y profesionales, asimismo, ser empaticos, mediante sus recuerdos y reflexiones es posible sentir el arrepentimiento y soledad. Yarek ha sido condenado a una pena de 20 años en un planeta desconocido, a causa de ser -según Miller una lingüista, sus compañeros y jueces- culpable de cometer Genocidio contra una especie la cual consideró animal.
También podemos ver, el lado oscuro de las civilizaciones cuyo objetivo es colonizar y los intereses de quienes formaron equipo en algún momento con el a fin de no salir perjudicados. Un final inesperado que debes descubrir.
May 28, 2022
La obra gira entorno a Yarek, un gran científico pero no tan grande en los demás aspectos de una persona como la familiar, está obsesionado con su carrera y su prestigio. Pero adivinen cómo entramos en la obra, es con este personaje siendo exiliado en un planeta desolado y estéril, alejado de toda la vida conocida, pero ¿realmente no esconde nada este planeta?
A partir de ahí vemos el desarrollo de Yarek, sumido en en desesperanza y los remordimientos, pensamientos y recuerdos (algunos bastantes perturbadores)... Se reflejarán temas como la moralidad, la soledad y el existencialismo. Y el final 😮, puedes intuir algunas cosas pero tal cual eso no me lo esperaba.
En definitiva, una gran novelette de cifi que explora al ser humano dejando algún que otro poso en la mente del lector.
A partir de ahí vemos el desarrollo de Yarek, sumido en en desesperanza y los remordimientos, pensamientos y recuerdos (algunos bastantes perturbadores)... Se reflejarán temas como la moralidad, la soledad y el existencialismo. Y el final 😮, puedes intuir algunas cosas pero tal cual eso no me lo esperaba.
En definitiva, una gran novelette de cifi que explora al ser humano dejando algún que otro poso en la mente del lector.
March 24, 2024
Aunque hay muchos elementos en esta novela que resultarán familiares para cualquier aficionad@ a la ciencia ficción, lo cierto es que la autora los utiliza con mucha habilidad para construir una muy buena historia. Ciencia realmente no hay demasiada, pero sí que se utiliza un entorno "espacial" para abordar la relación de los humanos con el resto de seres vivos y su entorno. Es un tema para nada baladí y que queda muy bien tratado, aderezándolo además con buenas dosis de carga psicológica en forma de cargo de conciencia y liberación. Además, la trama tiene un giro pertinente y bien introducido que da lugar a un final agridulce a nivel interno y muy satisfactorio a nivel externo.
July 16, 2017
Interesantísimo "relato-largo-novela-corta" de Elia Barceló, el cuál, a pesar de no llamarme mucho su premisa inicial, logró cautivarme muy rápidamente gracias a la delicadeza narrativa de Elia Barceló. La escritora te conduce a través de su historia de manera magistral, te saca y te mete de la cabeza de su protagonista sin que te des cuenta. No quiero comentar nada de la trama ni sobre su trasfondo (el cual da para horas de pensar y filosofar) para no hacer spoiler pero también tiene su miga. Leedlo, y disfrutad.
October 12, 2025
Una novela corta que sorprende más por lo que insinúa que por lo que cuenta.
Elegí este libro porque lo recomendaba Orson Scott Card como ejemplo de ciencia ficción donde el mundo se construye a partir de lo no dicho. Y en ese sentido cumple: es una historia breve, de lectura ágil y con un universo que se intuye más que se muestra, lo cual deja espacio a la imaginación del lector.
La vida de Yarek en su cápsula aislada está muy bien planteada, y la relación con los Iloi es uno de los puntos fuertes: mezcla contacto alienígena, emoción, dilema ético y exploración cultural desde una perspectiva íntima. También es interesante cómo el libro plantea el conflicto entre observar el mundo o intervenir en él, algo muy ligado a la figura del científico/explorador.
Sin hacer spoilers, el giro final es su mayor baza. Para ser una obra de 1994, sorprende por su visión adelantada y por cómo reinterpreta todo lo leído hasta ese momento. Deja preguntas abiertas sobre el poder, la identidad y la realidad que invitan a seguir pensando después de cerrar el libro.
No es una novela perfecta, pero sí una lectura curiosa, imaginativa y con momentos muy inspiradores, sobre todo si se lee con mentalidad exploradora.
Elegí este libro porque lo recomendaba Orson Scott Card como ejemplo de ciencia ficción donde el mundo se construye a partir de lo no dicho. Y en ese sentido cumple: es una historia breve, de lectura ágil y con un universo que se intuye más que se muestra, lo cual deja espacio a la imaginación del lector.
La vida de Yarek en su cápsula aislada está muy bien planteada, y la relación con los Iloi es uno de los puntos fuertes: mezcla contacto alienígena, emoción, dilema ético y exploración cultural desde una perspectiva íntima. También es interesante cómo el libro plantea el conflicto entre observar el mundo o intervenir en él, algo muy ligado a la figura del científico/explorador.
Sin hacer spoilers, el giro final es su mayor baza. Para ser una obra de 1994, sorprende por su visión adelantada y por cómo reinterpreta todo lo leído hasta ese momento. Deja preguntas abiertas sobre el poder, la identidad y la realidad que invitan a seguir pensando después de cerrar el libro.
No es una novela perfecta, pero sí una lectura curiosa, imaginativa y con momentos muy inspiradores, sobre todo si se lee con mentalidad exploradora.
November 25, 2024
Me ha parecido una lectura para leer con calma, adaptándote al ritmo de ese planeta. Yarek me ha caído tremendamente mal, y conforme más lo conocía, más se me atravesaba (lo qué demuestra, a mi modo de ver, lo genialmente qué está escrito). El final lo deja redondo, y el posfacio ha sido un broche que no esperaba, pero he agradecido.
May 9, 2023
Wow, es perfecto. Me encantan los giros, me tuvo todo el tiempo nerviosa jaja, en serio wow. De lo mejor que he leído de ciencia ficción escrita en español.
September 20, 2025
Nada mejor que la descripción que la autora hace de este libro: “…los temas que trata me siguen pareciendo fundamentales: la responsabilidad moral, la soledad del individuo, la necesidad de encontrar el sentido de la vida, el amor, la solidaridad, la catarsis, la justicia… y, por supuesto, la existencia efectiva de esa construcción que llamamos realidad.”
June 13, 2023
El Mundo de Yarek is a surprisingly good, short novel about a man getting sent to a desolate ice planet as an alternative prison sentence. Judging from the other reviews here it is a classic in Spanish SF. A well earned position. I have not been able to find any translation from Spanish of this book, but I wouldn't be shocked if one exists.
April 4, 2019
3.5
Me gustó, y me mantuvo a la expectativa. lamenté que no siguiera más, pero al mismo tiempo fue como fue, corto y ligero y sin tanta complicación; fácilmente, podría ser un libro recomendado para quien no se haya iniciado en la ciencia ficción de este tipo. me compadecí por el pobre Yarek, sobre todo al inicio que pedía que por favor no lo abandonaran ahí, en ese planeta...
No sabía cómo imaginarme a las criaturas esas extrañas, los iloi, creo que sí podrían tener un parecido a las de esa peli del planeta de los simios... con esos rasgos casi humanos y sus comportamientos...
quedé asombrado con el giro de los acontecimientos y sobre todo con ese final. el mundo de yarek es un libro que podría hablar un poco sobre la injusticia, o de cómo te pueden condenar duramente por un accidente mientras realizas tu trabajo. sin lugar a dudas, algo como enviarte solo a un planeta yo sí lo vería terrible. es Recomendable, no es una ciencia ficción pesada.
Me gustó, y me mantuvo a la expectativa. lamenté que no siguiera más, pero al mismo tiempo fue como fue, corto y ligero y sin tanta complicación; fácilmente, podría ser un libro recomendado para quien no se haya iniciado en la ciencia ficción de este tipo. me compadecí por el pobre Yarek, sobre todo al inicio que pedía que por favor no lo abandonaran ahí, en ese planeta...
No sabía cómo imaginarme a las criaturas esas extrañas, los iloi, creo que sí podrían tener un parecido a las de esa peli del planeta de los simios... con esos rasgos casi humanos y sus comportamientos...
quedé asombrado con el giro de los acontecimientos y sobre todo con ese final. el mundo de yarek es un libro que podría hablar un poco sobre la injusticia, o de cómo te pueden condenar duramente por un accidente mientras realizas tu trabajo. sin lugar a dudas, algo como enviarte solo a un planeta yo sí lo vería terrible. es Recomendable, no es una ciencia ficción pesada.
January 2, 2025
Цікава невелика книга, як раз на вечір.
Сюжет на поверхні простий, передбачуваний.
Звісно твір є про прийняття вини, відповідальність, самотність і оте все, але мені здається, що не просто так твір про знищення розумної раси на іншій планеті і спокуту однією особою цього злочину написаний саме іспанською авторкою. Не знаю, чи мав цей твір якийсь пророчий сенс, чи дискурс стосовно іспанського підданого Христофора Колумба і його особистої відповідальності за геноцид корінного американського населення точиться не перший рік, але особисто я бачу паралелі. І навіть те що Елія Барсело не заглиблювалась в деталі щоб описати життя-буття Грифів, це як на мене грає тільки в плюс історії.
Тобто, питання яке в тому числі піднімає авторка, свідомо чи ні в тому, а як би ми ставились зараз до подій аналогічних подій в наш час (підозрюю що схожим чином як це було описано в "Світі Ярека") і чи варто зараз возвеличувати постаті "першовідкривачів" і заслуги конкісти.
Ще один момент, який мені дуже сподобався і який показує, що якщо книгу пише вчена/вчений, то в ній є логічні речі.
Ярек не розпізнав в закарлючках на глиняному гнізді писемність Грифів. І оце як раз дуже актуальна річ для сучасної науки, яка зіткнулась з питанням розшифровки "закарлючок" залишених неандертальцями. Антропологам взагалі складно з саме "писемністю" неандертальців, бо багацько знахідок складно інтерпретувати. Це було свідоме прикрашання мушель і каменів чи просто побічна діяльність обробки знарядь праці? Наразі антропологи прийшли до висновку, що ми як вид Людина Розумна маємо відійти від практики інтерпретації таких знахідок з нашої людської точки зору, бо неандертальці сильно відрізнялись від нас і їхнє бачення світу і краси, форм і аналогій могло бути принципово іншим. Це розумні створіння які думали не так як ми. І це ми говоримо про неандертальців, а Ярек зіткнувся з іншою формою життя взагалі. Не знаю, чи точився такий дискурс в наукових колах в 90-ті роки ХХ-го сторіччя, чи книга була пророчою, але зустріти такий момент було цікаво.
Претензії в мене є хіба що до ілюстрацій українського видання, а семе до зображення власне Ярека. На обкладинці це скоріше білий чоловік 50+/- років віку, а далі це 20-річний темношкірий юнак. Тобто в обох випадках все мимо, бо Ярек це 50-річний темношкірий дядько. Коротше, саме ілюстрації мене чогось прям підбішували, і це не перший раз. Роботи Олега Степановича Кіналя мені ну мимо прямо на всі 100%.
Сюжет на поверхні простий, передбачуваний.
Звісно твір є про прийняття вини, відповідальність, самотність і оте все, але мені здається, що не просто так твір про знищення розумної раси на іншій планеті і спокуту однією особою цього злочину написаний саме іспанською авторкою. Не знаю, чи мав цей твір якийсь пророчий сенс, чи дискурс стосовно іспанського підданого Христофора Колумба і його особистої відповідальності за геноцид корінного американського населення точиться не перший рік, але особисто я бачу паралелі. І навіть те що Елія Барсело не заглиблювалась в деталі щоб описати життя-буття Грифів, це як на мене грає тільки в плюс історії.
Тобто, питання яке в тому числі піднімає авторка, свідомо чи ні в тому, а як би ми ставились зараз до подій аналогічних подій в наш час (підозрюю що схожим чином як це було описано в "Світі Ярека") і чи варто зараз возвеличувати постаті "першовідкривачів" і заслуги конкісти.
Ще один момент, який мені дуже сподобався і який показує, що якщо книгу пише вчена/вчений, то в ній є логічні речі.
Ярек не розпізнав в закарлючках на глиняному гнізді писемність Грифів. І оце як раз дуже актуальна річ для сучасної науки, яка зіткнулась з питанням розшифровки "закарлючок" залишених неандертальцями. Антропологам взагалі складно з саме "писемністю" неандертальців, бо багацько знахідок складно інтерпретувати. Це було свідоме прикрашання мушель і каменів чи просто побічна діяльність обробки знарядь праці? Наразі антропологи прийшли до висновку, що ми як вид Людина Розумна маємо відійти від практики інтерпретації таких знахідок з нашої людської точки зору, бо неандертальці сильно відрізнялись від нас і їхнє бачення світу і краси, форм і аналогій могло бути принципово іншим. Це розумні створіння які думали не так як ми. І це ми говоримо про неандертальців, а Ярек зіткнувся з іншою формою життя взагалі. Не знаю, чи точився такий дискурс в наукових колах в 90-ті роки ХХ-го сторіччя, чи книга була пророчою, але зустріти такий момент було цікаво.
Претензії в мене є хіба що до ілюстрацій українського видання, а семе до зображення власне Ярека. На обкладинці це скоріше білий чоловік 50+/- років віку, а далі це 20-річний темношкірий юнак. Тобто в обох випадках все мимо, бо Ярек це 50-річний темношкірий дядько. Коротше, саме ілюстрації мене чогось прям підбішували, і це не перший раз. Роботи Олега Степановича Кіналя мені ну мимо прямо на всі 100%.
February 25, 2018
La manera de narrar es muy divertida, te mantiene intrigado durante toda la aventura del protagonista pero tiene algunos errores de verosimilitud que me hicieron esperar un desenlace o una justificación que no llegó. Aunque el final no es predecible me desilusionó, es demasiado sencillo, esperaba algo mucho más emocionante o sorprendente.
October 22, 2015
En realidad más que 4 estrellas le dí un 7/10. Curioso el tratamiento del personaje principal, Yarek, pero con un final normalito. No especialmente destacable aunque es cortito y se deja leer agradablemente.
December 29, 2024
Елія Барсело, як то кажуть увійшла в цю серію темною конячкою. Вона випередила давно заслужену Конні Вілліс та її Книгу Судного дня, яка готується до друку перевиданням в серії "Чумацький шлях". Отже, Барсело стала першим жіночим автором цій серії. Та й загалом іспаномовні фантасти це екзотика, вони, як на мене, сильні в інших літературних течіях, таких як магічний реалізм, наприклад, де якщо не перші скрипки в цьому, то далеко не останні. Тому, тверезо оцінюючи реалії, я не очікував нічого аж надто екстраординарного. Книга, чи правильно сказати повість, адже вона невеличка, це історія на один вечір, перенесе вас із місць буденних до світів далеких і незвичних. Ксенолог Ярек засуджений на 20 років тюрми (в голові зазвучав цей паплюжний мем "Ну ти й попав, це 10 год тюрми") за спровокований геноцид інопланетного виду грифів під назвою, aarea - яких він визнав нерозумним, а планету Вітру дозволено для колонізації (за правилами в майбутньому, не можна заселяти світи з розумними цивілізаціями). Грифи образилися, напевно були в душі - чистими нігілістами, і випилялись зі цього світу, вчинили масовий суїцид. На що комісія висловила глибоке занепокоєння, і звинуватила Ярека в непрофесіоналізмі, та відправила його відбувати покарання на планету Пустир. Де немає нічого живого, арктична тундра та пустельна чиста земля. Всі ми коли маємо час на умовному карантині, то завжди вивчаємо додаткові мови, читаємо Сервантеса, і так далі. От і Ярек поступив так, зайнявся "просвітництвом" місяцями він насолоджувався ні не античністю... VR розвагами, всякими віртуальними розвагами для дорослих і кексиками. Твір написаний в 93/94 роках. А Лем, ще раніше про це попереджав! У своїй праці Суми Технологій! Знаю, ваші ті віртуальні світи, для яких неподобств ви то творите! Короче, дід був вчергове правий та далекоглядний.
Ну але... чи то одноманіття, чи совість заїла, чи руки вже боліли. Чи одвічне філософське те: "Нащо так жити?". Ярек впадає у відчай та анабіос. А прокидається через три місяці зимової сплячки у квітучому раю! Який повний істот, біблійного початку нагих Адамів і Єв, які нагадували толкінських канонічних ельфів, а не те що вам Амазон з Нетфліксами кормить. Читайте класику! А ще побачив гризунів! О, і там Бобери! Я думав, що Ярек чисто поляк, але він ще і смуглий гішпанський мавр виходить, тому у нього не було здивування О, krw bober! Він їх назвав - банально якось шерти....
Тож, я намагався вам якось саркастично оповісти про початок пригод Ярека. Як то робив старий добрий Адам Дуглас чи Курт Воннеґут. Більш не можу! Чесно, бо далі будуть потужні спойлери! Тому я припиняю.
Переходжу до підсумків. Чесних підсумків. Елія Барселло програє усім у цій серії. Вона не може конкурувати не з Сіммонсом, Бредбері, Строссом, Міллером, ну а як інакше? Це ж світила фантастики! Її історія не виходить такою" бугатою", як в інших. Попри цікавий, неочікуваний кінець щодо долі Ярека, вона його покинула на самому цікавому, де він мав вийти з цієї ситуації, включаючи режим Деміурга та створюючи цілу цивілізацію... Ех, дайте ручку та папір, як би я міг писати краще, а не балакати тут. Ну але маємо що маємо. І я не буду філософствувати, що хотіла сказати автор, цими геноцидами? Може рефлексію на конкісту гішпанцями Нового світу? Може, а може й не потрібно ставити додаткових питань, там де це не треба, а просто відпочити з незвичною історією про далекі світи. Навіть так, вона, взяла престижну премію фантастики, яка ціниться в іспаномовному світі та Європі. Тож, чому б і не прочитати. Тим більше книга на вечір. Ну я власне, збираю серію Чумацький шлях, не останнім чинником є і те, щоб знову подивитись, оформлення та шикарні ілюстрації Олега Кіналя. Який наче завжди вгадує з контекстом, я великий поціновувач його творчості.
Ну але... чи то одноманіття, чи совість заїла, чи руки вже боліли. Чи одвічне філософське те: "Нащо так жити?". Ярек впадає у відчай та анабіос. А прокидається через три місяці зимової сплячки у квітучому раю! Який повний істот, біблійного початку нагих Адамів і Єв, які нагадували толкінських канонічних ельфів, а не те що вам Амазон з Нетфліксами кормить. Читайте класику! А ще побачив гризунів! О, і там Бобери! Я думав, що Ярек чисто поляк, але він ще і смуглий гішпанський мавр виходить, тому у нього не було здивування О, krw bober! Він їх назвав - банально якось шерти....
Тож, я намагався вам якось саркастично оповісти про початок пригод Ярека. Як то робив старий добрий Адам Дуглас чи Курт Воннеґут. Більш не можу! Чесно, бо далі будуть потужні спойлери! Тому я припиняю.
Переходжу до підсумків. Чесних підсумків. Елія Барселло програє усім у цій серії. Вона не може конкурувати не з Сіммонсом, Бредбері, Строссом, Міллером, ну а як інакше? Це ж світила фантастики! Її історія не виходить такою" бугатою", як в інших. Попри цікавий, неочікуваний кінець щодо долі Ярека, вона його покинула на самому цікавому, де він мав вийти з цієї ситуації, включаючи режим Деміурга та створюючи цілу цивілізацію... Ех, дайте ручку та папір, як би я міг писати краще, а не балакати тут. Ну але маємо що маємо. І я не буду філософствувати, що хотіла сказати автор, цими геноцидами? Може рефлексію на конкісту гішпанцями Нового світу? Може, а може й не потрібно ставити додаткових питань, там де це не треба, а просто відпочити з незвичною історією про далекі світи. Навіть так, вона, взяла престижну премію фантастики, яка ціниться в іспаномовному світі та Європі. Тож, чому б і не прочитати. Тим більше книга на вечір. Ну я власне, збираю серію Чумацький шлях, не останнім чинником є і те, щоб знову подивитись, оформлення та шикарні ілюстрації Олега Кіналя. Який наче завжди вгадує з контекстом, я великий поціновувач його творчості.
July 9, 2025
Світ Ярека - це така собі книга, де все починається з катастрофи. Головний герой, Ярек, колись був зіркою ксенології, а тепер офіційно вигнанець. Ярек, герой із минулим і без майбутнього, потрапляє на холодний кам’яний шар у космосі, де є укриття, їжа, штормові вітри і сумніви щодо власної вини у знищенні іншої цивілізації. Йому лишається або з’їхати з глузду, або знайти у цьому всьому сенс. І от тут починається найцікавіше: коли виявляється, що пустка не така вже й порожня, а самотність - це не завжди про відсутність інших.
На вигляд - наукова фантастика. Я б назвала її радше соціальною фантастикою, ніж науковою: тут більше про людей, ніж про технології, і більше про вибір, ніж про ракети. Але це не применшує її сили. Насправді це інструкція з виживання серед власної совісті. Ярек багато думає. Про те, як усе сталося. Про те, чи все сталося саме так. І ще трохи про те, хто винен (спойлер: не тільки він, але й не без нього).
Фінал - несподіваний, як на мене. А ще у книзі звучить думка: мовляв, на місці Ярека будь-хто вчинив би не краще. І справді - коли ти сам, зовсім один, десь на краю Всесвіту, і певен, що за тобою не стежать… Чи обереш ти правильно? Чи вибереш узагалі? Ярек - засуджений бути Робінзоном. І тут Барсело влучає в ціль - не завжди потрібні свідки, аби втратити чи віднайти себе. Достатньо ізоляції, тиші та внутрішнього сумніву.
На вигляд - наукова фантастика. Я б назвала її радше соціальною фантастикою, ніж науковою: тут більше про людей, ніж про технології, і більше про вибір, ніж про ракети. Але це не применшує її сили. Насправді це інструкція з виживання серед власної совісті. Ярек багато думає. Про те, як усе сталося. Про те, чи все сталося саме так. І ще трохи про те, хто винен (спойлер: не тільки він, але й не без нього).
Фінал - несподіваний, як на мене. А ще у книзі звучить думка: мовляв, на місці Ярека будь-хто вчинив би не краще. І справді - коли ти сам, зовсім один, десь на краю Всесвіту, і певен, що за тобою не стежать… Чи обереш ти правильно? Чи вибереш узагалі? Ярек - засуджений бути Робінзоном. І тут Барсело влучає в ціль - не завжди потрібні свідки, аби втратити чи віднайти себе. Достатньо ізоляції, тиші та внутрішнього сумніву.
October 5, 2025
Видатного ксенолога залишають на безлюдній планеті відбувати покарання за геноцид розумної раси, який він спричинив... Чи не спричинив... Бо як виявилося, видатний ксенолог сліпо покладався на звіти своїх підлеглих і сам нічого не вмів. він майже прямим текстом про це сказав... сам собі. І от він стикається з місцевими тваринами, які виглядають як люди, але тварини по суті своїй. Як він вчинить? Дозволить прийдешнім експедиціям експлуатувати їх, як в'ючних тварин, використовувати як прикраси чи сексуальні іграшки? Або створить віртуальну расу елоїв з власною культурою, міфологією, суспільством?
Ярек втрачає розум (у метафоричному сенсі, в медичному з ним усе більш-менш) в порядку в прагненні допомогти бідолашним створінням, що не помічає справжній розум у себе під носом чи то, буквально кажучи, під ногами, що знову грає не на його користь як професіонала.
Фінальний поворот, який усіх вразив, у мене викликав лише питання "Навіщо?". Невже не можна було обмежитися звичайним покаранням? Для чого все це? Якщо з самого початку планувалося залучити Ярека як провідного ксенолога, то навіщо увесь той фарс, що був розіграний? Якщо перевірити його професійність, то він в��руге не помітив у себе під ногами розумну цивілізацію, до того ж він сам зізнався, що без своїх колег він мало що вміє. Власне, "несподівана кінцівка" задає більше питань, ніж надає відповідей.
Ярек втрачає розум (у метафоричному сенсі, в медичному з ним усе більш-менш) в порядку в прагненні допомогти бідолашним створінням, що не помічає справжній розум у себе під носом чи то, буквально кажучи, під ногами, що знову грає не на його користь як професіонала.
Фінальний поворот, який усіх вразив, у мене викликав лише питання "Навіщо?". Невже не можна було обмежитися звичайним покаранням? Для чого все це? Якщо з самого початку планувалося залучити Ярека як провідного ксенолога, то навіщо увесь той фарс, що був розіграний? Якщо перевірити його професійність, то він в��руге не помітив у себе під ногами розумну цивілізацію, до того ж він сам зізнався, що без своїх колег він мало що вміє. Власне, "несподівана кінцівка" задає більше питань, ніж надає відповідей.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 23, 2024
4,5/5. Entre Sagrada, El mundo de Yarek y Consecuencias naturales, Elia Barceló dio un verdadero puñetazo en la mesa del fantástico español a principios de los 90 (incluido 1989). ¡Vaya tres ases! Aunque tampoco fue le únique, vamos, que fueron años moviditos.
El xenólogo Yarek me ha recordado el punto de vista que tanto le gustaba marcar a Le Guin: el antropólogo que hace una estancia en un planeta, estudia las sociedades locales a fondo y acaba irresistiblemente atrapado por ellas. En este caso, no hay una sociedad tal cual, claro, pero el paralelismo está ahí. O quizá sea yo, que cometo el pecado de comparar la Gran Dama del Fantástico Anglosajón con nuestra alicantina favorita. Dos pitufinas rodeadas de papás pitufos.
Por lo que respecta a la conclusión, me olía por dónde iban los tiros, pero debo decir que no he acertado del todo. Y me alegro.
El xenólogo Yarek me ha recordado el punto de vista que tanto le gustaba marcar a Le Guin: el antropólogo que hace una estancia en un planeta, estudia las sociedades locales a fondo y acaba irresistiblemente atrapado por ellas. En este caso, no hay una sociedad tal cual, claro, pero el paralelismo está ahí. O quizá sea yo, que cometo el pecado de comparar la Gran Dama del Fantástico Anglosajón con nuestra alicantina favorita. Dos pitufinas rodeadas de papás pitufos.
Por lo que respecta a la conclusión, me olía por dónde iban los tiros, pero debo decir que no he acertado del todo. Y me alegro.
March 25, 2023
"El Mundo de Yarek", de Elia Barceló, es una novela corta de marcado peso existencialista revestida de una envoltura de ciencia ficción. Trata sobre la soledad no deseada, sobre los fantasmas que nos acechan para recordarnos los errores que cometimos, las oportunidades que perdimos y los asuntos que quedaron sin resolver. Una historia de desesperación y nuevos comienzos. A través de sus páginas recordamos que el ser humano es esa especie capaz de hacerse con una pala, cavar y hallar vida en el más yermo de los desiertos. Y si no la encontrara, la crearía. Una lectura breve, amena, y que invita a la reflexión en una atractiva edición que cuenta con algunas ilustraciones a color.
Displaying 1 - 30 of 55 reviews