Вибране

by Василь Стус

«Долі не обирають... Її приймають — яка вона вже не є».
Поезії, що увійшли до цієї збірки, — найкращі зразки лірики Василя Стуса. У цих рядках громадянські мотиви та біль митця за долю України переплітаються з тонким мереживом любовної лірики і філософськими роздумами про життя й призначення людини. Вірші сповнені надії та сили волі, міцнішої за крицю.

Kindle Edition

Published February 1, 2019

Reviews

[V S · Rating 4 out of 5]

"Зимові дерева" — відверто слабка збірка, вірші розмаїті, з розпорошеними сенсами. Рядки, наче пісок, що висипається з долоні.

"Веселий цвинтар" — так само какофонія рядків, але вже більш впорядкована, з цвинтарною тематикою. Деякі гостро соціальні.

"Палімпсести" — найбільш широко представлена збірка, просякнена духом боротьби, долі, смерті. Проте вірші в ній неоформлені і нечіткі, наче клапті імли, за винятком деяких, що різко виринають, наче стіни непохитного муру.

Намарне. Бога не гніви —
хай б'є пропасниця тобою,
допоки вижде час двобою
той вершник, що без голови.

Незважаючи на нерозкристість більшості віршей, деякі вібрують в повітрі росходячись сиротами:

Що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерть із рідним краєм поріднюсь.

Неоціненною є "Критика і публіцистика", де закарбовано жахи огидного людоненависницького радянського режиму і велич постаті Василя Стуса

За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину.