Збірка «Третя особа множини» складається з 12 оповідань, 12 персонажів, 12 реальностей і 12 різних способів бачити світ. Складно прогнозувати, з якими думками та емоціями залишить читача та чи інша історія. У кожного персонажа є прототип: чи то самотній старий холодного різдвяного вечора, чи емігрантка, яка б’ється об заклад на результат шахової партії, чи ґейм-дизайнер, що донедавна малював солдатів для відео ігор, а тепер сам грає в химерну гру справжньої війни. Вони готові ділитися сокровенним, якщо читач готовий відчувати.
Неймовірна книга, яка захоплює і не відпускає від першого рядка до останнього. Це збірка історій людей, таких людей як ми з вами. Кожна розповідь торкається душі й змушує довго переповідати її друзями. Мої особисті фаворити — «Хитрюга», «Рейв», «Кроляча нора» та «В Атлантиду з вином і лоферами». Я вже мовчу про те, наскільки щаслива, що наші молоді українські автори просто шалено талановиті й створюють такий якісний та смачний продукт, який так і хочеться схопити в руки й чимдуж бігти на касу! Тому величезний уклін ілюстраці, редакторам, видавцям, ну, й, звісно, Ользі Жук — авторці цього витвору мистецтва)) Проста, чуттєва, легка, життєва, яскрава, затишна, вона змушуєте тебе задуматися, відчути, викликає емоцію, захват, сльози, біль чи заразливий сміх… Тут прекрасно все: від самого змісту до коментарів та відгук на задній частині обкладинки. Мед для вух, очей і свідомості💌✨
всі 5 зірок летять цій книжці! «12 оповідань, 12 персонажів, 12 реальностей і 12 різних способів бачити світ». не могла зупинитися і прочитала за один вечір, я сміялася, в деяких моментах бачила себе, дуже життєві оповідання, які торкаються душі. ця книжка змушує тебе задуматися, подивитися на ситуації під іншим кутом, легка, затишна, в деяких моментах з нотками самоіронії, викликає різноманітні емоції. мої найулюбленіші оповідання - це автобіографічні від Олі, її особисті історії - просто вау, а ще оповідання «Хитрюга», «Рейв». Книгу доповнюють дуже гарні ілюстрації! ♥️
Ми знайомі з Олею, тому коли я побачила у сторіз, що вона видала «Третю особу множини», то без вагань оформила передзамовлення. Альму — це попередня збірка, в якій Оля була співавторкою, я досі не прочитала… бо мені не хочеться сумувати про досвід якого у мене немає. Але не про це.
«12 оповідань, 12 персонажів, 12 реальностей і 12 різних способів бачити світ» Оповідання не мій жанр, спойлер: я думала так до цієї книжки. Легко, приємно, інтригуюче, захопливо, смачно. Найбільше емоцій у мене викликали «Рейв», «29-річний архів», «Кроляча нора» та «Solo trip», дуже сподобався формат оповідання «Протест», а дідусь з «Хитрюга» нагадав мені мого улюбленого «Чоловіка на ім‘я Уве» Бакмана.
Досвід взаємодії з книгою доповнений неймовірним оформленням та ілюстраціями! Хочеться фотографувати і постити цю книжку усюди. А відчуття, яке я маю після прочитання всіх оповідань — ніби поговорила з дуже приємною та цікавою людиною.
Дякую, Олю, за емоції, за цікаві факти про Камю і Цукерберга та просто за естетичне задоволення.
Це дуже гарно оформлена книга, чи скоріше журнал у твердій обкладинці. Її приємно гортати і тримати в руках. В моменті це 4, але якось зовсім не залишила сліду після себе вже буквально через тиждень, тому 3. І це оцінка не книги, а лише мого читацького досвіду з нею
Зважаючи на те, що оповідання точно не один з моїх улюблених жанрів, книжка дуже добра. Не всі історії для мене, але відсотків 50% дуже якісні і зі змістом. Дякую автору