What do you think?
Rate this book
Мої вимушені канікули
Коли настають канікули, школярі відпочивають або подорожують. Та цього разу канікули у Віри не звичайні, а вимушені: спричинені війною.
Разом із батьками й меншим братиком дівчинка переїжджає у підвал своєї багатоповерхівки, ховаючись від обстрілів. Сім’я намагається пристосуватися до нової реальності. Топити сніг, коли зникає вода. Зігріватися співом, коли зникає тепло. Вірити у безпеку рідних, коли зникає звязок.
Здається, звичний світ руйнується і відбудувати його можна лише в уяві чи компютерній грі. Шукаючи в собі світло, до якого не долітають ракети. Підтримуючи тих, хто поряд.
У книзі Катерини Єгорушкіної ви знайдете не тільки щемку історію Віри, а й поради й заспокійливі практики від психологині Світлани Ройз.
Разом із батьками й меншим братиком дівчинка переїжджає у підвал своєї багатоповерхівки, ховаючись від обстрілів. Сім’я намагається пристосуватися до нової реальності. Топити сніг, коли зникає вода. Зігріватися співом, коли зникає тепло. Вірити у безпеку рідних, коли зникає звязок.
Здається, звичний світ руйнується і відбудувати його можна лише в уяві чи компютерній грі. Шукаючи в собі світло, до якого не долітають ракети. Підтримуючи тих, хто поряд.
У книзі Катерини Єгорушкіної ви знайдете не тільки щемку історію Віри, а й поради й заспокійливі практики від психологині Світлани Ройз.
48 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
12 people want to read
About the author
Катерина Єгорушкіна
13 books2 followersКатерина Єгорушкіна — українська письменниця, літературознавиця, лекторка. Спікерка TEDх, членкиня Українського ПЕН і Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації. Лекторка Litosvita. Здобула ступінь магістра з літературознавства й закінчила навчання в аспірантурі на кафедрі психології, педагогіки та конфліктології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Авторка низки наукових статей і понад двадцяти художніх книжок, права на які продано в десять країн (США, Велика Британія, Данія, Швеція, Польща та інші). Здобула кілька національних та міжнародних премій, з-поміж яких – Срібна зірка Премії Пітера Пена (Швеція, 2024). Книжки неодноразово входили до національних топів: «Книжка року – 2020», «Дитяча Книга року ВВС – 2022», «Дитяча Книга року ВВС – 2023», а також до списку найкращих українських книжок за версією ПЕН у 2022 і 2023 роках.
Після початку повномасштабного вторгнення Катерина стала збирати свідчення, писати й публікувати свої художні репортажі та есеї в українських та міжнародних ЗМІ: Asymptote Journal, JADU, Nowa Europa Wschodnia, Ukraїner, Суспільне та інших. Свідчення дітей війни, зібрані письменницею, втілилися у візуальний проєкт і стали частиною експозиції в "Українському домі". Також письменниця здійснює волонтерські поїздки з метою підтримати дітей на прифронтових територіях, проводить заняття з елементами арттерапії для сиріт війни і дітей-переселенців.
Авторка низки наукових статей і понад двадцяти художніх книжок, права на які продано в десять країн (США, Велика Британія, Данія, Швеція, Польща та інші). Здобула кілька національних та міжнародних премій, з-поміж яких – Срібна зірка Премії Пітера Пена (Швеція, 2024). Книжки неодноразово входили до національних топів: «Книжка року – 2020», «Дитяча Книга року ВВС – 2022», «Дитяча Книга року ВВС – 2023», а також до списку найкращих українських книжок за версією ПЕН у 2022 і 2023 роках.
Після початку повномасштабного вторгнення Катерина стала збирати свідчення, писати й публікувати свої художні репортажі та есеї в українських та міжнародних ЗМІ: Asymptote Journal, JADU, Nowa Europa Wschodnia, Ukraїner, Суспільне та інших. Свідчення дітей війни, зібрані письменницею, втілилися у візуальний проєкт і стали частиною експозиції в "Українському домі". Також письменниця здійснює волонтерські поїздки з метою підтримати дітей на прифронтових територіях, проводить заняття з елементами арттерапії для сиріт війни і дітей-переселенців.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
December 17, 2022
One of the most beautiful books I have read! (And the most appropriate one to read during the massive blackout, feeling miserable and lonely.)
It’s a “visual diary” of a young girl telling us how she and her family experienced this war. There is nothing especially striking in this experience, no horrors or unimaginable losses that, unfortunately, so many people have seen. Moreover, the book (and this girl’s point of view) is full of love, tenderness, and internal power. And yet this story is also heartbreaking, especially when you see the last page of the book and realize that this “happy ending” is just the beginning of some new life for this kid and her family (they have been evacuated to Lviv), while the war is still going on, and we all have no idea what is waiting for these people and for us tomorrow.
The book is extremely beautiful, and I am very happy to have it on my bookshelves now. I recommend buying it as a gift (to yourself and to your friends and relatives). Even if your experience of the war is very different, you will be grateful to see this bright and warm perspective. And you will probably find your own angel beside you.
I’ll show some pages of the book, but I just loved everything in it. I also feel obliged to indicate the name of the illustrator: Софія Авдєєва. The colors, the details, the symbolism — everything is perfect is her interpretation of this simple story.
It’s a “visual diary” of a young girl telling us how she and her family experienced this war. There is nothing especially striking in this experience, no horrors or unimaginable losses that, unfortunately, so many people have seen. Moreover, the book (and this girl’s point of view) is full of love, tenderness, and internal power. And yet this story is also heartbreaking, especially when you see the last page of the book and realize that this “happy ending” is just the beginning of some new life for this kid and her family (they have been evacuated to Lviv), while the war is still going on, and we all have no idea what is waiting for these people and for us tomorrow.
The book is extremely beautiful, and I am very happy to have it on my bookshelves now. I recommend buying it as a gift (to yourself and to your friends and relatives). Even if your experience of the war is very different, you will be grateful to see this bright and warm perspective. And you will probably find your own angel beside you.
I’ll show some pages of the book, but I just loved everything in it. I also feel obliged to indicate the name of the illustrator: Софія Авдєєва. The colors, the details, the symbolism — everything is perfect is her interpretation of this simple story.
Read
January 31, 2024Наскільки красиво намальовано. Впізнаєш купу візуальних маркерів і заглиблюєшся в історію. Так, тут речі, які ви могли бачити у свого сусіда, значки, які помічали на наплічнику випадкової попутниці. Та і сама історія хороша-хороша, попри те, що це щоденник дівчинки, яка проживає повномасштабне вторгнення. Хочеться продовження і щоб у всіх з підвалу тієї багатоповерхівки все було добре, але поки треба читати поради Світлани Ройз, про те, як допомогти дитині подолати стрес.
December 30, 2022
Дуже шкода всю родину. Вони ще з 13-го поверху бігали в підвал. А ми бігаємо з 12-го.
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 1, 2024
Дуже красива книжка, оформлена як візуальний щоденник школярки Віри у перші тижні повномасштабного вторгнення. Текст щоденникових записів - це насправді теж щось не менш прекрасне, ніж візуальна складова, оскільки це чи то верлібри, чи то поетична проза, де форма додає більшої щільності сенсів, ніж у звичайному прозовому висловлюванні.
Я не знаю, як там справжня цільова аудиторія, а я, дорослий дослідник, ревіла ось від цього:
"Після війни треба уважно гуляти в лісі.
Навіть у нашому улюбленому,
де ми з друзями збиралися на пікніки.
Грали в м'яча. Пекли картоплю і смажили маршмелоу.
Напевно, тепер у лісі квітнуть первоцвіти.
Сподіваюся, їм безпечно."
Книга потратила в короткий список Книги року BBC за 2022 рік в номінації "Дитяча книга року". (Але там все таке прекрасне, що я просто не уявляю, як члени журі вибирали з кількох одного остаточного переможця.)
Я не знаю, як там справжня цільова аудиторія, а я, дорослий дослідник, ревіла ось від цього:
"Після війни треба уважно гуляти в лісі.
Навіть у нашому улюбленому,
де ми з друзями збиралися на пікніки.
Грали в м'яча. Пекли картоплю і смажили маршмелоу.
Напевно, тепер у лісі квітнуть первоцвіти.
Сподіваюся, їм безпечно."
Книга потратила в короткий список Книги року BBC за 2022 рік в номінації "Дитяча книга року". (Але там все таке прекрасне, що я просто не уявляю, як члени журі вибирали з кількох одного остаточного переможця.)
January 4, 2023
Це щоденник дівчинки Віри, життя якої змінилося після 24 лютого. Її тато стає волонтером: "Таємний захисник у звичайній синій куртці. Працює під прикриттям". А вона разом з друзями тепер зустрічається не у школі, а у грі "Майнкрафт": "Будемо відбудовувати наші міста: Щастя, Бучу, Ірпінь, Гостомель. Майдан Свободи у Харкові. Найбільший у світі літак "Мрія". У грі легше вірити, легше мріяти".
August 25, 2023
Мабуть, друга після Казки про світло дитяча книжка про повномасштабне вторгнення, що я читала.
Написана у форматі дитячого щоденника, дуже реалістично і просто. Прекрасно ілюстрована, з великою увагою до деталей і символізмом в кожному елементі малюнку. Містить дієві поради для заспокоєння в різних станах (коли тяжко, страшно, тривожно) від дитячої психологині Світлани Ройз наприкінці.
Мені настільки сподобалася, що хочеться дарувати її всім своїм друзям і знайомим, і малим, і дорослим. Книжка мила, чуйна, дозволяє розпочати діалог про важливе. Вона повна світлом і теплом, незважаючи на скрутні обставини, в яких перебувають герої (і всі ми разом із ними).
Мені б дуже хотілося, щоб її переклали англійською.
Написана у форматі дитячого щоденника, дуже реалістично і просто. Прекрасно ілюстрована, з великою увагою до деталей і символізмом в кожному елементі малюнку. Містить дієві поради для заспокоєння в різних станах (коли тяжко, страшно, тривожно) від дитячої психологині Світлани Ройз наприкінці.
Мені настільки сподобалася, що хочеться дарувати її всім своїм друзям і знайомим, і малим, і дорослим. Книжка мила, чуйна, дозволяє розпочати діалог про важливе. Вона повна світлом і теплом, незважаючи на скрутні обставини, в яких перебувають герої (і всі ми разом із ними).
Мені б дуже хотілося, щоб її переклали англійською.
September 18, 2025
З плюсів:
- нереально круте оформлення;
- цікавий формат - дитячий щоденник війни;
- мова твору - можливо схоже що надто суха, але якщо пошукати в мережі реальні дитячі щоденники війни, то по факту вони там так і пишуть;
Але є один ВЕЛИКИЙ мінус, які автори роблять в ледь не в кожній книзі присвяченій російсько-українській війні(і я не тільки про сучасну війну). Ці кліше просто вибішують:
- головні герої ЗАВЖДИ нереально свідомі українці та патріоти своєї держави. Батько, який ледь не святий допомагає усім нужденним;
- я розумію мету авторки, але місцями мова твору аж занадто патріотична, і відчувається слащаво. Через це історія яка починалася, як драма однієї дитини та її сім'ї перетворюється на політичний памфлет, де дитина показує свою обізнаність в причині війни та розбирається в пропаганді.
- ну і Шевченко... Як же ж писати дитячу книгу про війну і не втулити в неї Шевченка... У авторів що? Це якась традиція? Чи умова від видавництва?
Дана книга гарна і є все: задум, ідея, формат, реалізація. Але заради Бога, спробуйте рівень патріотизму зменшити. Зробіть акцент на реалізмі та трагедії сім'ї. Почитайте "Маріупольский щоденник" 8-ми річного Єгора, чи, прости Господи, щоденник Тетяни Савичевої з блокадного Ленінграду. Там проста мова, прості речення, немає великого патріотизму та любові до своєї держави, а лише сім'я, члени якої гинуть один за одним, а все що може дитина це спостерігати.
- нереально круте оформлення;
- цікавий формат - дитячий щоденник війни;
- мова твору - можливо схоже що надто суха, але якщо пошукати в мережі реальні дитячі щоденники війни, то по факту вони там так і пишуть;
Але є один ВЕЛИКИЙ мінус, які автори роблять в ледь не в кожній книзі присвяченій російсько-українській війні(і я не тільки про сучасну війну). Ці кліше просто вибішують:
- головні герої ЗАВЖДИ нереально свідомі українці та патріоти своєї держави. Батько, який ледь не святий допомагає усім нужденним;
- я розумію мету авторки, але місцями мова твору аж занадто патріотична, і відчувається слащаво. Через це історія яка починалася, як драма однієї дитини та її сім'ї перетворюється на політичний памфлет, де дитина показує свою обізнаність в причині війни та розбирається в пропаганді.
- ну і Шевченко... Як же ж писати дитячу книгу про війну і не втулити в неї Шевченка... У авторів що? Це якась традиція? Чи умова від видавництва?
Дана книга гарна і є все: задум, ідея, формат, реалізація. Але заради Бога, спробуйте рівень патріотизму зменшити. Зробіть акцент на реалізмі та трагедії сім'ї. Почитайте "Маріупольский щоденник" 8-ми річного Єгора, чи, прости Господи, щоденник Тетяни Савичевої з блокадного Ленінграду. Там проста мова, прості речення, немає великого патріотизму та любові до своєї держави, а лише сім'я, члени якої гинуть один за одним, а все що може дитина це спостерігати.
February 25, 2025
Skaitai ir skauda. Tokia karo poetika vaiko lūpom.
'... tėtis pasakė, kad šiandien suplanuota evakuacija. Kad vaikams nepridera augti rūsiuose. Juk mes ne grybai.'
'Ilgiuosi draugų. Jei jie būtų čia, surengtume lobių ieškynes rūsyje. Arba statytume slėptuves iš lego žmonėms, katėms, net jūrų kiaulytėms. O šiandien mes susitinkame Minecrafte. Atstatinėsime Ščastią, Bučą, Irpinę, Hostomelį.'
'... tėtis pasakė, kad šiandien suplanuota evakuacija. Kad vaikams nepridera augti rūsiuose. Juk mes ne grybai.'
'Ilgiuosi draugų. Jei jie būtų čia, surengtume lobių ieškynes rūsyje. Arba statytume slėptuves iš lego žmonėms, katėms, net jūrų kiaulytėms. O šiandien mes susitinkame Minecrafte. Atstatinėsime Ščastią, Bučą, Irpinę, Hostomelį.'
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 22, 2025
Перші дні повномасштабного вторгнення. Таке варто зберігати як документалістику на потім .. для історії
Displaying 1 - 9 of 9 reviews