On Becoming Aware: A pragmatics of experiencing

Advances in Consciousness Research #43

by Nathalie Depraz (Editor), Francisco J. Varela (Editor), Pierre Vermersch (Editor)

This book searches for the sources and means for a disciplined practical approach to exploring human experience. The spirit of this book is pragmatic and relies on a Husserlian phenomenology primarily understood as a method of exploring our experience. The authors do not aim at a neo-Kantian a priori 'new theory' of experience but instead they describe a concrete activity: how we examine what we live through, how we become aware of our own mental life. The range of experiences of which we can become aware is vast: all the normal dimensions of human life (perception, motion, memory, imagination, speech, everyday social interactions), cognitive events that can be precisely defined as tasks in laboratory experiments (e.g., a protocol for visual attention), but also manifestations of mental life more fraught with meaning (dreaming, intense emotions, social tensions, altered states of consciousness). The central assertion in this work is that this immanent ability is habitually ignored or at best practiced unsystematically, that is to say, blindly. Exploring human experience amounts to developing and cultivating this basic ability through specific training. Only a hands-on, non-dogmatic approach can lead to progress, and that is what animates this book. (Series B)

Genres: Philosophy, Buddhism

289 pages, Paperback

First published August 1, 2002

Reviews

[Ihor Kolesnyk]

"Повернення до самих речей!" - це гасло Гусерля, яке ніяк не пов'язане із тими усіма феноменологічними наростами, які і він сам робив, і продовжували створювати його послідовники. Я дуже поважаю саму ідею повернення до досвіду, відновлення ролі інтуїції, розробки нових методів пізнання/самопізнання, які би доповнили вже існуючі евристичні моделі або побудували містки поміж різними традиціями мислення (наприклад із буддизмом). Однак коли читаю цю книгу чи інші феноменологічні праці, то це радше нагромадження термінів, слів, понять, категорій, класифікацій, які віддаляють від практичних завдань. Мене цікавить як працювати евристично і нестандартно зі студентами чи людьми поза межами академії, щоби вони могли збагнути якісь методи самостійно і не змушені були сидіти зі словниками термінів, які замість додати ясності, породжують лише лабіринти.
Ймовірно, ключова причина - це генетика з європейської спекулятивної філософії, яка ніяк не може вистрибнути за межі пустих, повітряних замків. Це гра в бісер для філософів, а мені цього вже не достатньо - просто жонглювати словами на якійсь конференції жонглерів словами, які забувають, що речі можуть дуже швидко прилетіти і часом до них не встигнеш свідомо повернутися.

Чесно кажучи, ця книга спершу була надією (бо тут же Варела!), але навіть розділи порівняння із буддизмом не додали мені віри у феноменологічний проєкт. Треба робити щось власне.