“Roxelana” is a historical novel by Ukrainian writer Osyp Nazaruk, first published in 1930, yet still considered the best work about Hürrem Sultan, wife of the Ottoman Sultan Suleiman the Magnificent. The book was forbidden in the Ukrainian SSR and returned to the readers only after Ukraine gained independence in 1991. Nazaruk put a lot of effort into creating his book. He read old Polish, German, Latin sources about the Ottoman empire and Roxelana, studied Koran, books on medieval philosophers, old maps of Istanbul, legends and travellers' accounts. He added copious footnotes to explain many of the facts and traditions of that era. Throughout the book the author describes Roxelana through the prism of her Ukrainian nationality, raises the problems of religious intolerance, slave trade in Europe, occupation, oppression using poetic language and deep philosophical undertones. The book has never been translated into English before. A three-seasons TV series "Roxelana", based on this book, was produced in 1996—2003 by Ukrtelefilm Production Studio. Author's notes and afterword, translator's notes. The section "Notes and Clarifications" contains the author's afterword with additional historical information, sources and explanations about how the book was written. Osyp Nazaruk "I dedicate this work about a great Ukrainian female who sparkled with wit and happiness, decisiveness and compassion, pearls and blood, to the Ukrainian women. Dedicate to ensure that they, even in the most difficult times of their people and theirs, do not lose the cheerfulness of their spirit and were the support of their husbands and sons and the active individuals of their people – primarily through learning some profession and loving it."
"Influences – Ukrainian, Eastern, Byzantine, Western, Renaissance, and others – are woven into the colourful carpet of the background upon which, like bright comet flew Roxelana, the Ukrainian Odysseus in the women's dress."
"I feel the obligation to express my sincere gratitude for the shipping of the scholarly books from the libraries of Shevchenko Scientific Society, the university and Ossolineum libraries in Lviv... to two people who are now on the Bolshevik territory and who, if I revealed their names, could be in a lot of trouble, even for former "relationship with the counter-revolutionaries." "The next day Nastunya also couldn't eat any of the Tatar delicacies. She only drank water and was so weakened that she could no longer walk. But she was afraid that Tatar would think that she was just pretending so used the remains of her strength to stay up on her feet. She fell in the evening – on the plains of Pantalyha. As if conspired with her, almost at the same time several other women fell on the road." "Her pink young body discretely clothed and beautiful as spring soil that bears fragrant flowers shone through thin and white as snow muslin." “I will! So, third, I think that you can only give yourself to a man when you love him...”The young sultan knew that in all his vast country there was not a single house, not one Muslim family, from which the best girl would not fall to his feet, if he had only showed willingness to take her to his harem. He was very surprised that here, one of his maids – bah, a slave! – could have such thoughts... "What a miracle is this?" he thought." "Long afterwards black Hassan troubled she dreamed how he counted gold coins at the bottom of the sea, on the shallow sand among red coral..." "And many of them fell dead among the wilderness, and they never saw their houses again." "and you instead of doing great things... stole one soul... and are hiding with your plunder... my daughter ... my daughter!..”
“Outcome is uncertain in every fight... So in any position don't lose hope that you win.” ― Osyp Nazaruk, Roxelana
Книга про українську дівчину, яка стала величною постаттю Османської імперії. Тільки завдяки своєму розуму, силі волі та жіночому шарму Роксоляна стала не тільки гідною жінкою султана, але й впливовою особистістю. На жаль, влада «поглотила» її, що стало причиною гріха. Все у світі має наслідки. За гріхи Роксолани розплачувалися її ж потомки. Ще на один важливий меседж хотіла звернути увагу, це на роздуми автора, про хаос на українській землі того часу. Причиною розбрату вважає - ненависть один до одного та чвари. Автор каже, що тільки в єдності сила народу, а її, на жаль немає. Тому, наш край і роздирають вороги на частини. Особистість Роксоляни вплинула на світову літературу та культуру. А для українців вона стала символом нескореності, вільної духом людини.
Не думайте, що я фанатка турецького серіалу «Величне століття. Роксолана», хоча і дивилася його. Сама постать Роксолани, дівчини з України, яка вибилася з рабства і стала могутньої султаншею Османської імперії для мене неоднозначна. Але вже багато років після її смерті ця постать залишається цікавою для всіх дослідників. Ким вона була? Доброю дівчиною, яку обставини змусили стати жорстокою задля безпеки своєї і своїх дітей, жорстокою правителькою чи можливо навіть злою чарівницею, що заворожила султана Сулеймана і мала на нього великий вплив? Точної відповіді на це питання немає. У турків вона показане більше з негативної сторони. Наприклад, у Павла Загребельного Роксолана постає зовсім з іншого боку. Вона добра мати, правителька. Все ж таки, книга Загребельного мені дуже сподобалася. Тому коли в руки потрапила книга Осипа Назарука, я не могла не прочитати її. Чесно, мені не сподобалося. Перші сторінок 200 були схожі більше на казку із серії «1000 і 1 ніч», далі все якось нуднувато, скупо і сухо. Мало фактів самої біографії, все якась туга за православ’ям, від якого змушена була відректися і прийняти іншу релігію. Можливо це пов’язане з тим, що все ж таки книга написала була ще у 1926 році, коли у письменника не було такого доступу до інформації і джерел для написання цієї книги, як зараз.
«Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця» - як написано в першому виданні 1930 року, історична повість з XVI віку. Зараз би сказали - роман, або белетризована біографія. Дуже добрий твір, хоч і з деякою державницькою і християнською тенденційністю (тому й 4). Однак, це лише кілька разів різонуло (типу, кожен нарід сам заслужив бути завойованим через "ворохобню" щодо своєї влади). Автор добре розібрався в темі, і це може бути таким собі знайомством з османською Туреччиною для зацікавлених, зокрема для юнацтва. Напевне це була б ідеальна читацька авдиторія. Особливо цінні два останні розділи: XVII. Джігад (тобто - джихад) і XVIІI. Гаддж Роксоляни. Якщо не вводити твір в програму старших класів, то принаймні думки з XVII розділу про владу дають багато для розуміння. Окремо відзначу мову - вона і "галицька", і українська водночас (на рівні Франка, Маковея, Лепкого). Але без переборів. Видно, що під час Української Революції Осип Назарук перебував на Великій Україні (як він називав), і це добре вплинуло на його мову. Спонукує ще щось почитати про османський світ. Отже, варто.
Не сподобалася динаміка твору - тягучий початок, потім 50 сторінок релігійні сумніви, потім 50 сторінок про путь матері Роксолани до доньки, потім наприкінці всі головні події життя султани просто перелічені сухим списком. Сама султана як жінка, роль кохання в її житті, її діти - все просто побіжно перелічено. Таке враження, що автор наприкінці сам вже занудився і втомився від своєї праці і вирішив швиденько її закінчити.
Сподобалось, як автор підійшов до написання даної повісті з наукової та публіцистичної точки зору, даючи посилання на використані джерела та зноски щодо термінології. Хоч і стиль письма дещо архаїчний, важко не відмітити його поетичність та образність, що, власне, дещо ламає сюжетну канву, але особливого негативного впливу за повість це не спричиняє
Довго я шукав такого еталону української мови, щоб відчути насолоду від високомовного стилю. Насправді я не знав, чи він є. Можливо й не було, а можливо просто не зберігся. Я збирався шукати його в перекладах історичних романів, але до рук вчасно потрапила ця історична повість. Стиль автора дуже вишуканий і доволі складний для сприйняття на початку. Незвичні мовні звороти, багато незвичайних, незнайомих слів, чи то історичний, чи то західний стиль автора, але все це дає ту саму насолоду, до якої я так прагнув. Тепер ця книга стоїть попри моїй улюбленій книжці.
Since I was a little kid - I always loved the story of Roksolana. This is a good book. Sadly it doesn't have many details and some facts are off, that's why I gave it two stars. I would recommend it to someone who just wants to read short version of Roksolana's story.