Не знаю, як це можна оцінити.
Інколи мені здавалося, що вона наш Бекет і Кафка разом, інколи - що її письмо і теми застарілі, а тексти зовсім божевільні. Межевий такий постмодернізм вкупі з магічним реалізмом, що мені особисто не дуже подобається, але я поблажлива в даному випадку.
І з задоволенням почитала б свіжу Малярчук, цікаво що там далі.