Мені трішки менш сподобався цей том, але завершення однаково дуже епічно й водночас трагічне. Якось цей том мене найбільше засмутив із усіх. Історія справді стає все більш драматичною. У цьому є своя логіка: чим більше вимальовуються і прописуються персонажі, тим більше їхні взаємини стають близькими до життя. Тому жоден персонаж не залишає серію без травми, а дехто змінюється на все життя. Від цього ще більш цікаво буде читати наступну фазу про бюро й сольну серію про Ейба. Усе ж, Міньйола та Аркуді далекі від життєвого реалізму, тому тут досі присутні лавкрафтівські монстри, містика й езотерика, а також незмінні художник і колорист. Правда, присутні востаннє.
Як і я передбачав у попередньому огляді, потрібно все ж розібратись із видінням Ліз Шерман. Воно все більше нагадує апокаліпсис, який наче невідворотний. Але ми вже мали купу проблем із жабами в Небрасці, як же тоді впоратись зі світомим катаклізмом? Проблема посилюється ще й тим, що до жаб приєднуються союзники, які виринали ще в першому томі, у Гімалаях. Здається, вони керуються різними цілями, але якщо з'являється потужний лідер, то суперечливі шляхи сходяться воєдино. Цікаво, що лідер тим і тих вже нам знайомий, тому мені було несподівано цікаво знову його зустріти.
Загалом, наприкінці історії багато вибухів, монстрів і видінь. Дуже цікаво спостерігати як Ґай Девіс малює батальні сцени й великі машини/механізми/створіння, а також масштабні знищення міст і цілих країн. Відтак, маємо декілька просто вражаючих розворотів, які так добре контрастують із більш локальними сценами. Загалом, усі нитки стягуються у єдину і, що найважливіше, цілісну картину, яку Міньйола вже давно мав на увазі. Дивуєшся тому, наскільки цілісно й комплексно він бачить усю історію, зберігаючи її тяглість і причетність до Гелбоя, окремих лінійок та відгалужень. Це справді винятковий, цікавий і потенційно глибоквий світ, сповнений таємниць і людських драм. Мені самому дивно, що я так полюбов героїв, кожного і кожну по-своєму, які спочатку - ще від часів Гелбоя - не несли аж настільки потужного емоційного відголоску. Тепер мені хочеться читати абсолютно все, що пов'язано із міньйоловерсом, а деякі речі ще й перечитувати.