Брайан Трейсі — професійний лектор, консультант, голова Brian Tracy International, мільйонер, провідний фахівець у сфері особистісного розвитку, на прикладі свого життя доводить, що бути успішним можливо, причому в будь-якій сфері. Головне — навчитися правильно планувати свій час та організувати роботу, концентрувати увагу на найголовніших задачах, прагнути досягти найкращих результатів у всіх справах, визначати пріоритети, не лінуватися та взяти за правило доводити все розпочате до кінця.
Чергова повчалка, як роботу робити. Теж класична, легендарна, перша для автора, перша для натовпу епігонів…, як, здається, кожна з них. Втім, я не в темі. Цю нам впарили в магістратурі, сам би не взявся — мене від таких метафор воротить. Всередині вчергове набір банальностей: плануй своє завантаження, аналізуй успіхи і невдачі, став цілі, першим роби найважливіше, вчись у успішних. Америка у західній півкулі, ага. Я регулярно не можу зрозуміти, якою вони бачать свою аудиторію. Бо в мене складається щось дуже обмежене на кшталт комівояжера, продавця використаних авто, серійного лектора про особисту успішність, щось таке. Справи атомарні, не пов'язані між собою. Все невдале можна кинути, впоратися з емоціями і «йти далі». У справ є чітка метрика для співвимірів: наприклад, ціна/вартість угоди. І цю байку про наповнення амфори камінням різної величини ще Сократ розповідав своїм слухачам. А її все ще перевигадують. Повертаєшся в своє життя, і бачиш, що інтереси клієнта протирічать інтересам твого начальника, і вони обоє брешуть (іноді щиро брешуть) про свої інтереси; якість протирічить фінансовій успішності (а це майже завжди); коли треба поточному моменту, усілякі місії, кредо, кодекси компанії йдуть на пси, але під гаслами про командність і спільність нашої справи; найбільш успішні люди часто-густо етично або / та естетично неприйнятні. І тощо, cetera, тощо.
Брайан Трейсі — "Зроби це зараз..." Ну що ж, після Монологу травниці жабка має для мене геть інше значення… але хай буде). Книжку порекомендувала CRM-система колись на роботі. Можливо, саме там її і варто було читати. Бо читається легко, без напрягу. Але — нічого нового. Основна думка: щоб щось зробити — потрібна самодисципліна. Ну, дякую, капітане очевидність. Особисто мені свого часу більше допомогло правило "10 хвилин", ніж оце культове "з’їсти жабу".
Читати чи не читати?
Читати, якщо: – шукаєш легку мотиваційну книжку на один вечір; – любиш прості поради у форматі «все геніальне — очевидне»; – хочеш знову почати з понеділка, але вже сьогодні😀.
Не читати, якщо: – чекаєш чогось нового або глибшого; – маєш алергію на корпоративну мотивацію; – тебе вже давно рятує правило 10 хвилин і своя жаба в морозилці😆.
Правило перше: напишіть список завдань на папері. Правило друге: спершу робіть справи, які робити не хочеться. Правило третє: Ви все встигнете і будете супер успішними, але тільки якщо почнете все встигати і ставати супер успішними.
Було ще щось про жаб, яких потрібно їсти, але я жаб їсти не став і, напевно, саме тому так і не зрозумів сенсу цієї брошурки.
Ось ця цитата як доказ непотрібності цієї книги: «Гуморист Ед Форман каже: «Ніколи не розповідайте про свої проблеми іншим. Вісімдесяти відсоткам узагалі начхати на них, а решта 20 % навіть раді, що у вас є проблеми»».
«Стань роботом і перестань зважати на свої почуття», а не «Зроби це зараз»