Мінлива хмарність з проясненнями

by Світлана Поваляєва

«Мінлива хмарність з проясненнями» присвячена молодшому синові Світлани, Романові Ратушному. Він брав участь у боях за Київ та в деокупації Київської області, визволяв Тростянець і воював на Сумщині. Загинув у бою під Ізюмом 8 червня 2022 року.

«Я любитиму тебе до скону, рідний, — нехай усі мої вірші належать тобі, нехай люди пам’ятають тебе ще й у такий спосіб — коли відкриватимуть цю книжку», — Світлана Поваляєва.

«Я вірю, виживе,
Але не повернеться,
Не повертаються бо з війни»

Нова книжка поезій Світлани Поваляєвої – складна комбінація етюдів із життя в тилу і на фронті. Війна, кохання, постійне чекання, надія, втрати. Степи й окопи, оманливий затишок дому та свист ракет над головою, захисники і вороги. Свої та чужі. Макабрична історія, яку ми проживаємо щодня. Час, який не обирали. Земля, за яку готові триматися до скону. Втрати, від яких зводить щелепу. «Війна — не звитяга, а просто життя, як є».

Genres: Poetry, War, Ukrainian Literature, Contemporary

192 pages, Hardcover

Published November 1, 2022

About the author

Світла́на Вади́мівна Поваля́єва — українська письменниця, журналістка.

Reviews

[Christine · Rating 4 out of 5]

поетична збірка Світлани Поваляєвої, присвячена молодшому синові, Романові Ратушному. проймає ще на присвяті і передмові. скільки ж у ній любові і туги...

"Я не мовчатиму, допоки я жива –
Якогось дідька ж маю я цей голос –
Коли із мене виросте морва.
А під морвою і пирію колос
Не вродить ні на тісто, ні на хліб,
Ні на паски, ні на млинці, ні на обжинки. Напіврозкладених розпухлих здохлих риб
Я прихищатиму в подолі материнському
І не бажатиму твоїх смурних очей,
І не торкатимуся шовку твого тіла
Ні подумки, ні в маренні ночей.
Я знаю все але не розлюбила
Цей дар – тебе любити – він як сніг
З чиєї смерті проростає зілля.
Ти знову переступиш цей поріг,
I я прийду до тебе на весілля".

💙💛

[Yulia Maleta]

У цій збірці багато емоцій... і прихованих, і на межі. Багато болю, любові, сподівань, надії і ще більше безнадії. Вона дуже відверта, авторка вивертає душу, аж інколи стає не по собі. Моментами ловила себе на думці, що варто бути відважною, щоб ось так до краю оголювати свої почуття.
Деякі вірші дуже припали до душі. В них відчувається вітер зі сходу, відчувається як війна стала постійною супутницею життя. Як болить за кожного солдата і водночас як хочеться жити й любити. Тут також багато такого жіночого досвіду.
Назва збірки влучно передає її настрій. В ній справді більше хмарності, життя у нас зараз таке. Але бувають і прояснення, хоч і здається, що вони із іншого життя..

[Ilonka Sheleshko]

це було чуттєво
і незвично

увесь час здавалось, що нагадує чиюсь поезію
коли з’явилось словосполучення «ліниві і ніжні» зрозуміла кого:)

тому не дивно, що мені все ж дуже сподобалось, Іздрика обожнюю

але ця збірка часто має інші тематики, ніж в Іздрика і є більш емоційною

[Sem · Rating 2 out of 5]

Я, вочевидь, меншина в своїй негативній думці про цю збірку, оскільки на цей час всі інші оцінки тут по 4 зірки. Але не знаю, не розумію, що люди тут побачили - патетичні вірші про кохання, смерть, війну, смерть, багато смерті війни. Теми вічні, так, і особистість Світлани додає шар трагедії, але стиль мені абсолютно не зайшов. Від деяких віршів виникало взагалі питання, чи була якась редактура збірки, чи в неї закинули взагалі все, що авторка написала, а читач вже хай відбирає пристойні твори від усього іншого. Найбільш сумно стало на початку, від віршу "Кацапи". Ну сорі, але навіщо в книжці про смерті близьких та війну - оця чорна фейсбучна поезія про "злиє васяньі воруют кросовкі"? Там немає нічого нового, це просто пересказ того, як російських фашистів обпльовують в соцмережах, для чого це в збірці? У інших творів є причетність до загальної структури, але там те ж питання - що з цього усього винести? Калитко про такі самі історії пише більш гостро, болючіше, оригінальніше.

Така поезія теж потрібна, як мінімум щоб про Ратушного ніхто не забував, щоб світ чув необроблений, надривний голос матері, що переживає найжахливіші втрати. Нажаль для мене, особисто, це плюс хіба що в плані фінансової підтримки видавництва.

[Kseniia Nosulenko · Rating 4 out of 5]

Це було дуже боляче і подекуди прекрасно.

[Vlada · Rating 4 out of 5]

«Я вірю, виживе,
Але не повернеться,
Не повертаються бо з війни».
💔💔💔

Проклята війна, яка забирає цвіт нації. Страшне горе, яке мусять проживати безліч тисяч українців.
Відчай. Відчай. Трохи сонця.
Не всі вірші торкнулись серця, але я не пройшла шлях авторки, не відчула те, що прийшлось пройти Світлані. Мені болить, я можу тільки уявити який це біль, а не відчути до кінця. Хай здохне вся русня!

[Анастасія · Rating 5 out of 5]

Це було дуже боляче, починаючи з присвяти й до останнього рядка 💔

[Teti Chudyk · Rating 5 out of 5]

Сумна поєзія, яка не залишає байдужим.

[Diana · Rating 3 out of 5]

На межі з нестерпним болем

[Tetiana Polianska · Rating 4 out of 5]

💔

[m. · Rating 5 out of 5]

біль, що переростає в крик.

[Олеся Бойко · Rating 3 out of 5]

ця збірка як наждаковий папір — від неї саднить

[宝琳 · Rating 2 out of 5]

Не змогла дочитати. Подужала лише 3/4 збірки. Важливі теми, але мені зовсім не зайшов стиль написання.