Брошура "Биківня. Від території смерті до місця пам’яті" розповідає про найбільше на території України поховання жертв сталінських репресій - Биківнянське. Упродовж кількох десятиліть правда про поховання у Биківні та імена жертв сталінських репресій приховувались владою від громадськості, а ліс фактично стояв пусткою. Лише здобуттям Україною незалежності процес дослідження Биківнянської трагедії інтенсифікувався та отримав та отримав оформлення у вигляді відповідної структури - Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили"
...На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил.
Коротка ілюстрована брошура, яку можна безкоштовно завантажити і прочитати на сайті Українського інституту національної пам'яті. Прекрасно підійде тим, хто хоче ознайомитися з темою чи знайти слова, якими можна розповісти про сталінські репресії підліткам. Читаючи історію Биківнянського лісу, розумієш чому стільки людей у нас не довіряють і майже панічно бояться держави, інституцій, начальства, поліції. Нагадало відео Телебачення Торонто про катастрофи, приховані в СРСР, проте тут все ще гірше, бо люди робили злочин проти людяності в НКВС від початку до кінця усвідомлено, згуртовано та систематично. Така брехня не проходить даром. А для тих, хто родичам насправді закатованих і розстріляних людей виписував справки про смерть ув'язнених від раку печені чи побутової травми, повинен бути окремий котел в пеклі.