Молоко з кров’ю

by Liuko Dashvar, Люко Дашвар

Низку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш... Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду...


У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою».

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Ukraine

249 pages, Kindle Edition

First published January 1, 2008

About the author

Українська письменниця, сценаристка, журналістка. Лавреатка літературної премії Коронація слова
Народилася в Херсоні.
Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління)
У журналістиці з 1986 року.
Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна.
З 1991 року — головна редакторка херсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах преси і інформації херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головна редакторка газети «Селянська зоря». Деякий час працювала журналісткою і редакторкою жіночих журналів.

Reviews

[Yulia Otrishko · Rating 2 out of 5]

Полова. Багато подій, і небагато висновків. Про що це? Нащо все це? Окрім якогось фаталізму та віри в концепт долі, ця книга не має що запропонувати. Головний роман незрозумілий: ані хлопець ані дівчина не можуть ні собі ні одне одному пояснити, чого хочуть від оцієї їх пристрасті, і все це в книзі подається як таємнича недомовленість, а направду їм до психотерапевта дорога обом.
В кінці кабан втікає з хліву, хтось через то гине, - ото й уся романтика.
Здавалося б, Дашвар намагається село реалістично подати, а сама йому лише робить дурну славу, що люди там недалекі, хтиві, і через кабана повиздихлі

[Iryna · Rating 5 out of 5]

Надзвичайна книжка. Півночі не могла заснути від прочитаних подій. Автор пронакає в душу і чіпляється за все живе, що там є; те, до чого рідко доторкаєшся в буденному житті. Для мене ця історія, мов урок того, що завжди треба боротися за своє щастя, і неважливо, що думають люди. Бо люди будуть говорити завжди, а час плине так швидко...

[Yuliia Zadnipriana · Rating 3 out of 5]

Це просто якийсь "Грозовий перевал" по-українськи. Тільки в ролі Хіткліфа виступає Маруся, яка зруйнувала життя не однієї людини: Степана, який ніби сліпий все життя не міг забути її; Олексія, який все життя не міг зрозуміти її і Тетяни, яка була жінкою Степана, який не міг забути Марусю. Тетяну шкода більш за все: ця жінка найбільш за все на світі хотіла звичайного жіночого банального щастя: відчувати поруч люблячого чоловіка, зустрічати його борщем-хлібом і мати дитятко, але не судилося. Життя її добряче покидало.
Магічну дію коралів я так і не зрозуміла а головна героїня Маруся просто-таки вибішувала моментами своєю поведінкою. Що їй в житті не вистачало? Як так вийшло, що якесь червоне намисто так засліпило їй життя?
Звичайно ж, Дашвар пише в своєму стилі: відірватися неможливо, вже як почала читати, то хто б там не кликав, докликатися мене цілий день не міг і загальне враження від роману в мене позитивне.

[Moonlight · Rating 4 out of 5]

Sometimes in life people start game, "game of love". Cause of what society and other ppl say, and it really makes us worry what they think about our life choices, of the way that we live. We can't except ourself and start to live the way just to suite someone standards. So we can't marry the one the we love and the one that we love doesn't resist this game, except all the rules. Weather it's cause of that man is super weak and he let woman to rule, cause can't make his own choice and take what he wants, weather he somehow start to enjoy the game that he involved . 
Then marry other ppl, where they spend days with them, having casual talks and living just normal life, but heart is always somewhere else. So by involving other ppl, they forgot that , they will ruin life's of those ppl or those ppl could ruin their. 
They loosing all, just cause their was scared of something, scared of society that could laugh at their relationship or won't understand them. And in the end of loosing all, was it worth it to let be ruled by society where this society kills u at the end.
And just one sentence , another choice could make their life completely different.closing ur soul , love won't come, happiness dying without fresh breath ....some ppl wait for love for all their life, and think that those ppl who felt it ,luckiest ppl in the world and someone ruining all from the beginning. Maybe sometimes ppl should let their feelings to control and not always find logic in every single thing. Who knows , at the end we won't know it , if never try it..

[Ira Osipkova · Rating 5 out of 5]

Перечитала, щоб упевнитися чи це є досі моєю найулюбленішою книгою Люко Дашвар.

Упевнилася - таки є. От тема кохання це моя тема ❤️‍🩹 Шедеврально, нереально, все в стилі авторки. Це мені і подобається 👍🏼

[Tanya · Rating 4 out of 5]

Мені взагалі не сподобалася головна героїня Маруся. До останньої сторінки так і залишилося не з'ясованим питання: заради чого треба було штовхати коханого Степана в обійми іншої, брати з нього обіцянку, що він нікого, крім неї не покохає, а потім усе життя страждати? Навіщо влаштовувати показні любощі з Льошою на очах у Степана? Хоча Маруся ще та хитра лисиця: вдало вклала Льоші у вуха брехню про те, що втрата цноти не завжди залишає кров на простирадлі. Навіть я повірила, що він у неї перший. Бідолашний закинув сумніви подалі, аж поки друг зі студентського життя по п'яні не переконав його в іншому.
Тож, Марусі піддалася Степану, потім вийшла заміж за іншого. Степан продовжував кохати її, однак це не завадило йому зробити своїй законній і не коханій дружині дитину.
Степан і Маруся думають одне про одного, але продовжують жити, як жили. І вся ця драма на 269 сторінок…
Тут і зрада, і жорстоке поводження з жінкою, і згадки про злочини радянської влади проти "ворогів народу", і магія сімейних реліквій.
Лише під кінець мені дійшло, хто така Руслана, про яку йдеться напочатку. Якось звернула увагу саме на неї, а треба було на її батька бізнесмена. Довелося потім гортати сторінки назад, щоб отримати ефект "оце так-так, а й справді, він!"
Книжка не сподобалася так сильно, як "Село не люди" хоча й читалася легко - 2 дні і я її прикінчила! Динаміка присутня, але враження псує незрозуміла поведінка героїв, штучні перешкоди на шляху до кохання, бо ж ці перешкоди Маруся влаштувала сама. І це бісить. Важко назвати цю історію романтичною, бо романтики тут мало. Маруся і Степан рухаються життям, не усвідомлюючи, чого бажають, постійно страждають. І так до старості…

[Marina Polishchuk · Rating 5 out of 5]

Як і зазвичай читати романи Люко Дашвар легко і просто.

Але емоції від сюжету неоднозначні. На жаль, так буває і в житті...
А тепер, по порядку. Маруся - румунка кохає хирлявого рудого Стьопку в поламаних окулярах. Але вийшла заміж за розумного та успішного Льошку, якого зовсім не кохає.
Але навіщо? Щоночі вона відчиняє вікно для Стьопки і чекає на його прихід.

Це просто троє людей з поламаним життям. Ніхто від такого життя не щасливий, тільки зі сторони виглядає начебто все чудово


"—...вночі кожну дівчину своя зірка-любов зігріває.
—Нащо ж любов по ночах ховати? Любов — то ж краса. Гірко глянула.
—Для людей, Стьопо, краса — то кров з молоком. А ми з тобою — молоко з кров'ю. Те саме, а люди очі заплюють. Розумієш?"

[Lina · Rating 5 out of 5]

Цей роман не про важке життя селян, не про важкі часи, безпідставні арешти або буремні дев'яності. Це про почуття. Незбагненні, загадкові і незрозумілі.
Головну героїню Марусю хотілося взяти і добряче встряхнути. Її поступки нераціональні і геть незрозумілі. Два (та насправді більше) зламаних по дурному життя. Все це подається як неземне кохання під соусом легкої містики. Ну, якщо хтось бачить кохання як страждання.
Я в цій історії побачила зламані людські долі, просто по дурному зламані. Все життя прожите наче у ві сні. Та все ж таки від книги важко було відірватись до останньої сторінки. П'ять зірочок не за сюжет, а саме за викликані емоції, а їх було багато.

[Lana Sav · Rating 5 out of 5]

Мені дуже подобається цей автор і чомусь саме ця книга хоч я її читала дуже давно залишається у моїй памʼяті. Я зауважила, що хоч всі книги автора для мене чисто розважальні для того щоб час гарно провести, але коли дочитуєш, то якесь таке відчуття спустошення і подавленості. Я думаю, що цей автор уміє якось так писати, що це дуже має глибокий відбиток на читачу. Хоч ця історія має місце у історичному періоді всерівно автор написав історію так, що вона резинує зі мною, як читачем.

[Iryna · Rating 3 out of 5]

В цій книжці немає позитивних героїв, нікого жаліти, хіба що дітей. Бо ді��и не винні, що дорослі такі дурні. Книжка детально розповідає, що стається з людьми, які одружуються без любові, на які страшні вчинки вони штовхають своїх нелюбих чоловіка/дружину своєю байдужістю. Все, що сталося страшного в книжці, веде своє коріння звідси.

[Khrystyna Nykolaychuk 📚 · Rating 5 out of 5]

Прочитала книгу за 2 дні. Шо тут казати? Чекала цілу книгу де та Руслана має появитись, вже подумала що певно це не з цієї книги і я щось плутаю😂 книга не схожа на інші, і попри всю містику з тими коралями, мені сподобався цей сумний сюжет. На кінець пробило на сльозу 🥲

[Tanya Sushkevich · Rating 4 out of 5]

The novel is about unusual stuffs (love, feelings, relationships) in usual life, about connection of unconnected people, things, events.

[Olya Ivanova · Rating 5 out of 5]

напевно, це моя улюблена книга цього автора. Прочитала на одному подиху, як дівчина пролила не мало сліз. Деколи хочеться саме таких простих і не замислуватих історій про любов

[Yevhen · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалася книга,рекомендую почитати на дозвіллі . Цікава,і читається легко. Є про що подумати після прочитання

[Helen Hei · Rating 5 out of 5]

Весь час у голові було одне питання: «Чому вони себе так поводять?», все ж було просто та логічно, здавалось, не було причин не бути разом, але герої їх знайшли)

Особливої цікавинки додавали магічні моменти 🪄

Читається за одну ніч)

[Oleksandra · Rating 4 out of 5]

Після цієї книжки варто повірити у долю..
Ця книжка відкриває для мене сучасну українську літературу. До неї читала книжки українською тільки по програмі у школі і класику. І мені подобалось. Але за сучасну українську літературу не бралася. Якось не було бажання знайомитися з нашими відчизняними авторами, бо думала, що українська література не така хороша і нічого цікавого не можуть наші написати. Ат от багато чула я про цю книжку хороших відгуків від друзів, тож віришила, що варто було б і мені ознайомитися з цим романом Люко Дашвар.

Хоч я і знайшла для себе якісь моменти та вчинки героїв, які мене дратували, але в цілому мені сподобалась ця історія забороненого та неосяжного кохання дівчини Марусі - першої красуні на селі до нікому не потрібному, не красивому німцу Степану.
І мабудь, то було для них щастя зустрітися і покохати один одного раз і назавжди, але я побачила в цьому і прокляття, яке буле ярмом для обох.
Можна навіть сказати, що якщо б не їхнє кохання, то багатьох подій можна було б уникнути та для них було б краще все таки бути разом.. Попри все, що трапилось із ними для мене зовсім чужими здалися думки Марусі і її я не підтримую, хоч би як там вона гадала буде краще, чи що там собі вигадала про любов.
Цей роман можна назвати сімейною сагою з легко містичним забарвленням та драматичним сюжетом. Дуже сильний сюжет: емоційно, непередбачено і драматично!

[Bernatska Yaroslava · Rating 3 out of 5]

Обʼєктивно, історія написана добре
Цікавий сюжет, історія однаково легко читалась як на початку, так і в кінці. Персонажі обʼємні, близький і зрозумілий побут та певні соціальні проблеми

Але, хоч вбийте, прірва між моїм поколінням та людьми, історії яких були описані в даній книзі, просто бездонна. Напевно моя мама чи навіть бабуся, більше б прониклись даним твором, бо я ловила іспанський сором ледь не на кожній сторінці. Так, часи були не ті, мораль була не та і все в цьому дусі. Але…мене не зачепило

[Maryanne · Rating 5 out of 5]

Wow!

[Olga · Rating 5 out of 5]

Неймовірна книга, напевне одна з найкращих робіт Люко Дашвар. Читається і легко (через стиль опвідання) і важко (через важкий сюжет, труднощі головних героїв) водночас.

[Natasza · Rating 5 out of 5]

Найкраще, нмд, творіння Люко Дашвар. Буря слів, емоцій; прекрасних і страшних. Не змогла відірватись - до останнього речення о 3:30