К «последнему морю» (Нашествие монголов Book 3)

Нашествие монголов #3

by Василий Ян

Роман «К „последнему морю“» В. Г. Яна (Янчевецкого) – третье заключительное произведение трилогии «Нашествие монголов», рассказывающее о том, как «теоретические доктрины» Батыя о новых завоеваниях на европейском континенте – выход к берегам «последнего моря», превращаются в реальную подготовку к походам татаро-монгольских полчищ сначала в среднее Поднепровье, потом на земли Польши, Моравии, Венгрии, Адриатики.

Genres: Historical Fiction, Russia, Fiction, Historical, Adventure

378 pages, Kindle Edition

First published January 1, 1955

About the author

See Vasily Yan.

Reviews

[Alberto Martín de Hijas · Rating 4 out of 5]

Una novela peculiar, a medio camino entre la crónica y la narrativa. Llama la atención cómo Batú es claramente el protagonista, pero el libro oscila entre la simpatía y el rechazo hacia él, lo que desequilibra el conjunto. La parte central, centrada en la conquista de Kiev, parece no encajar del todo con el resto. Supongo que esto se debe, en parte, a que en la época en que se escribió, el autor se vio obligado a dejar claras sus simpatías rusas.

Al margen de eso, es una buena novela en la que Batú se presenta como un personaje trágico: la consecución de sus metas termina siendo una derrota vital. Me recuerda, en cierto modo, al Morgan de La taza de oro , pues ambos personajes encarnan la paradoja de triunfar en lo externo mientras fracasan en lo esencial.

Esta dualidad entre el éxito y el fracaso existencial convierte a Batú en un personaje profundamente humano, cuya complejidad trasciende el mero relato histórico. La novela, aunque desigual, logra transmitir esa tensión entre el destino y la voluntad, algo que siempre atrae a los lectores de historias con personajes trágicos y ambiguos.

[Іван Синєпалов · Rating 2 out of 5]

Змарнований час.

Ян знову розривається між справжньою історією, аж до цитат з реальних документів, і художнім обрамленням.

Варто було б зосередитись на чомусь одному. Бо історичності у книжці не так і багато, а вся художність втрачається в процесі.

Жоден із персонажів не відіграє важливої ролі. І навіть ті, що протрималися з попередньої частини, виводяться з сюжету десь за кадром.

Задоволений, що ця трилогія більше Наді мною не нависатиме, але більше нічим.

[Lauri · Rating 3 out of 5]

Viimane osa triloogiast "Batu-khaani rada". Selles osas paistab eriti välja venelaste ("urussuutide") erilisena kujutada püüdmine, sealjuures korduvalt ajaloolise tõe vastu eksides. Kiievit ei süüdanud meeleheitlikud elanikud ise viimase vastuhaku aktina, et mongolid-tatarlased võimalikult vähe sõjasaaki saaksid ning nende vastupanu ei rinenud kuidagi teiste linnade omadest. Mongolid (tegelikult küll peamiselt kiptšakid ja igasugused muud peamiselt turgi päritoluga alistatud hõimud) vallutasid linna ja lõid kõik elanikud maha. Autor üritab Aleksander Nevskit võimsa tõusva kangelasena näidata, keda Batu-khaan olevat juba ette niipalju peljanud, et katkestanud Aadria mere ääres oma sõjaretke, et Nevski oma "kaotusi mittetundva družiinaga" tema Volga deltas asuvat pealinna Saraid ohustama ei hakkaks. Tegelikus ajaloos oli Aleksander Nevski mongolite truu ja ustav vasall, kes ilma nende loata ei julgenud ilmselt kõhutuultki lasta, Batu pealinna ohustamisest rääkimata. Kui vaadata kaardilt kus asub Novgorod ja kus Volga delta, siis muutub juba kogu see idee naeruväärseks. Nagu ka urussuutide eriti kangelaslikena kujutamine. Aga eks see ole ajastule lõivu maksmise katse autori poolt, raamat on kirjutatud 1941-1951 ja kas mitte Stalini ajal ei hakatud Aleksander Nevski kultust tasapisi arendama, muutes kohaliku paarisaja osalejaga lumises võsas toimunud madina kahe erineva tsivilisatsiooni kokkupõrkeks ja germaani/teutooni Venemaa vallutamiskatse purustamiseks Jäälahingu nime all.
Kogu triloogia on veidi ajale jalgu jäänud, kui aga on huvi mongolite Venemaale tungimise ajaloo vastu, siis eks ta lugeda kõlbab. Mongoleid on kujutatud fanaatiliste-primitiivsete barbaarsete tapamasinatena, venelased seevastu on õilsad, üllad, märterlikud ja pühad. Raamatu lõpuosas tabasin kerge toonimuutuse - kui mongolid jõudsid Ida-Euroopasse Poola, Tšehhi ja Ungari aladele, tundus autori sümpaatia kalduvat juba nende poolele, olles just äsja pühalik-paatoslike ridadega mananud neid Venemaa põrmupaiskamise eest. Nagu öeldud kajastab raamat ilmselt kirjutamise aegseid olusid (II Maailmasõda ja sellejärgne Stalini kultuslik diktatuur)).

[Vasyl · Rating 5 out of 5]

Цікавий історичний роман. Він охоплює періоди завоювань Чингісхана і Батия.
⠀
Чингісхан - геніальний полководець. Зумів зібрати всіх монголів під своїм керівництвом, навів жорстку дисципліну і повів захоплювати країни. Чингісхану вдалося покорити Азію.
Батий, його внук, повів війська на Русь і Європу.
⠀
Монголи були жорстокими воїнами. У них була ціль - завоювати всі землі, як в свій час це робив Олександр Македонський. Але на відміну від нього, чингісіди вирізали всі захоплені народи. І тих, що здавалися без бою, і тих, що намагалися захищатися.
⠀
Особливо сумно читати, як орда пройшла через Київську Русь, знищивши дорогою всі великі міста разом з населенням.
⠀
Всі вірили, що з монголами можна домовитися, відкупитися. Вони не розуміли, що у Батия та Чингісхана зовсім інші цілі, мир їм зовсім не потрібен. Монголи обіцяли помилування, тим хто здасться, а потім щоразу влаштовували криваву різню.
⠀
Прикро, що воїни Русі нічим не поступалися монголам. Чи не найголовніша причина кривавих перемог монголів криється в їхній єдності. Русь так і не змогла організуватися. Князі не спішили на допомогу один одному, навіть більше, вони раділи, коли їхніх суперників розгромлювали і щиро вірили, що до них монголи не дійдуть. Деякі взагалі втікали в інші країни, залишаючи міста напризволяще.
⠀
Битва на річці Калка - яскравий приклад цього. Більше 10 князів повели свої загони окремо один від одного і зазнали нищівної поразки. На ще живих князів татари накидали дошок і святкували на них свою перемогу...
⠀
Європейські королі висловлювали занепокоєння і лише спостерігали, як орда знищує Польщу, Чехію, Угорщину...
⠀
Європейцям пощастило. Через смерть верховного кагана збирався курултай для вибору нового, тому монгольська орда в один день просто розвернула коней і повернулася в свої степи. Думаю, що в іншому випадку вся Європа опинилася би під монголо-татарським ігом.
⠀
Книжка гарно написана, читати легко і цікаво. Щоправда вона досить об’ємна 😉. Якщо вас цікавить цей період історії, то вона саме для вас.

[Martti · Rating 2 out of 5]

Tea, kas ajalooliste, juba juhtunud sündmuste kohta võib ka öelda "spoiler alert"?

Igal juhul räägib triloogia lõpp Batu-khaani retke lõpust, mil võetakse ära Kõjuv (Kiiev) ning jäetakse rahule Novgorod ja Pihkva, kuna saavutatakse kokkulepe ohtrate kingituste ja läbirääkimiste tõttu, mida autor siin eriti ei maini, kuna see ei läheks ühtse Vene vabadusvõitluse narratiiviga kokku, tõenäoliselt.

Lühidalt mainitakse ka, et kõige läänepoolsemad vallutused saavad olema Poola ja Ungari. Jõutakse ka Aadria mereni, kusagile Trigestum (Trieste) ja Spalato (Spliti) kanti. Siinkohal lugejale tuleb tõenäoliselt üllatusena, kuid ajalugu tundvatele pigem mitte, et selle triloogia peategelane Batu pole üldsegi mitte mongolite kõige suurem juht, aga autor on seda senimaani justkui saladuses hoidnud. Batu seltskond kutsub end Siniseks Hordiks ning mongolite üldjuht suurkagaan või suur-khaan, et mitte öelda suurim-khaan on senimaani olnud Ugudei. Triloogia lõpus ta sureb ning kuigi autor on meile seni rääkinud, et mongolid lugeda ei mõista ja kirju ei saada, siis nüüd saadab Batu tädi talle kirja, et suur khaan on surnud. Kõik tšingisiidid (Tšingis-khaani järeltulijad) peavad viivitamatult koju tagasi pöörduma kurultaile Kara-Korumisse, et valida uus suur-khaan-kagaan.

Ehk siis mongolite impeeriumi lugu jääb niimoodi pooleli.

Nimetus "tatarlased" ("tatares" ladina keeles) on lähedane kreeka sõnale "tartarus" (põrgu) ja seetõttu peeti tatarlasi põrgusididikeks.

[Mikhail · Rating 4 out of 5]

Формат: Аудиокнига Язык: Русский
Окончание серии раскрывающее стадию монгольского нашествия, на которую русские уже мало обращают внимание т.к. она ушла за пределы русского государства (после разрабления Киева). В целом книга понравилась, даже не как художественное произведение, а как книга описывающая реперные точки послерусского нашествия монголов.
К перечтению - возможно, в рамках перечтения всей серии.

[Nickolai · Rating 4 out of 5]

Книга менее интересна и, как следствие, менее популярна, чем две предыдущие части трилогии. Целостность картинки нарушена, автор перескакивает без всякой логики от одного события к другому. Иногда даже переходит из художественной составляющей в хронику.

[Mike_msc · Rating 3 out of 5]

Сколько же я читал будучи школьником...

[Andrei · Rating 4 out of 5]

Мне книга понравилась больше, чем прошлая.

[Асет Нурпеисов · Rating 1 out of 5]

Объясню столь низкую оценку. Книга в целом интересно изложена и хорошо написана. Однако влияние конъюнктур�� в которой она создавалась пропитала ее насквозь запахом пропаганды и затхлого поклонения.

[Victor · Rating 5 out of 5]

Pros:
- ultima parte (#3) din trilogia despre Ginghis-Han si perioada cuceririlor lui;
- interesanta perspectiva asupra mentalitatii si culturii estice.

Cons:
- n/a.