Жила-була й переклала - вдало так загрипувала, що коли всі святкують Новий рік, я сиджу під ковдрою, закинувшись фервексом, і працюю.
Давним-давно у тридев'ятім царстві з'явився ворог і почав завойовувати всі казкові королівства. Спочатку прийшов по Смарагдове місто, але всі тільки стенули плечима - там же самі диваки живуть, і взагалі, це далеко й не наша проблема. І т.д., і т.і. А коли казкові персонажі зрозуміли, що проблема всіхня спільна, й час би об'єднуватися перед лицем загрози, стало вже пізно. Казкові землі опиняються під окупацією, небагатьом щасливцям вдається втекти в банальний немагічний світ, ворогові нецікавий - і так вони й осідають у Нью-Йорку. Щороку на День пам'яті п'ють: мовляв, наступного року - на казкових землях.
Перший том - за жанром детектив: у нью-йоркської казкової громади і так проблем вистачає (недофінансований адміністративний апарат; Прекрасний принц, який переодружувався з купою принцес по черзі, знову в місті й чогось хоче; не дуже людиноподібних персонажів казок ледве-ледве вдається маскувати від цивільного населення), аж тут раптом одна з казок зникає. Її квартира залита кров'ю, на стіні кров'ю ж написано - "Ніяких більше 'довго і щасливо'". За розслідування беруться шериф С.Вовк (Сірко для своїх) і права рука мера Царя Гороха, голова управління громади Б.Сніжка. І завертілося.
(Видає Рідна Мова, нібито у квітні.)
(ліричний відступ: вперше я читала "Казки" більше десяти років тому, на гарвардській літній школі, коли Гарвард видавався мені таким же казковим, як оте, що описане в цих коміксах. Чи ж могла я тоді уявити, що, по-перше, попереду чекає шість років гарвардської аспірантури, а по-друге, що колись я перекладатиму ці комікси? Навіть не знаю, яка з цих перспектив видалася б мені менш фантастично-малоймовірною. Аж он як все вдало склалося в цьому житті.)