What do you think?
Rate this book
Шхуна "Колумб"
Повість «Шхуна “Колумб”», хоч і написана далекого 1940 року, і досі залишається однією з найулюбленіших пригодницьких книжок мільйонів хлопців та дівчат. Герої повісті з маленького рибальського селища викривають шпигуна, котрий має намір завадити науковим дослідженням з видобутку гелію. Юні острів’яни вступають в нерівну боротьбу з ворогом, зазнаючи жорстоких випробувань, що часом межують зі смертю, та жодні перешкоди не можуть встояти перед сміливістю та мужністю цих героїв. Для широкого кола читачів.
First published January 1, 1940
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
January 8, 2019
Морські пригоди, шпигуни, переслідування, справжня дружба - що ще потрібно для гарної підліткової книжки? Так, написана вона ще за часів Радянського Союзу, але, на подив, майже позбавлена якоїсь яскравої пропаганди, ну хіба що закликає бути готовими стати на захист вітчизни, але це до будь-якої країни можна віднести.
Так от, події відбуваються в основному на невеличкому острові Лебединий десь у Чорному морі. Професор Ананьєв знаходить там поклади такого собі торіаніту - мінералу, з якого можна видобувати дешевий гелій і використовувати його насамперед у військовій справі (була певна, що після «Гінденбургу» дирижаблі майже припинили існування, а виявилось, що в деяких арміях на них літали ще довго після Другої світової). І ось за проектом видобування гелію починають полювання деякі ворожі країни, налаштовані дуже і дуже рішуче.
Головним персонажам книжки доведеться ризикувати життям (і не один раз), щоб врятувати професора та його проект. І протистояти їм будуть дуже досвічені та розумні супротивники, не обійдеться і без зради з боку знайомих. До речі, з подивом дізналась, що існує декілька варіантів фіналу історії, і в моїй книжці був більш щасливий.
На жаль, сьогодні мало хто пам'ятає про Миколу Трублаїні, як мені здється, а це, до речі, дуже цікава людина. Він був на Далекому Сході, ходив в експедиціях в Арктику, очолював "Клуб юних дослідників Арктики" у харківському Палаці піонерів, підлітки з якого також ходили в експедиції за полярне коло (!). Він вважається мало не основоположником радянської пригодницької літератури для підлітків і, судячи зі «Шхуни», його книжки таки варті прочитання.
Так от, події відбуваються в основному на невеличкому острові Лебединий десь у Чорному морі. Професор Ананьєв знаходить там поклади такого собі торіаніту - мінералу, з якого можна видобувати дешевий гелій і використовувати його насамперед у військовій справі (була певна, що після «Гінденбургу» дирижаблі майже припинили існування, а виявилось, що в деяких арміях на них літали ще довго після Другої світової). І ось за проектом видобування гелію починають полювання деякі ворожі країни, налаштовані дуже і дуже рішуче.
Головним персонажам книжки доведеться ризикувати життям (і не один раз), щоб врятувати професора та його проект. І протистояти їм будуть дуже досвічені та розумні супротивники, не обійдеться і без зради з боку знайомих. До речі, з подивом дізналась, що існує декілька варіантів фіналу історії, і в моїй книжці був більш щасливий.
На жаль, сьогодні мало хто пам'ятає про Миколу Трублаїні, як мені здється, а це, до речі, дуже цікава людина. Він був на Далекому Сході, ходив в експедиціях в Арктику, очолював "Клуб юних дослідників Арктики" у харківському Палаці піонерів, підлітки з якого також ходили в експедиції за полярне коло (!). Він вважається мало не основоположником радянської пригодницької літератури для підлітків і, судячи зі «Шхуни», його книжки таки варті прочитання.
December 13, 2024
Здається, це була моя перша в житті книжка, прочитана українською. Пам'ятаю, що в дитинстві дуже сподобалося. А зараз можу сказати, що хоч сюжет і мова дійсно гарні, ця савєцька пропаганда псує все... Шкода, що автор настільки захоплювався усім радянським(( якщо б не постійні вихвалення червоноармійців і комсомолу, була би дуже гарна книга 😮💨
October 5, 2025
Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)
This is an adventure story by a Ukrainian author with an Italian pseudonym, Mykola Trublaini. His real name was Mykola Trublaevsky (he adopted the pseudonym after a visit in 1927 “to Kharkiv of Italian workers whom he accompanied.” That's how it was written in his Soviet biography, but the truth is more interesting - let me remind you that since 1920 Italy has had a fascist regime under Mussolini, and in the late 1920s the USSR was on good terms with Italian fascists - just look at the first military plane and the first warship to arrive on an official visit to the Soviet Union. I suspect that the workers were no ordinary workers either). I’ve read it now because this year I plan to read more of Ukrainian classics, so I took From Kulish to the present day: 100 iconic novels and novellas in Ukrainian (Ukr) and decided to go through the list as it is composed, i.e. chronologically. This is the #38 in the list, the English title is The Schooner Columbus.
This work is included in the list of 100 novels from the Ukrainian PEN Club (1) to show the diversity of directions in which the works are written and (2) presumably nostalgia for YA adventure literature like Jules Verne among those who selected it. The adventures are interesting, but beware, Soviet propaganda is present.
The story begins when a 17-year-old young man from the schooner Columbus meets Professor Ananiev's 16-year-old daughter Lyuda. It turns out that the professor has come to explore the sands for thorianite, which can be used to extract helium. Just like in the old SF, references are made to real facts, so here, too, the adventures are interrupted by data about, for example, the use of helium and hydrogen in zeppelins. Meanwhile, in an unspecified Western country, evil enemies decide to steal the secret of industrial helium extraction from sand and send Anch, Agent #22 (007 was more than a decade away) to the USSR. Anch arrives as a photographer and quickly recruits fish inspector Kovalchuk (he blackmails him with a photo from 1918 and addresses him as “Mr. Bunchuk,” which indicates his service in the UPR or the Hetmanate). Everyone dislikes Kovalchuk because he is picky about details, and he has a 14-year-old orphan, Yasia Znaida, whose parents drowned on a schooner, and the inspector keeps her in miserable conditions, telling everyone that she is defective and does not understand anything. I wonder where the authorities that are supposed to protect children's rights are looking at this time, but it is necessary for the plot.
The spies are trying to complete the mission, but of course, the young heroes cross out all their plans. In the next chapter, the stakes are raised - a whole submarine with a team of pirates is working to prevent the extraction of helium. Among other things, they capture our trio (Mark, Lyuda, and Yasya), but of course, they will not succeed even now...
Some interesting little details. The surnames of all the positive characters with status are Russian, professors Ananiev and Kitaev, and the destroyer commander, Lieutenant Commander Trofimov. The “ordinary people” have Ukrainian ones. As for the surnames, there is a small discrepancy: Mark's father is Dmitry Zaviriukha, but his maternal grandfather is Makhtei Zaviriukha... The pirate submarine has a conspiracy on the verge of farce - "If Marko had known the military uniforms of the whole world, he would have been very surprised to see his guard's clothes. It resembled the uniforms of many navies, but it didn't belong to any of them. The command of the submarine, which in peacetime appeared in foreign waters with hostile intentions, took various disguise measures just in case, and also removed all inscriptions and typical markings on walls, doors and machines, replacing them with various X's, dashes and stars.” Well, because it was unclear whom to fight in 1940, instead of indicating the country that spends so many resources, there is only ”the coat of arms of a known aggressive state"
Now, of course, there are better alternatives, but at the time of publication, it was a good adventure for teenagers.
Це – пригодницька повість українського автора з італійським псевдонімом Микола Трублаїні. Справжнє ім’я Микола Трублаєвський (псевдо узяв після візиту у 1927 «до Харкова робітників з Італії, яких він супроводжував». Так у нього у радянській біографії, правда ж цікавіше – нагадаю, з 1920 у Італії фашистський режим Муссоліні, і наприкінці 1920-х СРСР у дружив з фашистами на повну – гляньте лише який перший військовий літак і перший військовий корабель прибували з офіційним візитом до країни Рад. Підозрюю і робітники не були простими робітниками). У перелік 100 романів від українського ПЕН-клубу цей твір іморіно включено (1) аби показати різноманіття напрямків у яких є твори та (2) імовірно ностальгія по дитячій пригодницькій літературі на кшталт Жуля Верна серед тих, хто відбирав. Пригоди цікаві, але обережно, радянська пропаганда присутня.
Історія починається коли 17-річний юнга зі шхуни Колумб зустрічає 16-річну доньку професора Ананьєва Люду. Виявляється, що професор приїхав дослідити піски на наявність торіаніту з якого можна добувати гелій. Подібно до того як у старій НФ давали посилання на реальні факти, так і тут, пригоди перериваються даними про наприклад, використання гелію і водню у цепелінах. Тим часом у невказаній західній країні вирішують викрасти таємницю промислового видобутку гелію з піску і відправляють Анча, агента №22 (до агента 007 лишалось понад десятиліття) до СРСР. Анч приїздить як фотограф, швидко вербує рибного інспектора Ковальчука (шантажує фото 1918 року і звертається до нього «пане бунчужний», що свідчить про службу у УНР або Гетьманаті). Ковальчука усі не люблять, бо прискіпується до деталей, плюс у нього живе 14-річна Яся Знайда – сирота, батьки її потонули на шхуні, а інспектор тримає її чорному тілі, кажучи усім, що вона дефективна і нічого не розуміє. Досить цікаво, куди дивляться у цей час органи, що мали б займатись захистом прав дітей, але це потрібно по сюжету.
Шпигуни намагаються виконати місію, але звичайно ж, молоді герої перекреслюють усі їхні плани. У наступному розділі ставки зростають – вже цілий підводний човен з командою піратів працює над недопущенням видобутку гелію. Вони серед іншого захоплюють у полон нашу трійцю (Марка, Люду і Ясю), але звичайно і тепер у них нічого не вийде…
Декілька цікавих дрібних деталей. Прізвища усіх позитивних персонажів зі статусом – російські, професори Ананьєв і Китаєв, командир есмінцю капітан-лейтенант Трофімов. У «простих людей» українські. Щодо прізвищ ще маленька нестиковка – батько Марка Дмитро Завірюха, проте його дідусь з материного боку - Махтей Завірюха… У першій главі чомусь зонтик, а не парасоля. Піратський підводний човен має конспірацію на межі фарсу – «Коли б Марко знався на військових формах цілого світу, то він би дуже здивувався, розглядаючи одяг свого вартового. Він нагадував військову форму багатьох флотів, але жодному з них не належав. Командування підводного човна, що в мирний час з’явився з ворожими цілями у чужі води, вжило про всяк випадок різних заходів маскування, а також зняло всі написи й типові позначки на стінах, дверях і машинах, замінивши їх різними іксами, рисками та зірками.» ну і через те, що з ким воювати у 1940 році було незрозуміло, замість вказання країни, що витрачає стільки ресурсів є лише «герб відомої агресивної держави»
Зараз звичайно ж є кращі альтернативи, але як на момент видання, гарні пригоди для підлітків.
This is an adventure story by a Ukrainian author with an Italian pseudonym, Mykola Trublaini. His real name was Mykola Trublaevsky (he adopted the pseudonym after a visit in 1927 “to Kharkiv of Italian workers whom he accompanied.” That's how it was written in his Soviet biography, but the truth is more interesting - let me remind you that since 1920 Italy has had a fascist regime under Mussolini, and in the late 1920s the USSR was on good terms with Italian fascists - just look at the first military plane and the first warship to arrive on an official visit to the Soviet Union. I suspect that the workers were no ordinary workers either). I’ve read it now because this year I plan to read more of Ukrainian classics, so I took From Kulish to the present day: 100 iconic novels and novellas in Ukrainian (Ukr) and decided to go through the list as it is composed, i.e. chronologically. This is the #38 in the list, the English title is The Schooner Columbus.
This work is included in the list of 100 novels from the Ukrainian PEN Club (1) to show the diversity of directions in which the works are written and (2) presumably nostalgia for YA adventure literature like Jules Verne among those who selected it. The adventures are interesting, but beware, Soviet propaganda is present.
The story begins when a 17-year-old young man from the schooner Columbus meets Professor Ananiev's 16-year-old daughter Lyuda. It turns out that the professor has come to explore the sands for thorianite, which can be used to extract helium. Just like in the old SF, references are made to real facts, so here, too, the adventures are interrupted by data about, for example, the use of helium and hydrogen in zeppelins. Meanwhile, in an unspecified Western country, evil enemies decide to steal the secret of industrial helium extraction from sand and send Anch, Agent #22 (007 was more than a decade away) to the USSR. Anch arrives as a photographer and quickly recruits fish inspector Kovalchuk (he blackmails him with a photo from 1918 and addresses him as “Mr. Bunchuk,” which indicates his service in the UPR or the Hetmanate). Everyone dislikes Kovalchuk because he is picky about details, and he has a 14-year-old orphan, Yasia Znaida, whose parents drowned on a schooner, and the inspector keeps her in miserable conditions, telling everyone that she is defective and does not understand anything. I wonder where the authorities that are supposed to protect children's rights are looking at this time, but it is necessary for the plot.
The spies are trying to complete the mission, but of course, the young heroes cross out all their plans. In the next chapter, the stakes are raised - a whole submarine with a team of pirates is working to prevent the extraction of helium. Among other things, they capture our trio (Mark, Lyuda, and Yasya), but of course, they will not succeed even now...
Some interesting little details. The surnames of all the positive characters with status are Russian, professors Ananiev and Kitaev, and the destroyer commander, Lieutenant Commander Trofimov. The “ordinary people” have Ukrainian ones. As for the surnames, there is a small discrepancy: Mark's father is Dmitry Zaviriukha, but his maternal grandfather is Makhtei Zaviriukha... The pirate submarine has a conspiracy on the verge of farce - "If Marko had known the military uniforms of the whole world, he would have been very surprised to see his guard's clothes. It resembled the uniforms of many navies, but it didn't belong to any of them. The command of the submarine, which in peacetime appeared in foreign waters with hostile intentions, took various disguise measures just in case, and also removed all inscriptions and typical markings on walls, doors and machines, replacing them with various X's, dashes and stars.” Well, because it was unclear whom to fight in 1940, instead of indicating the country that spends so many resources, there is only ”the coat of arms of a known aggressive state"
Now, of course, there are better alternatives, but at the time of publication, it was a good adventure for teenagers.
Це – пригодницька повість українського автора з італійським псевдонімом Микола Трублаїні. Справжнє ім’я Микола Трублаєвський (псевдо узяв після візиту у 1927 «до Харкова робітників з Італії, яких він супроводжував». Так у нього у радянській біографії, правда ж цікавіше – нагадаю, з 1920 у Італії фашистський режим Муссоліні, і наприкінці 1920-х СРСР у дружив з фашистами на повну – гляньте лише який перший військовий літак і перший військовий корабель прибували з офіційним візитом до країни Рад. Підозрюю і робітники не були простими робітниками). У перелік 100 романів від українського ПЕН-клубу цей твір іморіно включено (1) аби показати різноманіття напрямків у яких є твори та (2) імовірно ностальгія по дитячій пригодницькій літературі на кшталт Жуля Верна серед тих, хто відбирав. Пригоди цікаві, але обережно, радянська пропаганда присутня.
Історія починається коли 17-річний юнга зі шхуни Колумб зустрічає 16-річну доньку професора Ананьєва Люду. Виявляється, що професор приїхав дослідити піски на наявність торіаніту з якого можна добувати гелій. Подібно до того як у старій НФ давали посилання на реальні факти, так і тут, пригоди перериваються даними про наприклад, використання гелію і водню у цепелінах. Тим часом у невказаній західній країні вирішують викрасти таємницю промислового видобутку гелію з піску і відправляють Анча, агента №22 (до агента 007 лишалось понад десятиліття) до СРСР. Анч приїздить як фотограф, швидко вербує рибного інспектора Ковальчука (шантажує фото 1918 року і звертається до нього «пане бунчужний», що свідчить про службу у УНР або Гетьманаті). Ковальчука усі не люблять, бо прискіпується до деталей, плюс у нього живе 14-річна Яся Знайда – сирота, батьки її потонули на шхуні, а інспектор тримає її чорному тілі, кажучи усім, що вона дефективна і нічого не розуміє. Досить цікаво, куди дивляться у цей час органи, що мали б займатись захистом прав дітей, але це потрібно по сюжету.
Шпигуни намагаються виконати місію, але звичайно ж, молоді герої перекреслюють усі їхні плани. У наступному розділі ставки зростають – вже цілий підводний човен з командою піратів працює над недопущенням видобутку гелію. Вони серед іншого захоплюють у полон нашу трійцю (Марка, Люду і Ясю), але звичайно і тепер у них нічого не вийде…
Декілька цікавих дрібних деталей. Прізвища усіх позитивних персонажів зі статусом – російські, професори Ананьєв і Китаєв, командир есмінцю капітан-лейтенант Трофімов. У «простих людей» українські. Щодо прізвищ ще маленька нестиковка – батько Марка Дмитро Завірюха, проте його дідусь з материного боку - Махтей Завірюха… У першій главі чомусь зонтик, а не парасоля. Піратський підводний човен має конспірацію на межі фарсу – «Коли б Марко знався на військових формах цілого світу, то він би дуже здивувався, розглядаючи одяг свого вартового. Він нагадував військову форму багатьох флотів, але жодному з них не належав. Командування підводного човна, що в мирний час з’явився з ворожими цілями у чужі води, вжило про всяк випадок різних заходів маскування, а також зняло всі написи й типові позначки на стінах, дверях і машинах, замінивши їх різними іксами, рисками та зірками.» ну і через те, що з ким воювати у 1940 році було незрозуміло, замість вказання країни, що витрачає стільки ресурсів є лише «герб відомої агресивної держави»
Зараз звичайно ж є кращі альтернативи, але як на момент видання, гарні пригоди для підлітків.
Read
April 19, 2021пригодницька сов'єт пропаганда. всі герої такі соцреалістишні, що аж карикатурні. як і не менш прекрасно, що у зрадника прізвище Ковальчук (а ще він противний бюрократ) і його гамериканський агент шантажує його знимкою 1918 року, з якої зрозуміло, що Ковальчук був бунчужним, себто воював в збройних силах Української держави. Так само професор має "правильне" прізвище Ананьєв, а капітан есмінця "Буревісник" - Трофімов, що чудово показує можливости різних груп совіцького населення рухатися соціяльними ліфтами. В повісті, звісно, не бракує позитивних персонажів з українськими прізвищами, але вони прості робочі люди. думаю, чи не створювалася ця карикатурність авторами навмисне в плані, аби показати паскудність цього устрою, бо сумніваюся, що людей ерудованих могло дійсно влаштовувати, якщо не йшлося про клінішних пристосуванців?
з позитиву цієї книжки не тільки хороша припасованість сюжету, але й дівчинка Яся ака Знайда, котру спершу називають "дефективною", але походу повісти в ній не просто вдається розгледіти абсолютно адекватну людину, але й багато в чому рятівницю ситуації. І загалом - дівчата в цій книжці, - попри карикатурну патріотишність, сильні особистости.
з позитиву цієї книжки не тільки хороша припасованість сюжету, але й дівчинка Яся ака Знайда, котру спершу називають "дефективною", але походу повісти в ній не просто вдається розгледіти абсолютно адекватну людину, але й багато в чому рятівницю ситуації. І загалом - дівчата в цій книжці, - попри карикатурну патріотишність, сильні особистости.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 11, 2018
Читав у дитинстві. Такий собі дитячий шпигунсько-пригодницький твір з ідеологічним підтекстом. Але було цікаво.
July 30, 2018
Доволі специфічна книга - читаючи її дитиною, було класно бачити всюди чорне і біле. Для дорослого ж світогляду було достатньо неприємно усвідомити пропаганду, якою просякнута кожна сторінка твору. Щось на кшталт історій для дітей від Аркадія Гайдара, де також чітко вказано хто поганий, а хто хороший.
Тим не менше, зустрічаються й пізнавальні речі, морська й воєнна термінологія, отож ставлю трієчку за те що є вірогідність розширити світогляд.
Тим не менше, зустрічаються й пізнавальні речі, морська й воєнна термінологія, отож ставлю трієчку за те що є вірогідність розширити світогляд.
May 27, 2026
Я цю книгу прочитав у 1981 році приблизно. Книга дуже сподобалася. Прихильна лінія в деякій мірі спостерігається: Марко та Люда... Приїжджає професор Ананьєв, який знаходить родовища торіаніту для виробництва гелію. Шпигун Анч... Вся Знайда... Вибух на шхуні, як і тепер внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну... Марко пише розумним шифром... Його відгадують шпигуни...
В одній книзі Люда жива... В другій, що вона загинула... Менше більше, все добре стає...
В одній книзі Люда жива... В другій, що вона загинула... Менше більше, все добре стає...
August 24, 2025
To whom it might concerned :)
https://my.mail.ru/mail/bladimip1952/...
https://my.mail.ru/mail/bladimip1952/...
This entire review has been hidden because of spoilers.
Displaying 1 - 8 of 8 reviews