3/5
Дуже мила історія, але я її читала з думкою, коли вже там кінець.
По перше, мені не сподобалися діалоги, вони були якісь пласкі і неприродні. По друге, не вистачило розкриття головних героїв, особливо Крістіана, якщо про Беллу було достатньо інформації, я розуміла її поведінку, страхи переживання, то Крістіана було мало. Хоча й були розділи від його імені, але вони здавалися такими сухими. Він, як то крім Белли, ні про що не думав, всі думки зводилися до неї і її проблем. А хотілося більше про його сім'ю дізнатися, про дитинство, більше його роздумів, переживань. Також не дуже сподобалося, те, як Крістіан завойовував Беллу, мене така поведінка відлякала б, але дівчина була не проти,тому упустимо це.
Чесно кажучи, мені навіть головні герої не запали в душу, якось не прониклася я до них симпатією. Крістіана зобразили занадто милим і ідеальним, а Белла - просто не моя героїня.
Що сподобалося:
📍Детективна складова, я не очікувала такого повороту сюжету, весь час думала, що все по іншому обернеться, але ні.
Намагаюся згадати, ще щось і не можу😂.
Загалом, книга для мене дуже перехідна, якби я її не прочитала, то нічого не втратила б. Більш ранні роботи авторки мені сподобалися більше. Але хочеться виділити один момент, який зворушив до сліз:
"З підліткового віку я думала, що мій страх зближуватися з людьми був пов'язаний з тим, що я боялася їх втратити. Але я думаю, що, можливо, я більше боялася того, що ніхто не боявся втратити мене."