“Реквієм, лицар-вампір. Том 2. Дракула. Бал вампірів”.
Дуже офігенна робота художника. Ну прямо беремо художника і заставляємо його тижнями вимальовувати кожну сторінку, робити великі розвороти, обводити та фарбувати. Ерудованість сценариста та непогана режиссура сцен. При цьому, все ж, дещо страждає динаміка, але то не так помітно - от якби додали ще різних розводів від рухів, стало б кепсько, при такій-то деталізації.
Про що мова? Німецький солдат попадає в пекло, саме пекло - це уособлення неоготичного декадансу, з вампірами, зомбі, перевертнями та ще фіг знає чим. Себто, у нас тут історія про попаданця, тільки написана талановито. Головний герой вимушений битися з повсталими привидами жертв в Лемурії на фоні жартів про любов самого графа Дракули до насаджування на кіл. Після того нас чекає історія з балом вампірів, і тут вже я спойлити не буду.
Але… Якщо вас лякає намальована жорстокість, а від зображення грудей ви відразу біжете до церкви - ця книжка, мабуть, не для вас. І, звичайно ж, вікові обмеження, як же без них.
Здається, цензури, притаманної першому тому, стало менше - тепер зірочки на шапках не замальовують.