What do you think?
Rate this book
Андрофаги
Випускника Львівської школи міліції Дениса Чорного направляють працювати молодшим слідчим у невелике містечко на Київщині з таємничою назвою Холодне Поле. А що події відбуваються наприкінці 90-х років минулого століття, то Чорному доводиться мати справу і з кримінальними структурами, і з дивною релігійною сектою. А незабаром у місті починають коїтися несамовито жорстокі вбивства з однаковим «почерком»: кривавий маніяк не жаліє ані підлітків, ані жінок, ані тварин. Від пазурів і зубів таємничого вбивці гине також наречена слідчого. Мешканці міста залякані. Холодне Поле починає говорити про Звіра, адже людина не може бути здатна на таку жорстокість.
Чи упіймає Денис маніяка і чи вдасться йому вціліти самому?..
Чи упіймає Денис маніяка і чи вдасться йому вціліти самому?..
376 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
15 people are currently reading
183 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 39 reviews
April 9, 2024
«Андрофаги» Данила Клочка – український детективний трилер, який за своїм потенціалом міг позмагатися з найкращими представниками жанру, але виконанню залишається бажати кращого.
Розбираємось по порядку. Коротко про сюжет.
90-ті, Україна. Молодий слідчий Денис Чорний бере активну участь у розшуку серійного вбивці, якого місцеві прозвали Звіром. Родом зі Львова, недосвідчений слідчий переїхав до маленького містечка Холодне Поле на Київщині, щоб відразу зіштовхнутись з сильним та невловимим противником. Місцева атмосфера гнітюча та межує з панікою. Мало того, що серійник на свободі – організовану злочинність ніхто не відміняв, та ще й сектанти мутять воду. Кому вірити і як бути головному герою?
Ліричний відступ закінчили, в курс справи Вас ввели. Тепер до справи.
Потенційно автор придумав просто шикарнющий сюжет. Ви самі подумайте – кінець епохи «братків» та й буремного першого десятиліття незалежності в цілому, провінційне місто з власними порядками й секретами, неоднозначність всіх героїв, людей крошить Звір, та ще й дрібку містики додано для ще кращого ефекту. Вау, скажіть?
Та й звів автор історію логічно, мені сподобалось. Визначити винуватця було реально тяжко, хоча ближче до розв’язки розуміння вже приходило в голову. Нові докази заплутували ще більше, додаючи в головоломку більше елементів.
Але реалізація…Текст аж занадто простий, сухий, інколи недолугий, а, бувало, схожий на твір старшокласника. Сумно, але така примітивність просто ламає позитивне враження від самої історії, яка, повторюю, вийшла дуже і дуже. Часто події просто перескакували, а речення «Денис сів в машину…., поїхав….. і приїхав…..» різали очі. Не вистачило реальних роздумів героїв, хотілось дізнатись про них більше, і не просто за допомогою абзаців з інформацією чи поясненням в лоба, а зчитуючи їх характер з поведінки, дій та думок.
Автор має великий потенціал і має розвиватись у письмі далі, не покидаючи ремесло. Чуєте, Данило? Не зупиняйтесь, у Вас круто виходить придумувати історії – просто розпишіться, і все буде топ.
Чи раджу я прочитати книгу? Більше так, чим ні. Хоча б сюжетна та детективна складові варті уваги.
Розбираємось по порядку. Коротко про сюжет.
90-ті, Україна. Молодий слідчий Денис Чорний бере активну участь у розшуку серійного вбивці, якого місцеві прозвали Звіром. Родом зі Львова, недосвідчений слідчий переїхав до маленького містечка Холодне Поле на Київщині, щоб відразу зіштовхнутись з сильним та невловимим противником. Місцева атмосфера гнітюча та межує з панікою. Мало того, що серійник на свободі – організовану злочинність ніхто не відміняв, та ще й сектанти мутять воду. Кому вірити і як бути головному герою?
Ліричний відступ закінчили, в курс справи Вас ввели. Тепер до справи.
Потенційно автор придумав просто шикарнющий сюжет. Ви самі подумайте – кінець епохи «братків» та й буремного першого десятиліття незалежності в цілому, провінційне місто з власними порядками й секретами, неоднозначність всіх героїв, людей крошить Звір, та ще й дрібку містики додано для ще кращого ефекту. Вау, скажіть?
Та й звів автор історію логічно, мені сподобалось. Визначити винуватця було реально тяжко, хоча ближче до розв’язки розуміння вже приходило в голову. Нові докази заплутували ще більше, додаючи в головоломку більше елементів.
Але реалізація…Текст аж занадто простий, сухий, інколи недолугий, а, бувало, схожий на твір старшокласника. Сумно, але така примітивність просто ламає позитивне враження від самої історії, яка, повторюю, вийшла дуже і дуже. Часто події просто перескакували, а речення «Денис сів в машину…., поїхав….. і приїхав…..» різали очі. Не вистачило реальних роздумів героїв, хотілось дізнатись про них більше, і не просто за допомогою абзаців з інформацією чи поясненням в лоба, а зчитуючи їх характер з поведінки, дій та думок.
Автор має великий потенціал і має розвиватись у письмі далі, не покидаючи ремесло. Чуєте, Данило? Не зупиняйтесь, у Вас круто виходить придумувати історії – просто розпишіться, і все буде топ.
Чи раджу я прочитати книгу? Більше так, чим ні. Хоча б сюжетна та детективна складові варті уваги.
February 3, 2023
Не знаю, чи це дебютний роман, бо жодної інформації про автора не знайшла, але він має потенціал.
Кінець 1999 року. У містечку на Київщині полює серійний вбивця Звір, який поїдає частини тіла своїх жертв. Молодий міліціонер Денис Чорний втратив свою кохану і прагне розшукати злочинця. Під підозру падає місцева секта Симаргла, яка вважає, що це помста божка за спалене поле. Та тільки хто такий Артем Шухарт і що йому треба від Дениса?
Задум хороший, реалізація 50/50.
Що, на мою думку, прагнув довести текст? Герої стають піддослідними в експерименті психопата, який спостерігає, чи можуть його жертви стати вбивцями. Денис постійно постає перед питанням, а чи не краще вбити монстра, якого в'язниця все одно не втримає. Його кінцевий вибір — вийти з нав'язаної йому гри, зберігши при цьому себе й свою людяність.
Технічно текст міг би бути кращим. Хоча читається він достатньо легко й історія динамічна, щоб втримувати увагу й інтригувати — а що ж там далі? — я не могла позбутися відчуття, що це схоже або на сирий текст, або на кіноповість для основи серіалу, де художність допиляється грою акторів, музикою і монтажем. Персонажі картоннуваті, структура роману недоточена, їй бракує сильних точок і плавних переходів, стиль — як у автора, що виписується.
Маю віддати належне, що саме по собі детективне плетиво цікаве, і на 370+ сторінок подій ніколи не бракувало, були хороші гостросюжетні сцени — мені хотілося дочитати до кінця.
Також прикметно, що абсолютно всі персонажі розмовляють українською, але з впливом розмовної мови, притаманної зокрема для серіалів про міліцію та бандитів. З мовної точки зору, це цікава спроба, і хоча ґраманаці в мені часом кринжує, це грає на руку реалістичності. Шкода, що львівськість Дениса мовно (та і в інших аспектах) ніяк не розкрита. Я помітила буквально один момент, де він стикається з іншим героєм, який називає його чи то "паном Чорним", чи то "паном Денисом", через що той робить висновок, що він із заходу України.
Якщо автор продовжить вдосконалюватися технічно, можливо, залучить бета-рідерів чи редактора, який змусить половину переписувати, думаю, наступні романи нас здивують.
Кінець 1999 року. У містечку на Київщині полює серійний вбивця Звір, який поїдає частини тіла своїх жертв. Молодий міліціонер Денис Чорний втратив свою кохану і прагне розшукати злочинця. Під підозру падає місцева секта Симаргла, яка вважає, що це помста божка за спалене поле. Та тільки хто такий Артем Шухарт і що йому треба від Дениса?
Задум хороший, реалізація 50/50.
Що, на мою думку, прагнув довести текст? Герої стають піддослідними в експерименті психопата, який спостерігає, чи можуть його жертви стати вбивцями. Денис постійно постає перед питанням, а чи не краще вбити монстра, якого в'язниця все одно не втримає. Його кінцевий вибір — вийти з нав'язаної йому гри, зберігши при цьому себе й свою людяність.
Технічно текст міг би бути кращим. Хоча читається він достатньо легко й історія динамічна, щоб втримувати увагу й інтригувати — а що ж там далі? — я не могла позбутися відчуття, що це схоже або на сирий текст, або на кіноповість для основи серіалу, де художність допиляється грою акторів, музикою і монтажем. Персонажі картоннуваті, структура роману недоточена, їй бракує сильних точок і плавних переходів, стиль — як у автора, що виписується.
Маю віддати належне, що саме по собі детективне плетиво цікаве, і на 370+ сторінок подій ніколи не бракувало, були хороші гостросюжетні сцени — мені хотілося дочитати до кінця.
Також прикметно, що абсолютно всі персонажі розмовляють українською, але з впливом розмовної мови, притаманної зокрема для серіалів про міліцію та бандитів. З мовної точки зору, це цікава спроба, і хоча ґраманаці в мені часом кринжує, це грає на руку реалістичності. Шкода, що львівськість Дениса мовно (та і в інших аспектах) ніяк не розкрита. Я помітила буквально один момент, де він стикається з іншим героєм, який називає його чи то "паном Чорним", чи то "паном Денисом", через що той робить висновок, що він із заходу України.
Якщо автор продовжить вдосконалюватися технічно, можливо, залучить бета-рідерів чи редактора, який змусить половину переписувати, думаю, наступні романи нас здивують.
January 6, 2024
автор має потенціал, цікаво буде почитати наступні роботи. так, деякі персонажі здаються трохи «картонними» — наче ти й розумієш мотивацію, але не розумієш. проте це не заважає книзі бути динамічною, нетиповою та химерною (особливо, якщо читати з вимкненим світлом в кімнаті та ще й під ковдрою).
читаючи, ти замислюєшся над природою людей, вибором кожного героя твору й усвідомлюєш, що найбільш небезпечний звір — людина. завжди була і буде.
+це точно не та книга, від якої стає веселіше та легше на душі. я би сказала, що це книга, яка лякає вас тим, що люди здатні робити найгірші речі і просто так, просто тому, що хочеться, просто, щоб віднайти власні обмеження моралі чи сили.
читаючи, ти замислюєшся над природою людей, вибором кожного героя твору й усвідомлюєш, що найбільш небезпечний звір — людина. завжди була і буде.
+це точно не та книга, від якої стає веселіше та легше на душі. я би сказала, що це книга, яка лякає вас тим, що люди здатні робити найгірші речі і просто так, просто тому, що хочеться, просто, щоб віднайти власні обмеження моралі чи сили.
October 6, 2023
Трилер, який тримає в напрузі до останнього.
Загальна атмосфера — це маленьке містечко під Києвом, де панує вбивця, якого прозвали Звіром.
Протягом всього твору дуже імпонував український гумор та відсилки, які зможеш зрозуміти тільки тоді, коли проживаєш в цьому контексті.
До самого кінця не було здогадок хто ж ховається за екраном і вбиває так жорстокого людей.
Були моменти, до яких виникало багато питань, але, загалом, книжка мені сподобалась!
Загальна атмосфера — це маленьке містечко під Києвом, де панує вбивця, якого прозвали Звіром.
Протягом всього твору дуже імпонував український гумор та відсилки, які зможеш зрозуміти тільки тоді, коли проживаєш в цьому контексті.
До самого кінця не було здогадок хто ж ховається за екраном і вбиває так жорстокого людей.
Були моменти, до яких виникало багато питань, але, загалом, книжка мені сподобалась!
July 10, 2025
Доволі таки непоганий та атмосферний трилер-детектив. Цікавий, динамічний, насичений подіями сюжет з нормальним фіналом. Не скажу що я прям у захваті від книги. Місцями мені було досить нудно, треба було прям пробиратися крізь текст. Я плутався у персонажах, бо всі вони мені були однакові, одні мєнти а другі бандюки, і ті і ті картонні, шаблонні, нецікаві дійові особи. Також мені не вистачило мотивації дій антагоніста книги. Головного героя книги автор дуже добре прописав. Він розумний, енергійний, похмурий, трохи травмований, загалом досить цікавий персонаж.
Для мене книга норм, не більше, десь на 3/5 ⭐
Для мене книга норм, не більше, десь на 3/5 ⭐
February 17, 2023
Було класно! Так, є певні недоліки, але в цілому дуже хороший трилер! Подій багато, автор добре додає зачіпок, але при цьому, не розкриває всіх карт. Плюсую містичну складову, хоча вона більше психологічна.
Єдине, хотілося б, щоб автор структурно додав акцентів у текст.
Єдине, хотілося б, щоб автор структурно додав акцентів у текст.
June 30, 2023
Як для дебюту доволі добре. Цікавий сюжет, неплоский головний герой, але дуже нудна манера оповіді. Треба дуже-дуже продиратися крізь текст, але це вартує.
May 27, 2024
Зазвичай не пишу відгуки про книги, але тут просто не зміг пройти повз.
Обрали цю книгу для прочитання в книжковому клубі. Наче, відоме видавництво і маловідомий автор, мало відгуків.
І на жаль, рівень тексту не можна віднести до літератури.
Навіть, не зважаючи, що це перша книга автора, я би нікому не рекомендував витрачати на неї час. Хіба, що ви в дослідницьких цілях хочете дізнатися, як не варто писати текст.
Дуже незграбний текст зі стрибаннями від абзацу до абзацу. В деяких місцях таке відчуття, що автор сам не розумів, де розміщуються його персонажі в просторі. Речення кострубаті. Кожен персонаж має Імʼя, прізвище та прізвисько. Цим автор постійно жонглює в довільному порядку, щоб читач навмисно почав плутатися, особливо, коли деякі прізвища дуже схожі. Даний прийом не несе жодного змістового навантаження та стилістичного сенсу.
Всі персонажі картоні та однобічні. Більшість персонажів вводяться виключно, щоб їх вбити. Відразу видно, що автор не намагався проконсультуватися у людей з експертизою щодо певних подій, процедур, впливу на людину (впливу наркотичних засобів на людину, лікарів, правохоронних органів, слідчих і їх роботи, патологоанатомів і т.д.) . Достовірність вийшла погуляти і не повернулась в цю книгу.
Під час покупки цієї книги розраховував на похмуру детективну історію в невеликому містечку. Спочатку, після перших глав, починаєш сприймати цю книгу, як детектив-бойовик класу «б», такий собі «треш по фану».
Але і фану тут не багато. Еволюція і розкриття персонажів - відсутня. Жодному персонажу не віриш в його поведінкову модель. Автор відразу повідомляє читача, що дружина головного героя померла від рук антогоніста. На жаль, ти відразу розумієш, що автор вирішив ввести застарілий прийом про особистісну помсту, але це виглядає дешево, навіть без намагань розкриття відносин персонажів. Просто сухий факт. Всі персонажі книги виконують свої дії і ведуть розмови виключно, щоб вести сюжет далі по задуму автору. Не було навіть намагання розвинути персонажів і додати їм різнобічності і оживити їх.
Екшену цій книзі не відняти. Перестрілки, вибухи, погоні, вирізали пів містечка. Мабуть, автор саме так уявляє 90-ті. Якщо автор - історик, то, можливо, був сенс дослідити ті часи перед написанням книги.
В одному з прес-релізів Данило сказав: «Відтак деяким персонажам так і не судилося з’явитися на сторінках книги, ролі інших були змінені, деякі події не відбулися.» Після прочитання книги навіть стає моторошно, що було в перших редакціях.
Однозначно НЕ рекомендую до читання.
Проходьте повз.
Сподіваюсь, що автор не пише продовження цього шедевру.
Обрали цю книгу для прочитання в книжковому клубі. Наче, відоме видавництво і маловідомий автор, мало відгуків.
І на жаль, рівень тексту не можна віднести до літератури.
Навіть, не зважаючи, що це перша книга автора, я би нікому не рекомендував витрачати на неї час. Хіба, що ви в дослідницьких цілях хочете дізнатися, як не варто писати текст.
Дуже незграбний текст зі стрибаннями від абзацу до абзацу. В деяких місцях таке відчуття, що автор сам не розумів, де розміщуються його персонажі в просторі. Речення кострубаті. Кожен персонаж має Імʼя, прізвище та прізвисько. Цим автор постійно жонглює в довільному порядку, щоб читач навмисно почав плутатися, особливо, коли деякі прізвища дуже схожі. Даний прийом не несе жодного змістового навантаження та стилістичного сенсу.
Всі персонажі картоні та однобічні. Більшість персонажів вводяться виключно, щоб їх вбити. Відразу видно, що автор не намагався проконсультуватися у людей з експертизою щодо певних подій, процедур, впливу на людину (впливу наркотичних засобів на людину, лікарів, правохоронних органів, слідчих і їх роботи, патологоанатомів і т.д.) . Достовірність вийшла погуляти і не повернулась в цю книгу.
Під час покупки цієї книги розраховував на похмуру детективну історію в невеликому містечку. Спочатку, після перших глав, починаєш сприймати цю книгу, як детектив-бойовик класу «б», такий собі «треш по фану».
Але і фану тут не багато. Еволюція і розкриття персонажів - відсутня. Жодному персонажу не віриш в його поведінкову модель. Автор відразу повідомляє читача, що дружина головного героя померла від рук антогоніста. На жаль, ти відразу розумієш, що автор вирішив ввести застарілий прийом про особистісну помсту, але це виглядає дешево, навіть без намагань розкриття відносин персонажів. Просто сухий факт. Всі персонажі книги виконують свої дії і ведуть розмови виключно, щоб вести сюжет далі по задуму автору. Не було навіть намагання розвинути персонажів і додати їм різнобічності і оживити їх.
Екшену цій книзі не відняти. Перестрілки, вибухи, погоні, вирізали пів містечка. Мабуть, автор саме так уявляє 90-ті. Якщо автор - історик, то, можливо, був сенс дослідити ті часи перед написанням книги.
В одному з прес-релізів Данило сказав: «Відтак деяким персонажам так і не судилося з’явитися на сторінках книги, ролі інших були змінені, деякі події не відбулися.» Після прочитання книги навіть стає моторошно, що було в перших редакціях.
Однозначно НЕ рекомендую до читання.
Проходьте повз.
Сподіваюсь, що автор не пише продовження цього шедевру.
October 17, 2024
Мені сподобалось 🌚
Так, я з тих людей, яким подобаються такі жорстокі трилери 😇. Але тут також гарно розкрито людську психологію.
Отож, розповідати про сюжет нема сенсу, тому скажу коротко про свої враження ☺️
Якщо чесно, то відру стало зрозуміло, хто «Господар» Звіра, а от звіра я майже до кінця не могла вгадати і від цього було лише цікавіше. Як я вже казала - ця книга більше про людську психологію, межі через які може переступити людина, та як через психологічний вплив можна стати монстром, або можливо такими відразу народжуються?
Книга читається дуже легко, написана зрозуміло, події відчують я в період з 29.12.1999 р. по 05.01.2000р.
І доволі цікаво спостерігати як звичайний молодий слідчий складає 2+2 і знаходить монстра (але варто зазначити, що у нього була хороша мотивація - його дівчину було вбито цим монстром).
Якщо ви любите психологічні трилери, з жорстокими вбивствами, то вам однозначно потрібно це прочитати ☺️
Так, я з тих людей, яким подобаються такі жорстокі трилери 😇. Але тут також гарно розкрито людську психологію.
Отож, розповідати про сюжет нема сенсу, тому скажу коротко про свої враження ☺️
Якщо чесно, то відру стало зрозуміло, хто «Господар» Звіра, а от звіра я майже до кінця не могла вгадати і від цього було лише цікавіше. Як я вже казала - ця книга більше про людську психологію, межі через які може переступити людина, та як через психологічний вплив можна стати монстром, або можливо такими відразу народжуються?
Книга читається дуже легко, написана зрозуміло, події відчують я в період з 29.12.1999 р. по 05.01.2000р.
І доволі цікаво спостерігати як звичайний молодий слідчий складає 2+2 і знаходить монстра (але варто зазначити, що у нього була хороша мотивація - його дівчину було вбито цим монстром).
Якщо ви любите психологічні трилери, з жорстокими вбивствами, то вам однозначно потрібно це прочитати ☺️
May 23, 2025
Цей роман я почала швиденько читати, коли авансом купила продовження, "Холодне поле" (не те що б я його позбавилася, якби мені не зайшли "Андрофаги", але принаймні хоч знати, чого очікувати)
Одразу скажу, мені в цілому сподобалося. Хоча це нерівна історія, знаєте, я б навіть додала, відчувається, що вона сира. Дещо вдалося гарно, навіть дуже, дещо ні, і це постійно контрастувало та відволікало. Я бачила інші відгуки, щодо картонних персонажів, і так, дещо таке було, зокрема, мене ну дууууже здивувала байдужість головного героя щодо його великої втрати. Ні, звісно пан Данило намагався словами розказати, як то було важко тощо, втім, то було саме описом почуттів, а не їхнім втіленням в тексті, тому в цілому злити такий важливий емоційний та мотиваційний аспект - ну то був провал, сорі нот сорі.
Хоча насправді в іншому я не згодна, що герої пласкі, до речі. Ні, там де автору було зрозуміло, що він хоче розказати, йому все вдавалося, тож образ Дениса, та й Шухарта - вийшли насправді непоганими (все ще зважую на те що сказала на початку, твір ще сирий, це відчувається). Так, жіночі персонажі вийшли так-сяк, окрім Аліси, загалом, складається враження, що там де автор тримався сюжетної канви, в нього все більш-менш виходило, там де він намагався у описове розкриття героїв - пробуксовувало.
Тим не менш, історія мене зацікавила, і в певні моменти була навіть захопливою. Я поки не можу сказати, що так, це дійсно хороша книжка, ще ні, але потенціал є, тож трохи пізніше візьмуся за "Холодне поле".
Одразу скажу, мені в цілому сподобалося. Хоча це нерівна історія, знаєте, я б навіть додала, відчувається, що вона сира. Дещо вдалося гарно, навіть дуже, дещо ні, і це постійно контрастувало та відволікало. Я бачила інші відгуки, щодо картонних персонажів, і так, дещо таке було, зокрема, мене ну дууууже здивувала байдужість головного героя щодо його великої втрати. Ні, звісно пан Данило намагався словами розказати, як то було важко тощо, втім, то було саме описом почуттів, а не їхнім втіленням в тексті, тому в цілому злити такий важливий емоційний та мотиваційний аспект - ну то був провал, сорі нот сорі.
Хоча насправді в іншому я не згодна, що герої пласкі, до речі. Ні, там де автору було зрозуміло, що він хоче розказати, йому все вдавалося, тож образ Дениса, та й Шухарта - вийшли насправді непоганими (все ще зважую на те що сказала на початку, твір ще сирий, це відчувається). Так, жіночі персонажі вийшли так-сяк, окрім Аліси, загалом, складається враження, що там де автор тримався сюжетної канви, в нього все більш-менш виходило, там де він намагався у описове розкриття героїв - пробуксовувало.
Тим не менш, історія мене зацікавила, і в певні моменти була навіть захопливою. Я поки не можу сказати, що так, це дійсно хороша книжка, ще ні, але потенціал є, тож трохи пізніше візьмуся за "Холодне поле".
March 7, 2023
Насправді, якщо оцінювати реально, я б швидше поставила 3 -3,5 зірочки, але це дебют і хочеться підтримати автора, бо... є за що) Це справді динамічний, місцями моторошний і такий "живий" трилер. Читалося на одному подиху, за подіями цікаво було спостерігати, нудьгувати не довелося. Діалоги звучали правдиво, передати характер персонажів теж вдалося. Але водночас є відчуття "сируватості" тексту. Я не літкритик, керуюся своїми відчуттями і читацьким досвідом, тому точно пояснити в чому справа складно.
Багато хто запитує чи схоже на книжку Павлюка, там схожий опис про вбивцю Звіра, але не знаю, бо не читала книжки Ілларіона. Можливо, хтось прочитав і те, і те, розкажіть чи схоже:)
Багато хто запитує чи схоже на книжку Павлюка, там схожий опис про вбивцю Звіра, але не знаю, бо не читала книжки Ілларіона. Можливо, хтось прочитав і те, і те, розкажіть чи схоже:)
February 16, 2023
Непоганий дебют, хоча автору є над чим працювати, але мені б хотілось спостерігати за його подальшою діяльністю.
Цікавий та заплутаний сюжет, якому місцями бракувало логіки та динаміки. Мені сподобалась трилерна мова автора, чітка, легка та невимушена. Мені забракло детальної описовості, повної зануреності в психологію персонажів, було відчуття поверхневості, а хотілось зануритись в цю історію глибше.
Я залюбки прочитала цю книгу, не wow, але це хороший трилер. Вірю в потенціал цього письменника, бажаю йому успіхів в реалізації.
Цікавий та заплутаний сюжет, якому місцями бракувало логіки та динаміки. Мені сподобалась трилерна мова автора, чітка, легка та невимушена. Мені забракло детальної описовості, повної зануреності в психологію персонажів, було відчуття поверхневості, а хотілось зануритись в цю історію глибше.
Я залюбки прочитала цю книгу, не wow, але це хороший трилер. Вірю в потенціал цього письменника, бажаю йому успіхів в реалізації.
March 7, 2023
Страшний український детектив, про вбивства, звіра та життя в малому місті.
October 4, 2024
Непоганий містичний трилер, з цікавою розв’язкою. Тут і канібал, і секта, і трікстер і чесний поліцейський зі Святої Галичини =)
Але от атмосфери кінця 1990-х початку 2000-х бракнуло. Її наче виписували з чужих розповідей.
І хоч я зависла на половині книжки, далі події розвивались стрімко. Як на перший текст - доволі добра спроба.
Але от атмосфери кінця 1990-х початку 2000-х бракнуло. Її наче виписували з чужих розповідей.
І хоч я зависла на половині книжки, далі події розвивались стрімко. Як на перший текст - доволі добра спроба.
February 27, 2024
Фінал чесно розчарував((( якщо не буде продовження😅
February 26, 2024
Неймовірно! Ось так має виглядати якісна сучасна українська література в жанрі трилеру.
December 31, 2024
Чи то я не зрозуміла книгу, чи то прочитала її не в той час, але не справила вона на мене таке враження, як на інших. Дуже багато плутанини. Знову ж таки, можливо я щось не розуміла, бо читала неуважно. Але історія взагалі не зацікавила, можливо, лише тільки в кінці. Багато питань, і відповіді на них знати якось не хочеться, бо не зачепила мене ця історія. Дуже часто задавалася питанням а хто ці люди?
кінцівка непогана, розвʼязка начебто теж
тому за це від мене 3/5
кінцівка непогана, розвʼязка начебто теж
тому за це від мене 3/5
March 1, 2024
Якщо читати анотацію, то здається, ніби це Я бачу вас цікавить пітьма Іларіона Павлюка розказана по-іншому, навіть вбивцю тут міліція називає Звіром. Але це зовсім інша історія і по тону і по подіях. Усі схожості залишаються в анотації.
Андрофаги це гарний детектив, якщо дивитися тільки на історію. Але самому тексту ніби бракує редагування і доопрацювань. Автор забагато переказує замість того, щоб показувати через дії персонажів, що відбувається. Під кінець взагалі незрозуміло від якого лиця розповідається розгадка того, хто вбивця. Автор дуже зосереджується на подіях, тому вони дійсно динамічні й часто непередбачувані, але не вистачає глибини персонажів. Через ці моменти книжка скоріше тягне на 3/5.
Але ставлю 4 чисто за сюжет, бо детективна історія дійсно незвичайна і цікава, до кінця не вгадується, хто ж вбивця.
Андрофаги це гарний детектив, якщо дивитися тільки на історію. Але самому тексту ніби бракує редагування і доопрацювань. Автор забагато переказує замість того, щоб показувати через дії персонажів, що відбувається. Під кінець взагалі незрозуміло від якого лиця розповідається розгадка того, хто вбивця. Автор дуже зосереджується на подіях, тому вони дійсно динамічні й часто непередбачувані, але не вистачає глибини персонажів. Через ці моменти книжка скоріше тягне на 3/5.
Але ставлю 4 чисто за сюжет, бо детективна історія дійсно незвичайна і цікава, до кінця не вгадується, хто ж вбивця.
February 9, 2023
Якщо це перша книга автора - оцінка 3.5.
Особисто мені друга половина книги виявилася значно цікавішою за першу, були об’єктивно захоплюючі та динамічні сцени, але текст незручно структурований (розділи великі та поділені на дні, хоч по суті це ні на що не впливає), а персонажі часом поводять себе як герої серіалів категорії Б, хоча може так і задумувалось, але це впливає на емпатію читача. Ще не вистачило атмосфери кінця 90-х.
Деякі сюжетні повороти притягнені за вуха, але загалом - прочитати і отримати задоволення можна. У будь якому разі, цікаво розуміти яка ситуація з сучаним українським крайм фікшеном.
Особисто мені друга половина книги виявилася значно цікавішою за першу, були об’єктивно захоплюючі та динамічні сцени, але текст незручно структурований (розділи великі та поділені на дні, хоч по суті це ні на що не впливає), а персонажі часом поводять себе як герої серіалів категорії Б, хоча може так і задумувалось, але це впливає на емпатію читача. Ще не вистачило атмосфери кінця 90-х.
Деякі сюжетні повороти притягнені за вуха, але загалом - прочитати і отримати задоволення можна. У будь якому разі, цікаво розуміти яка ситуація з сучаним українським крайм фікшеном.
June 25, 2023
Моторошний ґоррор-детектив в українських пост-радянських реаліях.
Класна і цікава ідея, добре написано і легко читається. Захопливий початок, відразу затягує в атмосферу історії. Порадували несподівані повороти і напруга. Ближче до розвʼязки стало трохи заплутано і не зрозуміло що, куди і навіщо. Але кінець вийшов несподіваний і справді страшний та реалістичний.
Такі книжки роблять життя цікавішим, бо можеш легко уявити, що таке і справді відбувається десь поруч.
Дякую автору за його роботу!
Класна і цікава ідея, добре написано і легко читається. Захопливий початок, відразу затягує в атмосферу історії. Порадували несподівані повороти і напруга. Ближче до розвʼязки стало трохи заплутано і не зрозуміло що, куди і навіщо. Але кінець вийшов несподіваний і справді страшний та реалістичний.
Такі книжки роблять життя цікавішим, бо можеш легко уявити, що таке і справді відбувається десь поруч.
Дякую автору за його роботу!
May 30, 2023
Вічність читала-жувала цю книгу, хоч покладала на неї такі очікування, що прям уххх.
Якщо початок здався дуже схожим на улюблену "Пітьму" Павлюка, то кінець для мене був в стилі недорогих локальних мускулінних серіалів.
Твісти доволі очевидні, атмосфера непогана, хоч і не вистачило її для мене.
По зірочці за атмосферу та шаманізм.
Якщо початок здався дуже схожим на улюблену "Пітьму" Павлюка, то кінець для мене був в стилі недорогих локальних мускулінних серіалів.
Твісти доволі очевидні, атмосфера непогана, хоч і не вистачило її для мене.
По зірочці за атмосферу та шаманізм.
February 23, 2023
Половина книги читалась важко через стиль написання, відсутність відступів у сюжеті, сюжет не затягував, очікування не виправдались
December 19, 2023
Дуже цікавий та динамічний трилер. Багато крутецько-страшних подій. Постійні мурашки по тілу. Загалом – сподобалося, лише мені не вистачило якогось мега сюжетного повороту в кінці.
November 18, 2024
Брала книжку, бо за описом вона була схожа на «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка, тобто очікувала класного кримінального трилера і не прогадала.
За сюжетом випускника Львівської школи міліції Дениса Чорного направляють працювати молодшим слідчим у невелике містечко на Київщині, де йому доводиться розслідувати серію вбивств, скоєних «Звіром», що пожирає нутрощі своїх жертв.
Багато жорстоких сцен і екшену, бо події книги вкладаються у відносно невеликий проміжок часу, класно передана атмосфера зламу тисячоліть, сектанти, дрібка містики, таємниці минулого та круті й непласкі персонажі додають книжці плюсів у моєму рейтингу. На початках здавалося, що сюжет трохи пом’ятий і якось трохи забагато персонажів, але більш доцільно сказати, що пом’ятою в той момент була я, тому це суб’єктивне враження від втомленої читачки. Натомість потім книжка справді захопила мене й постійно хотілося відкладати власні справи, аби повернутися до читання й дізнатися нарешті розв’язку. І хоча більшу частину книги здавалося, що головного антагоніста нам розкрили майже одразу (що дійсно правда), та слідкувати за розвитком подій від того було навіть цікавіше, але й в фіналі все не так просто, як я думала.
Головному герою доводиться постійно ставити собі запитання, пов’язані з мораллю й відповідальністю за власний вибір дій. Тому це не лише детектив і кримінальний трилер, а ще й психологічний.
У книзі є відсилки на різні події та явища, а я собі навигадувала також паралелей із вже згаданими книжками Павлюка, «Амоком» і серіалом/коміксами «Шибайголова» через атмосферу та імена деяких персонажів. Нудно не було. В тому числі через одруківки, яких на всю книжку я нарахувала десь 6-7 штук. Мене таке не надто хвилює, але комусь іншому може попсувати враження від книжки.
У підсумку це крута історія, яку б я хотіла перечитати колись знову. Та й поки не визначилася, чи погоджуюся я з фіналом, чи хотіла б побачити продовження від автора.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
За сюжетом випускника Львівської школи міліції Дениса Чорного направляють працювати молодшим слідчим у невелике містечко на Київщині, де йому доводиться розслідувати серію вбивств, скоєних «Звіром», що пожирає нутрощі своїх жертв.
Багато жорстоких сцен і екшену, бо події книги вкладаються у відносно невеликий проміжок часу, класно передана атмосфера зламу тисячоліть, сектанти, дрібка містики, таємниці минулого та круті й непласкі персонажі додають книжці плюсів у моєму рейтингу. На початках здавалося, що сюжет трохи пом’ятий і якось трохи забагато персонажів, але більш доцільно сказати, що пом’ятою в той момент була я, тому це суб’єктивне враження від втомленої читачки. Натомість потім книжка справді захопила мене й постійно хотілося відкладати власні справи, аби повернутися до читання й дізнатися нарешті розв’язку. І хоча більшу частину книги здавалося, що головного антагоніста нам розкрили майже одразу (що дійсно правда), та слідкувати за розвитком подій від того було навіть цікавіше, але й в фіналі все не так просто, як я думала.
Головному герою доводиться постійно ставити собі запитання, пов’язані з мораллю й відповідальністю за власний вибір дій. Тому це не лише детектив і кримінальний трилер, а ще й психологічний.
У книзі є відсилки на різні події та явища, а я собі навигадувала також паралелей із вже згаданими книжками Павлюка, «Амоком» і серіалом/коміксами «Шибайголова» через атмосферу та імена деяких персонажів. Нудно не було. В тому числі через одруківки, яких на всю книжку я нарахувала десь 6-7 штук. Мене таке не надто хвилює, але комусь іншому може попсувати враження від книжки.
У підсумку це крута історія, яку б я хотіла перечитати колись знову. Та й поки не визначилася, чи погоджуюся я з фіналом, чи хотіла б побачити продовження від автора.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
December 28, 2024
Це той випадок, коли могло бути непогано, але вийшло загалом ніяк. У мене склалося враження, що текст дуже недопрацьований.
Основні події "Андрофагів" відбуваються протягом декількох днів - у період перед новим двохтисячним роком та після нього. І протягом цих декількох днів на читача так и сипляться пошуки серійного вбивці, який згодовує невідомому Звіру органи своїх жертв, особиста драма слідчого Дениса Чорного, шкільний історик-сектант, жінка без очей, заплутані стосунки вчительки малювання та німецької мови з дуже підозрілим чоловіком, картонні кримінальні ділки, стрілянина, погоня, ніж у стегні, історія з інтернатом, натяк на містику... І все це в маленькому місті, де люди просто собі хотіли зустріти нове тисячоліття в тиші та спокої, а закінчилося тим, що кількість тіл значно перевищила кількість місць у моргу.
Автор мав дуже хороший задум і навіть придумав декілька яскравих персонажів для його втілення. Але вся яскравість цих персонажів потьмяніла на фоні історії, яка стала пародією на невдалий серіал про "мєнтов", в якому всі кудись біжать і в когось стріляють, а потім випадково знаходять винуватця - і наче прагнула стати цією пародією.
Найголовніша проблема в тому, що весь цей екшн не втримує цікавість до таємниці. А тим часом бексторі за цією лінією пошуків серійника не траплялася мені досі в жодному трилері, детективі, ніде я такого не бачила. З цього можна було створити дуже напружений саспенс: хуртовина, у вікнах п'ятиповерхівок миготять прикрашені ялинки, в припаркованій в кінці вулиці автівці видно загадковий силует, на снігу сліди невідомого Звіра з краплями крові, які зкрапували з його кликів, і поруч сліди його Господаря, які обриваються і ведуть в нікуди.
Сподіваюся, що Данило Клочко напише хороший детектив, бо в нього є для того потенціал.
Основні події "Андрофагів" відбуваються протягом декількох днів - у період перед новим двохтисячним роком та після нього. І протягом цих декількох днів на читача так и сипляться пошуки серійного вбивці, який згодовує невідомому Звіру органи своїх жертв, особиста драма слідчого Дениса Чорного, шкільний історик-сектант, жінка без очей, заплутані стосунки вчительки малювання та німецької мови з дуже підозрілим чоловіком, картонні кримінальні ділки, стрілянина, погоня, ніж у стегні, історія з інтернатом, натяк на містику... І все це в маленькому місті, де люди просто собі хотіли зустріти нове тисячоліття в тиші та спокої, а закінчилося тим, що кількість тіл значно перевищила кількість місць у моргу.
Автор мав дуже хороший задум і навіть придумав декілька яскравих персонажів для його втілення. Але вся яскравість цих персонажів потьмяніла на фоні історії, яка стала пародією на невдалий серіал про "мєнтов", в якому всі кудись біжать і в когось стріляють, а потім випадково знаходять винуватця - і наче прагнула стати цією пародією.
Найголовніша проблема в тому, що весь цей екшн не втримує цікавість до таємниці. А тим часом бексторі за цією лінією пошуків серійника не траплялася мені досі в жодному трилері, детективі, ніде я такого не бачила. З цього можна було створити дуже напружений саспенс: хуртовина, у вікнах п'ятиповерхівок миготять прикрашені ялинки, в припаркованій в кінці вулиці автівці видно загадковий силует, на снігу сліди невідомого Звіра з краплями крові, які зкрапували з його кликів, і поруч сліди його Господаря, які обриваються і ведуть в нікуди.
Сподіваюся, що Данило Клочко напише хороший детектив, бо в нього є для того потенціал.
March 3, 2023
📍Холодне Поле, Київської області🇺🇦
зустрічало третє тисячоліття у моторошній атмосфері вбивств. У містечку лютував Звір - безжальний, жорстокий, безстрашний. Люди боялись виходити на вулицю після сутінок, дітлахи не відходили далеко від дому і кожен підозрював кожного. Хтось казав, що винна язичницька секта, яка збиралась на теритої спиртового заводу, інші казали, що у всьому винне довньоруське божество Симарґал, але були ті, хто точно знали, у всьому винна людина.
Так думав і молодший слідчий Холодного Поля Денис Чорний, для якого та справа стала особистою. Розумний, допитливий, дружелюблий і поранений втратою. Він піде за кожним слідом відчайдушно, сміливо і з великою надією зупинити вбивцю.
Можливо все почалось з книжки, можливо з пожежі, а можливо насправді все взяло початов з дитинства. Травмоманого, відлюдьковатого, недолюбленого, байдужого і поламаного.
Антураж 90-х, малинові піджаки, великі зірки на погонах, атмосфера вседозволеності, спогад про Афганістан, атмосфера маленького містечка і жорстокі деталі вбиств. Мені сподобалось. Це чітко написаний і захопливий трилер. Щоправда місцями я трохи плуталась у подіях і персонажах, де-не-де мені бракувало динамічності або трошки глибшого персонажа. Врахуйте момент з деталізацією жорстокості, якщо ви такого не любите, то мабуть, це не ваша історія.
Я почала читати в дуже швидкому темпі і хоча були епізоди, які трохи губили напругу, розвʼязка вийшла динамічною, цікавою і реалістичною. Тож це непогана книга, щоб полоскотати нерви і підняти градус напруги. Раджу спробувати!
зустрічало третє тисячоліття у моторошній атмосфері вбивств. У містечку лютував Звір - безжальний, жорстокий, безстрашний. Люди боялись виходити на вулицю після сутінок, дітлахи не відходили далеко від дому і кожен підозрював кожного. Хтось казав, що винна язичницька секта, яка збиралась на теритої спиртового заводу, інші казали, що у всьому винне довньоруське божество Симарґал, але були ті, хто точно знали, у всьому винна людина.
Так думав і молодший слідчий Холодного Поля Денис Чорний, для якого та справа стала особистою. Розумний, допитливий, дружелюблий і поранений втратою. Він піде за кожним слідом відчайдушно, сміливо і з великою надією зупинити вбивцю.
Можливо все почалось з книжки, можливо з пожежі, а можливо насправді все взяло початов з дитинства. Травмоманого, відлюдьковатого, недолюбленого, байдужого і поламаного.
Антураж 90-х, малинові піджаки, великі зірки на погонах, атмосфера вседозволеності, спогад про Афганістан, атмосфера маленького містечка і жорстокі деталі вбиств. Мені сподобалось. Це чітко написаний і захопливий трилер. Щоправда місцями я трохи плуталась у подіях і персонажах, де-не-де мені бракувало динамічності або трошки глибшого персонажа. Врахуйте момент з деталізацією жорстокості, якщо ви такого не любите, то мабуть, це не ваша історія.
Я почала читати в дуже швидкому темпі і хоча були епізоди, які трохи губили напругу, розвʼязка вийшла динамічною, цікавою і реалістичною. Тож це непогана книга, щоб полоскотати нерви і підняти градус напруги. Раджу спробувати!
April 17, 2023
Книга огидна. Але це не поганий відгук)
Я читала не один трилер, і мені здавалось, що в них було достатньо "мʼяса", але цей роман їх перевершив. Той настрій, та атмосфера, той простір в який нас помістив автор - це реально моторошно. Зимова холодрига в маленькому містечку після распаду СРСР, спадщина з державними лікарнями та пофарбованими стінами, архів з газетами, "братки", заброшки і купа інших принад кінця 90х. Цілковитий тлєн, на додачу до якого ще й маніяк та язичники.
Як трилер книга мені сподобалась, тримала в напрузі до самого кінця, жорстокі вбивства не припинялись, присутні постійні повороти в сюжеті. Як на мене, трохи замало уваги автор приділив саме психологічній складовій вбивці, адже це була загадка всього роману. Проте загалом пазл склався і якихось відкритих питань в мене не залишилось.
Була здивована, що автор обрав для дебюту саме цей часовий проміжок, 1999-2000 роки, тому що Данило народився лише в 1998. Здалося, книга написана очевидцем та по памʼяті про той період. Буде цікаво спостерігати за продовженням його письменницької карʼєри.
Я читала не один трилер, і мені здавалось, що в них було достатньо "мʼяса", але цей роман їх перевершив. Той настрій, та атмосфера, той простір в який нас помістив автор - це реально моторошно. Зимова холодрига в маленькому містечку після распаду СРСР, спадщина з державними лікарнями та пофарбованими стінами, архів з газетами, "братки", заброшки і купа інших принад кінця 90х. Цілковитий тлєн, на додачу до якого ще й маніяк та язичники.
Як трилер книга мені сподобалась, тримала в напрузі до самого кінця, жорстокі вбивства не припинялись, присутні постійні повороти в сюжеті. Як на мене, трохи замало уваги автор приділив саме психологічній складовій вбивці, адже це була загадка всього роману. Проте загалом пазл склався і якихось відкритих питань в мене не залишилось.
Була здивована, що автор обрав для дебюту саме цей часовий проміжок, 1999-2000 роки, тому що Данило народився лише в 1998. Здалося, книга написана очевидцем та по памʼяті про той період. Буде цікаво спостерігати за продовженням його письменницької карʼєри.
December 13, 2023
Книга ніби і динамічна, але передбачувана. Сюжет начеб-то і цікавий, але без фокусу. Потенціал був, та не визрів.
Персонажів забагато і вони як картонні герої - усі однобічні і нецікаві, ще й гинуть як мухи, навіть погорювати за ними невстигаєш. А через те, що персонажі скучні, то через їх гибель навіть і не хочеться горювати. Не встигаєш пройнятися еиоцією до будь-кого.
Я постійно губилася у розповіді через брак фокусу, а герой Артема - то взагаді український Ганібал Лектор, якому вдається абсолютно все - і людину монстром зробити, і з наручників втекти, і усі кроки опонентів наперед прорахувати. Він ще й має такий рівень самосвідомості, що зрозумів свою соціопатію і психопатію ще в дитинстві. Ой, все!
Короче, могла би бути цікава історія, але їй не вистачило майстерності і пропрацьованості. Аби ж сюди чіткіший сюжет, та більше містики, та прописаніші персонажі, була би цукерочка. Потенціал був, та втратився ще у першій третині книжки.
Персонажів забагато і вони як картонні герої - усі однобічні і нецікаві, ще й гинуть як мухи, навіть погорювати за ними невстигаєш. А через те, що персонажі скучні, то через їх гибель навіть і не хочеться горювати. Не встигаєш пройнятися еиоцією до будь-кого.
Я постійно губилася у розповіді через брак фокусу, а герой Артема - то взагаді український Ганібал Лектор, якому вдається абсолютно все - і людину монстром зробити, і з наручників втекти, і усі кроки опонентів наперед прорахувати. Він ще й має такий рівень самосвідомості, що зрозумів свою соціопатію і психопатію ще в дитинстві. Ой, все!
Короче, могла би бути цікава історія, але їй не вистачило майстерності і пропрацьованості. Аби ж сюди чіткіший сюжет, та більше містики, та прописаніші персонажі, була би цукерочка. Потенціал був, та втратився ще у першій третині книжки.
This entire review has been hidden because of spoilers.
July 18, 2024
Книга для любителів триллерів про маніяків і то не простих,а тих,що відзначаються особливою жорстокістю.
Середина 90-х, невелике містечко в київській області, де почали відбуватися особливо жорстокі вбивстава, жертв потрошили і з’їдали органи. Плюс до цього бандити, секта, продажні поліцейські і поліцейський,який намагається всіма правдами і неправдами знайти вбивцю,адже він і сам постраждав.
Не мала особливих очікувант від книги, але це дійсно достойний триллер, гарна зав’язка і яскраві герої, динамічний сюжет і доволі неочікувана розв’язка. По відчуттям мені було схоже на польський серіал Трясовина, тільки там без потрошіння.
Як би це дивно не прозвучало, але книга відволікає від жахіть сьогоднішнього нашого життя.
Середина 90-х, невелике містечко в київській області, де почали відбуватися особливо жорстокі вбивстава, жертв потрошили і з’їдали органи. Плюс до цього бандити, секта, продажні поліцейські і поліцейський,який намагається всіма правдами і неправдами знайти вбивцю,адже він і сам постраждав.
Не мала особливих очікувант від книги, але це дійсно достойний триллер, гарна зав’язка і яскраві герої, динамічний сюжет і доволі неочікувана розв’язка. По відчуттям мені було схоже на польський серіал Трясовина, тільки там без потрошіння.
Як би це дивно не прозвучало, але книга відволікає від жахіть сьогоднішнього нашого життя.
April 10, 2025
5/5
Давно я не читала таку якісну детективну історію, коли просто відкриваєш книжку і на одному диханні її закінчуєш. Я ні хвилиночки не думала про те: а хто тут вбивця? А що тут взагалі відбувається? Мені просто було цікаво дізнатися це поступово, читаючи "Андрофаги". 🥹
Атмосфера книжки в цілому мені нагадала мангу "Ганнібал" Місаакі Іномії, "Ліс Духів" Жана-Крістофа Ґранже та "Голлі" від Стівена Кінга, коли буквально усвідомлюєш, що найстрашніше зло - це людина.
Пізніше обов'язково придбаю другу частину.
Давно я не читала таку якісну детективну історію, коли просто відкриваєш книжку і на одному диханні її закінчуєш. Я ні хвилиночки не думала про те: а хто тут вбивця? А що тут взагалі відбувається? Мені просто було цікаво дізнатися це поступово, читаючи "Андрофаги". 🥹
Атмосфера книжки в цілому мені нагадала мангу "Ганнібал" Місаакі Іномії, "Ліс Духів" Жана-Крістофа Ґранже та "Голлі" від Стівена Кінга, коли буквально усвідомлюєш, що найстрашніше зло - це людина.
Пізніше обов'язково придбаю другу частину.
Displaying 1 - 30 of 39 reviews