Енеїда

by Ivan Kotliarevsky

Поема Вергілія «Енеїда» пов’язана з гомерівським епосом і була створена з орієнтаціями на нього. В перших шести піснях вона сюжетно наслідує «Одіссею», тут розповідається про мандри енея із Трої в Італію, в наступних шести — «Іліаду», тут йдеться про війну й заснування Рима. Проте «Енеїда» є твором з іншою ідейною парадигмою і поетикою. Це вже не народний героїчний епос, а класицистична епопея, в основу якої закладена державно-політична ідеологема — прославлення Римської держави.

Genres: Ukrainian Literature, Classics, Poetry, Fiction, Ukraine, Humor, Adventure

304 pages, Hardcover

First published January 1, 1798

About the author

Poet and playwright; the ‘founder’ of modern Ukrainian literature. After studying at the Poltava Theological Seminary (1780–9), he worked as a tutor at rural gentry estates, where he became acquainted with folk life and the peasant vernacular, and then served in the Russian army (1796–1808). In 1810 he became the trustee of an institution for the education of children of impoverished nobles. In 1812 he organized a Cossack cavalry regiment to fight Napoleon Bonaparte and served in it as a major (see Ukrainian regiments in 1812). He helped stage theatrical productions at the Poltava governor-general's residence and was the artistic director of the Poltava Free Theater (1812–21). From 1827 to 1835 he directed several philanthropic agencies.

Іван Котляревський - український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Творчість Котляревського має основоположне значення в іс­торії становлення нової української літературної мови. В умо­вах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мов­лення народу, започаткували новий етап фор­мування літературної мови.

Reviews

[Маx Nestelieiev]

імовірно, уже третє читання, цього разу - заради лінгвістичних моментів. мова Котляревського - це просто словник цікавинок, ще не зрусифікований, хоча трохи й озахіднослов'янений. інколи зловживає певними словами - так у першій частині у нього всі моторні, не лише Еней. згодом у нього і Турн, і скатертина - нешпетні/прикметні (клята рима - не дає волі Івану Петровичу). безліч суперських порівнянь+цікаві звуконаслідувальні слівця+стає зрозуміло звідки Лукаш натягав стільки назвиськ для повій (я 9 знайшов). шедевр генія.

[Olga]

'Eneida' is the magnum opus of the Ukrainian writer, poet , playwright and the pioneer of the Ukrainian literature Ivan Kotliarevsky. It was first published in 1798. On the surface it is an extremely hilarious parody of Virgil's Aeneid where the Troian heroes led by Aeneas look, sound and think like Zaporozhian Cossacks. They look for a new land after the destruction of Troy / Zaporozhian Host (a military proto state of Cossacks which was disbanded by Catherine the Great and the territory was incorporated into a Russian province).

They have a lot of adventures, face different hardships and fight a war until they reach their destination, their promised land. The author shows with pride the essence of the Ukrainian national character - the Trojans are brave, smart, witty, independent and hardworking (although they spend a lot of time feasting and drinking horilka).

In terms of the language the poem is unique - the characters speak the real language of the common Ukrainian people of the 18th century. The language is incredibly beautiful and rich; there are a lot of idioms, synonyms, poetical comparisons, jargon words which make the text very expressive.
It was a very enjoyable read. Although I did not understand 100% of the text , I am glad I was able to read it in the original and enjoy its beauty.

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

2 Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, —
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
------------------------------------------------------------------------------
Aeneas was a lively fellow,
Lusty as any Cossack blade,
In every kind of mischief mellow,
The staunchest tramp to ply his trade.
But when the Greeks, with all their trouble,
Had burned down Troy and left it rubble,
Taking a knapsack, off he wheels,
Together with some reckless puffins—
Singed lads, who looked like ragamuffins—
And to old Troy he showed his heels.

He built in haste a tew big dories
And launched them on the dark blue sea.
Filled to the brim with Trojan tories,
And sailed off blind and hastily.
But wicked Juno, spiteful hussy,
Came cackling like a pullet fussy:
Dark hatred smouldered in her mind!
For some time now her wish most evil
Had been to send him to the devil
Till not a smell was left behind

[nastya]

This was the first book written in contemporary Ukrainian that was used by humans and not an old crusty church slavonic and contemporary Ukrainian lit started with a banger and in rhyme! You thought Gogol’s Ukrainian stories were fun? Oh, please!

This is a comedic retelling of Virgil’s Aeneid done Ukrainian style: food (so much borsch and salo was eaten), clothes, music, traditions. Aeneas (Enei) and his friends leave the ruins of Troy (Zaporozhian Sich) after it was destroyed by Greeks (Catherine Potemkina) while Juno, Venus and Zeus (aka Saturnovych) keep meddling in their affairs.

We studied it in school, and I’m positive I had to learn parts of it by heart. But I definitely haven’t read the whole work back then and this is a naughty book filled to the brim with horilka and syvuha (moonshine?) and definitely was not written with children in mind.

I loved the humor and the language, I had to google a lot of words!

[Tetyana Mandzyk]

Книга, яка викликає суцільне задоволення. Перечитувала вдруге, захоплююсь вправністю мови, насиченістю образів. Це український шедевр.

[Oleksandr Fediienko]

Детальніше – у другому випуску подкасту "небагатослів".

Троянці на чолі з Енеєм шукають собі нового дому. Тільки тут вони – козаки після зруйнування Запорозької Січі. Вони пливуть до Карфагену, до Сицилії і нарешті до Латії. Будь-яку проблему вирішують бійкою або пиятикою.

[Абрахам Хосебр]

Мандрівництво тунелем цим, зехмелений блуд, тут клубочаться-стеляться тілько одні тумани великі, запопадище було б для неотес ненавчено-диких в которих не було ідей, подразнюється зір цим всім надміром: стіни, розписи, спади різноманітнісних дорогоцінних тканин, катакомби винарень, сотні закоркованих фляг з прихованою істиною та жодного коркотяга...

[Vadim]

Вважаеться, що саме з ціеї книги почалися сучасна українська література та літературна мова. Якщо раніше у якості літературної мови було прийнято використовувати українский варіант старослов'янскої мови, Іван Котляревський вперше вирішив писати мовою народу.

Ця книга -- хороше поєднання місцевого колориту у сенсі мови та реалій з загальнолюдським. Обравши сюжет "Енеїди" Вергілія у якості підґрунтя для свого твора, Котляревський тим самим зробив виклик Вергілію, готовність у певному сенсі обробити тему мандрування троянців краще, чим було до нього.

Що до мене, кращою частиною поеми мені здаеться опис пекла зі всімі грішниками, які були розповсюджени під час написання поеми. Ці сцени зроблені живописно и з хорошим гумором.

[Катерина]

Просто маст рід кожного українця та кожної українки для розуміння, звідки бере початок наша сучасна література та літературна мова.

Котляревський – геній. Майстерно описати проблеми свого часу під таким хитрим «соусом», щоб це було ніби і просто веселощі, але насправді потрібно читати між рядками.

[Kristina Herondale]

That was tough, but I finished it finally.

[Лесик Кинаш]

Kotliarevsky knows how to party

[Roman Zadorozhnii]

Живе хто в світі необачно,
Тому нігде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь

[Ira Kolomiets]

Я її домучила. Думала собі - та що там, віршована форма, 252 сторінки… що тут може бути складного?! Та Всьо блін - я так і не зрозуміла логіки того, які слова виносилися в примітки внизу сторінки, а які в словник. В словнику я прям жила. Хотіла б мати його як окрему книжечку для зручності. А загалом - секс, алкоголь (капець як багато алкоголю!!!!), боги, Олімп, багато вбивств, війн і крові. Не жалію, що не читала в школі.

[Nataliia Rybko (Kucher)]

Неймовірно захоплююча книга про пригоди Енея з колоритним українським гумором та реаліями. Часом важко читається, але воно того варте.

[vhatos]

Чудове гумористичне наслідування "Енеїди" Вергілія. навіть у шкільні роки хотілося читати цей твір.

[Valentyna Merzhyievska]

Несподівано перечитування Енеїди наштовхує на думки про переживання щедрості, а також про далекоглядне планування
https://youtu.be/d6Qd7BXHTxc

[Ilona Leonova]

Люблю міфи, люблю поеми, люблю пародії. Все зійшлося в просто неймовірній класиці! Вивчали у школі, але з великою цікавістю перечитала зараз, і буду ще читати.
Античний сюжет переплітається з українською бурлескною історією. Це веселий і колоритний твір. Раджу всім

[Kateryna Kateryna]

Основа, база, ґрунт. Вражена красою мови. Епічно і гастрономічно

[Kseniia Malysheva]

Не знаю, який це я вже шанс даю "Енеїді", але все ще "нє" 😒

[Anzhela Chala]

Описи українських страв, звичаїв, використання тарабарщини і інших способів міняти мову - і це більше 200 років тому. В Україні. Клас. ⚠️Сексизм сексизмом поганяє, і сам головний герой -Мері Сью. Хотілось щоб його вкінці хоча б вбили, але але😄це ж епос, що я очікувала))

[Sophia]

Цікаво.... звичайно що в мене Українська не найкраща і від цього інколи було важко розуміти, але все одно мені сподобалось. Це просто не мій найулюбленіший жанр (міфологія я маю на увазі).

[Hanna Sydorenko]

Обожнюю, і за ілюстрації ще б окремо 5 зірочок.

[Lilia]

4.5

[Alex Cotterill]

Only looked at section 3 but the book is intriguing. Basically a Ukrainian version of the aeneid based on their concepts of Russian imperialism

[Kuxenjatko]

усе життя читати — не перечитати (і слів усіх не запам'ятати)

[Draugtaur]

Мало какая национальная литература может похвастаться таким лихим стартом, очень круто.

[Oreon]

«Еней був парубок моторний і хоч куди козак, а Юнона, — суча дочка...» — приблизно ці рядки — все, що залишилося в моїй пам'яті після вивчення даного твору у шкільні роки. Пам'ятаю, що тоді не справило воно на мене особливого враження, хоча ні, швидше все ж сказати: не сподобалося і розчарувало — буде точніше. Тепер ось, перейнявшись описом значення твору для української мови, вирішив перечитати знову.., може в юності я чогось недозрозумів і недооцінив?

І так, сюжетно твір достатньо близький до оригінальної поеми Вергілія, хоча сильно скорочений і перелицьований в козацько-етно антураж. Тут вам і описи українського побуту, кухні, одягу того часу, і згадка відповідних національних особистостей, і географічних назв тощо. Все це може і було б досить цікавим і пізнавальним, може воно так і є в перекладі на іншу сучасну мову, але ж я читаю в оригіналі. А в оригіналі це дуже архаїчний текст із масою незнайомих слів та виразів. Але й це ще півбіди. Справа в тому, що і сюжет для мене виявився сильно зіпсованим описами поголовного та безпробудного пияцтва козаків. Тільки но у чеснóї компанії Енея з'являвся вільний час, як відразу починалася пиятика до безпам'ятного стану. Ця сцена повторювалася багаторазово, і навіть перед боєм. Не знаю, може це і є такий гумор, але героїчного сприйняття «подвигів» у мене вже не виходило.

Іншим додатком «подвигів» воїнства Енея і самого ота́мана, звичайно, було ходіння по бабах, ох не дарма, не дарма Базилевич створював саме такі картинки. Взяти хоча б Дідону - навіщо Еней так з нею (і, треба думати, не тільки з нею) вчинив? Ну так, і у Вергілія Дідона гине і проклинає Енея після того, як він з нею обійшовся, але це означає лише те, що й у Вергілія це б мені теж не стало до вподоби. Головний герой після такого вчинку не додає симпатії, як і після безпробудних п'янок, причому в т.ч. з тією ж Дідоною.

Можливо, я надто серйозно ставлюся до тексту і його слід більше сприймати як карикатурний, гуморний переклад оригіналу, оцінюючи поетичні вишукування та майстерність автора, але якось ставлення у мене вже сформувалося серйозне і тут я вже нічого змінити не можу. Тому оцінка відбиває ступінь мого задоволення від прочитання з надбавкою, напевно, на значення твору. Нічого подібного у майбутньому читати мене не тягне.

[Any Morok]

Це справді цікава історія, яка затягує з перших сторінок. Дивовижно, як Котляревському вдалося створити такий емоційний контраст: в один момент ти щиро смієшся з пригод «моторного парубка» Енея та його козацького драйву, а в інший - по-справжньому співчуваєш героям у їхніх випробуваннях.
​Окреме задоволення - це те, як автор зобразив богів. Вони тут не просто величні фігури, а живі персонажі зі своїми примхами, які плетуть інтриги та грають долями людей, наче в якійсь азартній грі. Це вплетення міфології в реальне життя виглядає неймовірно оригінально та додає сюжету особливої динаміки.

[Anton Beznosykov]

Книга, яку треба періодично перечитувати, щоб пам'ятати з чого почалося наше культурне відродження.
Саме це видання з ілюстраціями Базилевича заслуговує на особливу шану і увагу, бо вони (ілюстрації) не просто є доповненням, а допомагають розкрити характер персонажів і цілого твору.

[Valeriia Arnaud]

Это прикольно, весело и необычно первую треть, а потом тянется просто бесконечно долго.

[Oksanne Rybakoff]

Meaningless..
Maybe we could find a great piece of art here..but I can't enjoy the plot like this one