— Ні, - заперечив він. — Ти моя… - Його голос обірвався, ніби він не знав, як закінчити це речення. Чесно кажучи, я теж не знала. Фальшива наречена? Дівчина? Тимчасова сусідка по кімнаті з привілеями? Він чмокнув мене в кінчик носа. — Ти моя дівчинка. І це означає, що я захищаю тебе набагато більше, ніж решту крікерів.
Далі буде моя думка про цю книгу. Вона мені не дуже сподобалася (бували й гірші, бували й кращі).
Прохання: не читати, якщо вам сподобалася 🫶🏽😅
По-перше, якась трохи дивна причина для фальшивого шлюбу. Ні заради спадщини від якоїсь чокнутої бабусі, ні заради того, щоб відбитися від божевільної колишньої, яка хоче розтрощити усе твоє життя (уж, скільки вже фальшивих шлюбів ми прочитали). Всього лише якась фанатка, яку можна було б разок послати.. Або спокійно пояснити, що так і так, не доля нам бути разом і запіканки твої лайно повне 🤷🏽♀️
як варіант: подарувати їй курс майстер-класів Лізи Глінської 🫶🏽
І ми самі бачимо, що це б спрацювало: Можливо, Бренді Джин зовсім не була маніячкою. Може, вона була просто... милою. Її власна недолуга, але цілком щира версія милоти.
Головна героїня, яка переїжджає в черговий раз, але отримує проблеми з житлом (бо поруч наркоділери, яких ти звісно ж не помічаєш, бо приходиш додому тільки спати (яка має бути довіра до поліцейських, щоб жити настільки спокійно і не тривожно?)) і головний герой, який готовий віддати кімнату в своєму будинку (і своє серце і блаблабла) в обмін на фальшивий шлюб 👰🏽💒
З'їжджаються і одразу (одразу!) всі дізнаються про те, що вони разом. Тепер вони мають грати роль хлопця і дівчини, але перед цим було б непогано дізнатися хоча б щось одне про одного. Вони і дізналися, бо частенько виходили разом перекусити у місто ☺️ але нам цього, на жаль, не показали, напевно, розраховуючи, що ми самі усе продумаємо, а вони краще вставлять якісь сцени з байком чи гарбузом в блискітках, а розкриття героїв - ну думайте.. розвивайте фантазію ...для чого ще там книжки потрібні 😅
По-друге, у героїні погани стосунки з батьками (чи швидше у них з донькою). Вони не поважають її рішень, глузують з вже прийнятих (хоч наче й по-доброму, ну чого ти, це просто жарти 🤷🏽♀️). А дівчинці, нагадую, вже майже тридцять. До того ж, коли вони поїхали знайомитися з батьками, нікого абсолютно не смутило те, що їх донька була засмучена? Навіть Кел відвів її у сторінку, бо побачив "дискомфорт", спричинений попередньою ніччю. І нікого не смутило, що він попросив руки й серця за кілька тижнів знайомства?
І я не зрозуміла, звідки взялося це палке кохання. На третю зустріч (перша - коли він майже непритомний, друга - 5 хвилин) вони вже погодилися жити разом, при чому бачилися (ніби?) мало через роботу. Проходить кілька глав і попри це все вони вже love together.
І було багато моментів, які бісили протягом книги:
– Те, як Кел постійно вважає, що це його місто. Ноуп, ти не Бог, ти не президент, ти не мер 🥱 В кінці кінців не останній поліцейський цього міста;
– містечко, яке підслуховує усі розмови, розкидає плітки (ще й не завжди правдиві, як, наприклад, при переїзді Лейли до Кела) і не поважає їх особисті кордони; ААААААААА у мене шалені флешбеки до «The problem with dating»
– постійні димінутиви. Як казала моя вчителька географії у школі, якщо ти хочеш усі слова перетворювати на зменшено-пестливі, звернися до невролога, можливо ти відстаєш у розвитку 🙈
І окремих моментів типу того, як Лейла, яка вирішила, що краще піти перевдягнути сукню, ніж попросити застібнути попередню у свого майже-бойфренда, який стоїть за спиною.
і тд, і тп, просто не хочу, щоб відгук вийшов задов��им 😅
Ну і нелогічність просто усіііх дій. Для галочки напротив поставленої мети достатньо обманути одну людину, чи не так? Не треба переконувати в палкому коханні між вами кожну людину. Якщо такі близькі стосунки з бабусею, чи став б ти брехати? Чи не сказав би їй правду і чи якби вона справді хотіла тобі усього найкращого, чи не промовчала б вона? (в кінці ми бачимо, що так)
Насправді бабуня тут - мій улюблений персонаж. Смішний, активний, ініціативний. Виховала онука і взяла все в свої руки наприкінці. 👏🏽
Бабуся сиділа на лікарняному ліжку і дивилася по телевізору футбольний матч. — Ну, нарешті ти, бляха, з'явився, - пробурчала вона. — Я вже збиралася викреслити тебе зі свого заповіту і віддати все Лейлі. Усе включає в себе її колекцію чайників, садовий сарай, повний квіткових цибулин, і дідусеве авто, яке вже давно треба було відправити на пенсію.
— Бабуню? - гукнула я, рвучко відчинивши двері і поспішаючи в будинок. Я була тут лише раз - на вечері, на якій вона наполягла після освідчення.
— Я тут! - покликала вона з кухні.
Бабуня лежала на підлозі, притулившись до шаф. Вона встигла відкрити холодильник і їла холодну курку з випічкою з контейнера.
Бабусині очі впали на руку Лейли.
— Вона тобі дуже личить. Я хвилювалася, що в родині Флетчерів ніколи не з'явиться інша жінка, гідна цієї обручки. - Вона розпушила свою коротку хмаринку сріблястого волосся. — Не кожна може бути такою ж офігенною, як я.
І зараз буде, можливо, доойбка з ніхуя, але.. використання службових машини в особистих цілях? (Пунктом 6.4 Розділу 6 Правил використання службового автомобіля (Україна), визначено, що Робочі автомобілі використовуються працівниками винятково для виконання службових обов`язків, у тому числі для відряджень або здійснення іншої діяльності в інтересах Компанії.
Я не впевнена, яким чином це працює в Америці, але він буквально сам вказав на початку книги, що їздить на цій машині ТІЛЬКИ через проблеми з ногою, а потім починає їздити на ній всюди, навіть в клуб, щоб забрати наречену та її подружок 🤝🏼 не дуже красиво виходить)
Офіцере, ви не можете проїхати повз своєї дівчини, не виписавши їй штаф, а собі?))
АЛЕ
давайте про хороше
Я на перших главах дуже тішилася чимось новим і оригінальним. Медсестра на вертольоті й пожежник, що може бути крутіше? Сподобалося, що хоч і потрохи, але описувалися їхня робота.
Він не хотів псувати стосунки з містом і його людьми, тому не міг відшити Бренді Джин, але коли ситуація стосувалася не його особистого комфорту, а комфорту Лейли, ти не посоромився "зіпсувати" стосунки з Таннером.
Мені сподобалася (дуже!) сцена, як Флетчер зупинив Лейлу за порушення ПДР. Це було і смішно, і гаряче, і сумно.
Чоловік, який тримав місто на своїх плечах, потребував м'якого місця, щоб зупинитися, сховатися і відпочити.
В кінці нарешті розкриваються деякі моменти його поведінки 💔 І тепер зрозуміло, чому він відштовхував ідею справжніх стосунків або чому так захищає своє місто (це все ще не означає, що місто тільки його 🤗) тому що це його притулок, його сховище, яке підтримали його в найважчий момент, коли він лишився без підтримки найважливіших людей.
— Ти заарештуєш мене за публічну непристойність?
Я засміявся, просунув великі пальці в пояс джинсів і спустив їх донизу.
— Я думаю про тебе непристойності щоразу, коли з'являюся на людях.
36-37 главу я вже прогортала 🙁🙁
Вставити стільки інтимних моментів у кінці замість того, щоб розкрити його травму? Додати щось про матір з батьком? Тобто він (батько) приїхав, вони дві хвилини покричали одне на одного, навіть не прояснилося навіщо бабуня покликала його до лікарні й все 🫱🏽🙂↕️
Загалом я не знаю як оцінити цю книгу, бо я не побачила нічого хорошого, але у мене виникло бажання прочитати другу книгу, АЛЕ ЩЕ БІЛЬШЕ ТРЕТЮ!!
Подивимося, що з цього вийде 🤗
2.4/5